Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/88/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2019. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		02 серпня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/88/19 
		Господарський суд Тернопільської області
		          у складі  судді Гевка В.Л.     за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
		розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи №921/88/19
		за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 
		 
		до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", 46010, вул. Енергетична, буд.2, м.Тернопіль, Тернопільська область
		 
		про визнання недійсним рішення Наглядової ради;  стягнення  80525,00 грн, з яких : 30508,80 грн дивіденди, 45430,20 грн інфляційні втрати, 4586,00 грн - 3% річних.
		 
		 За участі представників:
		          позивача:  ОСОБА_1 ,   паспорт серія № НОМЕР_1 , виданий Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області від 28.05.1998 ; 
		          адвокат Бєлкін Леонід Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ІФ №001223 від 14.09.2017 (довіреність №721 від 10.08.2016) ;
		          відповідача: адвокат Янчак Галина Романівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №232 від 09.11.2001 (довіреність №8101/25 від 18.12.2018).
		 
		 
		1.          Судові процедури.
		 
		1.1.           Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.
		 
		Сторони, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.
		У судових засіданнях представникам сторін роз`яснено права та обов`язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України. 
		         В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося  фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд" на диски CD-R, серійний номер N123VL29D8001303B2, MAP630VJ23183684, MAP630VK12212993.
		 
		1.2.           Суть справи.
		 
		15.02.2019 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява б/н від 11.02.2019 (вх.№110), в якій позивач - ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним рішення Наглядової ради ВАТ "Тернопільобленерго" від 20.05.2015 року та стягнути з відповідача -  ВАТ "Тернопільобленерго"  80525,00 грн, з яких : 30508,80 грн дивіденди, 45430,20 грн інфляційні втрати, 4586,00 грн - 3% річних.
		 
		1.3.  Відкриття провадження у справі. 
		 
		Згідно до витягу із протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019 12:38:32, автоматичний розподіл не відбувся через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи.  
		          Згідно з протоколом неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Тернопільської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу» від 15.02.2019 14:24:49, у відповідності до п.2.3.21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв`язку з неможливістю розподілити справу в межах колегії, яка розглядає дану категорію спору, за результатами повторного проведення автоматизованого розподілу справи № 921/88/19 визначеного головуючого суддю Андрусик Н.О.
		Головуючим суддею Андрусик Н.О. 15.02.2018 по даній справі заявлено самовідвід з підстав порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого   Господарським процесуальним кодексом України, про що подано заяву до Господарського суду Тернопільської області.
		  Розпорядженням керівника апарату суду від 18 лютого 2019 року, відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ, справу № 921/88/19 передано на розгляд судді Гевко В.Л. у зв`язку із ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 лютого 2019 року, якою задоволено самовідвід судді Андрусик Н.О.   
		Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 19 березня 2019 року. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		 
		1.4.           Підготовче провадження.
		 
		Підготовче засідання, вперше призначене на 19.03. 2019, відкладалось на 09.04.2019, на 13.04.2019, на 26.04.2019, на 13.05.2019 та на 17.05.2019.
		Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення з окремого питання по справі від 28.04.2019 (вх.№8603 від 17.05.2019).
		 
		1.5.           Витребування доказів.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
		Ухвалою від 19.03.2019 суд, задовольнивши клопотання позивача від 11.02.2019 (вх. № 3131 від 21.02.2019) про витребування доказів, подане в порядку статті 81 ГПК України, витребував у відповідача - відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", у належним чином завіреній копії протокол Наглядової (Спостережної) ради відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" від 20.05.2015, із надісланням його на адресу Господарського суду Тернопільської області.  
		Відповідач виконав вимоги ухвали суду та надав суду відповідний доказ. 
		 
		1.6.          Опитування відповідача.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
		Одночасно, при зверненні до суду із позовною заявою від 11.02.2019, у долученому до позову Додатку 13, із посиланням на статтю 90 ГПК України, позивач поставив відповідачу ряд запитань про обставини, які, на його думку, мають значення для справи, а саме :
		1. Скільки відбулося засідань Наглядової (Спостережної) Ради Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 26.06.2014 року по 30.03.2015 року?
		2. Чому Наглядова (Спостережна) Рада Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 26.06.2014 року по 30.03.2015 року не прийняла необхідні рішення (встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати) для виплати дивідендів?
		3. Що саме завадило Наглядовій (Спостережній) Раді Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 26.06.2014 року по 30.03.2015 року прийняти необхідні рішення (встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати) для виплати дивідендів?
		4. Скільки відбулося засідань Наглядової (Спостережної) Ради Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 22.07.2015 року по 06.04.2016 року?
		5. Чому Наглядова (Спостережна) Рада Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 22.07.2015 року по 06.04.2016 року не прийняла необхідні рішення (встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати) для виплати дивідендів?
		6. Що саме завадило Наглядовій (Спостережній) Раді Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за період часу з 22.07.2015 року по 06.04.2016 року прийняти необхідні рішення (встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати) для виплати дивідендів?
		7. Які саме цілі переслідувало ВАТ «Тернопільобленерго», надіславши Позивачу Лист № 2300/13 від 06.06.2017 року, в якому зазначена інформація повністю не відповідала дійсності і була протилежною (відверта «брехня»)?
		8. Чому на офіційному сайті ВАТ «Тернопільобленерго» відсутня інформація про проведені загальні збори акціонерів 25-28 вересня 2013 року?
		9. Чому на офіційному сайті ВАТ «Тернопільобленерго» відсутній Статут акціонерного товариства?
		10. Який Статут (в якій редакції) ВАТ «Тернопільобленерго» зараз є чинним?
		Суд зобов`язав відповідача - ВАТ "Тернопільобленерго" надіслати на адресу позивача ОСОБА_1 та на адресу Господарського суду Тернопільської області    вичерпні відповіді або аргументовану відмову від їх надання на питання, поставлені позивачем у заяві від 11.02.2019, у порядку статті 90 ГПК України.
		Відповідач виконав вимоги ухвали суду та надав відповідні відповіді суду. 
		У процесі розгляду справи зміст вказаних відповідей відповідача уточнявся у представника відповідача у судових засіданнях з ініціативи позивача, а також і з ініціативи суду. 
		Надані представником відповідача уточнення по відповідях зафіксовано під звукозапис у протоколі судового засідання.
		Після розгляду та надання оцінки вказаним відповідям, суд не знайшов достатніх підстав вважати, що відповідач ухилявся від надання відповідей та що були підстави вважати його дії зловживанням процесуальним правом і застосовувати до нього заходи процесуального примусу, про що клопотав позивач. 
		Так як, на думку суду, мало місце лише різне трактування певних подій фактів, як і чинного законодавства зі сторони сторін та їх представників.    
		 
		1.7.           Розгляд справи по суті.
		 
		У судовому засіданні 17.05.2019 суд закрив підготовче провадження, розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 07.06.2019.
		При відкладенні розгляду справи по суті, розгляд справи по суті неодноразово розпочинався спочатку в порядку частини 5 статті 216 ГПК України.
		Судове засідання призначене на 07.06.2019 відкладалось на 12.07.2019. 
		У судовому засіданні 12.07.2019 оголошувалась перерва до 02.08.2019. 
		У призначене судове засідання 02.08.2019 представники сторін з`явилися. 
		При розгляді справи по суті, суд заслухав вступні слова сторін та представників сторін, з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог позивача та його представника, заперечення на них представника відповідача та їх заключні слова під час судових дебатів. 
		Після з`ясування обставин справи, дослідження доказів, проведення судових дебатів суд, у відповідності до  статті 240 ГПК України,  у судовому  засіданні 02.08.2019 ухвалив скорочене рішення - вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		2.          Аргументи сторін.
		 
		2.1. Правова позиція позивача.
		 
