Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/5578/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2019.
Дата набрання законної сили: 14.09.2019
Номер судового провадження: 3/500/1540/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 500/5578/19 
		Провадження № 3/500/1540/19
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		___________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 вересня 2019 року                                                                м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі судді Яковенка І.І., за участю секретаря судового засідання Щербак І.П., прокурора Дидигіної В.О., притягуваної ОСОБА_1 , адвоката Кобака Р.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні
		ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, заміжньої, інспектора сектору реагування патрульної поліції, капітана поліції, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
		 
		встановив:
		ОСОБА_1 , будучи відповідно до п/п «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, а саме - поліцейською - інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, на підставі вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язана у разі суттєвої зміни у майновому стані, а саме отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК). Однак, ОСОБА_1 , отримавши 19 листопада 2018 року від продажу земельної ділянки дохід в розмірі 113 609 гривень, не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1726 КУпАП.
		ОСОБА_1  у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала, просила провадження у справі закрити, від дачі пояснень у судовому засіданні відмовилася, через канцелярію суду подала письмові пояснення, якими також просила суд провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що суть правопорушення полягає у неповідомленні ОСОБА_1 до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані щодо отримання «вищевказаної квартири у власність», однак ніякої квартири у власність у 2018 році вона не отримувала. ОСОБА_1 також зазначила, що на момент отримання доходу від продажу земельної ділянки вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відповідно до ст. 60 СК України, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 357 ЦК України отриманий нею дохід від продажу земельної ділянки становить 56 804,50 грн. (1/2 частина від 113 609 грн.), що не перевищує 50 прожиткових мінімумів на момент отримання доходу. ОСОБА_1 також зазначила, що продаж майна (або його придбання) за відповідною вартістю не змінює майновий стан особи, оскільки змінюється лише якісний показник майнового стану, в той час як кількісний показник при цьому не змінюється. А також ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначила, що відповідно до ст. 49, 50 Закону України «Про запобігання корупції» здійснення контролю та перевірки декларації осіб, у повноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у деклараціях, належить до виключної компетенції НАЗК. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що перевірка стосовно неї проводилась працівниками Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, тобто неуповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 в письмових поясненнях також зазначила, що на момент надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області строки, передбачені ст. 38 КУпАП, минули, у зв`язку з тим, що Одеському управлінню ДВБ Національної поліції України стало відомо про неповідомлення ОСОБА_1 НАЗК про суттєві зміни 20.04.2019 р., що підтверджується відповідним рапортом оперуповноваженого Одеського ДВБ Національної поліції України Кокоришкіна О.О. від того ж числа. У зв`язку з викладеним це також є підставою для закриття провадження у справі.
		Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього документи, заслухавши думку адвоката Кобака Р.І. про необхідність закриття провадження у справі, висновок прокурора Дидигіної В.О. про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, дійшов висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення з таких підстав.
		Так, винуватість ОСОБА_1 у неповідомленні про суттєві зміни у майновому стані, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1726 КУпАП, повністю доведена, сукупністю досліджених судом доказів.
		З протоколу про адміністративне правопорушення № 41/2019 від 14.06.2019 р. випливає, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані - отримання доходу від продажу земельної ділянки в розмірі 113 609 гривень, що становить 64,5 прожиткових мінімумів, отриманий дохід на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (а.с. 1 - 8). Обставини отримання ОСОБА_1 доходу від продажу земельної ділянки у сумі 113 609 грн. докладно описані в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому також докладно описаний зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.11.2018 р., на підставі якого ОСОБА_1 отримала вказаний дохід. Разом з цим в протоколі не наведено жодних відомостей щодо отримання «вищевказаної квартири у власність» ОСОБА_1 , в протоколі не йдеться про підстави набуття у власність, вартість, місця розташування «вищевказаної квартири», а тому очевидно, що за цим протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висувається у винуватість неповідомлення нею про суттєві зміни в майновому стані щодо отримання «вищевказаної квартири у власність». Тому суд відкидає посилання ОСОБА_1 та її адвоката Кобака Р.І. про необхідність закриття провадження у справі на тій підставі, що ОСОБА_1 ніякої квартири у власність у 2018 році не отримувалось.
		Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області № 367 о/с від 27.02.2017 р., ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (а.с. 19).
		Оскільки статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», установлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в сумі 1 762 гривні, то 50 прожиткових мінімумів відповідно складає 88 100 гривень. 
