Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2441/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2019. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/520/419/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017161480003295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 520/2441/18
		Провадження № 1-кп/520/419/19
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.09.2019 року Київський районнийсуд м. Одеси в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження №12017161480003295 від 19.12.2018 року, за ч. 2 ст. 121 КК України, відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого, та який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		в с т а н о в и в : 
		18.12.2017 року, ввечері близько 19 годин, обвинувачений ОСОБА_6 , разом з дитиною, повернувся додому в свою квартиру АДРЕСА_2 , де несподівано для себе, в своїй квартирі застав потерпілого ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп`яніння, в неохайному виді, на обличчі якого, були видимі тілесні пошкодження, який без дозволу обвинуваченого, зайшов в квартиру обвинуваченого, в якій знаходився, де упакував речі обвинуваченого в сумки, які потерпілий ОСОБА_7 приготував для виносу з квартири. 
		Потерпілий ОСОБА_7 знаходячись в чужій квартирі, побачивши обвинуваченого, який повернувся додому, де обвинувачений застав чужу людину, потерпілий усвідомлюючи, що незаконно проник в чуже житло і знаходився в чужій квартирі протиправно, тримав в руках дерев`яний брусок, яким умисно наніс обвинуваченому декілька ударів по голові та тулубу, після чого обвинувачений вихопив з рук потерпілого дерев`яний брусок, правою рукою наніс удари по обличчю потерпілого, між ними, на ґрунті неправомірних дій скоєних потерпілим ОСОБА_7 , розпочалася бійка. 
		В процесі бійки, обвинувачений, захищаючись від дій потерпілого, не порівнюючи небезпеку дій з боку потерпілого обстановці захисту, перевищивши межі необхідної оборони, усвідомлюючи, що його життю, здоров`ю та життю і здоров`ю дитини, яка знаходилася з ним в квартирі, загрожує небезпека, перебуваючи в стані необхідної оборони, але діючи з перевищенням її меж, що виразилося у явній невідповідності заподіяної шкоди потерпілому небезпечності посягання, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому з метою припинення потерпілим протиправних дій, умисно наніс удари руками та дерев`яним бруском потерпілому по обличчю та по голові, усвідомлюючи при цьому, що удари наносить в життєво важливі органи людини, і, що такі ушкодження можуть привести до тяжких наслідків, до тяжких тілесних ушкоджень, що можливо спричинить смерть потерпілого, від чого потерпілий впав на підлогу. Потерпілий, через отримані удари та тілесні ушкодження, лежав на підлозі, а коли вставав, то втратив свідомість. Через що обвинувачений намагаючись надати потерпілому медичну допомогу, руками робив потерпілому масаж грудей та масаж серця. 
		В процесі вказаних дій обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_7 , обвинуваченим, кистями рук зжатими в кулак та дерев`яним бруском, умисно, з перевищенням меж необхідної оборони було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: багатоуламковий перелом кісток носа, крововиливи під м`якою оболонкою головного мозку, синець та множинні садна лобової ділянки, забита рана тім`яної ділянки праворуч, забита рана ділянки внутрішнього кінця лівої брови, забита рана центра лобової ділянки, забита рана ділянки правої брови, синець та садна верхнього повіка правого ока, синець нижнього повіка правого ока, синець верхнього повіка лівого ока, синець нижнього повіка лівого ока, множинні садна носа, садна червоної обвідки верхньої губи, садна червоної обвідки нижньої губи, множинні садна ділянки лівого кута рота, забита рана мочки правої ушної раковини, закритий перелом грудини, множинні закриті переломи правих та лівих ребер, множинні синці грудної клітини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1537-4151 від 26.01.2017 року за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став шок.    
		 
		Своїми діями обвинувачений скоїв злочин, передбачений ст.124 КК України, за кваліфікуючими ознаками, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, у разі перевищення меж необхідної оборони. 
		 