		Підставою звернення до суду із вказаним позовом, як стверджує позивач, стало те, що в порушення статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідач не виплатив йому дивіденди за 2003, 2006, 2011, 2012 роки за результатами діяльності товариства, незважаючи на неодноразові звернення позивача - ОСОБА_1 із  відповідними заявами до Голови Правління ВАТ "Тернопільобленерго". 
		Також, позивач у позовних вимогах посилається на те, що відповідачем порушено вимоги законодавства щодо виплати дивідендів, оскільки Акціонеру - державі України дивіденти за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2011 році 27.06.2012 року, а за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2012 році 28.05.2013 року були перераховані у повному обсязі, що підтверджується долученим до матеріалів справи Додатком №3.
		Проте, враховуючи, що збори відбулися 25-28 вересня 2013 року, а строк виплати дивідендів сплив 28 березня 2014 року, позивачу його дивіденди досі не виплатили. 
		Вважає позивач незаконним та таким, що прийнято в порушення його прав і рішення Наглядової Ради ВАТ "Тернопільобленерго" від 20.05.2015 року.
		Таким чином, позивач вважає, що порушено його права як акціонера ВАТ, у зв`язку з чим просить суд визнати недійсним рішення Наглядової Ради ВАТ "Тернопільобленерго" від 20.05.2015 року, та стягнути з ВАТ "Тернопільобленерго" 80525,00 грн, з яких: 30508,80 грн дивіденди, 45430,20 грн інфляційні втрати, 4586,00 грн - 3% річних.
		В судове засідання 02.08.2018 року позивач та його представник прибули,  позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Також, підтвердили, що на даний час виплата дивідендів відповідачем не здійснена. 
		 
		2.2. Правова позиція відповідача.
		 
		Представник відповідача проти позову заперечила повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №1669  від 29.03.2019 (вх.№5733 від 02.04.2019). 
		Зокрема, вказує на те, що у зв`язку з тривалим судовим розглядом спору щодо оскарження рішень позачергових загальних зборів акціонерів 25-28 вересня 2013 року та терміновою законодавчо обумовленою необхідністю приведення діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у відповідність до вимог Законів України «Про депозитарну систему України» та «Про акціонерні товариства» у зв`язку зі змінами в законодавчому регулюванні питань форми існування акцій 20.05.2015 Спостережною радою товариства було прийнято рішення:
		-           про переведення цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» в бездокументарну форму в порядку, встановленому Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №47 від 22.01.2014, яке визначає порядок забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України»;
		-           про визначення депозитарію, який буде обслуговувати випуск акцій, щодо якого прийнято рішення про дематеріалізацію - ПАТ «Національний депозитарій України»;
		-           про визначення депозитарної установи, в якій будуть відкриватися рахунки в цінних паперах власникам акцій - ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «ABC - РЕЄСТР»;
		-           про затвердження рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів в бездокументарній формі (рішення про дематеріалізацію) та затвердження тексту повідомлення про прийняття цього рішення;
		-           про визначення способу персонального повідомлення акціонерів товариства про прийняття рішення про дематеріалізацію акцій;
		-          про порядок вилучення та знищення сертифікатів іменних акцій ВАТ «Тернопільобленерго»;
		-           про уповноваження правління товариства на виконання всіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі;
		-           про визначення уповноваженого на зберігання документів системи реєстру власників іменних цінних паперів товариства.
		Виняткова обставина, якою керувалася Спостережна рада при прийнятті даного рішення, була необхідність привести діяльність товариства у відповідність до вимог Законів України «Про депозитарну систему України» та «Про акціонерні товариства».
		Також, ВАТ «Тернопільобленерго» вважає, що в даному випадку вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, суперечать йому, а заявлена вимога про визнання недійсним рішення Спостережної ради від 20.05.2015 не лише не спрямоване на захист прав та законних інтересів позивача, але в даному випадку матиме прямо протилежний результат, оскільки згідно п.10. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про депозитарну систему України» власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов`язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.
		Одночасно відповідач вказує на те, що позивач в даному випадку пропустив встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, строк позовної давності на оскарження рішення Спостережної ради від 20.05.2015.
		На думку ВАТ «Тернопільобленерго» не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав внаслідок дематеріалізації акцій товариства тільки з листа від 09.11.2018, оскільки ця процедура, як зазначалося вище, є обов`язковою в силу вимог Закону України «Про акціонерні товариства», порядок виконання якої вказаний в редакції Закону України від 03.02.2011 №2994-УІ.
		Більш того, як зазначалося вище, оскаржуване в даній справі рішення Спостережної ради від 20.05.2015 про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі було оприлюднене в офіційному друкованому органі НКЦПФР - Віснику НКЦПФР за 21.05.2015 №75, газеті «Свобода» №37 від 22.05.2015, а також відповідне інформаційне повідомлення було розіслано акціонерам за вих.№2221/13 від 22.05.2015 простими листами у спосіб, визначений при прийнятті рішення про дематеріалізацію, згідно п.п.5.1. - 5.2. п`ятого питання порядку денного засідання Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго», що повністю відповідає п.п.1 п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства».
		Відтак, керуючись частинами третьою і четвертою статті 267 ЦК України, ВАТ «Тернопільобленерго» просить суд застосувати в даному випадку наслідки спливу строку позовної давності та відмовити позивачу в позові.
		Щодо вимоги позивача про стягнення дивідендів та нарахованих сум у зв`язку з невчасною їх виплатою ВАТ «Тернопільобленерго» просить суд взяти до уваги, також, наступне.
		Твердження відповідача про саботування виплати дивідендів акціонерам абсолютно безпідставне і надумане.
		29.10.2018 за вхідним №2984 ВАТ «Тернопільобленерго» отримало вимогу позивача про виплату дивідендів, на яку заявнику було надано відповідь від 09.11.2018 №6936/13 та роз`яснено порушене позивачем питання з огляду на таке.
		Згідно норми частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів (зазначена норма діє з 01.05.2016, тобто, на дату звернення відповідача з вимогою про виплату дивідендів, вона вже була чинною).
		Рішеннями позачергових зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», що відбулись 25-28 вересня 2013 року, не визначено способу виплати дивідендів.
		На дату прийняття рішення позачерговими загальними зборами акціонерів 25-28 вересня 2013 року діяв порядок, який передбачав, що Наглядова Рада акціонерного товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати - ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції від 18.01.2013. А згідно ч. 5 цього ж Закону для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.
		Відповідачу було надано пояснення, що Наглядовою радою ВАТ «Тернопільобленерго» відповідні рішення про дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати прийнято не було.
		Враховуючи, що акціонерами не був визначений спосіб виконання їх рішення 2013 року, а протягом 2014 - 2018 років збори акціонерів не відбувалися, відповідачу було повідомлено, що виплата дивідендів відповідно до належної акціонеру частки у Статутному фонді буде здійснюватися товариством на підставі і після прийняття відповідних рішень зборами акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», як це встановлено чинною на даний час редакцією ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Згідно ч.4 ст.30 Закону, перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
		Згідно ч.5 ст.22 Закону України «Про депозитарну систему України» реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку). В даному випадку така дата обліку ні загальними зборами акціонерів, ні Спостережною радою визначена не була.
		10.06.2015 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку переведено випуск простих іменних акцій ВАТ «Тернопільобленерго» у бездокументарну форму та внесено до Державного реєстру випусків цінних паперів під кодом цінних паперів (ISIN) UA4000190458. Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (копія) додається до даного відзиву. Код цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» ISIN UA 1900061003, зазначений в наданій інформаційній позивачем довідці від 10.10.2018 р. № 1010/2 ТОВ «УПР - фінанс»,- є недійсний з 14.07.2015, що засвідчується відповідною копією виписки з реєстру кодів цінних паперів, виданої НДУ 14.07.2015, яку додано до даного відзиву.
		Згідно п.1 розділу VI Рішення НКЦПФР № 735 від 23.04.2013 «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності», для організації забезпечення нарахування та виплати дивідендів за акціями Центральним депозитарієм складається відповідно перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями, у формі реєстру власників іменних цінних паперів та/або переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями (далі - Перелік власників), складеного на підставі даних такого реєстру власників іменних цінних паперів, відповідно до вимог пункту 18 цього розділу за відповідним розпорядженням.
		На даний час колишнім реєстратором ТОВ «Український енергетичний реєстр» не передано ПАТ «Національний депозитарій України» документи системи Реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго», що унеможливлює завершення процедури приведення обліку цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» дематеріалізованого випуску у відповідність до вимог чинного законодавства.
		Таким чином, рішення загальних зборів від 25-28 вересня 2013 року про виплату дивідендів не було документально оформлене компетентними органами товариства, доступу до системи реєстру акціонерів Товариство на даний час немає, після 2013 року загальні збори акціонерів не відбувалися, тому ВАТ «Тернопільобленерго» зможе здійснювати виплату дивідендів позивачу лише після усунення всіх вищезазначених об`єктивних чинників, які унеможливлюють виконання зазначеної позивачем вимоги на даний час.
		З питань виплати дивідендів позивач двічі звертався до НКЦПФР, яка направляла відповідачу відповідні запити про надання інформації (документів). У своїх відповідях на запити НКЦПФР ВАТ «Тернопільобленерго» зазначало про викладені вище у даному відзиві обставини, пов`язані з питаннями виплати дивідендів акціонерам відповідача. Копії запиту від 06.09.2017 №24/02-18031 та відповіді на нього від 15.09.2017 №3888/13, а також запиту від 04.12.2017 №28/02/2451 та відповіді на нього від 11.12.2017 N25498/13 долучено до матеріалів справи.
		 
