Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/2671/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано судом: 10.09.2019. Зареєстровано: 12.09.2019. Оприлюднено: 12.09.2019.
Дата набрання законної сили: 10.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/10662/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №805/2671/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/10662/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Радишевської О. Р.,
		суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №?805/2671/17
		за позовом ОСОБА_1 до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Голошивця І.О., суддів Тарасенка І.М., Аляб`єва І.Г., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Сухарька М.Г.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Кваліфікаційна комісія), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи», відповідач-3), в якому просив суд:
		1.1.   визнати протиправними дії відповідача-1 щодо застосування різних за рівнем складності тестових питань та відповідей на тестові питання теоретичної частини кваліфікаційного іспиту для осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;
		1.2.   зобов`язати відповідача-1 застосувати однакові за рівнем складності тестові питання та відповіді на тестові питання теоретичної частини кваліфікаційного іспиту для осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;
		1.3.   зобов`язати відповідача-1 застосувати під час проведення кваліфікаційних іспитів для осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, тестові завдання з тем, які стосуються виконавчого провадження, пропорційно до загального переліку тестових завдань автоматизованого анонімного тестування, затвердженого протоколом засідання Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України від 20 лютого 2017 року №?3.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем-1 під час проведення іспиту застосовувалися різні підходи під час тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, застосовуючи різне процентне співвідношення тестових питань теоретичної частини іспиту, а також різні рівні складності відповідей, що є порушенням прав кандидатів, зокрема й позивача на рівний доступ до професії приватного виконавця.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.          19 червня 2017 року рішенням відповідача-1 ОСОБА_1 надано допуск до складання кваліфікаційного іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
		4.          30 червня 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, розпочався перший етап автоматизованого анонімного тестування для осіб, які виявили намір здійснювати діяльність державного виконавця, учасником якого був, зокрема й ОСОБА_1 
		5.          Убачаючи різні підходи під час тестуванні осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, унаслідок застосування різного процентного співвідношення тестових питань теоретичної частини іспиту, а також різних рівнів складності відповідей, ОСОБА_1 звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		6.          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017   року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		7.          Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що комбінація тестових запитань та їхнє процентне співвідношення в розділах питань за категоріями «Виконавче провадження», «Загальні питання» та «Антикорупційне законодавство» не залежить від відповідача-1 і визначається для кожного претендента індивідуально випадковим вибором із загального переліку питань інформаційною системою, що забезпечує проведення тестування.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		8.          У касаційній скарзі позивач, не погоджуючися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати їх із підстав порушення норм матеріального та процесуального права й ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		9.          На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що під час добору тестових питань у межах кваліфікаційного іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, відповідачем-1 застосовується різний підхід, що ставить учасників кваліфікаційного іспиту в неоднакове положення.
		10.          Зокрема, для учасників кваліфікаційного іспиту генеруються різні за складністю тестові питання з різним процентним співвідношенням тестових завдань, що стосуються загально-правових питань, питань з антикорупційного законодавства та законодавства, яке регулює діяльність приватних виконавців.
		11.          Відповідач-3 проти вимог касаційної скарги заперечив, зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
		12.          Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
		13.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жетобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. ухвалою від 31  січня 2018   року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року в справі №?805/2671/17-а.
		14.          Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		15.          За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		16.          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17.          Основи організації та діяльності, завдання і правовий статус приватних виконавців визначений Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №?1403-VIII (далі - Закон №?1403-VIII).
		18.          Відповідно до частини першої статті 18 Закону №?1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років і склав кваліфікаційний іспит.
		19.          Згідно з частиною першою статті 19 Закону України №?1403-VIII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія).
		20.          Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
		21.          Відповідно до частини третьої статті 21 Закону №?1403-VIII кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
		22.          Наказом Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року №?3053/5 затверджено Порядок допуску до професії приватного виконавця (далі - Порядок).
		23.          Пунктом 13 розділу V Порядку визначено, що автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання і проводиться одночасно для всіх осіб, допущених до іспиту.
		24.          Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - система тестування).
		25.          Кваліфікаційний іспит проводиться в окремому приміщенні, у якому розміщуються автоматизовані робочі місця осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, окреме автоматизоване робоче місце для адміністрування системи тестування з підключеним до нього принтером і відповідне комунікаційне обладнання.
		26.          Серверна частина програмного забезпечення системи тестування розміщується на технічних ресурсах адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
		27.          Налаштування автоматизованих робочих місць осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, повинні забезпечувати відсутність доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
		28.          Створення та налаштування системи тестування, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи тестування, здійснюються адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
		29.          Згідно з абзацом першим пункту 14 розділу V Порядку теоретична частина автоматизованого анонімного тестування складається зі ста тестових питань, які обираються для кожного учасника тестування системою тестування автоматично із загального переліку питань.
