Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/10945/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: 2-о/759/469/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/10945/19
		пр. № 2-о/759/469/19
		03 вересня 2019 року Святошинський райсуд м.Києва у складі:
		головуючої судді Величко Т.О.,
		при секретарі Штанько В.О.,
		за участі представника заявника-адвоката Герцева В.О.
		розглянувши цивільну справ, у порядку окремого провадження ,за заявою ОСОБА_1 , заінтересова особа: Подільський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 ,ТОВ "ЄВРОЛАБ" про встановлення юридичного факту родинних відносин,
		встановив:
		ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин.
		В обгрунтування вимог заяви вказувала, що у червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою, якою просила встановити, що вона є матір`ю дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , яка народилась в Україні ІНФОРМАЦІЯ_1
		Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні у заявниці та її чоловіка ОСОБА_8 народився син - ОСОБА_3 в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства та який має генетичну спорідненість з подружжям, що підтверджується довідкою про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом №1106/2-19 від 11.06.2019 р., виданої Медичним центром ТОВ «ВІОТЕХСОМ». Сурогатна матір дитини - ОСОБА_2 , яка народила дитину, надала свою згоду на реєстрацію подружжя батьками дитини. 
		У зв`язку з тим, що заявниця та її чоловік є громадянами Німеччини та постійно там проживають, для законної реєстрації дитини на території Німеччини виникла потреба у судовому порядку встановити факт спорідненості заявника з дитиною, оскільки за законом Німеччини матір`ю дитини вважається жінка, яка її народила, при цьому видане в Україні свідоцтво про народження дитини в ФРН не визнається як рішення компетентного органу України і не змінює правове становище. 
		Крім того невизнання факту реєстрації матір`ю дитини в Україні Верховним судом ФРН обґрунтовується тим, що така дія підтверджується не рішенням суду, а рішенням (актом) українського органу реєстрації актів цивільного стану, яке не відповідає змісту частини 1 параграфу 108 Закону ФРН «Про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності». 
		В судовому засіданні представник заявника- адвокат Герцев В.О. вимоги заяви підтримав та просила задовольнити.
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з"явилась, надіслала суду пояснення, де зазначала, що народження нею (сурогатною матір`ю) дитини ОСОБА_3 , і наступний запис (реєстрація) її батьків в органі РАЦС, відбулися відповідно до укладеного договору з подружжям ОСОБА_1 та чинного законодавства України, а тому матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . Жодних батьківських прав та обов`язків щодо народженої дитини вона не має.
		Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
		Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 496 ЦПК України іноземці та інші іноземні особи, мають право звертатись до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересі. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч.2. ст. 123 Сімейного кодексу України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
		Судом встановлено, що як вбачається з свідоцтва про запис про шлюб від 22.05.2018 року, громадяни ФРН ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.13-15).
		Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ТОВ "ВІОТЕХСОМ" укладено Договір від 13.04.2018 року про надання медичних послуг ( а.с.18-23).
		Судом встановлено, що згідно до наданої заявником копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_4, у подружжя ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис за №1409 (а.с. 16).
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 був народжений сурогатною матір`ю - ОСОБА_2 , громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Факт народження дитини чоловічої статі підтверджується медичним свідоцтвом №1519 від 16.05.2019 р. Київського пологового будинку №2 ( а.с.59).
		Судом встановлено, що відповідно до довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом №1106/2-19 від 11.06.2019 р., що видана Медичним центром ТОВ «Біотехком» м. Києва, громадянам Німеччини ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у зв`язку з неможливістю виношування вагітності було проведено програму ДРТ з перенесенням ембріонів у порожнину матки сурогатної матері ОСОБА_2 , яке відбулось 02.10.2018 року. Факт вагітності встановлено 16.10.2018 року. Має місце генетична спорідненість батьків з плодом (а.с. 61).
		Судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_2 , своєю завою, засвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за №4209 від 20.05.2019 р року, надала згоду на те, щоб батьками народженої нею ІНФОРМАЦІЯ_1 . дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, та яка має генетичну спорідненість зі своїм генетичним батьком громадянином ФРН - ОСОБА_8 та генетичною матір`ю громадянкою ФРН - ОСОБА_1 , були записані ці особи, які є генетичними батьками новонародженої дитини (а.с. 60).
		Судом встановлено, що реєстрація факту народження дитини була здійснена відповідно до п. 11 наказу Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 р. (в редакції наказу №3307/5 від 24.10.2010 р), що підтверджується повним витягом з реєстру актів цивільного стану №00023117686 від 12 червня 2019 року. В державному реєстрі актів цивільного стану записано, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю, а її чоловік ОСОБА_8 є батьком дитини - ОСОБА_3 (а.с. 24-27).
		Судом встановлено, що правом ФРН, громадянами якої є подружжя ОСОБА_1, сурогатне материнство заборонене, і в якості матері відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу ФРН визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір). 
		Судом встановлено, що на звернення заявниці до Міністерства іноземних справ ФРН було надано відповідь від 09.05.2019 р., в якій зазначається, що згідно норм права ФРН вона не може вважатись законною матір`ю дитини, вона вважається неспорідненою з новонародженим, матір`ю може бути лише жінка, що народила дитину. А відповідний актовий запис та свідоцтво про народження не змінює таке правове становище (а.с.30-38).