		3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		 
		Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін, подані ними докази, судом встановлено наступне.
		Як слідує із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 є акціонером - відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 23.08.2013 по 10.10.2018 та інформаційною довідкою  наданою депоненту депозитарної установи  ТОВ "УПР-ФІНАНС" ОСОБА_1  про те, що станом 10.10.2018 на рахунку в цінних паперах № 403253 -UА10101010 депонента ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) обліковуються акції ВАТ «Тернопільобленерго» (код цінних паперів ІІА1900061003) в кількості 120 000 (сто двадцять тисяч) шт. За період часу з 02.09.2013 року по 10.10.2018 року, рух вказаних цінних паперів не відбувався та їх кількість не змінювалась. Довідка завірена керівником депозитарного відділу ТОВ "УПР-Фінанс" ОСОБА_4 .
		 
		25-28 вересня 2013 року відбулися позачергові Загальні збори акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», оформлені протоколом № 1 від 25-28 вересня 2013 року. 
		У зборах зареєструвалися акціонери і їх представники у кількості 13 осіб, яким в сукупності належить 91,1769 відсотків акцій Товариства, що зафіксовано реєстраційною комісією позачергових загальних зборів акціонерів у протоколі № 4 від 25.09.2013. 
		Реєстрація акціонерів на оскаржуваних зборах проводилась на підставі зведеного облікового реєстру власників іменних цінних паперів, складеного станом на 24 годину 19.09.2013.
		З протоколу зборів вбачається,  що у зборах взяв участь представник Фонду державного майна України, який діяв на підставі довіреності, виданої 24.09.2013, а завдання на голосування представникам держави, яке містить вказівки щодо того, яким чином голосувати на загальних зборах акціонерів Товариства, погоджене Кабінетом Міністрів України  27.09.2013.
		У зв`язку із тим, що Кабінетом Міністрів України станом на 25, 26 та 27 вересня 2013 року не було погоджено завдання на голосування представникам держави на загальних зборах, у ході загальних зборів оголошувалися перерви.  
		 
		На вказаних зборах, серед інших були прийнятті наступні рішення. 
		 
		По 11 питанню порядку денного було прийнято рішення: 
		11.1. Припинити 25.09.2013 р. повноваження Голови і членів Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго» та відкликати з 25.09.2013 р. Голову і членів Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго».
		 
		По 15 питанню порядку денного було прийнято рішення: 
		Обрати членами наглядової ради ВАТ «Тернопільобленерго»:
		1.          Компанія «LARVA INVESTMENTS LIMITED»
		2.          Компанія «BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED»
		3.          Компанія «UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED»
		4.           ОСОБА_5 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства 
		5.           ОСОБА_6 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		6.           ОСОБА_7 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		7.          Представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства - представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості
		 
		По 16 питанню порядку денного було прийнято рішення: 
		16.1. Обрати Головою Наглядової ради Товариства - представника держави, юридичної особи Фонду державного майна України - ОСОБА_8. 
		 
		По 17 питанню порядку денного було прийнято рішення: 
		Обрати членами спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго»:
		1.          Компанія «LARVA INVESTMENTS LIMITED»
		2.          Компанія «BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED»
		3.          Компанія «UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED»
		4.           ОСОБА_5 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства 
		5.           ОСОБА_6 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		6.           ОСОБА_7 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		7.          Представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства - представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості
		 
		По 18 питанню порядку денного було прийнято рішення: 
		16.1. Обрати Головою Спостережної ради Товариства - представника держави, юридичної особи Фонду державного майна України - ОСОБА_8. 
		 
		По 28 питанню порядку денного було прийнято наступні рішення:
		28.1. У зв`язку з відсутністю  прибутку у 2000, 2001, 2002, 2004, 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роках, прибуток не розподіляти. 
		28.2. Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2003 та 2006 роках наступним чином:
		- 40% - до фонду дивідендів;
		- 5% - до резервного фонду;
		- 55% - до фонду розвитку виробництва.
		 
		28.3. Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2011 та 2012 роках наступним чином:
		-  30% до фонду дивідендів (частина чистого прибутку, нарахована на державну частку за вказані роки була сплачена у повному обсязі, відповідно до платіжних доручень від 27.06.2012 № 45941 та від 28.05.2013 № 57461, від 14.06.2013 № 58215, № 148, № 5493);
		- 5% - до резервного фонду;
		- 65% - до фонду розвитку виробництва.
		 
		28.4. Затвердити норматив розподілу прибутку, отриманого Товариством за результатами діяльності у 2013 році:
		-  30% до фонду дивідендів 
		-  5% - до резервного фонду;
		-  65% - до фонду розвитку виробництва.
		 
		28.5. нарахування та виплату дивідендів за 2003 та 2006 роки в розмірі 40% від чистого прибутку, за 2011 та 2012 роки в розмірі 30% від чистого прибутку здійснити в порядку, визначеному чинним законодавством та Статутом Товариства. 
		 
		По 36 питанню порядку денного було прийнято наступне рішення:
		36.1. Затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2003 році у розмірі 6  892 800 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,11283 грн;
		36.2. Затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2006 році у розмірі 1  779 200 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,02912 грн;
		  36.3. Затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2011 році у розмірі 4  342 500 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,07109 грн;
		 36.4. Затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2012 році у розмірі 2517000 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,04120 грн.
		 
		Позивач - ОСОБА_1 ,  звертався до відповідача із заявою від 30.05.2017, у якій просив перерахувати всі належні йому дивіденди за 2003, 2006, 2011, 2012 роки на його розрахунковий рахунок.
		Відповідач - ВАТ «Тернопільобленерго» листом від 06.06.2017 року № 2300/13 надало відповідь позивачу, у якій зазначив, що рішення з питання про розподіл прибутку та сплату акціонерам товариства дивідендів приймає вищий орган управління ВАТ - збори акціонерів ВАТ. На даний час (лист відповідачем датовано 06.06.2017) таке рішення на зборах акціонерів не приймалось. У випадку, якщо збори акціонерів приймуть рішення про сплату дивідендів, усі акціонери ВАТ отримають ці дивіденди у відповідності до належної їм частки.  
		 
		10.10.2018 позивач повторно звертався до Відповідача з вимогою про виплату дивідендів  за 2003, 2006, 2011, 2012 роки.
		Відповідач своїм листом № 6936/13 від 09.11.2018 року у відповідь повідомив, що на дату прийняття позачергових загальних зборів акціонерів 25-28 вересня 2013 року, діяв порядок, який передбачав, що Наглядова Рада акціонерного товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати (ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції ЗУ від 18.01.2013) Наглядовою радою ВАТ «Тернопільобленерго» відповідні рішення не приймались. Враховуючи, що акціонерами не був визначений спосіб виконання їх рішення 2013 року, а протягом 2014, 2015,2016 та 2017 років збори акціонерів не відбувалися, виплата дивідендів відповідно до належної частки у Статутному фонді товариства буде здійснюватися на підставі і після прийняття рішень зборами акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго». 
		Також, у відповіді відповідачем зазначено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 10.06.2015 переведено випуск простих іменних акцій  ВАТ «Тернопільобленерго» у бездокументарну форму та внесено до Державного реєстру випусків цінних паперів під кодом цінних паперів (18 ГРІ) иА4000190458. Код цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» І8ПМ ИА 1900061003 є недійсний з 14.07.2015 року.
		На даний час колишнім реєстратором ТОВ «Український енергетичний реєстр» не передано ПАТ «Національний депозитарій України» системи Реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, що унеможливлює завершення процедури приведення обліку цінних паперів ВАТ дематеріалізованого випуску у відповідність до вимог чинного законодавства.
		Таким чином, відповідач у відповіді позивачу підсумовував, що рішення загальних зборів від 25-28 вересня 2013 року про виплату дивідендів не було документально оформлене компетентними органами товариства, доступу до системи реєстру акціонерів у товариства на даний час немає, після 2013 року загальні збори акціонерів не відбувалися, тому виплату дивідендів акціонерам здійснювати ВАТ «Тернопільобленерго» зможе лише після усунення всіх вищезазначених об`єктивних чинників, які унеможливлюють виконання зазначеної позивачем вимоги на даний час (лист датовано відповідачем 09.11.2018).  
		 
