Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/809/12 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2019. Зареєстровано: 12.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2019.
Дата набрання законної сили: 09.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/673/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №2а/1770/809/12
		адміністративне провадження №К/9901/673/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби   
		на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року (головуючий суддя: Щербаков В.В.)
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.)
		у справі № 2а/1770/809/2012
		за позовом Комунального підприємства «Міські електричні мережі»
		до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби   
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Комунальне підприємство «Міські електричні мережі» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби   (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012: № 0000401750; № 0000112350; № 0000082351.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2012, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012 №0000401750 та № 0000082351; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 в частині податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 101373,00 грн. в тому числі за основним платежем 96937,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 4436,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив рішення судів в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		 
		У поданих до суду запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, як безпідставну. 
		Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалися.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		 
		Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.02.2012 № 49/23/32631004, який складений за наслідками планової виїзної перевірки Комунального підприємства «Міські електричні мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011. 
		 
		Перевіркою встановлено порушення позивачем норми підпункту 5.3.3 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 8.2.1, пункту 8.2 статті 8   Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 44.1 ст. 44, пункту 138.2 ст. 138, пункту 139.1 ст. 139, пункту 154.8 ст. 154, пункту 1 підрозділу    4 розділу ХХ «Перехідні положення»  Податкового кодексу України    в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств в сумі    119381,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 25688,00 грн., І квартал 2011 року в сумі    2633,00 грн., ІІ квартал 2011 року на суму 21272,00 грн. та ІІІ квартал 2011 року на суму 69788,00 грн., встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб, а саме не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2010 по 31.12.2010    в сумі    45,88 грн., встановлено порушення    частини 2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр    фізичних осіб  платників податків    та інших обов`язкових платежів», а саме працівником ОСОБА_1 не відзвітовано та не повернуто в касу    підприємства    260,00 грн доходу;    встановлено порушення    пункту 2.11 Положення    про ведення    касових операцій    у національній валюті    в Україні.  
		 
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат витрати на придбання основних засобів, оскільки  придбані позивачем комплектуючі відносяться до складу основних фондів. Також  КП «Міські електричні мережі» занизило податок на прибуток підприємства, оскільки інвестиційна програма, що була надана для перевірки, не погоджена  центральним органом  виконавчої влади, що є  порушенням  пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України. Крім того, підзвітною особою ОСОБА_1 не повернуто в касу підприємства 260 грн, оскільки товарний чек не є  розрахунковим документом (потрібно касовий чек), а тому не може підтверджувати  сплату готівкових коштів  в сумі 260,0 грн, таким чином вказана сума є невідзвітованою та неповернутою у касу підприємства.
		 
		За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000082351, яким визначено до сплати    суму штрафних (фінансових) санкцій 2317,02 грн, № 0000401750 яким визначено    до сплати грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб    на суму 45,88 грн основного платежу та    50,47 грн фінансових санкцій та                      № 0000112350 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 119 381,00 грн основного платежу та 6423,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.    
		 
		У судовому процесі встановлено, що позивач здійснював свою господарську діяльність на підставі ліцензії № 579657 серії АГ виданої НКРЕ «Передача електричної енергії  місцевими (локальними) електричними мережами, що діє з 01.09.2004 до 31.08.2012. Розпорядженням НКРЕ № 72-р від 02.04.2009 позивач отримав дозвіл такого виду діяльності, як «обслуговування вуличного освітлення». Витягами з рішень програм фінансування Кузнецовської міської Ради № 9 від 26.11.2010, № 39 від 12.07.2010, №41 від 31.12.2010, № 207 від 30.08.2011 підтверджено отримувача та розпорядника бюджетних коштів. 
		Встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Компанія Комплект Електро» укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 14 від 19.04.2011 із відповідними специфікаціями №1, та № 2. 18.10.2011 було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору. На виконання письмових домовленостей позивач придбав по видаткових накладних комунікаційний модуль з СУЖ для КСО-272 та РЕ 1943 1600 А. Придбані товарно-матеріальні цінності списані по актах від 30.11.2010: №СпТ-000999 та № СпТ-000574, від 31.12.2010 № СпТ-000804, по бухгалтерських проводках вказані товари були списані та віднесені до складу валових витрат.
		 
