Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1520/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/61654/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №826/1520/15
		провадження №К/9901/61654/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Качура І. А., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Епель О. В., суддів: Губської Л. В., Карпушової О.В.
		І. Суть спору
		1. У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - КДКА Київської області), в якому просив:
		1.1. визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Київської області від 14 листопада 2013 року у дисциплінарній справі відносно позивача, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;
		1.2. визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 11 грудня 2014 року, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення КДКА Київської області та прийнято нове рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення КДКА Київської області від 14 листопада 2013 року та ВКДКА від 11 грудня 2014 року ухвалені без врахування всіх обставин, оскільки відносини між позивачем та скаржником мають цивільно-правовий характер, а тому не можуть кваліфікуватись як порушення ОСОБА_1 як адвокатом законодавства про адвокатуру та правил адвокатської етики.
		2.1. Вважаючи, що відповідачами розглянуто скаргу на дії адвоката з порушенням строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та без з`ясування всіх обставин, що призвело до прийняття необґрунтованих рішень, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про їх скасування.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. 25 січня 2007 року ОСОБА_1 на підставі рішення Київської обласної КДКА № 146-7 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3217/10.
		4. 11 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до КДКА Київської області із заявою щодо порушення адвокатом ОСОБА_1. правил адвокатської етики, на підставі якої КДКА Київської області проведено перевірку зазначених в ній відомостей та за результатом якої складено довідку від 14 жовтня 2013 року про підтвердження відомостей, наведених заявником.
		5. Так, на підставі вказаної довідки та відповідних матеріалів, зібраних у ході перевірки КДКА Київської області 17 жовтня 2013 року ухвалено рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 
		6. В подальшому 14 листопада 2013 року за результатами розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 КДКА Київської області ухвалено рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 3 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за порушення ч. 4 ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 12 Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
		7. Не погоджуючись з наведеним рішенням, позивач звернувся до ВКДКА зі скаргою, за результатами розгляду якої 11 грудня 2014 року ВКДКА підтверджено обставини, встановлені регіональною КДКА та ухвалено рішення № VI-006/2014, яким рішення КДКА Київської області від 14 листопада 2013 року скасовано та прийнято нове, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		8. На підставі вказаного рішення ВКДКА з дня його винесення припинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3217/10, яке видане Київською обласною КДКА на підставі рішення від 25 січня 2007 року №146-7.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		9. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, в позові відмовлено. 
		10. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та недотримання вимог закону у своєму приватному житті підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, а відтак оскаржувані рішення відповідачів прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.
		11. Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
		IV. Касаційне оскарження 
		12. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		13. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції, що правовідносини між позивачем, ОСОБА_2 та її чоловіком мають лише цивільно-правовий характер і не пов`язані зі здійсненням ОСОБА_1 адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність у діях позивача порушення Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України.
		14. Водночас відповідачі у своїх відзивах вказують на безпідставність касаційної скарги і просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. За приписами частини першої статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		19. Відповідно до статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
		20. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до адвоката за вчинення ним дисциплінарного проступку наведені у частині першій статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та полягають у: 1) попередженні; 2) зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключенні з Єдиного реєстру адвокатів України.
		21. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;            2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		22. Частиною першою статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		23. За змістом статті 40 наведеного Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		24. Частиною першою статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		25. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		26. Визначення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міститься у пункті 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, та означає колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		27. Згідно з пунктом 2 вищевказаного положення метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.
		28. В силу частини четвертої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.
		29. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі порушення присяги адвоката України; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
		30. Частиною першою статті 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентовано текст присяги адвоката: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".
		31. Частиною четвертої статті 7 Правил адвокатської етики передбачено, що у своєму приватному житті адвокат зобов`язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
		32. Приписами частин першої, другої статті 12 Правил адвокатської етики обумовлено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
		Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		33. Згідно зі статті 31 Правил адвокатської етики адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його провадженні, договорів майнового характеру, окрім договорів про засоби забезпечення зобов`язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов`язаних з виконанням доручення.
		34. Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		VI. Позиція Верховного Суду
		35. Аналіз наведених правових норм свідчить, що особа, приймаючи присягу адвоката, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.
		36. Таким чином порушення Правил адвокатської етики та, відповідно, й присяги адвоката є правовою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		37. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є власницею частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, інша частина квартири відповідно до договору дарування від 21 лютого 2006 року, укладений між її чоловіком ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1. належить позивачу.
		38. Так, 11 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до КДКА Київської області із заявою щодо порушення адвокатом ОСОБА_1. правил адвокатської етики, в якій зазначила, що її чоловік не міг укладати договір дарування, оскільки на час його укладення знаходився на диспансерному обліку в КМНКЛ "Соціотерапія" з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, про що свідчить відповідна довідка КМНКЛ "Соціотерапія". 
