Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2404/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2019. Зареєстровано: 13.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2019.
Дата набрання законної сили: 12.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2404/19                                                                              
		УХВАЛА
		12 вересня 2019 року                                                                       м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді                                                                    Ключковича В.Ю.,
		суддів                                                                                        Парінова А.Б.,
		                                                                                                         Беспалова О.О., 
		                                        
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву АТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року у справі за позовом АТ "Укрсоцбанк" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		АТ "Укрсоцбанк" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України у якому просило визнати неправомірним та скасувати Рішення Національного банку України за №377/БТ про накладення штрафу на акціонерне товариство "Укрсоцбанк", що прийняте 23 листопада 2018 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Національного банку України (Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагладу (оверсайту) платіжних систем) № №377/БТ від 23 листопада 2018 року "Про накладення штрафу на акціонерне товариство "Укрсоцбанк". Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
		Не погоджуючись із вказаним рішенням Національний банк України подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду.
		Разом з тим, до суду апеляційної інстанції від АТ "Укрсоцбанк" надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник АТ "Укрсоцбанк" просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 23.11.2018 року № 377/БТ про накладення штрафу на АТ «Укрсоцбанк» у розмірі 30 454 928,35 грн.
		Подана заява мотивована тим, що 06.09.2019 на адресу АТ «Укрсоцбанк» надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. від 05.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення НБУ від 23.11.2018 №377/БТ. 05.09.2019 державний виконавець також прийняв постанову про стягнення виконавчого збору з АТ «Укрсоцбанк» у розмірі 3 045 492,83 грн., що є додатковим фінансовим навантаженням на позивача.
		Постановою державного виконавця від 06.09.2019 було також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно АТ «Укрсоцбанк».
		З огляду на зазначене, АТ «Укрсоцбанк» вважає, що Національний банк України, не чекаючи на результат розгляду поданої апеляційної скарги, знаючи про протиправність прийнятого рішення про застосування штрафних санкції до АТ «Укрсоцбанк», намагається до закінчення перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції примусово стягнути з Банку суму нарахованого штрафу, а також суму виконавчого збору.
		Зазначені дії НБУ і змусили АТ «Укрсоцбанк» звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
		При цьому, АТ «Укрсоцбанк» наголошує на тому, що застосовані НБУ штрафні санкції не є борговим зобов`язанням Банку, яке повинно бути виконане у визначений договором або законом строк і таке невиконання може завдати шкоди правам чи інтересам відповідача. Тому, вважає, що з огляду на предмет та підстави позову, зупинення стягнення нарахованих штрафних санкції до вирішення спору між учасниками справі №640/2404/19 сприятиме дотриманню балансу інтересів позивача та відповідача.
		Заявник вказує, що з огляду на прийняті постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та арешту усього майна Банку, на сьогоднішній день існує реальна загроза тому, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити у повному обсязі поновити порушені права та інтересів Банку, за захистом яких він звернувся до суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні матеріали справи і з`ясувавши підстави поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. 
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
		При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
		Законодавець визначив, що за відсутності передбачених КАС України обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.
		У справі міститься копія рішення Національного банку України за №377/БТ про накладення штрафу на акціонерне товариство "Укрсоцбанк", що прийняте 23 листопада 2018 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, згідно з яким відповідно до статті 17 Закону України "Про Національний банк України", статей 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», статей 3, 4, 12 Закону України "Про виконавче провадження". Положення №346 накладено на акціонерне товариство "Укрсоцбанк" штраф за здійснення банком ризикової діяльності у розмірі 30    454    928, 35 грн.
		Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать зокрема накладення штрафів.
		Частина п`ята статті 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
		Таким чином, рішення Національного банку України від 23 листопада 2018 року за №377/БТ про накладення штрафу на акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке позивач оскаржує, є виконавчим документом та набрало законної сили з дня його прийняття, і, в разі його невиконання, передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
		Разом із тим, позивач переконаний, що рішення Національного банку України від 23 листопада 2018 року за №377/БТ є очевидно протиправним та прийняте при неправильному застосуванні Національним банком України норм Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		У свою чергу відповідно до положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір; виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
		Враховуючи викладене вбачається, що акціонерне товариство «Укрсоцбанк» має сплатити накладений на нього штраф добровільно або у порядку примусового стягнення органами державної виконавчої служби; при цьому за примусове виконання позивач, як боржник за виконавчим документом, додатково повинен бути сплачувати виконавчий збір у розмірі 3 045 492,83 грн. (10 відсотків суми штрафу).
		Наведене свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема: у разі ймовірного задоволення позову, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, у тому числі вчиняти дії, направлені на повернення сплаченого штрафу (звернення із відповідними позовами про стягнення коштів до суду, заходи з виконання рішення суду) та можливих збитків щодо ймовірно безпідставного стягнення виконавчого збору, оскільки повернення сплаченого виконавчого збору законом не передбачено.
		Водночас, суд звертає увагу на відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення Національного банку України від 23 листопада 2018 року за №377/БТ до розгляду справи по суті судом апеляційної інстанції та дослідження обставин прийняття оскаржуваного рішення.
		На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень - це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
		Колегія суддів в даному випадку не вбачає очевидної протиправності оскаржуваних рішень відповідача. 
		Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Однак, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, який є спеціальним відносно частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії.
		Таким чином, дія рішення Національного банку України від 23 листопада 2018 року за №377/БТ про накладення штрафу на АТ «Укрсоцбанк» не може бути зупинена, як і не може бути зупинено стягнення на підставі рішення Національного банку України від 23 листопада 2018 року за №377/БТ, оскільки таке рішення не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		З урахуванням зазначеного, враховуючи, що Кодекс адміністративного судочинства України містить пряму вказівку щодо недопущення забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національного банку України, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку та на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
		Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право на оскарження рішень та дій державного виконавця в порядку, визначеному статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242-244, 250, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні заяви АТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                              В.Ю.Ключкович
		 
		 
		 
		 
		Судді                                                                                         А.Б. Парінов
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                        О.О. Беспалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...