		20.05.2015 Спостережною радою ВАТ «Тернопільобленерго» (протокол від 20.05.2015р. м. Киїів) було прийнято ряд рішень, зокрема:
		-           про переведення цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» в бездокументарну форму в порядку, встановленому Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженому рішенням Національнаої комісії з цінних паперів та фондового ринку №47 від 22.01.2014, яке визначає порядок забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України»;
		-           про визначення депозитарію, який буде обслуговувати випуск акцій, щодо якого прийнято рішення про дематеріалізацію - ПАТ «Національний депозитарій України»;
		-           про визначення депозитарної установи, в якій будуть відкриватися рахунки в цінних паперах власникам акцій - ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «ABC - РЕЄСТР»;
		-           про затвердження рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів в бездокументарній формі (рішення про дематеріалізацію) та затвердження тексту повідомлення про прийняття цього рішення;
		-           про визначення способу персонального повідомлення акціонерів товариства про прийняття рішення про де матеріалізацію акцій;
		-          про порядок вилучення та знищення сертифікатів іменних акцій ВАТ «Тернопільобленерго»;
		-           про уповноваження правління товариства на виконання всіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у без документарній формі;
		-           про визначення уповноваженого на зберігання документів системи реєстру власників іменних цінних паперів товариства.
		 
		Позивач звертався до Відповідача з листом від 03.12.2018 року надати йому копію Протоколу Наглядової (Спостережної) ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015.
		Однак,  Відповідач листом від 10.01.2019 3  143/13 відмовив у надісланні копії Протоколу Наглядової (Спостережної) ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року повідомивши, що позивач як акціонер може ознайомитись із протоколом безпосередньо на товаристві.
		 
		Щодо дивідендів, то у рішенні зборів було, також, зафіксовано той факт, що частина чистого прибутку, нарахована на державну частку за вказані роки була сплачена у повному обсязі, відповідно до платіжних доручень від 27.06.2012 № 45941 та від 28.05.2013 № 57461, від 14.06.2013 № 58215, № 148, № 5493.
		Отже акціонер Держава Україна вже у повному обсязі отримала свої дивіденди за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2011 році 27.06.2012 року, а за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2012 році 28.05.2013 року.
		У свою чергу акціонер - позивач свої дивіденди за вказаний період, станом на час розгляду справи, не отримав.
		 
		Зазначені вище обставини не заперечуються ні позивачем ні відповідачем. Має місце лише різне розуміння та трактування зі сторони позивача та відповідача підстав та порядку виплати акціонерним товариством дивідендів державі та невиплати таких одночасно позивачу як акціонеру.
		 
		Розгляд пов`язаних з даною справою інших справ судами.
		 
		Cправа № 921/1010/13-г/18.
		ОСОБА_9 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Компанії "Bikontia Enterprises Limited", Компанії "Larva Investments Limited" про визнання недійсними рішень, прийнятих 25-28 вересня 2013 року позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", скликаними на 25.09.2013, та оформлених відповідними протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", які відбулися за адресою: Україна, м. Тернопіль, вул. Чумацька, буд. 1, готель "Галичина".
		Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014 у справі               №921/1010/13-г/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015, позов задоволено; визнано недійсними рішення, прийняті 25-28.09.2013 позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", скликаними на 25.09.2013 та оформлені протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", які відбулися за адресою: вул. Чумацька, 1, готель "Галичина", м. Тернопіль.
		Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014 у справі № 921/1010/13-г/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.
		Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2015 у справі               № 921/1010/13-г/18 (колегія суддів у складі: головуючого судді Руденка О.В., суддів   Сидорук А.М., Шумського І.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бонк Т.Б., судді Бойко С.М., Якимець Г.Г.), позов задоволено; визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013.
		Постановою ВГСУ від 27.07.2016 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан", Фонду державного майна України, Компанії "Bikontia Enterprises Limited", Компанії "Larva Investments Limited" задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №    921/1010/13-г/18 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено повністю. 
		Таким чином, рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 є чинним та легітимним тобто таким, що відповідає закону та таким, що породжує певні обов`язки для акціонерів та самого ВАТ «Тернопільобленерго». 
		 
		Справа № 921/42/17-г/8
		Фонд державного майна України (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" (далі - Відповідач) про вилучення на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (далі - Третя особа-3) документів системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (далі - Товариство, Третя особа-1) в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстру власників іменних цінних паперів Товариства, складеного станом на 12 жовтня 2013 року в паперовій формі.
		Позов мотивований посиланням на обставини розірвання в судовому порядку укладеної між Товариством та Відповідачем угоди про реєстраційне обслуговування, а також непередання Відповідачем Третій особі-3 документів системи реєстру власників іменних цінних паперів Товариства в електронному вигляді та паперовій формі.
		За доводами Позивача, наведені обставини перешкоджають йому як акціонеру, що володіє 50,999% акцій Товариства, здійснити завершення процедури переведення іменних цінних паперів у бездокументарну форму та відкриття рахунків власниками іменних цінних паперів. 
		У подальшому Позивач уточнив свої позовні вимоги наступним чином: зобов`язати Відповідача передати Третій особі-3 документи системи реєстру Товариства, закритого станом на 12 жовтня 2013 року, а саме:
		- реєстр власників іменних цінних паперів, складений на дату закриття реєстру в чотирьох примірниках - 2 примірники в електронному вигляді на знімному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), 2 примірники в паперовій формі;
		- журнал(и), у якому (яких) здійснювався облік виданих, утрачених, погашених та знищених сертифікатів іменних цінних паперів, а також свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів реєстроутримувача;
		- журнал(и) обліку записів у реєстрі цінних паперів;
		- документи про існуючі у реєстрі власників іменних цінних паперів обтяження цінних паперів зобов`язаннями.
		Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017 у позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовна вимога у даній справі є ідентичною позовній вимозі, щодо якої Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 19.11.2013 у справі №910/19386/13, що набрало законної сили.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, зобов`язано Відповідача передати Третій особі-3 відповідні документи системи реєстру Товариства, закритого станом на 12 жовтня 2013 року.
		Постанова мотивована тим, що предмет і підстави позову в даній справі та у справі №910/19386/13 є різними. Водночас суд апеляційної інстанції встановив обставини безпідставного перебування документів системи реєстру власників іменних цінних паперів Товариства у Відповідача та порушення у зв`язку з цим прав Позивача.
		Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Постановою ВС від 03.04.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №921/42/17-г/8 залишено без змін. 
		 
		 
		4. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.
		 
		Розглянувши та оцінивши позовні вимоги позивача, їх обґрунтування, заперечення на них відповідача, додаткові пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із не виплатою відповідачем як акціонерним товариством позивачу як його акціонеру належних йому дивідендів, а також щодо дійсності чи недійсності  рішення Наглядової (Спостережної) Ради Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» від 20.05.2015. 
		У свою чергу, відповідач проти зазначеного заперечує, стверджуючи, що ним не вчинялось протиправних дій чи бездіяльності стосовно позивача.
		Таким чином, спір є таким, що випливає із корпоративних правовідносин, а отже вирішується із врахуванням законодавчих приписів, які  їх регламентують.
		 
		5. Норми права, які застосував суд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статтях 2,11 ГПК України.
		Відповідно до статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична  або  юридична  особа  має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 15 ЦК України  встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		В силу приписів п. 3 ч. 1  ст. 20 ГПК України  господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		Відповідно до  частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
		Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
		Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		Відповідно до статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та  законом:
		1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
		2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
		3) вийти у встановленому порядку з товариства;
		4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
		5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
		Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
		За приписами  ст. 10 Закону України "Про господарські товариства"  учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів), пропорційне частці кожного з учасників, мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів.
		Частиною 1  статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"  встановлено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосується акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.
		Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства», кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
		Згідно статті 29 Закону України «Про акціонерні товариства»  акціонери зобов`язані: дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства; виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі пов`язані з майновою участю; оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.  Акціонери можуть також мати інші обов`язки, встановлені цим та іншими законами.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
		Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
		Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
		Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
		Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
		Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.
		У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
		У разі невиплати дивідендів у строк, визначений абзацами першим та другим цієї частини, або у строк, установлений загальними зборами відповідно до абзацу третього цієї частини для виплати дивідендів, за умови, що він менший за строк, передбачений абзацами першим та другим цієї частини, в акціонера виникає право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
		У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.
		Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
		Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.
		Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.
		Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
		Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), на якій (яких) акції допущені до торгів.
		У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
		Публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.
		Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.
		Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
		Згідно до частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
		Із змісту пунктів 17,18 частини другої статті 33 та в цілому статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» прийняття рішення про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та не можуть бути передані іншим органам товариства.
		Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», яка визначала/є виключну компетенцію наглядової ради та Статуту ВАТ  серед виключних повноважень спостережної/ наглядової ради відсутнє повноваження приймати рішення про переведення акцій із документарної форми у без документарну. 
		 
