Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/1055/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Заяви про перегляд заочного рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 61-13628ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		04 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 465/1055/15-ц
		провадження № 61-13628св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»,
		відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 рокуу складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шандри М. М., Шумської Н. Л.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У лютому 2015 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі - ПрАТ «УАСК «АСКА»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 14 червня 2014 року в місті Львові на вулиці Княгині Ольги з вини водія ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої застрахований у ПрАТ АСК «ІНГО Україна» за договором добровільного страхування від 15 серпня 2013 року № 640572764.13 автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень. Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 31 158,10 гривень, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 24 094,93 гривень. Постановою Франківського районного суду міста Львова від 01 липня 2014 року ОСОБА_1 була визнана винною у скоєнні ДТП та притягнута до адміністративної відповідальності за        статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до умов договору страхування від 15 серпня 2013 року № 640572764 позивач відшкодував власнику пошкодженого автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , завдану шкоду в розмірі 31 158,10 гривень. Таким чином, позивач набув право вимоги до особи, з вини якої сталася ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» на підставі полісу від 14 квітня 2014 року № АІ/0353146, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб, у розмірі 50 000 гривень та франшизою у розмірі 510 гривень. 10 грудня 2014 року позивач звернувся до        ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою про відшкодування завданих збитків у розмірі 23 584,93 гривень (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 24 094,93 гривень з відрахуванням 510 гривень франшизи), однак заява залишилася без задоволення. ОСОБА_1 також відмоввилася компенсувати сплачену суму страхової виплати в розмірі 7 573,17 гривень, що складає різницю між фактично понесеними витратами в розмірі 31 158,10 гривень та відповідальністю її страховика в розмірі 23 584,93 гривень. Враховуючи викладене, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» просило стягнути на свою користь з ПрАТ «УАСК «АСКА» 23 584,93 гривень, а з ОСОБА_1 - 7 573,17 гривень.
		 
		В запереченні на позовну заяву ПрАТ «УАСК «АСКА» зазначило, що постановою Франківського районного суду міста Львова від 01 липня 2014 року не підтверджено факт ДТП за участю автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , тому підстави для виплати страхового відшкодування у нього відсутні.
		 
		Заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 16 жовтня          2015 року у складі судді Мигаль Г. П. позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» грошові кошти у розмірі               23 584,93 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі        235,85 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» грошові кошти у розмірі 7 573,17 гривень, а такожсудові витрати у вигляді судового збору в розмірі 75,73 гривень.
		 
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, щоу зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 , з вини якої сталася ДТП, а також до її страховика - ПрАТ «УАСК «АСКА» в межах його відповідальності.
		 
		Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 05 травня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2015 року залишено без задоволення.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2015 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» грошових коштів у розмірі 7 573,17 гривень та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»              510 гривень. В решті рішення залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 квітня 2014 року № АІ/0353146, яким передбачено ліміт відповідальності ПрАТ «УАСК «АСКА» за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у        розмірі 50 000 гривень, франшиза - 510 гривень, тому з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» підлягає стягненню лише франшиза - 510 гривень. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» грошових коштів у розмірі 23 584,93 гривень не оскаржувалося, то в силу вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення рішення апеляційним судом (далі - ЦПК України 2004 року), в цій частині рішення місцевого суду не переглядалося.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
		 
		У листопаді 2016 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року і залишити без змін рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2015 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було застраховано за договором добровільного страхування           від 15 серпня 2013 року № 640572764.13, умовами якого передбачена виплата страхового відшкодування на підставі рахунків станцій технічного обслуговування і без урахування зносу деталей та вузлів, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу. У зв`язку з виплатою страхувальнику страхового відшкодування ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» набуло права вимоги до особи, з вини якої були завдані збитки, у розмірі фактично сплачених грошових коштів у сумі 31 158,10 гривень. При цьому, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 01 серпня 2014 року № 39/14 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає          24 094,93 гривень, тому з ПрАТ «УАСК «АСКА» підлягають стягненню                  23 584,93 гривень (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 24 094,93 гривень з відрахуванням 510 гривень франшизи), а решта завданої шкоди у розмірі 7 573,17 гривень підлягає стягненню з винної у ДТП особи.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Франківського районного суду міста Львова, а ухвалою від 29 червня 2017 року - справу призначено до судового розгляду.
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		15 березня 2018 року справу № 465/1055/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Рішення апеляційного суду фактично оскаржується в касаційному порядку лише в частині вирішення позовних вимог ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 , тому і переглядається Верховним Судом тільки в цій частині.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до статті 213 ЦПК України 2004 року рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
		 
		Відповідно до частини першої статті 303, частини першої статті 304 ЦПК України    2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України 2004 року.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		Судами встановлено, що 15 серпня 2013 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» було укладено договір № 640572764.13 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, за яким був застрахований автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , страхова сума - 300 524 гривень, строк дії договору з 00 год 00 хв 15 серпня               2013 року до 24 год 00 хв 14 серпня 2014 року.
		 