		Судом встановлено, що таким чином, здійснений в Україні актовий запис про матір в реєстрі актів цивільного стану громадян, та видане на цій підставі свідоцтво про народження дитини не визнається в Німеччині як рішення (акт) компетентного органу України, зокрема не визнається і свідоцтво про народження, в якому матір`ю народженої в Україні записана ОСОБА_1 .
		Згідно ч.3. ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
		Судом встановлено, що норми права законів Німеччини та висновок з рішення Верховного суду ФРН, на які представник заявника посилається в своїй заяві, були отримані з офіційних джерел, а саме сайтів Міністерства Юстиції і захисту споживачів ФРН та реєстру рішень Федерального Верховного суду ФРН, які є доступними джерелами права, український переклад яких посвідчений у встановленому законом порядку.
		Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 параграфу 108 («Визнання іноземних рішень») Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності» за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном визнаються без особливого провадження. Верховний федеральний суд Німеччини у справі ХІІ ZB 320/17 від 20 березня 2019 р., предметом розгляду було питання запису матір`ю в Німеччині саме особи, яка була записана такою у свідоцтві про народження в Україні відповідно до українського права, зробив такий висновок: «Запис в українському реєстрі про народження, а також видане на його підставі свідоцтво про народження, не є рішенням, яке може бути визнаним в розумінні частини 1 параграфу 108 Закону про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності». 
		А тому суд дійшов висновку, що невизнання факту реєстрації матір`ю дитини в Україні Верховним судом ФРН обґрунтовується тим, що така дія підтверджується не рішенням суду, а актом органу реєстрації актів цивільного стану, яке не відповідає змісту частини 1 параграфу 108 Закону «Про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності».Таким чином, офіційні установи Німеччини ставлять під сумнів юридичну силу рішення українського органу реєстрації актів цивільного стану, на підставі якого було видане свідоцтво про народження, в частині запису про матір народженого ОСОБА_3 .
		Проте, суд дішов висновку, що відмова органів ФРН у визнанні факту реєстрації заявниці матір`ю дитини порушує її права та права дитини, оскільки зі статусом матері пов`язані всі права та обов`язки її щодо дитини, зокрема матеріального забезпечення та піклування, які вона набула згідно законодавства України. 
		З урахуванням висновку, викладеного у рішенні Верховного федерального суду ФРН ХІІ ZB 320/17 від 20 березня 2019 р., таке порушення прав заявниці може бути усунено шляхом встановлення факту родинних відносин в суді України за місцем народження дитини з винесенням відповідного судового рішення.
		Згідно ст. 4. Закону України «Про міжнародне приватне право» (надалі -Закон») право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
		Статтею 65 цього Закону передбачено, що встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.
		Відповідно до ст. 16 цього Закону особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
		Статтею 7 Закону України «Про громадянство в Україні» встановлено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 був народжений в Україні сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_2 , тому він набув громадянство України з моменту народження. Лише з моменту реєстрації подружжя батьками дитини його громадянство було змінено батьками відповідно до права ФРН. З дати отримання відповідного документу в посольстві ФРН 21.06.2019 р. дитина набула громадянство Німеччини.
		Таким чином, до правовідносин про встановлення факту родинних відносин щодо народженої дитини згідно українського та міжнародного права застосовується право України.
		Оскільки народження дитини внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій та наступний запис в реєстрі актів громадянського стану ОСОБА_1 матір`ю народженого в Україні ОСОБА_3 відбулися у відповідності до законодавства України, зокрема ст. 123 Сімейного кодексу України та п. 11 Наказу Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 р., з наданням до органу реєстрації всіх необхідних, вище перерахованих документів, тому відсутні будь-які підстави ставити під сумнів правомірність такого актового запису №1409, вчинений Подільським районним у місті Києві відділом ДРАГС Головного територіального управління юстиції 12 червня 2019 року, та який підтверджує факт родинних відносин матері і сина.
		У рішеннях від 26 червня 2014 року у справі «Меннессон проти Франції» скарга №65192/11 та у справі «Лабассе проти Франції» скарга №65941/11, Європейський суд з прав людини зазначив, що кожна країна має право заборонити сурогатне материнство на її території. Однак Суд також визначив, що заборона сурогатного материнства не може впливати на дітей, народжених у такий спосіб за кордоном. У цьому контексті Суд висловив позицію, що країни, де сурогатне материнство заборонене, повинні визнати родинний зв`язок між дітьми, народженими від сурогатної матері за кордоном, та їхніми біологічними батьками, інакше буде мати місце порушення прав дітей на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		З огляду на наведене, та керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280,284, 315-319, 354, 355 ЦПК України суд -
		УХВАЛИВ:
		Заяву  ОСОБА_1 , заінтересова особа: Подільський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 ,ТОВ "ЄВРОЛАБ" про встановлення юридичного факту родинних відносин, - задовольнти.
		Встановити юридичний факт, що громадянка Німеччини ОСОБА_1 є матір"ю ОСОБА_3 , який народався в м. Києві, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення.
		Суддя : Величко Т.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...