Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/3178/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2019. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2019.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/642/134/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220510000541

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		10.09.2019 
		 
		                    
		  справа № 642/3178/18 
		провадження № 1кп/642/134/19 
		 
		 В И Р О К 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 
		сторін кримінального провадження: прокурора  ОСОБА_3 , представника потерпілого  ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого  ОСОБА_6 , захисника  ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, українець, громадянин України, з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		27.02.2018 року близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_6 знаходився в коридорі нежитлового приміщення Ф-ОП Латишев за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 10, де працював неофіційно на посаді ювеліра. Знаходячись на вищевказаному місці, ОСОБА_6 показував робітникам придбаний ним пневматичний пістолет, тримаючи при цьому пістолет в своїх руках та направляючи його у різні боки. Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 241 від 24.04.2018 наданий на експертизу пістолет є газобалонним пневматичним тренувальним пістолетом промислового виготовлення, моделі «Х-В-О», калібру 4,5 мм іноземного виробництва, призначеним для стрільби сферичними кулями не бойового призначення типу «ВВ» калібру 4,5мм і до категорії вогнепальної зброї не належить. Слідів конструкційних змін у даному пістолеті з метою можливості виробництва з нього пострілів нештатним патроном не виявлено. Пістолет працездатний і для здійснення пострілів сферичними кулями типу «ВВ» калібру 4,5мм придатний при наявності в пістолеті спорядженого газового балончика та сферичних куль. В цей час, в кабінеті № 6, котрий розташований навпроти місцезнаходження ОСОБА_8 , та двері якого були відчинені настіж, сидів потерпілий ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , не передбачаючи можливості настання в результаті своїх протиправних дій суспільно-небезпечних наслідків, а саме спричинення тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг передбачити, проявивши злочинну недбалість, не передбачаючи ушкоджень ОСОБА_5 та не бажаючи їх настання, які за обставинами події повинен був і міг передбачити, здійснив постріл з вищевказаного пневматичного пістолету у бік ОСОБА_5 . Куля від пострілу з пістолету потрапила потерпілому ОСОБА_5 в праве око. Після чого ОСОБА_6 відвіз ОСОБА_5 в КЗОЗ ХМКЛ № 14, де йому було надано медичну допомогу.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-2059/2018 від 22.05.2018 на момент госпіталізації до КЗОЗ ХМКЛ № 14 27.02.2018 у ОСОБА_5 мали місце наступні тілесні ушкодження: тупа травма правого ока у вигляді наскрізної забито-рваної рани очного яблука з ушкодженням по ходу раньового каналу кон`юктиви ока та склоподібного тіла, яка ускладнилась у своєї течії розвитком гіфами та явищем часткового гемофтальму. Дане поранення сліпо закінчується в ретробульбарному просторі, де на момент оперативного втручання було виявлено інородне тіло. Дане ушкодження утворилося від ударно-забійної дії тупого твердого предмету, з обмеженою травмуючою поверхнею, володіючого невисокою кінетичною енергією та могло бути отримане в строк, вказаний в ухвалі суду. Після отримання травми праве око ОСОБА_5 стало сліпим. За ступенем тяжкості дане ушкодження кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у в скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердивобставини викладенів обвинувальномуакті. Прохав суворо його не карати. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 , визнав частково та зазначив, що сума заявленого позову дуже завищена. Зауважив, що наніс тілесні ушкодження не навмисно. Приніс вибачення потерпілому.
		У зв`язку з частковим визнанням обвинуваченим ОСОБА_6 цивільного позову, суд вважав необхідним досліджувати докази по справі у повному обсязі.
