Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7474/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2019. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/24171/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		02 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа №826/7474/16
		адміністративне провадження №К/9901/24171/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Усенко Є.А.,
		суддів: Пасічник С.С.,  Гусака М.Б., 
		розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		Головне управління ДФС у м. Києві 22.08.2019 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019. 
		Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення  процесуального строку на оскарження судового рішення в касаційному порядку та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
		За змістом норм статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням строку її подання.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними; судовий збір не сплачено, а наведені у клопотанні доводи щодо відстрочення сплати судового збору є безпідставними.
		Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 05.08.2019 вперше подана ним касаційна скарга була повернута у зв`язку з невиконанням ухвали Верховного Суду від 25.06.2019 про залишення касаційної скарги без руху через недодання до касаційної скарги документа про сплату судового збору; зазначає, що повернення первинної касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду. 
		Як вказано вище, повторно відповідач звернувся з касаційною скаргою 22.08.2019, при цьому документ про сплату судового збору до касаційної скарги не додає.
		Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
		Наведені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій та не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. Вказані обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
		Документ про сплату судового збору скаржник до касаційної скарги не додає, але заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовуючи його посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатнє бюджетне фінансування. При цьому посилається на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України та висновок Конституційного Суду України у рішенні у справі за конституційним зверненням Асоціації «Дім авторів музики в Україні» стосовно того, що майнове становище не повинно бути перепоною доступу до суду у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя.
		Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Перелік умов, встановлений цією статтею, норми якої є спеціальними з регулювання питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору, є вичерпним.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 17.05.2016 відкрив провадження в цій адміністративній справі. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно зі статтею 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальну заробітну плату установлено у місячному розмірі 1378 грн. 
		За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, а ціна позову (загальна сума грошового зобов`язання, щодо якої заявлені позовні вимоги), становить 8705697,00  грн. 
		За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
		Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
		Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 261170,90 грн (8705697,00 грн х 1,5% х 200%).
		Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
		Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у               м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у                     м. Києві залишити без руху. 
		Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Є.А. Усенко
		С.С. Пасічник 
		 М.Б. Гусак ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...