		Відповідно до ч. 1 розділу 1 Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №47 від 22.01.2014 Це Положення встановлює порядок дій емітента та професійних учасників депозитарної системи України щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності  Законом України «Про депозитарну систему України»  (далі - Закон), а також порядок обслуговування в депозитарній системі рахунків у цінних паперах власників, відкритих емітентом у процесі дематеріалізації, у тому числі до набрання чинності Законом.
		 
		Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2016 №391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 за № 639/28769, акціонерне товариство здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. У випадку прийняття акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів частками, такі виплати здійснюються одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно.
		 
		Із змісту статей 256, 257, 261, 267 ЦК України  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 
		Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		 
		Згідно статті 19 Закону України «Про поштовий зв`язок», Користувачі мають рівні права на користування послугами поштового зв`язку на всій території України.
		Користувачі мають право на одержання поштових відправлень на свою домашню, службову адресу, до запитання чи з використанням абонементних скриньок.
		Поштові відправлення для адресатів, які перебувають за межами населених пунктів, вручаються цим адресатам у найближчому до них об`єкті поштового зв`язку.
		Поштові відправлення належать відправникам до моменту вручення адресатам, якщо вони не вилучені відповідно до закону.
		Користувачі відповідно до закону несуть відповідальність за збитки, завдані операторам або третім особам внаслідок вкладення до поштових відправлень предметів, заборонених до пересилання, або неналежного упакування вкладення, що пересилається.
		 
		Згідно із статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Із змісту статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.  Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.  Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		 
		6. Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи. 
		 
		Розглянувши правові позиції сторін, у сукупності з поданими ними доказами та матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на таке. 
		Щодо статусу позивача як акціонера.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є акціонером - відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 23.08.2013 по 10.10.2018 та інформаційною довідкою  наданою депоненту депозитарної установи  ТОВ "УПР-ФІНАНС" ОСОБА_1  про те, що станом 10.10.2018 на рахунку в цінних паперах № 403253 -UА10101010 депонента ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) обліковуються акції ВАТ «Тернопільобленерго» (код цінних паперів ІІА1900061003) в кількості 120 000 (сто двадцять тисяч) шт. За період часу з 02.09.2013 року по 10.10.2018р, рух вказаних цінних паперів не відбувався та їх кількість не змінювалась. Довідка завірена керівником депозитарного відділу ТОВ "УПР-Фінанс" Слободанюк О.М.
		В частині заперечень відповідача (відзив на позов від 29.03.2019) про те, що у позивача відсутні на дату звернення належні докази, які підтверджують його статус акціонера так як код цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» наданий у довідці від 10.10.2018 № 1010/2  є недійсним з 14.07.2015 року, то суд розглядає їх критично з огляду на те, що вказані розбіжності у кодах спричинені незавершенням належним чином процедури дематеріалізації акцій у ВАТ «Тернопільобленерго», але вони не спростовують статусу позивача як акціонера та факту належності йому відповідної кількості акцій ВАТ «Тернопільобленерго» та володіння ним корпоративними правами посвідчених акціями. 
		Зазначене підтверджується як доказами поданими позивачем (виписка, інформаційна довідка) так і іншими доказами, зокрема, - перепискою позивача та відповідача, а саме  відповідями відповідача наданими позивачу на його запити як акціонера ВАТ «Тернопільобленерго» (наведені вище).
		Враховуючи зазначене, суд вважає, доведеним позивачем та не спростованим відповідачем той факт, що позивач - ОСОБА_1 , був як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час звернення до суду з позовом та є в даний час акціонером відповідача - відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго".
		 
		Щодо стягнення дивідендів.
		 
		Право учасників господарських товариств брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди) закріплено у статті 116 ЦК України, яка є загальною нормою. Детально такі правовідносини врегульовано нормами спеціальних законів.
		Питанням реалізації права акціонера на отримання частини прибутку товариства присвячено розділ VI Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, законодавцем встановлено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів АТ у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
		У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. 
		Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами АТ.
		З огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виплатою дивідендів учасникам (акціонерам) господарських товариств, у судовій практиці сформувалася єдина правова позиція стосовно того, що право акціонера (учасника) на отримання затверджених товариством дивідендів у строки, зазначені у рішенні загальних зборів акціонерів (учасників), є безумовним.  
		При цьому, якщо рішенням зборів не визначено строк, то дивіденди мають бути виплачені у присікальний строк визначений законом - у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
		 
		Судом встановлено, що 25-28 вересня 2013 року відбулися позачергові Загальні збори акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», оформлені протоколом № 1 від 25-28 вересня 2013 року на яких, серед інших, були прийняті рішення розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2003 та 2006 роках у тому числі -  40% - до фонду дивіденді, розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2011 та 2012 у тому числі -  30% до фонду дивідендів. Нарахування та виплату дивідендів за 2003 та 2006 роки в розмірі 40% від чистого прибутку, за 2011 та 2012 роки в розмірі 30% від чистого прибутку здійснити в порядку, визначеному чинним законодавством та Статутом Товариства. 
		Одночасно, зборами було прийнято рішення: затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2003 році у розмірі 6  892 800 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,11283 грн; Затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2006 році у розмірі 1  779 200 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,02912 грн; затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2011 році у розмірі 4  342 500 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,07109 грн; затвердити суму річних дивідендів за простими акціями за результатами діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2012 році у розмірі 2517000 грн, дивіденди, які припадають на одну просту іменну акцію складають 0,04120 грн.
		Також, на вказаних зборах були прийнято рішення припинити з 25.09.2013 повноваження Голови і членів Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго» та відкликати з 25.09.2013 Голову і членів Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго».
		Як було зазначено вище вказані рішення зборів було оскаржено до суду та суди неодноразово розглядали справу № 921/1010/13-г/18 з цього питання.
		В кінцевому випадку Постановою ВГСУ від 27.07.2016 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан", Фонду державного майна України, Компанії "Bikontia Enterprises Limited", Компанії "Larva Investments Limited" задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №    921/1010/13-г/18 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено повністю. 
		Сторонами не подано суду доказів того, що у будь-яких інших судових справах дане рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», оформлених протоколом № 1 від 25-28 вересня 2013 року, визнавалось недійсним. Із завершенням розгляду справи № 921/1010/13-г/18 відпали підстави вважати, що таке рішення є нечинним.
		Отже, станом на час розгляду даної справи судом рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 є чинними та легітимними тобто такими, що відповідають закону та такими, що породжують певні права та обов`язки для акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго»,  самого  ВАТ «Тернопільобленерго» і його посадових осіб.
		 
		При цьому суд критично оцінює та відхиляє неодноразові посилання відповідача під час розгляду справи на той факт, що зазначене рішення зборів не поширювало та не може поширювати свою дію на певні періоди у часі, зокрема, на ті, коли за рішеннями судів рішення зборів було визнано недійсним і ці рішення судів набрали та мали у певний період  часу законну силу, з огляду на таке.
		Суд бере до уваги той факт, що зазначені судові рішення на даний час скасовані вищим судом і їх висновки як і правові позиції викладені у них не можуть братися до уваги судом. 
		Одночасно, з аналізу правової природи рішення зборів акціонерів воно є чинним, якщо не визнано судом недійсним. І чинним та таким, що підлягає до застосуванню дане рішення зборів є з моменту його прийняття з 25-28 вересня 2013 року, і саме з цього моменту вказане рішення повинно застосовуватися. 
		При цьому якщо у відповідача - відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", за час судових спорів, під час яких розглядалось питання щодо дійсності прийнятого рішення зборами акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго» відбулись якісь події чи було прийнято інші рішення, то він вправі та в змозі відкоригувати їх та привести у відповідність один до одного та до вимог чинного законодавства. 
		Проте, не є вірним, на думку суду, зі сторони відповідача посилання на якусь часткову обмежену дію вказаного рішення зборів у часі, в той чи інший період, залежно від стадії розгляду судових справ. 
		Суд ще раз наголошує на тому, що усі рішення судів, якими рішення зборів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 скасовано, а тому зазначене рішення зборів є дійсним і таким, що підлягає до застосування від моменту його прийняття.
		 