		14 червня 2014 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вулиці Княгині Ольги в місті Львові, здійснюючи маневр розвороту, не переконалася що це буде безпечно, порушивши пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, не дала дорогу автомобілю «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого допустила зіткнення з ним.
		 
		Внаслідок ДТП застрахований автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
		 
		Постановою Франківського районного суду міста Львова від 01 липня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно з полісом від 14 квітня 2014 року № АІ/0353146, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб, у розмірі 50 000 гривень та франшизою у розмірі 510 гривень.
		 
		Відповідно до рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Моторс» від 16 червня 2014 року № АР 00008446 та від 17 червня 2014 року № А027657 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 31 158,10 гривень.
		 
		Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 01 серпня            2014 року № 39/14, складеним судовим експертом Бурим А. О., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за умови його проведення на станції технічного обслуговування офіційного дилера, на момент проведення огляду складає 30 425,32 гривень, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 24 094,93 гривень.
		 
		На виконання умов договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків                від 15 серпня 2013 року № 640572764.13 на підставі страхового акта від 03 липня 2014 року № 116184 та страхового акта від 03 липня 2014 року № 116177 ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Моторс», яке здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля, в рахунок відшкодування збитків грошові кошти у розмірі 31 158,10 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 11 липня 2014 року № 6569 та платіжним дорученням від 14 липня 2014 року № 6684.
		 
		Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
		 
		Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).
		 
		Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
		 
		Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		 
		Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».
		 
		У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.
		 
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.
		 
		Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.
		 
		Встановлено, що 10 грудня 2014 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» надіслало ПрАТ «УАСК «АСКА», з якою ОСОБА_1 уклала договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимогу про виплату страхового відшкодування в розмірі 23 584,93 гривень.
		 
		У позовній заяві ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» зазначило про те, що ПрАТ «УАСК «АСКА» не виплатило йому відшкодування завданих збитків у розмірі 23 584,93 гривень (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 24 094,93 гривень з відрахуванням 510 гривень франшизи)
		 
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.
		 
		Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		 
		За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		 
		Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня    2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
		 
		Отже, відносини між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
		 
		У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.
		 
		Відносини ж між ОСОБА_1 та її страховиком - ПрАТ «УАСК «АСКА»  регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		 
		Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		 
		Таким чином, на ПрАТ «УАСК «АСКА» як страховика ОСОБА_1 , з вини якої сталася ДТП, покладено обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		 
		Скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» грошових коштів у розмірі 7 573,17 гривень та ухвалюючи в цій частині нове рішення про стягнення 510 гривень, апеляційний суд виходив з того, що ліміт відповідальності страховика в розмірі 50 000 гривень перевищує розмір заподіяної шкоди - 31 158,10 гривень, а тому відсутні підстави для стягнення збитків у зазначеному розмірі зі страхувальника. 
		 
		Однак з цими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.
		 
		Зважаючи на положення вищевказаної статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
		 
		Згідно з пунктом 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
		 
		Відповідно до пункту 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісного транспортного засобу (втрати товарної вартості).
		 
		Згідно з пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану колісного транспортного засобу внаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості колісного транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.
		 
		Таким чином, апеляційним судом не враховано, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» виплачено потерпілій особі страхове відшкодування за фактично понесені витратиу розмірі 31 158,10 гривень, а з ПрАТ «УАСК «АСКА» як страховика ОСОБА_1 , з вини якої сталася ДТП, підлягали стягненню витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу в розмірі 23 584,93 гривень (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 24 094,93 гривень з відрахуванням 510 гривень франшизи).
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач набув право вимоги до ПрАТ «УАСК «АСКА» в межах його відповідальності як страховика ОСОБА_1 в розмірі 23 584,93 гривень, тому з  ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між страховою виплатою та межею відповідальності страховика у розмірі 7 573,17 гривень (31 158,10 гривень - 23 584,93 гривень).
		 
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Скасовуючи рішення місцевого суду у вищевказаній частині та ухвалюючи в цій частині нове рішення, суд апеляційної інстанції не врахував наведених положень законодавства та не з`ясував належним чином фактичних  обставин справи, у зв`язку з чим дійшов неправильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» коштів у розмірі 510 гривень.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. 
		 
		Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України.
		 
		Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		За подання касаційної скарги ПрАТ АСК «ІНГО Україна» сплатило 373,90 гривень судового збору, які підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 .
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року в частині вирішення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів скасувати, а заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 жовтня 2015 року в цій частині залишити в силі.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 373 (триста сімдесят три) гривні 90 копійок судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийВ. О. Кузнєцов  Судді:В. С. Жданова    В. М. Ігнатенко   В. А. Стрільчук   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...