Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/774/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/25773/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №822/774/16
		адміністративне провадження №К/9901/25773/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову  Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року (суддя Божук Д.А.) та ухвалу  Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року (судді: Полотнянко Ю.П. (головуючий), Загороднюк А.Г., Драчук Т.О.) у справі  № 822/774/16 за позовом  ОСОБА_1 до  Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у            м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2016 № 0000292100/113 та від 02.02.2016 № 0000302100/114.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.02.2016 № 0000292100/113 та від 02.02.2016 № 0000302100/114, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та на підставі якого приймалось вказані рішення, не відповідають фактичним обставинам, а власне сам акт перевірки не містить, зокрема, інформації щодо порушення позивачем законодавства, яка мала б бути підставою для проведення перевірки згідно п. 80.2.5  п. 80.2  ст. 80 Податкового кодексу України. Крім того, зазначив, що позивачу не було пред`явлено та не було надіслано, всупереч вимогам п. 81.1  ст. 81 Податкового кодексу України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, зазначених в направленні на проведення перевірки.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року,  залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.02.2016 № 0000292100/113 та від 02.02.2016 № 0000302100/114, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки було встановлено порушення позивачем при здійсненні господарської діяльності положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом отримано інформацію щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а саме матеріалів про адміністративне правопорушення, вчинене продавцем кіоску, що належить позивачу, ОСОБА_2 , а саме: протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2  статті 156 КУпАП  ХМ № 000512, постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради № 3 від 17.02.2015, пояснення продавця, пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 .
		На підставі п.п. 80.2.5  п. 80.2  ст. 80 ПК України, згідно наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області № 10 від 13.01.2016 та направлень на перевірку № 11 та № 12 від 13.01.2016, проведено фактичну перевірку у кіоску «Чернігівське», розташованому за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля 127/1, що належить позивачу. Перевірка проводилася з питань дотримання вимог  Закону України від 19.12.1995    № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,  постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.08 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»  та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
		Перевіркою встановлено факт реалізації однієї пляшки пива «Проскурівське» по ціні 10,10 грн та пачки цигарок «Style» по ціні 13,00 грн, при цьому продавцем не було вибито касовий чек. Реєстратор розрахункових операцій або Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) в кіоску відсутні. Реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. На момент перевірки в кіоску, на вітрині знаходились тютюнові вироби на загальну суму 6 782,15 грн (перелік в додатку № 1 до акту перевірки) та алкогольні напої (пиво) на загальну суму                  2 982,40 грн (перелік в додатку № 2 до акту перевірки). Додатки №1 та №2 до акту перевірки підписані продавцем ОСОБА_4 Супровідні документи на товар, який реалізувався на момент проведення перевірки не надані, що є незабезпеченням порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
		Протоколом про адміністративне правопорушення ХМ № 000512 від 23.01.2015, складеним працівником міліції о/у СКМСД Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, зафіксовано факт реалізації продавцем кіоску «Чернігівське» ОСОБА_5 неповнолітній особі - ОСОБА_3 тютюнових виробів марки «Вінстон» поштучно в кількості 6 штук. Крім того, даний факт підтверджується поясненнями самого продавця, яка зазначила, що 20.01.2015 близько 14 год. 50 хв. продала цигарки молодим хлопцям, не запитавши про їх вік. Також факт продажу тютюнових виробів підтвердив у своїх поясненнях від 20.01.2015 сам неповнолітній ОСОБА_3 , 1999 р.н. Постановою адмінкомісії виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 3 від 17.02.2015 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
		За наслідками перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 15.01.2016                            № 002/22-01-21/2450118319.
		У зв`язку з відмовою продавця ОСОБА_4 від підписання акту перевірки від 15.01.2016 №002/22-01-21/2450118319, складено акт про відмову від підпису акту фактичної перевірки.
		За результатами розгляду матеріалів перевірки, винесені податкові повідомлення-рішення форми «С»: від 02.02.2016 № 0000292100/113, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 19 530,00 грн згідно з п. 1 ст. 17, розділу  V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995  внаслідок порушення п. 1 та п. 12  ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а    саме - за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи 1 грн, оскільки факт порушення встановлено протягом календарного року вперше; подвійної вартості не облікованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв за місцем їх реалізації та зберігання; від 02.02.2016    № 0000302100/114, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 47 600,00 грн згідно з абз. 5, 9 ч. 2  ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995  внаслідок порушення ч. 12 ст. 15, п. 2, п. 8 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій; за продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років та роздрібну торгівлю тютюновими виробами поштучно.
		Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 04.10.2013 № 245, позивачу визначено об`єкт особистого строкового сервітуту, а саме: надано територію з метою розміщення та використання для провадження підприємницької діяльності тимчасової споруди - кіоску для торгівлі продовольчими товарами площею 5,4 м2 у м. Хмельницькому, вул. Проскурівського підпілля 127/1. Строк дії даного договору з 04.10.2013 по 16.09.2016. Крім того, відповідність кіоску в якому проведена перевірка тому, щодо якого укладено договір від 04.10.2013 № 245 підтверджується співставленням наданих фотоматеріалів та паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
		Позивачем було надано договір згідно якого, 20 листопада 2015 року між позивачем (орендодавець) та ОСОБА_6 (орендар) укладено договір оренди кіоску, розташованого по вул . Проскурівського підпілля 127/1 загальною площею 5,2 м2, що свідчить про те, що на час проведення перевірки, саме позивачу належав кіоск, в якому проведена перевірка. Однак, судами першої та  апеляційної інстанції встановлено, що податкова звітність про доходи від оренди кіоска не подавалась, в порушення п.п. 2.3,2.4 Договору № 245 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 4 жовтня 2013 року новим користувачем право користування кіоском не оформлено, крім того, ОСОБА_6 не зареєстрована    як підприємець, а згідно постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради, інформації управління  Хмельницької міської ради щодо тимчасових споруд розміщених по вул. Проскурівського підпілля,    висновку перевірки по рапорту, які містяться в матеріалах справи,    кіоск по вул. Проскурівського підпілля у м. Хмельницькому, на зупинці «Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія»  належить ФОП ОСОБА_1 .
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при проведенні перевірки позивача та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що позивачу не було пред`явлено та не було надіслано, всупереч вимогам п. 81.1  ст. 81 Податкового кодексу України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, зазначених в направленні на проведення перевірки, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
		8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
		9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Підпункт 20.1.11 пункту 20.1 статті 20.
		Контролюючі органи мають право: проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
		10.2. Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.
		Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		10.3. Пункти 80.1, 80.2, 80.5 статті 80.
		Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у  пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
		Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із  статтею 81  цього Кодексу.
		10.4. Пункт 81.1 статті 81.
		Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
		При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
		10.5. Пункти 86.1, 86.5, 86.6 статті 86.
		Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених  статтею 80  цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
		У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.
		Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
		У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
		У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному  статтею 58  цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
		Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.
		11. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995:
		11.1. Пункти 1, 2, 12, 13 статті 3.
		Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів   (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського  харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
		проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках,   передбачених   цим   Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
		видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
		вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за  місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;
		забезпечувати відповідність  сум  готівкових  коштів  на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової  книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з  початку  робочого дня. Такі вимоги не поширюються  на  фізичних  осіб-підприємців,  які є платниками єдиного  податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		11.2. Пункт 1 статті 17.
		За порушення  вимог  цього  Закону  до  суб`єктів господарювання,  які  здійснюють  розрахункові  операції за товари (послуги),  за  рішенням  відповідних  органів  доходів  і  зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або  розрахункових  книжок  на неповну   суму вартості проданих   товарів  (наданих  послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним    режимом роботи; невідповідності  у  юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми  готівкових  коштів  сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше  ніж  на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої  законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі   використання юридичною особою  розрахункової книжки - загальній  сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку  робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що  підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському  об`єкті  такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за  кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями,  встановленими  цим  підпунктом, товарів (послуг).
		11.3. Стаття 20.
		До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію  товарів  які  не  обліковані  у встановленому порядку, застосовується  фінансова  санкція  у  розмірі  подвійної вартості необлікованих товарів,  які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян. Такі вимоги не поширюються  на  фізичних  осіб  -  підприємців,  які є платниками єдиного  податку  та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		12. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР  від 19 грудня 1995 року:
		12.1. Стаття 1.
		Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим  кінцевим споживачам для їх особистого  некомерційного використання незалежно від   форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.
		12.2. Частина дванадцята статті 15.
		Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може   здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
		12.3. Частина перша статті 15-3.
		Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років;         2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та  на  території  навчальних  закладів, закладів  охорони  здоров`я,  крім  ресторанів,  що знаходяться на території  санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях)  універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних  спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів  у блоках та  алкогольних,  слабоалкогольних  напоїв,  вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
		12.4. Частина друга статті 17.
		До  суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової  (включаючи  імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,  спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим 
		плодовим, алкогольними напоями та тютюновими  виробами  без наявності   ліцензій,  -  200  відсотків  вартості отриманої партії товару,  але не менше 17000 гривень; порушення  вимог  статті  15-3  цього  Закону - 6800 гривень.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
		15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «С» від 02.02.2016 № 0000292100/113 та                         № 0000302100/114, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, враховуючи встановлені обставини справи та положення статей 3,17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статей 15, 15-3, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем, всупереч вказаних положень податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, було проведено розрахункові операції не через реєстратори розрахункових операцій, а також, у процесі ведення господарської діяльності, позивачем здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій та продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років та роздрібну торгівлю тютюновими виробами поштучно, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
		16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову  Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року та ухвалу  Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.
		18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року та ухвалу  Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року у справі  № 822/774/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...