		-свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 приходиться йому сином. Син працював на ювелірному ПП «Латишев» неофіційно. 27.02.2018 року після 20-00 год. він почав дзвонити своєму синові, так як останній зазвичай дзвонив після праці. Він не брав слухавку. О 23-00 год. він додзвонився до потерпілого, який сказав, що він в лікарні після операції. Тоді свідок подзвонив до ОСОБА_10 . Той розповів, що в ОСОБА_5 хтось випадково попав вистрілом, коли він повертався додому по вулиці. Він приїхав до сина у лікарню о 7 год. ранку, за ним одразу зайшли до палати робітники Новобаварського РВ ХМУ ГУМВСУ в Хар. обл. Оформили заяву. ОСОБА_6 ніяких збитків нам не відшкодував. Потерпілий ОСОБА_5 , розповів, що він, 27.02.2018 року знаходиться на своєму робочому місці, у кабінеті, у коридорі стояв підсудний ОСОБА_6 , який прямою наводкою здійснив вистріл та потрапив у око синові. Через 2 неділі свідок сам зателефонував до ОСОБА_6 , сповістив його, що потерпілий залишився без зору на одне око;
		-свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що в день інциденту, він приїхав на зустріч до свого знайомого ОСОБА_12 на ПП «Латишев». З ОСОБА_12 він товаришував близько 8 років. Не дочекавшись його, він збирався йти, зайшов до вбиральні, у коридорі зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 був блідий, ОСОБА_6 тягнув його до лікарні. Свідок запропонував свою допомогу, та вони втрьох поїхали до лікарні ім. Гіршмана. По дорозі, ОСОБА_6 розповів свідку про те, що він комусь розповідав про свій пневматичний пістолет, демонстрував його та якимось чином з однієї кімнати в іншу він пострілом попав у око потерпілому ОСОБА_5 . Свідок постріл не чув та не бачив. Вони втрьох приїхали до лікарні. Свідок залишився з потерпілим, ОСОБА_6 поїхав за лікарем та необхідними медикаментами. ОСОБА_6 пропонував потерпілому свою допомогу, як матеріальну, так і іншого характеру.
		Відповідно до вимог ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
		Згідно до положень ст. 92 КПК України обов`язок доказування провини обвинуваченого покладається на слідчого та прокурора. На обґрунтування обвинувачення прокурором було суду надано кримінальне провадження і заявлено клопотання про огляд в судовому засіданні в якості доказів провини обвинуваченого протоколів слідчих дій, інших процесуальних документів, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування та висновків експертів, після дослідження яких, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначених діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:
		-показаннями потерпілого  ОСОБА_5 який у судовому засіданні пояснив, що 27.02.2018 року він знаходився на своєму робочому місці на ПП ювелірному підприємстві «Латишев» по вул. Залютинська, 10 м. Харків у кабінеті №6. Працє на цьому підприємстві 3-4 роки дизайнером ювілейних виробів. Сидів за комп`ютером працював. Приблизно о 19-00 год. співробітники почали збиратись до дому. Зі мною в кабінеті був ОСОБА_13 . До кабінету зайшов ОСОБА_14 , вони з ОСОБА_11 домовлялись поїхати разом до дому. ОСОБА_15 вийшов до коридору. Навпроти його кабінету №6 були відкриті двері кабінету №4. Потерпілий почув ОСОБА_6 , який розповідав, що придбав пістолет, повернувся обличчям до дверей та побачив, що ОСОБА_6 прицілився пістолетом, який тримав обома руками, на його обличчя та здійснив постріл. Потерпілий ОСОБА_5 схопився за око. Підійшов ОСОБА_12 , спитав, що трапилось та попрохав не розповідати, що інцидент трапився на роботі. Він, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 поїхали до лікарні. В лікарні провели операцію. Вранці написав заяву до поліції. Також зазначив, що з ОСОБА_6 і нього ніяких конфліктів не було, були суто робочі відносини. ОСОБА_6 пояснив йому згодом, що зброя не повинна була бути зарядженою, це випадковість. ОСОБА_6 не пропонував йому гроші за операцію. В 1 та 2 день після інциденту, підсудний купив медикаменти та продукти. Діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 спричинено матеріальну та моральну шкоду.
		- вищезазначеними поясненнями в судовому засіданні свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .
		Оцінюючи вказані свідчення з огляду на вимоги ст.ст. 85, 86, 87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки зазначені свідки послідовно давали аналогічні покази і протягом досудового слідства:
		- рапортом інпектора Холодногірського ОП ГУНП ОСОБА_16 від 28.02.2018 року;
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2018 року від ОСОБА_5 , який зазначив, що 27.02.2018 року близько 19-30 год. За адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 10 маловідомий йому ОСОБА_17 пошкодив йому праве око, предметом схожим на пістолет;
		- протоколом огляду від 28.02.2018 року, відповідно до якого оглядалось приміщення кімнати №6 розташованої за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 10, робочі місця. На момент огляду на підлозі або на стінах слідів боротьби, крові не виявлено.
