Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1640/3397/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 03.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/14700/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №1640/3397/18
		адміністративне провадження №К/9901/14700/19
		 
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,  
		за участю секретаря судового засідання Хом`яка О.А.,
		учасники справи:
		представник позивача - адвокат Гунько О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (судді - Донець Л.О., Бенедик А.П., Гуцало М.І.,) у справі №   1640/3397/18 за позовом  приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації, 
		УСТАНОВИЛА:
		26 вересня 2018 року приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Товариство) звернулося  до суду з позовом до Державної фіскальної  служби  України (далі - ДФС) про скасування індивідуальної податкової консультації.
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що Товариство є гірничодобувним підприємством, основними видами його діяльності є видобування корисних копалин залізних руд, та переробка залізної руди і збут корисних копалин. Для такої діяльності підприємство використовує на праві приватної власності та постійного землекористування земельні ділянки, що обліковані за класифікатором видів цільового призначення землі за кодом « 11.01 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами».
		У Товариства виник спір з ДФС з приводу змісту наданої останньою на його запит індивідуальної податкової консультації. Підприємство вважало, що має право поширювати податкову пільгу з податку плата за землю, що передбачена пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на всі земельні ділянки, що перебувають у його володінні та обліковані під кодом 11.01.
		У наданій підприємству і оскарженій у цій справі податковій консультації від 15 березня 2018 року № 1038/6/99-99-12-02-03-15/ІПК ДФС вказала, що приписи пункту 284.4 статті 284 ПК України поширюється виключно на земельну ділянку у межах координат наданого підприємству гірничого відводу.
		На обґрунтування своєї позиції позивач посилався на те, що всі земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні підприємства мають однакове цільове призначення та код за класифікатором видів цільового використання землі. Всі земельні ділянки належать до земель промисловості. Тому за визначенням вони використовуються для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Товариство розташоване на цих земельних ділянках, є неподільним цілісним майновим комплексом, який у сукупності своїй призначений для видобування та переробки корисних копалин.
		Підприємство стверджувало, що усі земельні ділянки, що належать йому на праві власності чи перебувають у користуванні, загальною площею 5 328,6 га (включно землі гірничого відводу, площею 1  307,06 га), відповідають ознакам, визначеним у пункті 284.4 статті 284 ПК України, а тому мають оподатковуватися платою за землю із застосуванням пільги, передбаченої вказаною нормою.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що термін «земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин», який використовується у пункті  284.4 статті 284 ПК України, означає земельні ділянки, право на які користувач може отримати тільки через процедуру оформлення гірничого відводу або ж отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр. Такі земельні ділянки можуть  бути визначені виключно за функціональною ознакою, та не є тотожними земельним ділянкам, які надані для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, оскільки вони надані з іншою метою та мають інше призначення. Такий висновок, на думку суду, чітко витікає з норм пункту 14.1.37 статті 14 ПК України, статей 17, 20 Кодексу України про надра.
		Позивач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скаргу задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено, скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС від 15.03.2018 року № 1038/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.
		Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного суду першої інстанції висновку, керуючись нормами частини першої статті 66 Земельного кодексу України, статей 1, 17 Гірничого закону України, статті 17 Кодексу України «Про надра», підпункту 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПК України та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого  наказом Міністерства  аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489.
		Суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги, що первинна переробка мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає в себе складний ланцюг виробничих процесів (збирання, дроблення, зелення, класифікацію, збагачення фізико-хімічними методами), який не можливо здійснювати в межах площ, визначених в акті про надання гірничого відводу, оскільки потребує додаткової обробки у цехах підприємства, поза межами копальні (цех  рудоуправління, гірничотранспортний цех, дробильно-збагачувальний цех). Апеляційний суд дійшов висновку, що норми пункту  284.4 статті 284 ПК України мають застосовуватись до усіх належних йому земельних ділянок, які мають коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, « 11.01» («для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами»).
		5 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС, в якій відповідач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року.
		Товариством надано відзив на касаційну скаргу, обґрунтований аргументами, викладеними в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22   квітня 2019 року. У відзиві позивач просив суд оскаржувану постанову суду залишити без змін.  
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої   статті 242 КАС України   судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство звернулося до ДФС із запитом, у якому просило надати індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування пункту 284.4 статті 284 ПК України, а саме: чи вправі воно при справлянні плати за землю застосовувати положення вказаного пункту до усіх належних йому земельних ділянок, які мають коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, « 11.01» («для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами»)?
		Розглянувши даний запит, ДФС надано індивідуальну податкову консультацію від 15 березня 2018 року № 1038/6/99-99-12-02-03-15/ІПК (а.с.13-14 т. 1), відповідно до якої право на видобування корисних копалин засвідчується актом про надання гірничого відводу. Акт гірничого відводу ідентифікує, з-поміж іншого, площу проекції гірничого відводу на поверхню земельної ділянки, щодо якої у користувача надр виникають обов`язки з рекультивації після завершення гірничих робіт. Відповідно платник має визначати податкові зобов`язання з плати за землю із застосуванням положень вказаного пункту ПК України до площ у межах координат, визначених у акті гірничого відводу.
		Не погодившись зі змістом даної податкової консультації, Товариство оскаржило її до суду. 
		Колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
		Так, пунктом 284.4. статті 284 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 1 Гірничого закону України відкрита розробка родовищ - це видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні; гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо); гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення.
		За змістом статті 17 Кодексу України «Про надра» гірничим відводом є частина надр, надана користувачам, зокрема, для промислової розробки родовищ корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
		Отже, межі земельних ділянок, наданих гірничодобувним підприємствам для розробки родовищ корисних копалин (їх видобування), встановлюються в акті гірничого відводу.
		Враховуючи те, що пунктом 284.4 статті 284 ПК України ПК України чітко встановлено застосування пільгової ставки плати за землю саме за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, колегія суддів погоджується із висновком, якого дійшов суд першої інстанції, що такі земельні ділянки можуть бути визначені виключно за функціональною ознакою, та не є тотожними земельним ділянкам, які надані для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, оскільки вони надані з іншою метою та мають інше призначення. 
		При цьому, доводи Товариства, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що законодавець визначив пільгове формування об`єкта оподаткування плати за землю для гірничодобувних підприємств, метою яких є видобування та розробка родовищ корисних копалин на земельних ділянках, необхідних для такого видобутку, є невірним трактуванням пункту 284.4 статті 284 ПК України ПК України, оскільки пільгові ставки плати за землю вказаною нормою прив`язано не до підприємства гірничодобувної промисловості, а до функціонального призначення земельних ділянок, відповідно, пільги поширюються не на всі земельні ділянки, належні гірничодобувним підприємствам, а лише на ті, які надані для видобування та розробки родовищ корисних копалин.     
		З огляду на викладене податкова консультація щодо застосування положень вказаного пункту ПК України лише до земельних ділянок у межах координат, визначених в акті гірничого відводу, узгоджується із нормами закону та відповідає змісту цього податку
		Відповідно до статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.    
		Згідно із пунктом 53.3 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Відповідно до частин першої та другої   статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України   суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Згідно із статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями   341,   345,   349,   352,   355,   356,   359 КАС України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.
		2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скасувати, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року залишити в силі.
		3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складено 5 вересня 2019 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М. Б. Гусак
		Судді                                                                                                    М. М. Гімон 
		                                                                                                                        Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...