		Із аналізу змісту рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», оформлених протоколом № 1 від 25-28 вересня 2013 року в частині прийнятих рішень про виплату дивідендів, збори акціонерів прийняли рішення розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2003, 2006, 2011, 2012 роках, у тому числі, в певних розмірах до фонду дивідендів та затвердили суму річних дивідендів за вказані роки, які припадають на одну просту іменну акцію. 
		Отже, зборами було прийнято рішення про виплату акціонерам за зазначені роки дивідендів в певному обсязі і безпосередньо зборами визначено розмір таких дивідендів.
		Звідси суд критично розцінює лист відповідача № 2300/13 від 06.06.2017 року, яким відповідач  ВАТ «Тернопільобленерго» повідомило Позивача, що рішення про виплату дивідендів за 2003, 2006, 2011, 2012 роки на зборах акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго» не приймалось як і на пояснення представника відповідача, який, зазначає, що товариство, в даному випадку, мало на увазі, що ним не приймалось рішення про спосіб виплати дивідендів.   
		Вказана відповідь ВАТ містила заперечення факту саме відсутності рішення зборів щодо виплати дивідендів взагалі, що не відповідає дійсності так як рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго», оформлених протоколом № 1 від 25-28 вересня 2013 року збори акціонерів прийняли рішення розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2003, 2006, 2011, 2012 роках та спрямувати його частину на виплату дивідендів. 
		Також, зборами було визначено, що  нарахування та виплата дивідендів за 2003, 2006, 2011, 2012 роки повинна бути здійснена в порядку, визначеному чинним законодавством та Статутом Товариства.
		Статут товариства, станом на момент прийняття таких рішень не містив визначеного способу виплати дивідендів.
		У свою чергу, із змісту статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
		У разі невиплати дивідендів у строк, визначений абзацами першим та другим цієї частини, або у строк, установлений загальними зборами відповідно до абзацу третього цієї частини для виплати дивідендів, за умови, що він менший за строк, передбачений абзацами першим та другим цієї частини, в акціонера виникає право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.   
		Відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (яка діяла в редакції на момент прийняття рішення зборів в редакції Закону N 5178-VI від 06.07.2012) для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни. 
		Таким чином, закон, на момент прийняття рішеннями зборів, визначав спосіб виплати дивідендів - через депозитарну установу і іншого способу не було визначено у Статуті ВАТ «Тернопільобленерго».
		 
		Щодо посилання відповідача на те, що ВАТ не може виплатити дивіденди акціонерам  в силу відсутності після зборів рішення Спостережної ради, яким би визначалось спосіб такої виплати, а також, встановлювалась дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати, як це вимагається частиною 4 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», то суд розглядає його критично з огляду на таке.
		Так, відповідач обґрунтовуючи таким чином невиплату дивідендів не враховує того, що саме його органи у складі Спостережної ради після зборів не прийняли необхідних рішень як це передбачено Законом. При цьому із матеріалів справи вбачається, що засідання Спостережної ради проводились у ВАТ, проте доказів того, що ними обговорювалось питання способу і порядку виплати дивідендів на виконання рішення зборів суду не подано. 
		Одночасно, прийняття таких рішень не залежить від волі позивача, а є у віданні органів відповідача. 
		При цьому не приймаючи цих рішень відповідачем порушено як присічний 6-місячний строк на виплату дивідендів визначений частиною 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» так і не виконано рішення вищого органу товариства - загальних зборів акціонерів щодо виплати дивідендів акціонерам, яке є безумовним.
		За таких умов складається ситуація, коли, акціонерне товариство в особі його органів тривалий час не приймаючи  необхідних рішень, наприклад, не складаючи списку акціонерів, які мають право на виплату дивідендів, не буде сплачувати їх взагалі. 
		Зазначена ситуація, на думку суду, є неприпустимою так як призводить до порушення прав акціонерів на виплату їм дивідендів належних їм згідно прийнятого рішення вищим органом товариства - зборами акціонерів.  
		При цьому слід зазначити, що відносини між товариством і його учасниками (акціонерами) щодо виконання ними своїх обов`язків врегульовані насамперед  ЦК України,  ГК України,  Законами України "Про господарські товариства", «Про акціонерні товариства»  і внутрішніми (корпоративними) локальними нормами статутів конкретних товариств. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб`єктів певної правової поведінки.
		За приписами  ст. 10 Закону України "Про господарські товариства"  учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів), пропорційне частці кожного з учасників, мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів.
		Частиною 1  статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"  встановлено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосується акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.
		Статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства"  передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
		Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.
		Аналогічна правова позиція викладена і у Постанові ВС від 17.01.2018 справа № 910/11316/17. 
		Також, у постанові КГС ВС від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17 ВС визнав необґрунтованими доводи товариства про те, що право на отримання дивідендів повинно бути реалізоване акціонером, а зобов`язання емітента з виплати частини прибутку (дивідендів) акціонеру виникає під час реалізації акціонером наданого права, з огляду на те, що акціонер не зобов`язаний звертатися до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки положеннями чинного законодавства такого обов`язку не встановлено.
		У постанові КГС ВС від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17 зауважується, що ні в статті 117 ЦК України, ні у статті 29 Закону України "Про акціонерні товариства", ні у статуті ПАТ не закріплено такого обов`язку акціонера як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Натомість зі змісту частини другої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" вбачається, що з моменту прийняття рішення загальними зборами виплата дивідендів акціонеру стає обов`язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера.
		Колегія суддів КГС ВС у постанові від 23.05.2018 у справі № 908/1027/17 дійшла висновку, що невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення його права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
		КГС ВС у постанові від 23.05.2018 у справі № 908/660/17 зазначив, що право на отримання частини прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
		Суд враховує зазначені правові висновки ВС, відповідно до вимог ч. 4 статті 236 ГПК України та змісту статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		 
		Суд, також, враховує ту обставину, що  відповідач зумів здійснити сплату дивідендів на користь держави за спірні періоди, проте не здійснив такої виплати позивачу. 
		Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства», кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
		Більше того, в абзаці 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо наголошується, що виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
		Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2016 №391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 за № 639/28769, акціонерне товариство здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. У випадку прийняття акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів частками, такі виплати здійснюються одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно.
		Отже, рівні права акціонерів щодо отримання дивідендів означають також і право отримувати дивіденди одночасно всіма акціонерами, незалежно від їх статусу.
		Таким чином, суд вважає, що відповідач сплативши дивіденди на користь держави і не сплативши дивіденди на користь акціонера - позивача у справі не дотримався рівного для всіх акціонерів права на отримання дивідендів за підсумками діяльності юридичної особи у 2003, 2006, 2011 та 2012 роках.
		При цьому слід зазначити, що виплачуючи дивіденди державі відповідач зумів визначити на підставі наявних на час такої виплати у нього документів розмір частки акцій товариства, що належала державі, як і розмір дивідендів, що припадала на цю частку. Таким чином, на момент виплати державі такої частки відповідачу мали бути  відомі розміри і часток інших акціонерів. 
		Крім того, він міг скористатись і відомостями з реєстру сформованого станом на 19.09.2013 року, і який був наданий для проведення зборів акціонерів від 25-28 вересня 2013 року, на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів.   
		 
		Щодо посилання відповідача на зміни законодавства та судові процеси, що на його думку позбавляє його можливості виплатити дивіденди, то суд має за необхідне зазначити таке.
		Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статтях 2,11 ГПК України.
		Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля. Також, принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності.
		Відповідно до статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична  або  юридична  особа  має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
		У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
		Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
		Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені.    Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
		Аналогічна правова позиція викладена і у Постанові ВС від 17.01.2018 справа № 910/11316/17. 
		Суд враховує зазначений правовий висновок ВС, відповідно до вимог ч. 4 статті 236 ГПК України та змісту статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		 
		Оскільки право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено  статтею 116 ЦК України,   статтею 10 Закону України "Про господарські товариства"  і з цього питання було прийнято рішення позачерговими загальними зборами  ВАТ «Тернопільобленерго» відповідача, які оформленні протоколами № 1 від 25-28.09.2013, однак відповідач ВАТ «Тернопільобленерго» виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов`язання і права позивача, який є акціонером ВАТ «Тернопільобленерго», на мирне володіння майном, то суд, здійснивши  перевірку розрахунку позивача розміру належних йому дивідендів, вважає обґрунтованим і правомірно заявленим до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати дивідендів у розмірі 30 508, 8 грн за 2003,2006,2011,2012 роки. 
		 
		Щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції
		 
		Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом. 
		Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно з положеннями ГК України, ЦК України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про господарські товариства" та прийнятим товариством рішенням про виплату дивідендів у нього виникло зобов`язання зі сплати коштів - виплати дивідендів, а отже, зобов`язання зі сплати дивідендів є грошовим зобов`язанням. З огляду на норми ЦК України грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством. Будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню частина друга статті 625 ЦК України (постанова КГС ВС від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17).
		За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Такі нарахування є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, який користувався коштами, що належали до сплати кредиторові (постанови КГС ВС від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 20.06.2018 у справі № 910/21812/17).
		У постанові від 23.05.2018 у справі № 908/660/17 колегія суддів КГС ВС наголосила на тому, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не вважаються санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами, що належали до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
		Слід зазначити, що такі правові висновки суддів КГС ВС узгоджуються з більш загальним висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17: стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У цій постанові ВП ВС погодилася з висновком, викладеним у постанові ВСУ від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15.
		Відповідно до пункту 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов`язання.
		Позивачем належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем у вигляді невиплачених дивідендів, що дає правові підстави застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України.
		Так, у відповідності до вищенаведених норм, позивач нарахував відповідачу 45430,2  грн  інфляційних втрат та 4586,0 грн - 3% річних. 
		Що стосується заперечень відповідача проти правильності розрахунків розміру сум, нарахованих у зв`язку із несвоєчасною сплатою дивідендів, у тому числі нарахованих відповідно до індексу інфляції несвоєчасно виплачених дивідендів - 45430,2 гривні, три відсотки річних з суми несвоєчасно виплачених дивідендів 4586,0 гривень, то суд має за необхідно зазначити таке.
		Позивач вказав, що порахував вказані суми на електронному калькуляторі. 
		У свою чергу, перевіривши правильність таких нарахувань, суд не виявив помилок у обрахунку розміру суми 3% річних та інфляційних втрат.
		Згідно частини 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		А тому, якщо відповідач вважає, що розрахунки розміру суми 3% річних та інфляційних втрат помилкові, він повинен запропонувати свої розрахунки або довести у чому полягають помилки у розрахунках позивача, проте таких зі сторони відповідача суду не надано. 
		 
		Щодо визнання недійсним рішення Наглядової (Спостережної) Ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року.
		 
		І змісту п. 2.31. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016  № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарським судам під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ слід виходити з того, що до порядку скликання засідань наглядової ради АТ не можуть бути застосовані за аналогією норми, які визначають порядок скликання загальних зборів.
		Загальні збори АТ мають право самостійно визначати у статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними, а тому положення частини восьмої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо встановлення кількісного складу наглядової ради застосовуються у разі, якщо статутом не визначено більшої від половини складу кількості членів наглядової ради, необхідної для визнання її засідань правомочними.
		Підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.
		 
		Як встановлено судом 20.05.2015 (протокол від 20.05.2015, м. Київ) Спостережною радою ВАТ «Тернопільобленерго» було прийнято рішення, зокрема, серед іншого:
		- про переведення цінних паперів ВАТ «Тернопільобленерго» в бездокументарну форму в порядку, встановленому Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №47 від 22.01.2014, яке визначає порядок забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України»;
		- про визначення депозитарію, який буде обслуговувати випуск акцій, щодо якого прийнято рішення про дематеріалізацію - ПАТ «Національний депозитарій України»;
		-  про визначення депозитарної установи, в якій будуть відкриватися рахунки в цінних паперах власникам акцій - ТОВ «Розрахунково-кліринго-консалтингова компанія «ABC - РЕЄСТР»;
		- про затвердження рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів в бездокументарній формі (рішення про дематеріалізацію) та затвердження тексту повідомлення про прийняття цього рішення;
		-  про визначення способу персонального повідомлення акціонерів товариства про прийняття рішення про де матеріалізацію акцій;
		- про порядок вилучення та знищення сертифікатів іменних акцій ВАТ «Тернопільобленерго»;
		-  про уповноваження правління товариства на виконання всіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у без документарній формі;
		-  про визначення уповноваженого на зберігання документів системи реєстру власників іменних цінних паперів товариства.
		У протоколі зафіксовано, що всього присутніх на засіданні Спостережної ради було два члени ради з трьох наявних. У тому числі голова - К . К . Кривенко та О. В . Сагура.
		 
		Із аналізу змісту статті 167 ГК України корпоративними відносинами є ті відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		Серед корпоративних прав слід виділяти права на участь в управлінні господарською організацією, до яких серед інших відносять і права: брати участь у загальних зборах,  голосувати на них, обирати органи юридичної особи, бути обраним до них, тощо.
		Із змісту пунктів 17,18 частини другої статті 33 та в цілому статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» прийняття рішення про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та не можуть бути передані іншим органам товариства.
		Як вбачається із матеріалів справи позачерговими загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» від 25-28 вересня 2013 року припинені з 25.09.2013 року повноваження Голови і членів Спостережної Ради ВАТ «Тернопільобленерго» та відкликані з 25.09.2013 року Голова і члени Спостережної Ради ВАТ «Тернопільобленерго» (пункт 11 рішення зборів).
		А також, призначено новий склад наглядової/спостережної ради як і нового голову наглядової/спостережної ради, а саме:
		членами наглядової/спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго» обрано:
		1.          Компанія «LARVA INVESTMENTS LIMITED»
		2.          Компанія «BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED»
		3.          Компанія «UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED»
		4.           ОСОБА_5 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства 
		5.           ОСОБА_6 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		6.           ОСОБА_7 - представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства
		7.          Представник держави, юридичної особи Фонду державного майна України - акціонера товариства - представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості
		головою наглядової/спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго» обрано  - представника держави, юридичної особи Фонду державного майна України - Сачівка Андрія Івановича
		(пункти 15,16,17,18 рішення зборів). 
		У сукупності вказані рішення зборів ВАТ «Тернопільобленерго»  свідчать про переобрання зборами усього складу наглядової/ спостережної ради.
		Таким чином, рішення спостережної ради від 20.05.2015 (протокол від 20.05.2015) ВАТ «Тернопільобленерго» прийнятті у попередньому складі - у складі членів обраних  зборами від 15.02.1999, прийняті в порушення рішень зборів акціонерів від 25-28 вересня 2013 року не уповноваженим складом, що вказує, що мали місце порушення порядку проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової/спостережної  ради ВАТ «Тернопільобленерго».
		 
		При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що вказане рішення Спостережної ради приймалось у такому складі в зв`язку з тим, що рішення зборів акціонерів ВАТ від 25-28 вересня 2013 року  у 2000-2012 роках оскаржувалось в судах, з огляду на те, що на час розгляду даного спору усі судові рішення скасовано ВГСУ та рішення загальних зборів акціонерів ВАТ датоване 25-28.09.2013 року є чинними і такими, що підлягають до застосування з моменту їх прийняття.
		Одночасно суд критично розцінює і заперечення відповідач, що зазначені рішення ради про дематеріалізацію у вказаний період могла приймати лише Наглядова Рада, з огляду на наступне.
		Згідно до частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
		Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
		При цьому відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», яка визначала/є виключну компетенцію наглядової ради та Статуту ВАТ  серед виключних повноважень спостережної/ наглядової ради відсутнє повноваження приймати рішення про переведення акцій із документарної форми у бездокументарну. 
		Більше того, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
		І змісту п. 2.9. Постанови Пленму ВГСУ від 25.02.2016  № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються.
		 
		Критично розглядає суд заперечення відповідача щодо того, що рішення Наглядової (Спостережної) Ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року прийняте винятково на забезпечення і захист прав акціонерів у зв`язку із виконанням зміненого законодавства. 
		Так, суд, вважає хибним  у даному випадку посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин вимог Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №47 від 22.01.2014.
		Адже, це Положення встановлює порядок дій емітента та професійних учасників депозитарної системи України щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності  Законом України «Про депозитарну систему України»  (далі - Закон), а також порядок обслуговування в депозитарній системі рахунків у цінних паперах власників, відкритих емітентом у процесі дематеріалізації, у тому числі до набрання чинності Законом.
		Зазначений закон набрав чинності 12.10.2013 року. 
		При цьому рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго»  про дематеріалізацію датовано 25-28.09.2013 року. Таким чином, воно прийнято, ще до 12.10.2013 року до набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України".
		Отже, рішення Спостережної ради від 20.05.2015 прийнято в порушення як вимог Закону, Положення так і в порушення уже прийнятих зборами рішень про дематеріалізацію.
		При цьому суд ще раз відхиляє доводи відповідача про те, що в час прийняття рішення Спостережною радою 20.05.2015, рішення зборів ВАТ від 25-28.09.2013 року  оскаржувалось у судах та було визнано недійсним. 
		Адже, як уже зазначалось судом вище, на час розгляду даного спору усі вказані рішення судів скасовано та їх наслідки і висновки суд не бере до уваги. 
		У свою чергу, рішення загальних зборів акціонерів ВАТ про дематеріалізацію (п. датовано 25-28.09.2013 року є чинними і такими, що підлягають до застосування з моменту їх прийняття.
		Суд, також враховує і певні розбіжності, у змісті прийнятих зборами рішень і прийнятого рішення Спостережної ради.  
		Зокрема, відмінним є те положення, що збори обрали у якості зберігача, який буде формувати реєстр акціонерів, - ТОВ «Український енергетичний реєстр» (пункт 32 Зборів), а Наглядова (Спостережна) Рада ВАТ «Тернопільобленерго» обрала в якості депозитарної установи TOB «ABC - Реєстр» (пункт 3.1). 
		 