		Згідно з обвинувальним актом обвинуваченому ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.121 КК України за наступних обставин, а саме в тому, що він 18.12.2017 року приблизно 19:00 години, перебуваючи у власній квартирі, що розташована за адресом : АДРЕСА_1 в ході конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розпочався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, розуміючи противоправний характер своїх дій, керуючись мотивом помсти за образливі висловлювання в його бік, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому завдав декілька ударів ОСОБА_7 кистями рук, зжатими в кулак та дерев`яним брусом у хаотичному порядку в область голови та тулуба, тим самим спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкождення у вигляді багатоуламковий перелом кісток носа, крововиливи під м`якою оболонкою головного мозку, синець та множинні садна лобової ділянки, забита рана тім`яної ділянки праворуч, забита рана ділянки внутрішнього кінця лівої брови, забита рана центра лобової ділянки, забита рана ділянки правої брови, синець та садна верхнього повіка правого ока, синець нижнього повіка правого ока, синець верхнього повіка лівого ока, синець нижнього повіка лівого ока, множинні садна носа, садна червоної обвідки верхньої губи, садна червоної обвідки нижньої губи, множинні садна ділянки лівого кута рота, забита рана мочки правої ушної раковини, закритий прелом грудини, множинні закриті переломи правих та лівих ребер, множинні синці грудної клітини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1537-4151 від 26.01.2017 року за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став шок.    
		Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме  умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_7 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що з потерпілим від познайомився в 2016 році, Одного разу потерпілий йому сказав, що у нього важке становище, йому немає де жити. Він пожалів потерпілого та запросив його жити до себе. Тоді потерпілий проживав у нього 2 тижні, він виплатив за потерпілого грошовий кредит. Потерпілий отримував пенсію, яку програвав в ігрові автомати. Коли потерпілий тимчасово жив в нього, то він побачив, що пропадають з квартири речі. Коли він знаходився у лікарні, йому зробили операцію, потерпілий у нього не жив. Потім після виписки з лікарні він знову побачив на вулиці ОСОБА_8 , який був брудний, мокрий, почав плакати, просив його пустити у квартиру. В його квартирі, з ним, вже проживала його співмешканка ОСОБА_9 із дитиною. Коли він зустрів потерпілого, то співмешканки вдома не було, тому він привів потерпілого ще раз додому.
		А, через деякий час, 18 грудня 2017 року коли він пішов в місто та повернувся додому ввечері з дитиною, то побачив, що у квартирі безлад, в коридорі стоять, з його речами, дві великі сумки, та ще дві сумки чужі з його речами. В цей момент потерпілий вийшов із душу, він був побитий, у нього було побито обличчя. Він почав висловлювати потерпілому претензії, виникла сварка, під час якої потерпілий почав на нього нецензурно лаятись, в руках потерпілий тримав дерев`яний брусок, яким декілька разів вдарив його по тулубу та голові. Він вибив брусок з рук ОСОБА_8 та повалив його на підлогу, де почав потерпілого бити, також наніс декілька ударів бруском. В квартирі, в цей час знаходилась дитина, яка втекла в іншу кімнату, де сховалася, тому нічого не бачила. Через деякий час потерпілий заспокоївся, потім знову встав, схопив тапок, він вирвав у потерпілого тапок і почав його бити тапком. Потім потерпілий став підійматися та падати, йому стало погано. Коли потерпілий лежав на підлозі, то він почав робити потерпілому штучне дихання рот в рот, та робив руками массаж грудей та серця, після чого викликав швидку медичну допомогу. Він захищався від нападу потерпілого тому, що боявся за своє життя, за життя дитини, оскільки потерпілий декілька разів вдарив його дерев`яним бруском по голові та тулубу, тому захищаючись від нападу скоїв такі дії. Коли він побачив сумки зі своїми речами, то зрозумів, що потерпілий пограбував його та хоче втекти. Коли приїхала швидка медична допомога, то вже настала смерть потерпілого. Після цього він випив пляшку горілки. В скоєному щиро кається.
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_10 був її батьком, який з ними не жив, де він знаходився їй не було відомо. Батько розлучився з її матір`ю 25 років тому, в 2017 році приїхав в м.Одесу, орендував квартиру, проживав зі старшою донькою. Потім він виїхав з квартири і де він проживав їй не відомо. Батько був спокійним. В вересні 2017 року вона бачилась із батьком, він на той час працював охоронцем в Ощадбанку.
		 
		Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 18.12.2017 року він займався патрулюванням вулиць в Київському районі, отримав виклик. Коли зайшли в квартиру обвинуваченого побачили тіло потерпілого без ознак життя, у потерпілого було розбито обличчя, все в квартирі було в крові, в квартирі знаходились жінка та чоловік у нетверезому стані, а також маленька дитина. На місце булла викликана слідча група. У квартирі маленька дитини розповіла про події, які відбулись.
		 
		Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 18.12.2017 року в ході патрулювання отримав виклик. Прибувши до квартири обвинуваченого побачив труп потерпілого, працівники швидкої допомоги констатували смерть потерпілого. На потерпілому були пошкодження, був затриманий обвинувачений. Потім прийшла співмешканка обвинуваченого, яка вивела з іншої кімнати маленькудівчинку, яка розповіла, що ОСОБА_6 бив потерпілого палкою. В квартирі був безлад, було багато речей.
		 
		Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він, як працівник поліції, зі згоди ОСОБА_14 , проводив огляд місця події в присутності понятих та експерта. На місці події був присутній ОСОБА_6 , а також жінка з дитиною та ще один чоловік.
		 
		Свідок ОСОБА_15 пояснила, що коли 18.12.2017 року вона приїхала у квартиру ОСОБА_6 потерпілий був вже мертвий, лежав на підлозі. В квартирі знаходилась її донька, яка була очевидцем події, ОСОБА_6 і ОСОБА_16 . ОСОБА_6 був наляканий, в шоці. Потім ОСОБА_6 викликав швидку медичнуудопомогу. Потерпілого до дня події вона не бачила.
		 
		Крім того винуватість обвинуваченого в скоєнні злочину згідно вироку суду підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме :
		-протоколом огляду місця події від 18.12.2017 року з фото таблицями;
		-згідно висновку експерта №1537-4151/2017 від 26.01.2018 року вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи трупа невідомого чоловіка, упізнаного як ОСОБА_17 , 1950 року народження, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлені наступні ушкодження: багатоуламковий перелом кісток носа, крововиливи під м`якою оболонкою головного мозку, синець та множинні садна лобової ділянки, забита рана тім`яної ділянки праворуч, забита рана ділянки внутрішнього кінця лівої брови, забита рана центра лобової ділянки, забита рана ділянки правої брови, синець та садно верхнього повіка правого ока, синець нижнього повіка правого ока, синець верхнього повіка лівого ока, синець нижнього повіка лівого ока, множинні садна носа, садно червоної обвідки верхньої губи, садно червоної обвідки нижньої губи, множинні садна ділянки лівого кута рота, забита рана мочки правої вушної раковини. Дані ушкодження складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс закритої черепно-лицьової травми та оцінюватися роздільно не можуть; таким чином за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2. Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень;
		-закритий переломгрудини,множинні закритіпереломи правихта лівихребер,множинні синці грудної клітки. Дані ушкодження складають єдиний нерозривнийморфологічний комплекс закритої травми грудної клітки та оцінюватися роздільно не можуть; таким чином за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2. Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень;
		- синець тильної поверхні правої кисті, з переходом на тильну поверхню пальців правої кисті, синець задньої поверхні правого передпліччя, у нижній третині, два синця задньої поверхні лівого передпліччя, у середній третині, синець та садно тильної поверхні лівої кисті, садно тильної поверхні першої фаланги третього пальця лівої кисті, множинні синці живота, множинні садна передньої поверхні лівої гомілки, в верхньої третині, садно зовнішньої поверхні правої гомілки, садно передньої поверхні правої гомілки, синець правої сідниці. Дані ушкодження при звичайному своєму перебігу у живих осіб мають скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 діб, і таким чином згідно п 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.Зазначені ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися.
		       За даними відділення судово-медичної криміналістики (акт № 707) «На клапті шкіри тім`яної ділянки справа виявлено одне ушкодження, що має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена твердим тупим предметом, з обмеженою травмуючою поверхнею, що маю ребра, які сходяться під кутом. На клапті шкіри лобної ділянки виявлено два ушкодження: - ушкодження «1» має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена верхівкою твердого тупогранногопредмету; - ушкодження «2» має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена при контактуванні з твердою травмуючою поверхнею, яка має виступи та нерівності. Грудина, що надана на дослідження має пошкодження, у вигляді повного поперечного перелому в верхній третині тіла грудини, який з ознаками прямого, та міг бути спричинений при прикладанні травмуючої сили в місці перелому. Ушкодження «1» розташоване приблизно по середино ключичній лінії та на фрагментах ребер, наданих на дослідження виявлені переломи: - на фрагменті 3-го правого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний поперечний перелом. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний косо-поперечний перелом. Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою прямі, що утворилися в місцях прикладання травмуючої сили; - на фрагменті 3-го правого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний поперечний перелом. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний косо-поперечний перелом. Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою непрямі (конструкційні), що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місць переломів: - на фрагменті 6-го лівого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний прямий поперечний перелом. 
		Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою непрямі (конструкційні), що утворилися в місці прикладання травмуючої сили; - на фрагменті 7-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по окологрудній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому; - на фрагменті 8-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по окологрудній лінії та представляє собою повний прямий перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії в місці перелому; - на фрагменті 9-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по окологрудній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому; - на фрагменті 10-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по середньо ключичній лінії та представляє собою повний прямий перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії в місці зрелому; - на фрагменті 11 -то лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване риблизно по середньо ключичній лінії та представляє собою повний непрямий конструкційні)перелом,що утворилисяв результатітравмуючої діїза межамимісцяперелому».
		   Враховуючи ступінь прояву реактивних змін в ушкодженнях (дані гістологічного дослідження): «...Вогнищеві крововиливи в м`яких тканинах голови; м`яких тканинах рудної клітки правої колохребцевої лінії; м`яких тканинах грудної клітки по правій середньоключичній лінії; м`яких тканинах грудної клітки по лівій кологрудній лінії; яких тканинах грудної клітки по лівій середньоключичній лінії - із нерівномірною, слабко вираженою клітинною реакцією...» можливо припустити, що з моменту заподіяння шкоджень до настання смерті потерпілого пройшов незначний проміжок часу (від декількох десятківхвилин до декількох годин), протягом яких вчинення потерпілим самостійних активних дій (повзти, кричати) не виключається.Всі ушкодження які виявлені при судово-медичної експертизі трупа ОСОБА_7 утворені прижиттєво, що підтверджується наявністю клітинної реакції у ділянках ушкоджень.
		       Послідовність заподіяння тілесних ушкоджень визначити не представляється можливим через відсутність переконливої різниці у ступені прояву реактивних змін у ділянках ушкоджень.
		        Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у нього закритою травмою грудної клітки у вигляді множинних закритих переломів ребер та тіла грудини. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 з`явився шок, що підтверджується наступними морфологічними змінами: нерівномірне виражене кровонаповнення внутрішніх органів з явищами агрегації еритроцитів, одиничними лейкостазами, жирова емболія судин легенів середнього ступеню, фокуси набряку, вогнищеві геморрагії в легенях, коефіцієнт вірогідності шоку - 0,92.
		       Ступінь прояву трупних явищ встановлених при судово-медичної експертизі трупа у морзі ООБСМЕ від 19.12.2017 р.: «...Трупне заклякання добре і рівномірно виражено в м`язах обличчя, шиї, верхніх і нижніх кінцівок. Трупні плями рясні, розлиті, синюшно- фіолетові, розташовуються на задній поверхні тіла, з просвітленням в середніх третинах сідниць; при дозованому трикратному натисканні пальцем з силою 2 кг/см2 протягом З сек., в середній третині спини і в поперековій ділянці бліднуть і відновлюють своє забарвлення через 6 хвилин (13:00). Ознаки трупного висихання і гниття відсутні...» свідчать про те, що смерть ОСОБА_7 могла настати 18.12.17 р. біля 22:00-23:00 год.
		Множинність, локалізація, поліморфізм і характер всіх ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 , виключає можливість їх заподіяння самим потерпілим, а також внаслідок падіння з висоти власного росту.
		Переважна локалізація ушкоджень (передня поверхня голови та тулуба), виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 дозволяє припустити, що у момент заподіяння ушкоджень потерпілий був звернений до травмуючого предмету передньою поверхнею тулуба, і потерпілий міг перебувати як у вертикальному, так і в горизонтальному положеннях.Поняття «особливі страждання» і «сильний фізичний біль» не є медичними та критеріїв судово-медичної оцінки не мають.
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 морфологічних ознаків переміщення потерпілого та зміни пози трупа не виявлено.
		 
