Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/127/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2019. Зареєстровано: 10.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 2354 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" вересня 2019 р. Справа №913/127/19 
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., 
		при секретарі Довбиш А.Ю.,
		за участю представників:
		позивача  Пономарьов Б.Ю. (директор), наказ №1 від 22.03.2019 року;
		першого відповідача  не з`явився;
		другого відповідача  Дугін Е.В. (директор), наказ №100-к від 03.09.2019 року;
		третього відповідача  Чесебіев А.П., посвідчення №2185 від 29.07.2011 року, ордер серія ДН№088252 від 15.07.2019 року;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третього відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд», м.Рубіжне, Луганська область, (вх.№2354Л/1-40) на рішення Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року по справі №913/127/19,
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжтепло», м.Рубіжне, Луганська область,
		до: 1. Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне, Луганська область,
		2. Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне, Луганська область,
		3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд», м.Рубіжне, Луганська область,
		про визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії, спонукання її виконати певні дії та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладення договору оренди об`єкта нерухомого майна; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №3 від 21.11.2018 року, зобов`язання Відділ міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області в особі конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладання договору оренди об`єкта нерухомого майна прийняти протокольне рішення про укладання договору оренди об`єкта нерухомого майна.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року у справі №913/127/19 (повний текст складено 01.07.2019 року, суддя Зюганова Н.М.) позов задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано рішення конкурсної комісії Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області, яке оформлене протоколом №4 від 23.10.2018 року, про визнання переможцем конкурсу на право укладення договору оренди частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м, за адресою: вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» (юридична адреса: Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Будьонного, буд. 28, ідент. код 35968230). 
		Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна №3 від 21.11.2018 року, укладений між Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» на частину будівлі котельні площею 134,5 кв.м, за адресою: вул. Студентська, 19-В, м.Рубіжне Луганської області.
		Стягнуто з Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжтепло» 1921,00 грн. судового збору та 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката
		Стягнуто з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжтепло» 960,50 грн. судового збору та 750,00 грн. витрат на послуги адвоката.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжтепло» 960,50 грн. судового збору та 750,00 грн. витрат на послуги адвоката.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» (третій відповідач) з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Також апелянт просить суд судові витрати покласти на позивача.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково підтримав довід позивача про порушення Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», оскільки частина спірної котельні не є цілісним майновим комплексом, а майно підприємства не має у своєму складі структурних підрозділів. Таким чином, на думку скаржника приписи ст. 1 вказаного Закону виключають можливість його застосування до спірних правовідносин. 
		Також скаржник вказує про помилковість тверджень, щодо недодержання вимог п.6 «Порядку проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади м.Рубіжне», затвердженого рішенням Рубіжанської міської ради №53/4 від 02.07.2015 року, оскільки матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення про проведення конкурсу.
		Апелянт вказує, що застосування судом першої інстанції до предмету спору наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 року №150 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладення відповідних договір» є неправомірним, оскільки такий наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції і носить рекомендаційний характер.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 року у справі №913/127/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою другого третього відповідача та призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.
		23.08.2019 року від першого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7990), в якому зазначає, підтримує позицію апелянта в повному обсязі і просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року по справі №913/127/19 скасувати з прийняттям нового про відмову в задоволені позиву в повному обсязі.
		23.08.2019 року апелянт надав додаткові пояснення та документи в обґрунтування вимог скарги (вх.№8000), в які досліджені колегією суддів та долучені до матеріалів справи.
		Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 04.09.2019 року була направлена першому відповідачу рекомендованим листом 05.08.2019 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 09.08.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, перший відповідач у судове засідання не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомив.
		Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника першого відповідача.
		До початку судового засідання представник другого відповідача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8372), який колегією суддів долучено до матеріалів справи, проте її розгляд здійснюється без його урахування, оскільки відзив подано з пропущенням строку визначеного в ухвалі та без наведення поважності причин пропуску строку.
		У судовому засіданні 04.09.2019 року представники третього та другого відповідачів підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягали на її задоволенні.
		Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні пояснив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача, другого та третього відповідачів, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Так, 19.09.2018 року Відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради (перший відповідач у справі) був виданий наказ №10-0 «Про проведення конкурсу на право укладення договору оренди частини будівлі котельні на вул. Студентська, 19в, м. Рубіжне», за яким відповідна створена конкурсна комісія зобов`язувалась провести конкурс відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади м. Рубіжне, затвердженого рішенням Рубіжанської міської ради від 02.06.2010 року № 71/9.
		Орендодавцем спірного об`єкту виступив другий відповідач  Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, у якого котельня по вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне знаходиться у користуванні на праві господарського відання.
		У листі від 10.09.2018 року №779, адресованому позивачу з питання наміру останнього орендувати котельню, КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» повідомило, що відповідно до ст. 3 Закону України від 21.10.2010 року №2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» рішення про передачу в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають стосовно об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради.
		20.09.2018 року конкурсною комісією на засіданні було прийнято рішення прийняти умови і терміни проведення конкурсу на право укладення договору оренди частини будівлі котельні на вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне (протокол №1).
		Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Рубіжтепло» (позивач у справі) має ліцензію №198303, видану 14.05.2013 року у встановленому порядку Луганською ОДА на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з терміном дії з 14.05.2013 року по 14.05.2018 року. 
		Щодо дії ліцензії після 14.05.2018 року, то позивач посилається на Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VІІІ, яким передбачено, що ліцензії, які є чинними на день набрання чинності цим Законом (28.06.2015 року) та мали обмежений термін дії, є безстроковими (стаття 21).