		Отже, підсумовуючи все вищезазначене, суд вважає, що позивачем правомірно та обґрунтовано заявлено вимогу про визнання недійсним рішення Наглядової (Спостережної) Ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року, як таке, що порушує як вимоги закону так і права та інтереси позивача як акціонера на управління товариством.  
		 
		Строк позовної давності.
		 
		Із змісту статей 256, 257, 261, 267 ЦК України  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 
		Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		 
		До спорів про стягнення несплачених дивідендів застосовується загальна позовна давність у три роки (постанова КГС ВС від 18.07.2018 у справі № 908/1846/17).
		 
		Як встановлено судом вище рішення про виплату дивідендів прийнято зборами акціонерів 25-28 вересня 2013 року. А тому, враховуючи шестимісячний строк виплати дивідендів визначений законом строк сплати дивідендів сплив 28 березня 2014 року, звідси три роки позовної давності завершилось 29 березня 2017 року.
		Проте, позивач з позовом до суду звернувся лише 12.02.2019 року (відмітка пошти на конверті, яким до суду скеровано позов).
		При цьому позивачем не надавалось будь яких пояснень, що про збори акціонерів та прийняті ними рішення йому стало відомо пізніше, як не заявлялось позивачем і клопотань про поновлення строку позовної давності на вимогу про сплату дивідендів. 
		Щодо твердження позивача про те, що строк позовної давності слід обраховувати з 27.07.2016 року, то суд розглядає його критично та відхиляє з огляду на таке.
		Позивач вважає, що так як позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 оскаржувались у судовому порядку з 2013 року до 2016 року, то строк позовної давності слід обраховувати з  27.07.2016 - дня прийняття постанови ВГСУ, яким прийнято нове рішення, у позові відмовлено повністю та рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 залишено в силі.
		Проте, як уже зазначалось судом вище, на час розгляду даного спору усі вказані судові рішення, якими визнавались недійсними збори, скасовано звідси ці рішення судів та  їх висновки суд не бере до уваги. 
		У свою чергу, рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", які оформлені протоколом № 1 від 25-28.09.2013 року є чинними і такими, що підлягають до застосування з моменту їх прийняття.
		 
		Разом з цим, суд враховує те, що у своїх відзиві на позов та запереченнях відповідач просить застосувати строки позовної давності лише щодо позовної вимоги позивача про визнання недійсним рішення наглядової (спостережної) ради ВАТ «Тернопільобленерго»  від 20.05.2015, тоді як, до вимог про стягнення з відповідач вартості дивідендів, інфляційних втрат та трьох відсотків річних такої заяви не подано.
		А тому, суд в силу приписів частини 3 статті 267 ЦК України, за відсутності заяви сторони у спорі, не застосовує позовну давність до вказаних вимог. 
		 
		Щодо заявленої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення Наглядової (Спостережної) ради ВАТ від 20.05.2015, то суд має за необхідне зазначити наступне.
		Відповідач просить застосувати строки позовної давності, посилаючись на те, що інформував про це засідання Наглядової Ради у загальнодоступних джерелах, а також особисто повідомляв Позивача простим листом.
		У свою чергу, позивач стверджує, що про порушення своїх прав дізнався з листа ВАТ «Тернопільобленерго» від 09.11.2018 року № 6936/13. 
		Позивач звернувся до Відповідача з Вимогою від 03.12.2018 року надати йому копію Протоколу Наглядової (Спостережної) ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року.
		Однак Відповідач відмовив у наданні копії Протоколу Наглядової (Спостережної) ради ВАТ «Тернопільобленерго» від 20.05.2015 року. 
		Розглянувши вказані твердження сторін оцінивши подані на їх обґрунтування докази суд вважає, що позивачем доведено а відповідачем не спростовано достатніми доказами, що позивачу стало відомо про оскаржуване рішення Спостережної ради лише з листа ВАТ «Тернопільобленерго» від 09.11.2018 року № 6936/13  з огляду на таке.
		Згідно частини 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Суд не вважає публікацію рішення Спостережної ради зі сторони відповідача достатньою для того щоб вважати, що позивач ознайомлений із змістом вказаного рішення так як правилами прийняття таких рішень визначено, що про прийняті рішення Спостережної ради акціонери повідомляються персонально. 
		Зокрема, і сам відповідач у відзиві  посилається на те, що згідно п.п.5.1. - 5.2. п`ятого питання порядку денного засідання Спостережної ради ВАТ «Тернопільобленерго» було визначено, що акціонери повідомляються персонально простим листом, що повністю відповідає п.п.1 п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства». Зазначене підтверджується і зі змісту протоколу рішення Спостережної ради ВАТ від 20.05.2015.
		Відповідач стверджує, що повідомляв позивача про прийняті рішення Спостережної ради простим листом, розісланим акціонерам за вих. №2221/13 від 22.05.2015. 
		Як доказ подав суду загальне повідомлення акціонерів, яке містить відмітку штамп, що воно зареєстроване за вихідним номером №2221/13 від 22.05.2015.
		Проте, суд має за необхідне зазначити, що реєстрація зазначеного листа та  проставлення на ньому штемпеля з вихідним номером, ще не підтверджує того, що такий лист надіслано адресатові, у даному випадку - позивачу як акціонеру.  
		Зокрема, позивач стверджує, що він цього листа не отримував.
		Згідно статті 19 Закону України «Про поштовий зв`язок», поштові відправлення належать відправникам до моменту вручення адресатам, якщо вони не вилучені відповідно до закону.
		Отже, ризик втрати простого листа лежить на відправникові, оскільки встановити момент вручення простого листа неможливо.
		При цьому відповідачем інших доказів, як то книгу вихідної кореспонденції, реєстру чи переліку відправки з зазначенням відомостей про акціонерів та їх адреси, на які листи надіслано, пояснення відповідальних осіб за відправку чи будь-яких інших доказів в підтвердження відправки вказаного зареєстрованого листа суду не подано. 
		Відсутні такі докази і в матеріалах справи, зокрема, переписка між сторонами (надіслані один одному листи) не вказують на те, що позивачу могло бути відомо про рішення Спостережної ради від 20.05.2015 раніше ніж із листа ВАТ «Тернопільобленерго» від 09.11.2018 року № 6936/13.  
		А тому, суд вважає, що матеріали справи свідчать, що про оскаржуване рішення позивач довідався 09.11.2018, у зв`язку з чим, ним не пропущено строку позовної давності.
		 
		8. Висновок суду.
		 
		Відповідно до  частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.  
		 
		Враховуючи положення статей 7, 13, 42, 86, 87, 210, 231, 233, 236-241 у сукупності з іншими статями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.    Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним рішення Наглядової (Спостережної) Ради Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" від 20.05.2015 року.
		3.   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в користь   ОСОБА_1 - 30508,80 грн несплачених дивідендів, - 45430,20 грн інфляційних втрат, 4586,00 грн - 3% річних.
		4.  Позивачу протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у даній справі, а саме з 02.08.2019  надати суду усі докази, які підтверджують розмір судових витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи № 921/88/19.    
		 
		Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,  (РНОКПП НОМЕР_3 ) ;
		Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", 46010, вул. Енергетична, буд.2, м.Тернопіль, Тернопільська область, (код ЄДРПОУ 00130725).  
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду  в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Враховуючи складність виготовленого рішення, вихідні та святкові дні, а також перебування судді на лікарняному, повний текст рішення складено 10.09.2019 року
		          Учасники   справи  можуть отримати  інформацію  по  справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.        
		          
		                  Суддя                                                                       В.Л. Гевко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...