		Як вбачається з даних копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.11.2018 р., ОСОБА_1 отримала дохід в сумі 113 609 гривень за продаж земельної ділянки (а.с. 13 - 15), тобто ОСОБА_1 отриманий дохід на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів. Про отримання доходу в розмірі 114 000 гривень від продажу земельної ділянки ОСОБА_1 зазначила у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік (а.с. 32 - 39). При цьому в цій декларації ОСОБА_1 задекларувала цей дохід як свою власність, а не як її спільну сумісну власність з чоловіком ОСОБА_2 . Ці обставини спростовують посилання ОСОБА_1 та її адвоката Кобака Р. І . про те, що дохід від продажу земельної ділянки у сумі 113 609 грн. є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 .
		Враховуючи, що відповідно до положень п/п «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські віднесені до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, суд дійшов висновку про те, що на ОСОБА_1 поширюються вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», якими покладений обов`язок у разі суттєвої зміни у майновому стані, а саме отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту отримання доходу письмово повідомити про це НАЗК. Тобто повідомлення про суттєві зміни у майновому стані має подаватися незалежно від подання щорічної декларації.
		При цьому суд звертає увагу на те, що зазначена норма закону не пов`язує суттєву зміну у майновому стані з якимись показниками, а чітко встановлює обов`язок суб`єкта декларування повідомити НАЗК у разі отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Тому суд не погоджується з позицією ОСОБА_1 та її адвоката Кобака Р.І. про те, що зміна майнового стану з точки зору закону відбувається лише за умови безоплатного збільшення кількісних показників майнового стану, а тому продаж майна не змінює майновий стан, оскільки змінюється лише якісний показник майнового стану, в той час як кількісний показник при цьому не змінюється. Ця позиція притягуваної та її адвоката також спростовується щорічною декларацією ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік (а.с. 32 - 39), в якій, як було вище наведено, ОСОБА_1 у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» зазначила, що вона отримала дохід у розмірі 114 000 грн. від продажу земельної ділянки.
		Що стосується посилань притягуваної ОСОБА_1 та її адвоката Кобака Р.І. про недопустимість доказів, оскільки вони зібрані не уповноваженим органом відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не НАЗК, то суд звертає увагу на таке.
		Так, розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» передбачений фінансовий контроль осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За змістом вказаного розділу існують чотири види фінансового контролю. Перший полягає у поданні декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порядок проведення цього виду фінансового контролю, у тому числі, інформація, що зазначається в деклараціях, облік та оприлюднення декларацій, контроль та перевірка декларацій, врегульований положеннями ст. ст. 45 - 50 Закону України «Про запобігання корупції». Другий вид фінансового контролю - моніторинг способу життя суб`єктів декларування - врегульований ст. 51 Закону. Третій вид - повідомлення про відкриття суб`єктом декларування або членом його сім`ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента - врегульований ч. 1 ст. 52 Закону, а четвертий вид - повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування - врегульований ч. 2 ст. 52 Закону. При цьому це окремі види фінансового контролю, які не залежать один від одного. Кожний захід контролю регулюється окремими нормами розділу VII Закону України «Про запобігання корупції», а тому норми, що регулюють порядок одного виду фінансового контролю, не можуть поширюватися на інший вид фінансового контролю. Тобто подання декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є відмінним видом фінансового контролю від повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. І ці види фінансового контролю існують незалежно один від одного.
		Саме тому, враховуючи, що ОСОБА_1 висувається в провину порушення такого виду фінансового контролю, як неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані, та не висуваються якісь порушення, пов`язанні з поданням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або своєчасності подання такої декларації, або її змісту, то на правовідносини у цій справі поширюються лише положення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» та не поширюються положення ст. ст. 49, 50 Закону. А як було вище зазначено, ОСОБА_1 та її адвокат Кобак Р.І., наполягаючи на недопустимість доказів, у зв`язку з тим, що вони були зібрані неуповноваженим органом, посилаються на порушення вимог ст.ст. 49, 50 Закону України «Про запобігання корупції». Але ці норми закону в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки вони регулюють порядок проведення контролю та перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та не регулюють порядок проведення такого виду фінансового контролю, як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Тому суд не приймає до уваги посилання притягуваної та її адвоката про недопустимість доказів у цій справі, та визнає усі докази допустимими, у зв`язку з тим, що вони зібрані посадовою особою, уповноваженою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративні правопорушення за ст. 1726 КУпАП. Більше того, ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладений саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 р. № 3, суб`єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.
