Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/709/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2019.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/5339/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №822/709/15
		адміністративне провадження №К/9901/5339/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні  касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС» на постанову   Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г.)  у справі № 822/709/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС» до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення про визнання бездіяльності і дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення (надалі відповідач, податковий орган) про визнання противною бездіяльність податкового органу щодо не направлення на адресу апеляційного суду інформації про надходження заяви про намір досягнення податкового компромісу та неподання клопотання про надання терміну для примирення, зобов`язання завершити процедуру досягнення податкового компромісу.
		В обґрунтування позову зазначає, що відповідач зобов`язаний був направити на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду інформацію про надходження 29 січня 2015 року заяви про намір досягнення податкового компромісу, подати клопотання про надання терміну для примирення та прийняти рішення про застосування податкового компромісу щодо вказаних Товариством неузгоджених суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях. 
		Постановою  Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Славутської об`єднаної державної податкової інспекції № 2 від 18 лютого 2015 року щодо погодження застосування процедури податкового компромісу. Зобов`язано Славутську об`єднану державну податкову інспекцію повторно розглянути заяву Товариства  від 10 лютого 2015 року №15/42 про намір досягнення податкового компромісу.
		Приймаючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не доведено правомірність спірного рішення № 2 від 18 лютого 2015 року щодо погодження застосування процедури податкового компромісу.
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2015 року  скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог. 
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте податковим органом оскаржуване рішення від 18 лютого 2015 року №2 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні. 
		Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		У запереченні на касаційну скаргу податковий орган наполягає на законності та обґрунтованості рішення від 18 лютого 2015 року № 2, вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в зв`язку з наявністю неузгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за періоди до 1 квітня 2014 року, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 23 червня 2014 року №0002862201 та №0002872201, Товариство звернулося до податкового органу із заявою від 29 січня 2015 року № 15/24 про намір досягнення податкового компромісу по визначених у податкових повідомленнях-рішеннях сумах (арк. с. 11). На той час справа №822/4192/14 перебувала на розгляді у суді апеляційної інстанції. 
		Вищезазначена заява відкликана Товариством згідно листа від 12 лютого 2015 року за №15/44 (арк. с. 49). 
		3 лютого 2015 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу по справі № 822/4192/14, відповідно до якої апеляційні скарги сторін по справі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Справу розглянуто в порядку письмового провадження (арк. с. 33-36). Відповідно до постановленого судового рішення сплаті до бюджету платником податків підлягає узгоджена сума грошових зобов`язань в розмірі 364 489,00 грн.
		Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, відповідно до частини 5 статті  254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення), набрала законної сили через п`ять днів після направлення копій особам, які брали участь у справі.
		10 лютого 2015 року Товариством подано нову заяву про намір досягнення податкового компромісу за № 15/42 щодо частини сум неузгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за періоди до 1 квітня 2014 року, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 23 червня 2014 року №0002862201 та №0002872201 (арк. с. 13-14). 
		18 лютого 2015 року податковим органом прийнято рішення № 2, відповідно до якого відсутні підстави для застосування податкового компромісу згідно пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України; суми податкових зобов`язань є узгодженими згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 822/4192/14 (арк. с. 16).
		Законом України від 5 грудня 2014 року №63-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу», відповідно до якого запроваджено податковий компроміс як режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.
		У відповідності до пункту 7 вказаного підрозділу, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов`язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим.
		Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що для того щоб вважати суми податкових зобов`язань узгодженими в день подання заяви про намір досягнення податкового компромісу необхідним, зокрема, є те щоб  суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, щодо яких подається заява про намір досягнення податкового компромісу, на день подання такої заяви були неузгоджені. 
		Також, по таким сумам податкових зобов`язань на день подання заяви про намір досягнення податкового компромісу має тривати процедура судового оскарження.
		Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що застосування процедури податкового компромісу було можливим лише на підставі заяви позивача від 29 січня 2015 року, однак 12 лютого 2015 року заява відкликана платником та відповідно, залишена відповідачем без розгляду.
		Натомість, заява від 10 лютого 2015 року подана Товариством після прийняття рішення у справі  № 822/4192/14.
		Суд погоджується з доводом податкового органу, що у Кодексі адміністративного судочинства України відсутній механізм, який би міг вплинути на процес набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку письмового провадження.
		З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції,  що прийняте податковим органом рішення від 18 лютого 2015 року №2 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
		Згідно з ч. 1  ст. 350 КАС України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст. ст.  341,  345,  349,  350 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС» залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 822/709/15 залишити в силі.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П. Юрченко
		І.А. Васильєва ,
		С.С. Пасічник  
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...