Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/5461/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: 61-45123ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		02 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 642/5461/17
		 
		провадження № 61-45123св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Харківський приватний спеціальний загальноосвітній навчально-виховний комплекс «Фенікс»,
		представник відповідача - Натина Андрій Олексійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року у складі судді Бондаренка В. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області                     від 31 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Колтунової А. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доХарківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» про порушення прав дитини-інваліда з дитинства та відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання рішення педагогічної ради протиправним та скасування наказу про відрахування зі складу учнів четвертого класу ОСОБА_2 .
		 
		Позов мотивовано тим, що 01 вересня 2014 року її син - ОСОБА_2 , інвалід з дитинства, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований до першого класу Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс».
		 
		Наказом директора Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» від 02 червня 2017 року № 1-у                   ОСОБА_2 переведений до наступного четвертого класу Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс».
		 
		За час навчання вона висловлювала претензії з приводу роботи навчального закладу, внаслідок чого директор ОСОБА_3 та класний керівник ОСОБА_4 почали ображати дитину, намагаючись вижити його зі школи, посилаючись на різні надумані причини. 01 вересня 2017 року син не був присутнім у школі за станом здоров`я, про що своєчасно 30 серпня 2017 року була попереджена класний керівник. 04 вересня 2017 року на її адресу поштою надійшов лист від директора ОСОБА_3 про надання висновку психолого-медико-педагогічної консультації про можливість навчання сина в 2017/2018 навчальному році.
		 
		Внаслідок ситуації, яка склалася (грошові побори, переслідування сина) вона була змушена звернутися до вищих органів освіти зі скаргами на протиправні дії керівництва Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс». 27 вересня 2017 року поштою вона отримала відповідь на скаргу Департаменту освіти Харківської міської ради про результати звернення, з якої їй стало відомо про те, що її сина відраховано зі складу учнів четвертого класу наказом від 04 вересня 2017 року у зв`язку із суттєвим погіршенням його здоров`я та неодноразовими випадками розгорнутих епілептичних нападів. Підставою для винесення такого наказу стало рішення педагогічної ради Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» від 04 вересня 2017 року про відрахування ОСОБА_2 , 2006 року народження.
		 
		Вважала рішення педагогічної ради та наказ директора такими, що винесені з грубим порушенням діючого законодавства.
		 
		За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати права дитини-інваліда з дитинства ОСОБА_2 на освіту і навчання порушеними Харківським приватним спеціальним загальноосвітнім навчально-виховним комплексом «Фенікс»; визнати безпідставним та протиправним рішення педагогічної ради Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» від 04 вересня 2017 року про відрахування ОСОБА_2 , 2006 року народження; визнати незаконним і скасувати наказ директора ОСОБА_3 від 04 вересня        2017 року № 9-у, виданий на виконання указаного рішення педагогічної ради; відновити становище, яке існувало до порушення прав дитини ОСОБА_2 , шляхом поновлення його права на освіту і навчання у Харківському приватному спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі «Фенікс».
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року                       у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення районного суду мотивовано тим, що з 23 жовтня 2017 року наказ про відрахування ОСОБА_2 зі складу учнів Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами скасований. З позовом про порушення прав дитини-інваліда з дитинства та відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання протиправним рішення педагогічної ради, скасування наказу позивач звернулася 30 жовтня 2017 року, тобто після того, як відповідач самостійно скасував наказ про відрахування ОСОБА_2 зі складу учнів Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами, тому у позивача на момент звернення до суду були відсутні правові підстави подавати позов.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відрахування ОСОБА_2 відбулося з порушенням порядку, встановленого пунктами 29, 30 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, (далі - Положення) щодо інформування батьків учня про можливе відрахування не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі та повідомлення органу управління освітою за місцем проживання учня у двотижневий строк до можливого відрахування письмово.                    У відповіді Департаменту освіти Харківської міської ради від 22 вересня                  2017 року констатований факт встановлених порушень та надані рекомендації щодо приведення у відповідність до вимог закону наказу від 04 вересня                   2017 року № 9-у. На виконання рекомендацій департаменту освіти Харківської міської ради 23 жовтня 2017 року директором Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами ОСОБА_3 був виданий наказ                      від 23 жовтня 2017 року № 11-у «Про скасування наказу від 04 вересня 2017 року № 9-у». Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до суду з указаним позовом 30 жовтня 2017 року право її неповнолітнього сина на освіту і навчання було поновлено.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду,                    ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати указані судові рішення та змінити їх, не передаючи справу на новий розгляд.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалась на те, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вказав, що на момент звернення до суду з вказаним позовом, порушене право дитини ОСОБА_2 було поновлене самостійно відповідачем, а отже у неї на момент звернення до суду були відсутні підстави подавати позов, проте лише 26 квітня 2018 року у судовому засіданні представник відповідача Натина А. О. вперше повідомив суду, що наказ                  від 04 вересня 2017 року № 9-у про відрахування ОСОБА_2 скасований наказом по учбовому закладу від 23 жовтня 2017 року № 11-у. Зазначала, що представник відповідача не надав ніяких пояснень, чому суд не був повідомлений про існування цього наказу протягом 5 місяців, чому цей доказ не був наданий у порядку і строк, передбачений законом. Вказувала на те, що наказ від 23 жовтня 2017 року № 11-у станом на 04 квітня 2018 року видано не було та посилалась на відповідь управління освіти адміністрації Холодногірського району виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 12 вересня 2018 року, який долучено до касаційної скарги.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Ленінського районного суду м. Харкова зазначену цивільну справу.
		 
