Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/5552/14 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 51-4047км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013260010003131

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		04 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа № 751/5552/14
		провадження № 51-4047км18
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260010003131, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.191КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням грошовими та товарно-матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ «СТВ-Харків» («СТВ-Чернігів») 286 944 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів по справі.
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7  залишено без змін.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту відділу продажів товарів «Проктер енд Гембл» ТОВ «СТВ-Чернігів», розташованого за адресою: м.Чернігів, вул. Широка, 1 А, прийняв на себе згідно з договором від 04травня 2012року повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.
		Користуючись наданими йому повноваженнями щодо збирання оплати за постановлений товар та за дорученням клієнта вносити грошові кошти за поставлений товар на банківський рахунок підприємства, маючи умисел щодо обернення на свою користь чужого майна, отримав 15 березня 2013 року, в денний час, за адресою: АДРЕСА_2 від ФОП ОСОБА_8 , як оплату за поставлену продукцію згідно накладної № 4459541 від 01 квітня 2013 року, грошові кошти в сумі 286944 грн, але до каси ТОВ «СТВ-Чернігів» в день їх отримання не вніс, незаконно привласнив та витратив на власні потреби.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за відсутності в його діях складу злочину. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, при обґрунтуванні доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, не дали належної оцінки зібраним доказам, а послалися на докази, які є суперечливими за своїм змістом, чим порушили вимоги статей 374, 419 КПК України. Вказує, що апеляційний суд, попри вимоги ст. ст. 23, 404 КПК України та вказівки Верховного Суду, не здійснив дослідження всіх доказів на підставі яких судом першої інстанції було ухвалено обвинувальний вирок, чим порушив приписич. 2 ст. 439 КПК України. 
		Позиція учасників судового провадження
		Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни. 
		 
		В заяві, яка надійшла на адресу касаційного суду, захисник ОСОБА_6 просить розглянути касаційну скаргу за її відсутності, відповідно до вимог ст. 435 КПК України в порядку письмового провадження.
		 
		На касаційну скаргу представник потерпілого ТОВ «Компанія СТВ Груп»  адвокат ОСОБА_9 подав заперечення, в якому, наводячи свої аргументи, стверджує про безпідставність касаційних вимог та про законність постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень.
		 
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі йузапереченні на неї, колегія судів дійшла до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Згідно зі статтями 370, 419 КПК Україниухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованоюі вмотивованою. При цьому, з огляду на статті 2, 404 вказаного Кодексу,суд апеляційної інстанції, проаналізувавши й зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами доводи, наведені в апеляційній скарзі, і давши на кожен із них вичерпну відповідь, зобов`язаний перевірити з використанням усіх процесуальних можливостей, чивідповідає оскаржуване судове рішення вимогам ст. 374 КПК України. При залишенні апеляційних вимог без задоволення суд має навести правове обґрунтуваннясвоєї позиції, яка не може бути суперечливою та ставити під сумнів прийняте рішення.
		Недодержання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 вересня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2016 року за касаційними скаргами представника потерпілого ТОВ «СТВ-Харків» та прокурора скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у тому числі положень ст. 419 КПК України. 
		Суд касаційної інстанції в мотивувальній частині зазначеної постанови від 05 вересня 2018 року вказав, що апеляційному суду необхідно безпосередньо дослідити показання свідків та інші докази, які судом першої інстанції були покладені в основу обвинувального вироку, належним чином їх оцінити та навести обґрунтовані мотиви.
		За матеріалами справи ОСОБА_7 , не погодившись із вироком, оскаржив його вапеляційному порядку. У скарзі, наводячи конкретні доводи, просив скасувати вирок суду і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України. Аргументуючи заявлену вимогу, засуджений посилався нанеповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також указував на те, що обвинувальний вирок суду ґрунтується на припущеннях, недопустимих та суперечливих доказах, яких місцевий суд належним чином не дослідив і не оцінив, що потягло засобоюнеобґрунтованість його засудження за ч. 4 ст. 191 КК України.
		Апеляційний суд не виконав вказівок суду касаційної інстанції, повно і всебічно не перевірив всіх доводів щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 , не порівняв та не проаналізував в повному обсязі докази по справі.
		Так, як слідує із журналів судових засідань від 10.01.2019 року, 11.02.2019 року та 21.03.2019 року судом апеляційної інстанції було вирішено допитати свідків обвинувачення, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,     ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , показання яких були покладені в основу обвинувального вироку.
		В подальшому, в ході апеляційного розгляду  24.04.2019 року були допитані лише свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . При цьому, як слідує із технічного запису та журналу судового засідання, судом не зазначено, з яких причин не допитані інші свідки обвинувачення. 
		Крім того, із фабули обвинувачення, визнаного судом доведеним, слідує, що ОСОБА_7 отримав від ФОП ОСОБА_8 за поставлену продукцію згідно накладної № 4459541 від 01 квітня 2013 року грошові кошти в сумі 286944 грн.
		Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 758-761/16-24 від 18травня 2016 року підтвердити відображення складської накладної № 4459541 від 01 квітня 2013 року, яка складена із недотриманням вимог чинного законодавства, зокрема п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року за № 996-XIV зі змінами і доповненнями, про доставку Товару (лез Джилет) в кількості 56000 штук ПП ОСОБА_17 по бухгалтерському обліку ТОВ «СТВ-Чернігів» не видається за можливе. Документально не підтверджується факт відпуску товарів ТОВ «СТВ-Чернігів» ПП ОСОБА_8 протягом березня місяця 2013 року. 
		Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки вищезазначеному висновку експерта від 18травня 2016 року, який є суттєвим для прийняття законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення.
		Також, без належної уваги апеляційного суду залишився і той факт, що складська накладна № 4459541 від 01 квітня 2013 року, яка невідомо ким складена та в якій адресою доставки товару  лез Джилет в кількості 56000 штук зазначено: АДРЕСА_3 на ім`я ПП ОСОБА_17 , тоді як вказана продукція була поставлена іншій особі  ФОП ОСОБА_8 та за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
		Свідок ОСОБА_17 , на показання якої послався у вироку суд першої інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 , зазначала, що у ТОВ «СТВ-Чернігів» товар не замовляла, ніякі документи не підписувала, кошти не сплачувала. 
		Разом з тим, попри вимоги статей 23, 404 КПК України, апеляційний суд не здійснив допит вказаного свідка в ході апеляційного розгляду.
		Отже, під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення. 
		За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7   частковому задоволенню. 
		При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити з використанням усіх процесуальних можливостей доводи, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року щодо ОСОБА_7  скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...