		-згідно акту судово-медичного дослідження №6094/4151 від 19.12.2017 року при судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа  ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові  2,0 %, в сечі  2,53%;
		Згідно акту судово-медичного дослідження №707 від 20.01.2018 року На клапті шкіри тім`яної ділянки справа виявлено одне ушкодження, що має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена твердим тупим предметом, з обмеженою травмуючою поверхнею, що маю ребра, які сходяться під кутом.
		На клапті шкіри лобної ділянки виявлено два ушкодження:
		-ушкодження «1» має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена верхівкою твердого тупогранногопредмету;
		-ушкодження «2» має ознаки забитої рани, яка могла бути спричинена при контактуванні з твердою травмуючою поверхнею, яка має виступи та нерівності.
		Грудина, що надана на дослідження має пошкодження, у вигляді повного поперечного перелому в верхній третині тіла грудини, який з ознаками прямого, та міг біти спричинений при прикладанні травмуючої сили в місці перелому.
		Ушкодження «1» розташоване приблизно по середино ключичній лінії та на фрагментах ребер, наданих на дослідження виявлені переломи:
		-на фрагменті 3-го лівого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний поперечний перелом. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний косо-поперечний перелом. Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою прямі, що утворилися в місцях прикладання травмуючої сили;
		-на фрагменті 3-го правого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний поперечний перелом. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний косо-поперечний перелом. Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою непрямі (конструкційні), що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місць переломів;
		-на фрагменті 6-го лівого ребра виявлено 2 ушкодження. Ушкодження «1» розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому. Ушкодження «2» розташоване приблизно по передній під пахвовій лінії, представляє собою повний прямий поперечний перелом. Дані переломи мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою непрямі (конструкційні), що утворився в місці прикладання травмуючої сили;
		-на фрагменті 7-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому; на фрагменті 8-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване^, приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний прямий перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії в місці перелому;
		-на фрагменті 9-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по окологрудинній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому;
		-на фрагменті 10-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по середньо ключичній лінії та представляє собою повний прямий перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії в місці перелому;
		-на фрагменті 11-го лівого ребра виявлено 1 ушкодження, яке розташоване приблизно по середньо ключичній лінії та представляє собою повний непрямий (конструкційні) перелом, що утворилися в результаті травмуючої дії за межами місця перелому.
		-Згідно протоколу №000907 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 19.12.2017 року вбачається, ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;
		-Постановою про залучення в якості речових доказів та передачу їх до камери схову на зберігання від 19.12.2017 року; 
		-Протоколом огляду предметів від 19.12.2017 року з фототаблицями;
		-Протоколом затримання ОСОБА_6 від 19.12.2017 року;
		-Протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 20.12.2017 року;
		 
		-згідно висновку експерта №4 від 18.01.2018 року вбачається, що згідно висновку експерта №16 від 03.01.2018 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології, кров потерпілого ОСОБА_7 , 1950 р.н., за ізосерологічною системою АВО відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_6 , 1969 р.н., за ізосерологічною системою АВО відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н. У піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваного ОСОБА_6 крові не знайдено, виявлений білок людини та знайдені ядровмісні епітеліальні клітини, встановити статеву належність яких не можливо у зв`язку із відсутністю в препаратах ядер клітин, придатних для даного виду дослідження.
		При визначенні групової належності клітин, знайдених в об`єктах №1, 2 виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВО, які властиві особі з групою крові В з супутним антигеном Н даної системи, що не виключає можливість походження клітин в об`єктах №1, 2 від ОСОБА_6 , у даному випадку походження клітин від ОСОБА_7 виключається.
		Згідно висновку експерта №16 від 22.01.2018 року кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На 3-х ватних тампонах, зі змивами, вилученими 19.12.2017р. в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає її находження від особи-носія даної групової приналежності, у тому числі від потерпілого ОСОБА_7 
		-згідно висновку експерта №10 від 26.01.2018 року кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до їй О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_6 оситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном ізосерологічною системою АВО. На фрагменті синтетичної матерії (за постановою - ганчірці), іатномутапку, футболці-тільняшці (за постановою - кофті) та звічій сорочці, вилучених 18.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою:  АДРЕСА_1 , виявлена кров людини, при встановленні групової приналежності якої виявлений тільки антиген Н, що не дає можливості категорично висловитись про групу виявлених слідів крові. Проте, так як антиген Н, як основний, властивий н крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, не виключається походження крові від особи з даною групою крові за системою АВО, в у числі і від потерпілого ОСОБА_7 
		 