		- протоколом огляду від 28.02.2018 року, відповідно до якого, в приміщенні Холодногірського ВП ГУНП в Хар. обл. ОСОБА_6 видав предмет схожий на пістолет чорного кольору з маркуванням на стволі Х.В. G., сал. 4.5 мм., 12 F14639. Зі слів, ОСОБА_6 , він, 27.02.2018 року зробив вистріл з даного пістолета в обличчя раніше знайомому за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.05.2018 року, відповідно до якого в ХОБСМЕ за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 14 у присутності понятих, ОСОБА_5 розповів та вказав наочно обставини, які трапились з ним 27.02.2018 року, в результаті яких він отримав тілесні ушкодження;
		- випискою з історії хвороби №2064, відповідно до якої у ОСОБА_18 встановлено діагноз: проникаюча рана склера з внутришньоочним інородним тілом правого ока;
		- довідкою КУОЗ «Харківської міської клінічної лікарні №14 ім. проф. ЛЛ. Гіршмана» від 02.03.2018 року, виданої ОСОБА_5 в тому, що він знаходиться з 27.02.2018року в КУОЗ «Харківської міської клінічної лікарні №14 ім. проф. ЛЛ. Гіршмана» з діагнозом проникаюча рана склера з внутришньоочним інородним тілом правого ока, гифема. 27.02.2018 року була проведена первинна хірургічна обробка на правому оці. Пацієнт продовжує курс антибіотиків;
		- виписним єпикризом, відповідно до якого ОСОБА_5 знаходився на лікарняному в КУОЗ «Харківської міської клінічної лікарні №14 ім. проф. ЛЛ. Гіршмана» з 27.02.2018 р. по 29.03.2018 р. та медичною картою стаціонарного хворого №2064;
		- висновком судово-балістичної експертизи №241 від 24.04.2018 року, відповідно до якого на даний на експертизу пістолет є газобалонним пневматичним тренувальним пістолетом промислового виготовлення, моделі «Х-В-G» калібру 4.5 мм іноземного виробництва, призначеним для стрільби сферичними кулями не бойового призначення типу «ВВ» калібру 4.5 мм, і до категорії вогнепальної зброї не належать. Слідів конструкційних змін у даному пістолеті з метою можливості виробництва з нього пострілів нештатним патроном не виявлено. Пістолет працездатний і для здійснення пострілів сферичними кулями типу «ВВ» калібру 4.5. мм, придатний при наявності в пістолеті спорядженого газового балончика та сферичних куль;
		- висновком судово-медичної експертизи №09-2059/2018, відповідно до якого на момент госпіталізації до КЗОЗ ХМКЛ №14 27.02.2018 р. о 20.31 год., згідно наданої завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого №2064, у громадянина ОСОБА_5 мали місце наступні тілесні ушкодження: тупа травма правого ока у вигляді наскрізної забито-рваної рани очного яблука з ушкодженням по ходу раньового каналу конюктиви ока та склоподібного тіла, яка ускладнилась у своєї течії розвитком гіфему та явищем часткового гемофтальму. Також слід зазначити, що дане порання сліпо закінчується ретробульбарному просторі, де на момент оперативного втручання було виявлено інородне тіло. Дане ушкодження утворилась від ударно-забійної дії тупого твердого предмету, з обмеженою травмуючою поверхнею, володіючого невисокою кінетичною енергією та могло бути отримане в строк, який вказаний у ухвалі суду. Згідно наданої медичної документації, будь-яких інших тілесних ушкоджень, або їх слідів, крім, вищезазначеної травми, встановлено не було. Слід зазначити, що при аналізі наданої мед документації, будь-яких даних про наявність загрозливих для життя явищ не виявлено. Слід зазначити, що вищезазначена травма потребувала до хірургічного втручання «… Протокол операції №1039 «первичная хирургическая обработка проникающей сквозной склеральной раны…». Згідно наданої медичної документації, на момент госпіталазіції в лікувальний заклад, (гострота зору лівого ока у гр. ОСОБА_5 рівна 1.0. Виходячи з того факту, що праве око до травматизації також мало гостроту зору 1.0, а після отримання вищезазначеної травми, праве око стало сліпим, гостра зору стала 1/W Pr./ceartae-до світосприймання), прихожу до висновку, що вищезазначена травма лівого ока за ступенем тяжкості кваліфікується як Тяжке тілесне ушкодження за критерієм стійкої втрати загальної працездатності не менше ніж 1.3 (згідно п. 24 Наказу №2 МФ від 08.01.1986 р.- стійка втрата працездатності 35%), відповідно до п.2.1.1. «Г», «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. В провадження судово-медичного експерта не були надані жодні дані, стосовно зброї/знаряддя, а тому дати відповідь на питання №2 даної постанови, не є можливим. Відповісти на питання №7 та №8 даної постанови буде можливо після надання в провадження судово-медичного експерта даних криміналістичного, медико-криміналістичного, балістичних експертиз та при проведенні комплексної судово-медичної експертизи. Для відповіді на питання № 6 даної постанови потрібно проведення слідчого експерименту. До компетенції судово-медичного експерта відноситься встановлення характеру причинно-наслідкових зв`язків між ушкодженням та наслідками цих ушкоджень. З`ясування ж обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключною компетенцією судово-слідчих органів.