		У подальшому, 05.10.2018 року, позивач, маючи намір прийняти участь у конкурсі на право укладання договору оренди частини будівлі котельні на вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне, подав заяву №81 до конкурсної комісії з проведення цього конкурсу з додаванням усіх необхідних документів.
		Як свідчить протокол №4 засідання конкурсної комісії, 23.10.2018 року переможцем конкурсу на право укладення договору оренди частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м за адресою: вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне Луганська область було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» (третій відповідач у справі) із зобов`язаннями (пропозиціями) щодо виконання умов конкурсу у вигляді запропонованої орендної ставки 16% від вартості об`єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою, і конкурсні пропозиції, які визнані такими, що відповідають умовам конкурсу.
		Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21.10.2010 року №2624-VI, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року №2269-ХІІ, Порядком передачі в оренду майна територіальної громади м.Рубіжне, затвердженим рішенням Рубіжанської міської ради від 02.07.2015 року №53/4, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 року №150 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів» тощо.
		Матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2010 року Рубіжанською міською радою прийнято рішення №71/9 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади м. Рубіжне», у якому зазначено, що він розроблений у відповідності до ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка регулює порядок укладення договору оренди.
		На підставі цього Порядку Відділом Міського комунального майна Рубіжанської міської ради був проведений конкурс на право укладення договору оренди об`єкта нерухомого майна - частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м за адресою: вул. Студентська, 19в, м.Рубіжне Луганської області, переможцем якого визнано ТОВ «ПКФ Прайд».
		Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що при проведенні конкурсу на право оренди частини будівлі котельні площею 134,5 кв. м за адресою: вул. Студентська, 19-В, м. Рубіжне Відділ Міського комунального майна Рубіжанської міської ради порушив ст. 3 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
		Відповідно до ст. 3 вказаного Закону органи уповноважені приймати рішення про передачу в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають стосовно об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради.
		Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об`єкта до передачі в оренду чи концесію. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об`єкта в оренду чи концесію.
		Як свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна  котельня міської лікарні площею 541,5 кв.м знаходиться у комунальній власності Рубіжанської міської ради.
		Проте, Рубіжанською міською радою не приймалось рішення про передачу котельні міської лікарні в оренду (ані в цілому, ані в частині), не проводилась також організаційно-технічна підготовка об`єкта, яка включає заходи з інвентаризації основних засобів, впорядкування і відновлення технічної і будівельної документації щодо об`єкта, визначення його вартості шляхом здійснення незалежної оцінки.
		Колегія суддів відмічає, що фактично наразі доводи та заперечення учасників справи зводяться до того, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин приписи Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
		Так, згідно з ч.6 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року відносини оренди об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
		Стаття 2 вказаного Закону визначає, що він поширюється на відносини, пов`язані з:
		- передачею в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності;
		- передачею в концесію об`єктів незавершеного будівництва та законсервованих об`єктів, що перебувають у комунальній власності, які можуть бути добудовані з метою їх використання для провадження діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла;
		- наданням концесії на створення (будівництво) об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
		- господарським використанням об`єктів оренди чи концесії відповідно до цього Закону.
		У наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 року №150 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів» зазначається, що поняття «об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення» включає:
		- цілісні майнові комплекси і системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла;
		- майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла.
		Частиною 2 статті 191 Цивільного кодексу України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що майно, передане ТОВ «ПКФ Прайд» в оренду  частина будівлі котельні площею 134,5 кв.м є об`єктом оренди у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» і це структурний підрозділ КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго»  котельня, використання якого забезпечує провадження діяльності ТОВ «ПКФ Прайд» з виробництва та постачання теплової енергії об`єктів соціальної сфери за ліцензією згідно розпорядження №841 від 17.10.2018 року. 
		Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, щодо неправомірності застосування наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 року №150, оскільки він наразі є діючим і направлений на врегулювання суперечностей, що виникають при застосуванні Закону, тобто надає тлумачення певним термінам і їх вірного застосування.
		Обставини справи свідчать, що до застосування підлягав Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності». Натомість, передача Відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м в оренду ТОВ «ПКФ Прайд» для надання послуг з теплопостачання була здійснена всупереч його норм. При цьому, передача майна в оренду частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м є компетенцією сесії Рубіжанської міської ради із застосуванням відповідної підготовчої процедури оцінки майна тощо.
		Як вірно відзначив суд першої інстанції, відбувається порушення інтересів територіальної громади на обізнаність та участь у питаннях передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, зокрема, котельні, коли це відбувається у закритому режимі, а не на засіданні сесії з обговоренням усіх претендентів на статус орендаря цих об`єктів.
		За таких обставин, рішення конкурсної комісії Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області, яке оформлене протоколом № 4 від 23.10.2018 року, про визнання переможцем конкурсу на право укладення договору оренди частини будівлі котельні площею 134,5 кв.м, за адресою: вул. Студентська, 19в, м. Рубіжне Луганської області, ТОВ «ПКФ Прайд» є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що воно прийнято за результатом невірно проведеного конкурсу.
		Відповідно є недійсним договір оренди нерухомого майна №3 від 21.11.2018 року, укладений між КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради та ТОВ «ПКФ Прайд» на частину будівлі котельні площею 134,5 кв.м за адресою: вул. Студентська, 19-В, м. Рубіжне, Луганська область.
		Частина 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 
		Оспорюваний договір оренди нерухомого майна укладений на підставі рішення конкурсної комісії Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області за протоколом №4 від 23.10.2018 року, яке порушує Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності». 
		Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині і вказав про припинення зобов`язання за таким договором на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду.
		Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. 
		Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
		Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга третього відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року по справі №913/127/19 має бути залишене без змін.
		Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу третього відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 року по справі №913/127/19 залишити без змін.
		 
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 09 вересня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий суддя В.С. Хачатрян
		 
		 
		Суддя В.В. Россолов 
		 
		 
		Суддя О.І. Склярук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...