		-згідно висновку експерта №79 від 06.02.2018 року Кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АБО. Кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На предметі, схожому на бівень кашалота, на п`яти фрагментах деревини (відламках від дерев`яних дверей), вилучених 18.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини, при встановленні групової приналежності якої виявлений тільки антиген Н, що не дає можливості категорично висловитись про групу виявлених слідів крові. Проте, так як антиген Н, як основний, властивий групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, не виключається походження крові від особи з даною групою крові за системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 
		-згідно висновку експерта №10 від 30.01.2018 року не виключається спричинення забитої рани, на клапті шкіри тім`яної ділянки справа, дерев`яними фрагментами дверей. Виключена можливість її спричинення предметом, що схожий на бивень кашалота; Не виключається можливість спричинення забитих ран на клапті шкіри лобної ділянки як фрагментами дерев`яних дверей, так і предметом, що схожий на бивень кашалота. Не виключається можливість спричинення переломів грудини правих та лівих ребер як фрагментами дерев`яних дверей, так і предметом, що схожий на бивень кашалота.
		- згідно висновку судово-психіатричних експертів №47 від 25.01.2018 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до вчинення суспільно-небезпечного діяння, у якому він підозрюється, на будь-який хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство, затримки психічного розвитку не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або іншому хворобливому стані психіки не перебував. Виявляв психічні порушення, не психотичного рівня, у вигляді «Психічних та поведінкових розладів вн вживання алкоголю, синдром залежності» (що відповідало клінічним проявам рубрики F10.2, за діагностичними критеріями «Міжнародної класифікації хвороб» 10-го перегляду), які за глибиною та ступенем виразності, впливу на його вольові та критичні, когнітивні функції були не так виражені та не позбавляли його здатності повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		На теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не страждає на будь який хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство, інший хворобливий стан психіки. Виявляє психічні порушення, не психотичного рівня, у вигляді «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, утримання в умовах, що виключають вживання алкоголю» ( що відповідає клінічним проявам рубрики F10.21 за діагностичними критеріями «Міжнародної класифікації хвороб» 10-го перегляду), які за глибиною та ступенем виразності, впливу на його вольові та критичні, когнітивні функції не так виражені, тому не обмежують і не виключають його здатність повного мірою усвідомлювати свої дії, віддавати звіт своїм діям та керувати ними, правильно сприймати обставини, які мають значення для дійсного провадження, та надавати про них пояснення. За своїм психічним станом може приймати участь у судово-слідчому розгляді справи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		 
		-Згідно постанови слідчого СВ Таїровского ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП України в Одеській області від 19.12.2017 року, про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, по даному кримінальному провадженню, щодо дій обвинуваченого ОСОБА_18 , скоєних ним по відношенню до потерпілого ОСОБА_7 , по епізоду дій обвинуваченого від 18.12.2017 року. З яких, як було встановлено досудовим слідством видно, що досудове слідство, в період часу розслідування даного кримінального провадження, об`єктивно встановивши, що в діях ОСОБА_18 не було умислу на умисне позбавлення життя ОСОБА_7 ,через що неправомірні дії обвинуваченого слідчий перекваліфікував з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України, мотивуючи в своїй постанові,як процесуальному документі слідчого, таку перекваліфікацію протиправних дій особи тим, що досудовим слідством, на підставі зібраних доказів, в їх сукупності, об`єктивно встановлено всі обставин злочину, які свідчить про відсутність в діях обвинуваченого прямого умислу на умисне позбавлення життя потерпілого.
		 
		Суд керуючись чинним законодавством України ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови сторонам процесу для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи,якій висунуте обвинувачення,і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту,крім випадків,передбачених цією статтею.
		 
		Досудовим слідством дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України. При цьому досудове слідство кваліфікуючи дії обвинуваченого виходило з того,що обвинувачений умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження які спричинили смерть потерпілого.
		 
		   При цьому, досудовим слідством, як вважає суд, в викладених фактичних обставинах вчинення вказаного злочину обвинувачення, щодо ОСОБА_6 , містяться істотні неузгодження, як вказує орган обвинувачення, щодо дій та кваліфікації таких дій ОСОБА_6 вказаних в обвинувальному акті.
		 
		Суд, ґрунтуючись на всебічному,повному й не упередженому дослідженні всіх обставин даного кримінального провадження, керуючись законом оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, приходить до висновку про те, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України, є не доведеною, виходячи з наступного.
		 