		У судовому засіданні судово-медичнийексперт ОСОБА_19  висновок підтримав та зазначив, що в тексті висновку зроблена технічна помилка - «…травма лівого ока за ступенем тяжкості кваліфікується як тяжке…», коли вірно «правого ока». Також пояснив, що висновки робив на підставі наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_5 90-х років, коли були здорові обидва ока.
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що  ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.
		При призначенні обвинуваченому  ОСОБА_6 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, на утриманні має малолітню дитину.
		Висновком досудової доповіді Новобаварського РВ філії ДУ «Центр пробації» від 01.08.2018 року встановлено, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.
		Обставинами, що пом`якшують покарання  ОСОБА_6 суд визнає його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  не встановлено.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому  ОСОБА_6 покарання у вигляді 2  х років обмеження волі.
		Разом з тим, враховуючи те що ОСОБА_6 скоїв ненавмисний злочин, раніше мне судимий, має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження та дружину що знаходиться в декретній відпустці, позицію прокурора який вважав що виправлення ОСОБА_6 можливе без реального позбавлення волі, суд вважає що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства з встановленням іспитового строку.
		Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
		Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме коштів витрачених на лікування потерпілого в сумі 33737.06 грн., підлягає задоволенню, так як вина обвинуваченого в заподіяні цих збитків доведена повністю письмовими доказами.
		Щодо відшкодування моральної шкоди на суму 260000 грн., суд зазначає, що при стягненні моральної шкоди судом враховується практика Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання - порушення звичного ритму життя потерпілого, нервовий стрес, а саме те, що потерпілий втратив зір та йому призначено третю групу інвалідності безстроково, він постійно знаходиться у пригніченому стані, і вважає в цій частині позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_6 підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі 150000 грн.
		Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 26000 грн., суд зазначає:
		Відповідно до 1 та 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. 
		Відповідно до ч.4 та 5 ст. 128 КПК України, форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми УПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.2ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами і для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката на представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.
		За частиною 3,4статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що потерпілий просить стягнути з ОСОБА_6 на свою користь 26000 грн. в рахунок правової допомоги та долучив як доказ 5 квитанцій, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_5 на підставі угоди по кримінальному провадженню від 02.05.2018 року сплачував грошові кошти адвокату ОСОБА_4 , у розмірі 26000 грн., яку суд вважає необхідним стягнути в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.120-128, 373, 374 КПК України, суд, -
		                      З А С У Д И В:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, за якими призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_6  не обирався.
		Речовий доказ  пневматичний пістолет що знаходиться в КЗРД (квитанція 1853)  знищити.
		Стягнути з  ОСОБА_6  на користь держави судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи №241 від 24.04.2018 р. у розмірі 858 грн.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 33 737,06 (тридцять три тисячі сімсот тридцять сім) грн.. 06 коп., заподіяну моральну шкоду у розмірі 150000 грн.. та витрати на правничу допомогу у розмірі 26000 грн.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...