		39. На підставі заяви КДКА Київської області проведено перевірку, зазначених в ній відомостей та за результатом якої складено довідку від 14 жовтня 2013 року, в якій встановлено, що адвокат ОСОБА_1. без будь-якого погодження здавав в оренду зазначену квартиру. Крім того, з`ясовано, що адвокат ОСОБА_1. чинив перешкоди інженеру БТІ проводити заміри площі у квартирі та намагався заволодіти документами заявниці на квартиру, а саме вихопив з рук заявниці ОСОБА_2 пакет, де знаходились документи, гроші, ключі від квартири і втік, співробітник БТІ записав даний факт на відеоплівку. В свою чергу, адвокат ОСОБА_1. віддав квартиру під охорону приватній охоронній фірмі "Берег" та не допускає заявницю з дітьми до квартири. 
		40. В доводах касаційної скарги вказано, що ОСОБА_3 подарував належну йому частину квартири АДРЕСА_2 01 лютого 2006 року, в свою ж чергу 31 травня 2006 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 приватний будинок АДРЕСА_2 . Адвокат вважає, що відносини, які склались у нього із заявницею виходять за межі розгляду її заяви, з огляду відсутності в діях адвоката порушень Правил адвокатської етики. Адвокат зазначив, що у заяву ОСОБА_2 не вказано які саме протизаконні дії вчинив ОСОБА_1 як адвокат.
		41. Натомість слід зауважити, що адвокат в своєму поясненні під час перевірки не спростовує того, що ним чиняться перешкоди в користуванні ОСОБА_2 та її дітьми житлом, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
		42. Крім того на час розгляду скарги адвокат ОСОБА_1. заявляв, що не допускає і не буде допускати ОСОБА_2 в квартиру, оскільки це його правова позиція та у спірній квартирі проживає він з сім`єю. Оскільки квартира однокімнатна, зважаючи на розмір житлової площі, яка у розрахунку на одну особу нижче санітарної норми, проживання двох сімей в однокімнатній квартирі неможливе. Вказані пояснення адвоката зафіксовані, зокрема, у протоколі засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14 листопада 2013 року.
		43. Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечує факту надання ОСОБА_3 юридичних послуг як фахівець в галузі права.
		44. Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що адвокат порушив право заявниці та її неповнолітніх дітей на користування належній їй на праві приватної власності частини жилого приміщення, систематично вчиняючи різного роду перешкоди.
		45. Наведене порушення підтверджується копіями протоколу огляду місця події від 08 липня 2006 року, договору оренди від 29 червня 2005 року, довідки КМБТІ від 02 серпня 2012 року.
		46. Отже, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з 2006 року по 2014 рік своєю поведінкою чинив перешкоди власнику житла у користуванні своєю власністю. Він одноособово, без узгодження зі співвласником здійснив переобладнання житла, на власний розсуд розпорядився майном, що було в квартирі.
		47. Доводи позивача про те, що правовідносини, які кваліфіковані відповідачами як порушення ним Присяги адвоката, Правил адвокатської етики та вимог закону, розпочалися у 2006 році, а право на зайняття адвокатською діяльністю він здобув лише у 2007 році, жодним чином не спростовують вищезазначені обставини, оскільки, здобувши право на зайняття адвокатською діяльністю, він прийняв присягу адвоката та взяв на себе обов`язок неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, а отже, мав вести високоморальний та правомірний спосіб життя не тільки у професійній сфері, а й у приватній, та підвищувати авторитет адвокатури, а не порочити його.
		48. Разом з цим слід звернути увагу, що довідкою Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія", яка наявна в матеріалах справ підтверджується перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні "Соціотерапія" у період з 09 листопада 2005 року по 28 листопада 2005 року. В подальшому, у період з 19 січня 2006 року по 10 вересня 2008 року ОСОБА_3 перебував на диспансерному обліку з діагнозом розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, і знятий з обліку у зв`язку зі смертю 10 вересня 2008 р.
		49. Наведене свідчить, що договір дарування частки квартири від 01 лютого 2006 року укладений з ОСОБА_3 в період коли дарувальник був психічно хворою людиною.
		50. Аналіз наведених обставин справи дає підстави для висновку, що правовідносини хоча і розпочалися до того як позивач отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, але мали триваючий характер, оскільки після отримання такого свідоцтва ОСОБА_1 свідомо порушив право власності ОСОБА_2 , систематично вчиняючи їй у користуванні належною їй часткою квартири.
		51. Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оскаржуваних рішень внаслідок наявності правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		52. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		53. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		54. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.          Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		                                                                                                                        Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...