		У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		01 вересня 2014 року син позивачки ОСОБА_2 , інвалід з дитинства, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований до першого класу Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс».
		 
		Наказом директораХарківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» від 02 червня 2017 року № 1-у                     ОСОБА_2 переведений до наступного четвертого класу Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» (а. с. 7).
		 
		04 вересня 2017 року відбулося засідання педагогічної ради Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс», на якому члени ради постановили відрахувати учня четвертого класу Вертія А. І. зі складу учнів Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами у зв`язку з суттєвим погіршенням здоров`я дитини                  (а. с. 144).
		 
		На підставі вказаного рішення 04 вересня 2017 року директором школи ОСОБА_3 був виданий наказ № 9-у про відрахування ОСОБА_2 зі складу учнів четвертого класу (а. с. 146).
		 
		Відрахування ОСОБА_2 . відбулося з порушенням порядку, встановленого пунктами 29, 30 Положення щодо інформування батьків учня про можливе відрахування не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі та повідомлення органу управління освітою за місцем проживання учня у двотижневий строк до можливого відрахування письмово.
		 
		У відповіді Департаменту освіти Харківської міської ради від 22 вересня                    2017 року констатований факт встановлених порушень та надані рекомендації щодо приведення у відповідність до вимог закону наказу від 04 вересня                   2017 року № 9-у.
		 
		На виконання Положення та рекомендацій Департаменту освіти Харківської міської ради 23 жовтня 2017 року директором Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами ОСОБА_3 був виданий наказ                               від 23 жовтня 2017 року № 11-у «Про скасування наказу від 04 вересня 2017 року № 9-у» (а. с. 147).
		 
		2.    Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності орган державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 19 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на освіту. Для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах.
		 
		За змістом пунктів 29, 30 Положення порядок відрахування учнів із приватного закладу визначається його статутом та договором, укладеним з батьками або особами, які їх замінюють. Про можливе відрахування батьки учня (особи, які їх замінюють) повинні бути поінформовані не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі. У двотижневий строк до можливого відрахування письмово повідомляється орган управління освітою за місцем проживання учня. За сприяння відповідного органу управління освітою такі учні переводяться до іншого навчального закладу. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право оскаржити рішення педагогічної ради закладу щодо відрахування дитини з гімназії (гімназії-інтернату), ліцею (ліцею-інтернату), колегіуму (колегіуму-інтернату), спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів до місцевого органу управління освітою.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що з 23 жовтня 2017 року наказ про відрахування ОСОБА_2 зі складу учнів Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами скасований.                 З позовом про порушення прав дитини-інваліда з дитинства та відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання протиправним рішення педагогічної ради, скасування наказу позивач звернулася 30 жовтня 2017 року, тобто після того, як відповідач самостійно скасував наказ про відрахування ОСОБА_2 зі складу учнів Харківського приватного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу «Фенікс» для дітей з особливими потребами, тому на час звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом 30 жовтня 2017 року право її неповнолітнього сина на освіту і навчання було поновлено.
		 
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що про винесення наказу директора учбового закладу від 23 жовтня 2017 року № 11-у відповідач повідомив лише через п`ять місяців після звернення до суду та указаний наказ станом на 04 квітня 2018 року видано не було, суд не бере до уваги, оскільки зазначений наказ незаконним не визнаний, його належним чином посвідчена копія міститься у матеріалах справи.
		 
		Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 на відповідь управління освіти адміністрації Холодногірського району виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 12 вересня 2018 року, який долучено до касаційної скарги, є безпідставними, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		 
		Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           С. Ф. Хопта
		 
		Є. В. Синельников
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...