		30.          Відповідно до пункту 8 розділу V Порядку тестові завдання (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) для кваліфікаційного іспиту затверджуються Кваліфікаційною комісією.
		31.          Перелік тестових питань теоретичної частини оприлюднюється на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України. Варіанти відповідей оприлюдненню не підлягають.
		32.          Безпосереднє внесення до системи тестування тестових завдань та відповідей на них здійснюється відповідальною особою, визначеною Кваліфікаційною комісією.
		33.          Розподіл тестових завдань здійснюється системою тестування індивідуально для кожної особи шляхом випадкового вибору із загального переліку тестових питань та завдань.
		VI. Позиція Верховного Суду
		34.          Особи, які відповідають вимогам, що ставляться до приватних виконавців, можуть здійснювати діяльність із примусового виконання судових рішень та рішень інших органів за умови складення ними кваліфікаційного іспиту.
		35.          Кваліфікаційний іспит для осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання.
		36.          Теоретична частина автоматизованого анонімного тестування складається зі ста тестових питань, які обираються для кожного учасника тестування системою тестування автоматично із загального переліку питань, що затверджуються Кваліфікаційною комісією.
		37.          Беручи до уваги, що добір тестових питань здійснюється системою тестування випадковим вибором в автоматизованому порядку, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що їхнє процентне співвідношення в розрізі певних категорій є індивідуальним для кожного учасника іспиту.
		38.          Доводи позивача про те, що теоретична частина іспиту повинна складатися зі щонайменше 80 процентів тестових питань, які стосуються виконавчого провадження, Суд відхиляє, адже Закон №?1403-VIII і Порядок вимог до процентного співвідношення питань, з яких має складатися теоретична частина іспиту, не висуває.
		39.          Посилання позивача на методичні рекомендації зі складання тестів у вищих навчальних закладах, методичні рекомендації щодо оцінювання кандидатів під час добору на посади державної служби зазначених висновків Суду не спростовують, оскільки вони за своїм призначенням не можуть бути застосовані для організації кваліфікаційного оцінювання осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
		40.          Оцінюючи доводи позивача про те, що неоднакове процентне співвідношення питань у контексті їхньої тематики ставить осіб, які складають кваліфікаційний іспит, у нерівне становище, Суд зазначає, що завданням кваліфікаційного оцінювання є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця
		41.          Результат виконання кожної з частин кваліфікаційного іспиту є самостійним (самодостатнім) показником визначення рівня професійної компетентності особи, що має на меті виявити й оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації особи, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
		42.          Рівень знань у сфері права як елемент професійної підготовки перевіряється за результатами складання особою тестування, для чого Кваліфікаційною комісією затверджуються та оприлюднюються тестові питання, сто з яких особа вирішує під час кваліфікаційного іспиту.
		43.          Особа вважається такою, що має достатній рівень теоретичних знань, якщо відповіла правильно на сімдесят із ста випадково обраних тестових завдань.
		44.          Беручи до уваги те, що тестові питання обираються системою тестування випадково із загальної кількості питань, опублікованих Кваліфікаційною комісією, доводи позивача про те, що учасники кваліфікаційного іспиту перебували в нерівному становищі внаслідок того, що кожен кандидат отримав унікальний набір питань, є безпідставними.
		45.          Суд зазначає, що успішне проходження тестування залежить не від відсоткового співвідношення питань залежно від їхньої тематики, а від здатності кандидата надати правильну відповідь на переважну більшість від загальної кількості тестових питань, затверджених Кваліфікаційною комісією.
		46.          Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивача щодо незабезпечення під час кваліфікаційного іспиту добору тестових питань однакової складності для всіх кандидатів.
		47.          Суд зазначає, що Порядок не містить вимог, які б передбачали здійснення випадкового набору тестових питань з урахуванням рівня їхньої складності.
		48.          Аргументи касаційної скарги про те, що суди не врахували, що тестові питання, які були визначені системою тестування, позивачеві були складнішими за тестові питання, що були визначені іншим кандидатам, ґрунтуються лише на суб`єктивній оцінці зазначених питань позивачем.
		49.          Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивач не спростовував доводів Кваліфікаційної комісії про те, що кваліфікаційний іспит для осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, був проведений відповідно до вимог Закону №?1403-VIII і Порядку.
		50.          За такого правового регулювання та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд уважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили позивачеві в задоволенні позовних вимог.
		51.          Положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		52.          Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		53.          Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		54.          Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
		55.          Доводи касаційної скарги висновків судів і фактичних обставин справи не спростовують.
		VII. Судові витрати
		56.          Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		57.          Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		58.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		59.          Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017   року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року в справі №?805/2671/17-а залишити без змін.
		60.          Судові витрати не розподіляються.
		61.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...