		Однак, ОСОБА_1 не подала письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної електронної форми повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу.
		Про неподання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані свідчать дані пошуку в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua/search), паперова копія яких долучена до матеріалів справи (а.с. 31), згідно з даними якого ОСОБА_1 подавала лише щорічні декларації.
		Як вбачається з послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 р. по 24.04.2019 р., остання створила чернетку Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 06 березня 2019 року, однак воно подане не було, оскільки після заповнення розділу 3 натиснуто кнопку «Вийти» (а.с. 30). В інші дні станом до 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 інших дій в Реєстрі не вчиняла.
		Об`єктивних причин, які б унеможливлювали подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, останньою не наведено. Тому суд дійшов висновку про відсутність непереборних перешкод, незалежних від волі притягуваної ОСОБА_1 , для виконання нею обов`язку своєчасно подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також про відсутність поважних причин неподання нею такого повідомлення.
		Відповідальність за це адміністративне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 1726 КУпАП, яка розташована у Главі 13-А «Адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією». Тому це правопорушення слід відрізняти від корупційного правопорушення, тобто діяння, що містить ознаки корупції, для якого, виходячи зі змісту абзаців 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», і є обов`язковою наявність вини у формі умислу.
		Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, визначене як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Отже, виходячи зі змісту вказаних абзаців 5, 6, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», а також з формулювання диспозиції ч. 2 ст. 1726 КУпАП, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
		Законом України «Про запобігання корупції» передбачені вимоги фінансового контролю, а відповідальність за його порушення настає незалежно від форми вини, причин та мотивів. В даному випадку для вирішення питання про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 1726 КУпАП, має значення лише встановлення факту неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. А як було встановлено судом ОСОБА_1 не повідомила про суттєві зміни у майновому стані, що свідчить про наявність у неї вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 1726 КУпАП.
		Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
		Однак, суд вважає, що провадження у цій справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити, виходячи з такого.
		Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
		Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 16414, 21215, 21221 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Днем виявлення правопорушення є день, коли спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції (ними є і НАЗК, і органи Національної поліції), що уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, встановив факт неподання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 
		Згідно з даними рапорту старшого оперуповноваженого Одеського управління ДВБ Національної поліції України від 20.04.2019 р., в ході моніторингу та аналізу щодо недопущення порушень антикорупційного законодавства України серед працівників поліції, встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції № 2 Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_1., можливо порушила вимоги ст.1726 КУпАП (а.с. 9).
		Таким чином, днем виявлення правопорушення є день, коли органом Національної поліції - Одеське управління ДВБ Національної поліції України, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, було встановлено неподання ОСОБА_1 повідомлення. В будь-якому разі, днем виявлення правопорушення не може бути день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у вказаному рапорті зазначено про встановлення того, що ОСОБА_1 можливо порушила вимоги ст. 1726 КУпАП, а саме не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. А після цього орган Національної поліції здійснював лише збирання доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . 
		Таким чином, враховуючи, що адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, було виявлене 20 квітня 2019 року, а протокол про адміністративне правопорушення надійшов для розгляду до суду лише 30 липня 2019 року, то на момент надходження справи до суду строки накладення адміністративного стягнення вже сплинули, у зв`язку з чим у відповідності до наведеного п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по цій справі за ч. 2 ст. 1726 КУпАП слід закрити.
		При цьому при розгляді цієї справи про адміністративне правопорушення, суд виходить як з положень ст. 247, так і з положень ст. 280 КУпАП.
		Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний спочатку з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, і тільки після цього - чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Крім того, як було вище зазначено, ст. 38 КУпАП встановлює строки накладання адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, отже для застосування її положень слід спочатку встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення. Якщо ж буде встановлено, що адміністративне правопорушення не було вчинено, то, відповідно, відсутні і підстави для застосування цієї норми. Саме тому, суд, приймаючи рішення згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП про закриття справи у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, спочатку вирішив питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
		При цьому, при вирішенні вказаного питання суд також врахував правовий аналіз п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та наведеного у його постанові від 16.04.2019 р. у справі за № 927/623/18, згідно якому застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
		 
		постановив:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1  закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Повний текст постанови виготовлений 05 вересня 2019 року.
		 
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		 
		СУДДЯ 
		Ізмаїльського міськрайонного суду                                        І.І. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...