		Досудовим слідством не було враховано всі обставини скоєння злочину, та не було враховано неправомірну поведінка потерпілого, щодо обвинуваченого, який протиправно проник в житло обвинуваченого, упакував речі обвинуваченого і збирався з ними вийти з квартири, а коли обвинувачений прийшов в свою квартиру, разом з дитиною, то застав в квартирі потерпілого, який напав на обвинуваченого, тримаючи в руках дерев`яний брусок, який умисно наніс обвинуваченому декілька ударів по голові та тулубу. Обвинувачений не порівнюючи небезпеку дій з боку потерпілого обстановці захисту, перевищивши межі необхідної оборони, усвідомлюючи, що його життю, здоров`ю та життю і здоров`ю дитини, яка знаходилася з ним в квартирі, загрожує небезпека, перебуваючи в стані необхідної оборони, але діючи з перевищенням її меж, що виразилося у явній невідповідності заподіяної шкоди потерпілому небезпечності посягання, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому з метою припинення потерпілим протиправних дій, вихвативши брусок і умисно наніс удари руками та дерев`яним бруском потерпілому по обличчю та по голові, усвідомлюючи при цьому, що в удари наносить в життєво важливі органи людини, і, що такі ушкодження можуть привести до тяжких наслідків, до тяжких тілесних ушкоджень, що можливо спричинить смерть потерпілого, від чого потерпілий впав на підлогу. Потерпілий, через отримані удари та тілесні ушкодження, лежав на підлозі, а коли вставав, то втратив свідомість. Через що обвинувачений намагаючись надати потерпілому медичну допомогу, руками робив потерпілому масаж грудей та масаж серця. 
		Зазначені обставини досудовим слідством не було прийнято до уваги.
		 
		Тому суд, на підставі встановлених в суді обставини скоєння злочину, викладених в вироку суду, які нічим і ніким не спростовані, об`єктивно приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого були скоєні в стані необхідної оборони.
		Оскільки, відповідно до статті 36 КК України, необхідною обороною визначаються дії,вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи,яка захищається,або іншої особи, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди тому,хто посягає,шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці,для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони. Перевищення меж необхідної оборони веде за собою кримінальну відповідальність лише у випадках,спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.
		Під час вирішення питання про перевищення меж необхідної оборони є встановлення співвідношення між ступенем суспільної небезпечності посягання та заподіяною шкодою. Тому слід враховувати п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №1 «Про судову практику в справах про необхідну оборону», в якому судам роз`яснюється, що для установлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони необхідно враховувати,не лише відповідність чи не відповідність знарядь захисту і нападу,а й обставини,що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість неготовність до його відбиття та інші обставини.
		 
		Стан необхідної оборони виникає на тільки в момент суспільно небезпечного посягання але за наявності реальної загрози заподіяння шкоди.
		Невід`ємним елементом необхідної оборони є наявність у того,хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного діяння. 
		Перевищенням меж необхідної оборони визначається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч.3 ст.36 КК України).
		Отже, перевищення меж необхідної оборони є наслідком того,що особа яка захищалася, перебуваючи у стані необхідної оборони порушила вимогу про відповідність оборони.
		 
		Перевищення меж необхідної оборони можливе у випадку,коли нападнику заподіяна шкода яка є тяжкою( смерть або тяжкі тілесні ушкодження) та явно не відповідає небезпеці посягання або обстановці захисту.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.27 Конституції України, кожен має право захистити своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		 
		Обвинувачений спричиняючи тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, що спричинило смерть потерпілого, діяв з метою захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, сприймав протиправні дії потерпілого як реальну загрозу своєму життю, а тому заподіяв потерпілому, який посягав, шкоду для негайного припинення посягання, але при цьому перевищив межі необхідної оборони.
		Знаходження обвинуваченого в стані необхідної оборони підтверджується поясненнями обвинуваченого в суді. 
		 
		Тому, як вважає суд, вказані дії обвинуваченого свідчать про те, що у обвинуваченого виникло право на необхідну оборону, оскільки потерпілий, протиправно знаходячись в квартирі обвинуваченого, де разом з обвинуваченим в квартирі знаходилася дитина, вчинив суспільно небезпечне посягання на здоров`я обвинуваченого.
		 
