Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/4131/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 06.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/26577/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №802/4131/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/26577/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від    28 січня 2016 року (суддя Альчук М.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від    15 березня 2016 року (судді: Сапальова Т.В. (головуючий), Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А.) у справі    № 802/4131/15-а    за позовом ОСОБА_1 до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Немирівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 22579-17 від 22 вересня 2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 21 126,07 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 22579-17 від 22 вересня 2015 року, прийнятим відповідачем, позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 21 126,07 грн всупереч вимог Податкового кодексу України, оскільки згідно договорів купівлі-продажу будівлі (земельну ділянку було орендовано для обслуговування господарських будівель) були продані іншим особам, у зв`язку з чим право оренди земельної ділянки за позивачем припинилося та, відповідно, обов`язок орендної плати за землю.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від    28 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від    15 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що відсутність необхідних відомостей, як то інформації про зміни до існуючих договорів оренди землі, їх розірвання, договорів купівлі-продажу нерухомого майна, податкових декларацій тощо, позбавляє можливості контролюючий орган пропорційно обрахувати плату за землю та орендну плату в тій частині площ земельної ділянки, що знаходиться у користуванні, як позивача, так і інших користувачів. Крім того, позивач залишився орендарем земельної ділянки відповідно до укладеного з Ковалівською сільською радою договору оренди земельної ділянки та відповідно зобов`язаний сплачувати орендну плату за землю відповідно до умов цього договору та положень    ст. 288 Податкового кодексу України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову    Вінницького окружного адміністративного суду від    28 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від    15 березня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 грудня 2006 року між позивачем та Ковалівською сільською радою Немирівського району Вінницької області укладено договір оренди землі, згідно з яким позивачу передано земельну ділянку загальною площею 0,5771 га в строкове платне користування для обслуговування господарських будівель на території АДРЕСА_1 .
		Згідно з договором купівлі-продажу від 11 травня 2010 року житлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_2 а на земельній ділянці загальною площею 0,5771 га, позивач продав ОСОБА_2 .
		Згідно з договором        купівлі-продажу від 1 квітня 2014 року житлову будівлю в              АДРЕСА_2 , розміщену на цій же земельній ділянці загальною площею 0,5771 га, позивач продав ОСОБА_3 
		22 вересня 2015 року Немирівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 22579-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб» в сумі          21 126,07 грн за 2015 рік.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Ковалівською сільською радою 25 грудня 2006 року строком на 49 років, розірваний не був. В той же час, між новими власниками нерухомого майна та Ковалівською сільською радою не було укладено договорів оренди земельних ділянок, на яких розміщене таке нерухоме майно. За таких обставин станом на 2015 рік позивач залишався фактичним орендарем земельної ділянки площею 0,5771 га, розташованої в АДРЕСА_1 .
		Згідно з листом відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Вінницької області № 11-28-99.2-147/2-16 від 27 січня 2016 року станом на 01.01.2015 та 01.01.2016 за позивачем рахується земельна ділянка площею 0,5771 га згідно з державною статистичною звітністю про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем). Вказаний лист був надісланий на адресу контролюючого органу та взятий до уваги відповідачем під час нарахування позивачу орендної плати за землю. Іншими відомостями, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно, яке розміщене на орендованій земельній ділянці, відповідач не володів.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.
		8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
		9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої    статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України    (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Пункти 286.5, 286.6 статті 286.
		Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному    статтею 58    цього Кодексу.
		У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
		У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
		За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
		За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
		10.2. Пункт 287.1 статті 287.
		Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
		10.3. Пункт 288.1 статті 288.
		Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
		Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки    переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
		Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
		11. Земельний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Частини перша та друга статті 120.
		У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		12. Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV:
		12.1. Частина третя статті 7.
		До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду,  що  розташовані  на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки,  на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		13. Обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
		Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до    Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються    статтею    120 Земельного кодексу України    та    статтею 377 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
		14. Платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).
		З моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлового приміщення), обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		16. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 22579-17 від 22 вересня 2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 21 126,07 грн за 2015 рік.
		У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем за договорами купівлі-продажу від 11 травня 2010 року та від 1 квітня 2014 року відповідно, було продано будівлі розташовані в АДРЕСА_1 , розміщені на земельній ділянці загальною площею 0,5771 га.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини першої та другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти, а до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Крім того, частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду,  що  розташовані  на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки,  на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
		17. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 22579-17 від 22 вересня 2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб» у сумі 21 126,07 грн за 2015 рік, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		18. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
		19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення статті 120 Земельного кодексу України (у редакції Закону, на момент виникнення спірних правовідносин), приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування (неправильне тлумачення) норм матеріального права, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від    28 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від    15 березня 2016 року у справі                            № 802/4131/15-а    підлягає задоволенню.
		20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		21. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову    Вінницького окружного адміністративного суду від    28 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від    15 березня 2016 року у справі № 802/4131/15-а    за позовом ОСОБА_1 до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...