		Згідно технічної характеристики придбані РЕ 1943 1600 А , РЕ 1941 311140 та Комутаційний модуль з СУЖ типу КСО-272 призначені для комплектування трансформаторних підстанцій, тобто не призначені для виконання самостійних функцій.  Відтак, такі комплектуючі є активами, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, тобто відносяться до запасів. 
		Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
		Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання,  будівництво,  реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних  фондів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з  придбанням  нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і  9  та підпунктом 7.9.4 цього Закону. 
		Таким чином, враховуючи призначення придбаних позивачем об`єктів, такі не є об`єктами основних фондів, а є комплектуючими, відтак вірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушень  підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
		 
		Також, встановлено, що згідно декларацій позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ та ІІІ квартали 2011 року у рядках 09 податкове зобов`язання позивачем задекларовано «прибуток звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» відповідно за ІІ квартал 72708,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 271619,00 грн. Відповідач вважає, що позивачем порушено пункт 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, що призвело в заниженні ним податку на прибуток підприємства, оскільки інвестиційна програма не погоджена центральним органом виконавчої влади. 
		Пунктом 154.8 статті 154 ПК України встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму, зокрема, передбачених інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей.
		Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 09.04.2012 року № 03/32-1174 Міністерство  енергетики та вугільної промисловості України повідомило, що інвестиційна програма КП «Міські електричні мережі» на 2011 рік була оформлена та затверджена  відповідно до встановленого порядку. Окремо зазначено, що  відміток на титульному листі Інвестиційної програми (у вигляді штампів, печатки) не передбачено. Інших обґрунтувань порушень положень пункту 154.8 статті 154 ПК України відповідачем не наведено. 
		 
		Податковим  повідомленням рішенням від 21.02.2012 року № 0000082351 позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2317 грн. 02 коп., за порушення  п 2.11 Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженого Постановою правління Національного банку України  від 15.12.2004. До таких висновків податковий орган прийшов, виходячи з того, що Кузнецовською  ОДПІ направлено запит по місцю реєстрації  СГ- фізичної особи ОСОБА_2 «Про надання інформації». 16.05.2011 року надано Сарненської ОДПІ відповідь, про те, що СПД ОСОБА_2 у період з 01.01.2010 по 31.12.2010  перебував на  загальній системі оподаткування. Відтак, податковий орган вважає, що товарний чек не являється  розрахунковим документом (потрібно касовий чек), а тому не може підтверджувати  сплату готівкових коштів  в сумі 260,0 грн, таким чином вказана сума є не відзвітованою та не повернутою у касу підприємства.
		 
		Судом встановлено, що підзвітній особі ОСОБА_1 на господарські потреби видано з каси підприємства по видатковому касовому ордеру № 534 готівкові кошти в сумі 1000,00 грн. звітом про використання коштів № 507 від 10.12.2010 підтверджено придбання скрапленого газу «Пропан» у ФОП ОСОБА_2 на суму 260 грн. Товарний чек підтверджує факт купівлі в кількості 53,00 л., по ціні 4.85 грн.
		Згідно з пунктом 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. В свою чергу, відповідно до преамбули Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95), метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб`єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні.
		Статтею 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Зокрема, абзацом 6 статті 1 Указу № 436/95 передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб`єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів. Зазначена норма Указу передбачає застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючих документів (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів).
		Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності в діях позивача порушень касової дисципліни, оскільки підзвітною особою було подано письмовий документ, який дає можливість встановити факт витрачання виданої під звіт готівки. Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним. 
		Щодо донарахування грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2012 № 0000401750, то підставою для такого донарахування стали висновки податкового органу щодо не відзвітування за отриману суму коштів під звіт, що за твердженням відповідача є надміру витраченими коштами і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». 
		Відповідно до підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку,  встановленого підпунктом 9.10.2 цього  пункту,  але  не пізніше звітного місяця,  на який припадає останній день такого граничного строку,  то такий платник  податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів,  який  стягується   за   процедурою   утримання   податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.
		Разом з ти, судами встановлено, що сума 260,00 грн не вносилася та не повинна була вноситися як невідзвітована, оскільки використана  підзвітною особою позивача на господарські потреби, що підтверджено розрахунковим  документом.
		 
		Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень. 
		 
		Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення. 
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2012 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:І.А. Васильєва  Судді:          С.С. Пасічник  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...