		В той же час наносячи удари руками та дерев`яним предметом обвинувачений вчинив дії з перевищення межі необхідної оборони,оскільки застосований обвинуваченим спосіб захисту та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого не відповідали небезпечності посягань та способу захисту.
		Тому, як вважає суд, обвинувачений вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів,тобто перевищив межі необхідної оборони.
		 
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини протии життя та здоров`я особи», суд зобовязаний суворо дотримуватись вимог чинного законодавства, що передбачає відповідальність за злочини протии життя та здоров`я особи. Суди зобовязані установлювати вину обвинувачених.
		 
		Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Статтею 8КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч.2 ст. 62 КонституціїУкраїни, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч.3 ст. 62 Конститтуції України та ч. 2,4 ст.17 КПК України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачяться на користь такої особи.
		З приводу зазначених обставин неодноразово висловлював свою правову позицію і Європейський суд з прав людини.
		Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегує і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному : тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення,а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що мають проти нього для того, щоб обвинувачений міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті- решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим». (Barbera.MesseguandJabardov. Spain.1988. SeriesA. No 146.p.33.77).
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому, ст.92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків передбачених ч.2 цієї статті покладається на слідчого, прокурора та, в установленому порядку на потерпілого.
		Відповідно до вимог ст.84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи не достовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень,на нього не може посилатися суд при ухвалення судового рішення.
		Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо вини обвинуваченого в скоєнні злочинів за ч.2 ст. 121 КК України, суд приходить до висновку, що надані суду докази обвинувачення не можуть вважатися такими, що доводять вину обвинуваченого поза розумним сумнівом, у інкримінованому йому злочині.
		 
		Доведення вини має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом (п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2003 року у справі «Кобець проти України»). 
		Зі змісту ч.3 ст.26 КПК України, випливає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
		Суд, оцінивши надані докази, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності вважає, що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки обвинуваченим та матеріалами кримінального провадження, в судовому засіданні, спростовано кваліфікацію дій обвинуваченого, яка інкримінована йому досудовим слідством за ч.2 ст.121 КК України. 
		 
		Тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку,що дії обвинуваченого необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.121 КК України, на ст.124 КК України і кваліфікувати, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинило смерть потерпілого, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та враховує наступне. 
		Відповідно до ст. 65 КК України, та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання", під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд має суворо дотримуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через цереалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а, й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Суд призначаючи покарання зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		 
		Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому. суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину проти життя особи , який згідно зі ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості. 
		При цьому, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, характер вчинення обвинуваченим злочину проти здоров`я та життя особи, наслідки вчинення злочину, особу обвинуваченого, що раніше не судимий, його соціальний статус, що має сім`ю, фактично в судовому засіданні сприяв об`єктивному розгляду справи судом по суті, давши суду покази, щодо скоєння ним злочину, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, що відповідно зі ст. 66 КК України вказані обставини пом`якшують покарання, що обставини які обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України встановлені тяжкі наслідки, завдані злочином, відповідно враховуючи принцип індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому максимального покарання, в межах санкції статті 124 КК України, в виді обмеження волі.
		Суд вважає необхідним, в порядку ст.72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 , в строк відбування його покарання, його попереднє ув`язнення, в період з 19.12.2017 року до 10.09.2019 року, виходячи з такого їх співвідношення, як передбачено законом, одному дню позбавлення волі - відповідають два дня обмеження волі, тому необхідно зарахувати обвинуваченому строк його знаходження під вартою в строк відбування ним покарання призначеного вироком суду.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, ст.27,62,63 КонституціїУкраїни, ст.ст.17, 373, 374 КПК України, суд
		У х в а л и в :
		     ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, та призначити йому покарання в виді 2 (двох) років обмеження волі.
		Строк відбування покарання відносно ОСОБА_6 обчислювати з моменту його затримання, з 19.12.2017 року.
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування його покарання, строк його попереднього ув`язнення, з 19.12.2017 року включно по 10.09.2019 року, з розрахунку один день тримання під вартою (попереднього ув`язнення) за два дні обмеження волі, у відповідності з вимогами ч.1, п.1 пп. «б», ст.72 КК України.
		   Вважати ОСОБА_6 відбувшим покарання,призначене вирокомсуду в виді 2 (двох) років обмеження волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6  скасувати. Звільнити ОСОБА_6 з під варти в залі судового засідання.
		Речові докази (квитанція №001155)  знищити.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.    
		Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...