Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/935/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2019. Зареєстровано: 13.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2019.
Дата набрання законної сили: 27.12.2019
Номер судового провадження: 2/299/603/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		___________________________________________________________________________________________________                     Справа № 299/935/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05.09.2019 року м.Виноградів
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого  судді Леньо В.В., при секретарі  Казимірська Н.В., за участі представника позивача  ОСОБА_1 , представника відповідача  Киретів В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди,  
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Виноградівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. У підготовчому судовому засіданні позивачем збільшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача шкоди.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2018 року Виноградівська міська рада звернулася з листом №02- 13/1296 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у якому просить провести перевірку факту самовільного зайняття земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки площею 0,0972 га, що знаходиться поруч із земельними ділянками в АДРЕСА_1 і 74 кадастровий номер 2121210100:00:001:0495, площею 0,0612 га та кадастровий номер 2121210100:00:001:0366, площею 0,0612 га відповідно, власником яких є ОСОБА_2 05 жовтня 2018 року було проведено обстеження земельної ділянки площею 0,0972 га в АДРЕСА_1 з земельними ділянками по АДРЕСА_1 і 74 та встановлено факт самовільного зайняття обумовленої ділянки громадянином ОСОБА_2 , що підтверджується актом обстеження земельної ділянки №700-ДК/0 АО/10/01/-18 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №700- ДК/АП/09/01/-18. У зв`язку з виявленим порушенням на відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення №700-ДК/0 Пр/07/01/-18 в якому також зафіксовано розмір матеріальної шкоди заподіяного правопорушенням та винесено припис №700-ДК/0165Пр/03/01/-18, яким зобов`язано вжити заходів для усунення порушення вимог земельного законодавства до 05.11.2018 року. 19.10.2018 року постановою про накладення адміністративного стягнення №700-ДК/0 По/08/01/-18 на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та зобов`язано сплатити завдану шкоду.
		22.01.2019 року старшим державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №20-ДК/801АП/09/01/-19 та протокол про адміністративне правопорушення №20-ДК/0035Пр/07/01/-19, яким встановлено факт невиконання вимог припису від 05.10.2018 року, а саме не звільнено самовільно зайняту земельну ділянку. Крім того, 22.01.2019 року винесено припис №20-ДК/0043Пр/03/01/-19, яким зобов`язано громадянина ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку до 22.02.2019 року. По результату розгляду протоколу від 22.01.2019 року державним інспектором 29.01.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №20-ДК/0035По/08/01/-19 на громадянина ОСОБА_2 До 22.02.2019 року вимоги припису відповідачем так і не виконано, тобто наявний факт самовільного зайняття громадянином ОСОБА_2 (мешканцем АДРЕСА_2 ) земельної ділянки площею 0,0972 га, яка прилягає до земельних ділянок в АДРЕСА_1 та 74, що є порушенням законодавства України.
		Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. У відповідача ж відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,0972 га, що знаходиться поруч із земельними ділянками в АДРЕСА_1 і 74, що ще раз підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки.
		У зв`язку з цим позивач просив зобов`язати відповідача звільнити та повернути Виноградівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0972 га, яка знаходиться в адміністративних межах м. Виноградів, поруч із земельними ділянки в АДРЕСА_1 та 74 за кадастровими номерами 2121210100:00:001:0495 та 2121210100:00:001:0366 відповідно.
		До початку розгляду справи по суті позивачем збільшено позовні вимоги, про що подано заяву (а.с.40-41).
		Мотиви збільшення позовних вимог наступні.
		27.08.2018 року Виноградівська міська рада звернулася з листом №02-13/1296 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у якому просить провести перевірку факту самовільного зайнятгя земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки площею 0,0972 га, що знаходиться поруч із земельними ділянками в АДРЕСА_1 і 74 кадастровий номер 2121210100:00:001:0495, площею 0,0612 га та кадастровий номер 2121210100:00:001:0366, площею 0,0612 га відповідно, власником яких є ОСОБА_2 . Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0972 га в АДРЕСА_1 з земельними ділянками по АДРЕСА_1 і 74. Самозайнята земельна ділянка відноситься до земель запасу Виноградівської міської ради, а відтак правовстановлюючі документи на зазначену ділянку у відповідача відсутні.
		Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року громадянину ОСОБА_2 ще 05.10.2018 року за вищевказане правопорушення нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 4656,79 грн. Заподіяну шкоду відповідач до сьогоднішнього дня добровільно не сплатив.
		У зв`язку з цим позивач просить зобов`язати відповідача звільнити та повернути Виноградівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0972 га, яка знаходиться в адміністративних межах м. Виноградів (поруч із земельними ділянки в АДРЕСА_1 та 74 за кадастровими номерами 2121210100:00:001:0495 та 2121210100:00:001:0366 відповідно) та стягнути з відповідача на користь Виноградівської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 4656,79 грн.
		 
		Відзив на позов відповідачем не подано.
		 
		У судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала просила такі задоволити. Додатково зазначила, що відповідач у серпні звертався до міської ради із заявою про передачу йому в оренду зазначених земельних ділянок, у чому йому було відмовлено.
		 
		Відповідач у судове засідання не з`явився.
		Представник відповідача у судовому засіданні доводи позову заперечив, зазначив, що такі не відповідають дійсності та є надуманими. Докази, долучені до позову є неналежними, оскільки на жодному з них не має підпису його довірителя. Відповідач жодних земельних ділянок не захоплював. Просив у задоволенні позову відмовити.
		 
		Заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
		 
		Загальними засадами дизпозитивності цивільного судочинства встановленими ст.13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2018 року Виноградівська міська рада звернулася з листом №02- 13/1296 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у якому просить провести перевірку факту самовільного зайняття земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки площею 0,0972 га, що знаходиться поруч із земельними ділянками в АДРЕСА_1 і 74 кадастровий номер 2121210100:00:001:0495, площею 0,0612 га та кадастровий номер 2121210100:00:001:0366, площею 0,0612 га відповідно, власником яких є ОСОБА_2 (а.с.6).
		05 жовтня 2018 року було проведено обстеження земельної ділянки площею 0,0972 га в АДРЕСА_1 з земельними ділянками по АДРЕСА_1 і 74 та встановлено факт самовільного зайняття обумовленої ділянки громадянином ОСОБА_2 , що підтверджується актом обстеження земельної ділянки №700-ДК/0 АО/10/01/-18 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №700- ДК/АП/09/01/-18 (а.с.10-12, 13-13 зв.).
		У зв`язку з виявленим порушенням на відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення №700-ДК/0 Пр/07/01/-18 в якому також зафіксовано розмір матеріальної шкоди заподіяного правопорушенням та винесено припис №700-ДК/0165Пр/03/01/-18, яким зобов`язано вжити заходів для усунення порушення вимог земельного законодавства до 05.11.2018 року. 19.10.2018 року постановою про накладення адміністративного стягнення №700-ДК/0 По/08/01/-18 на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та зобов`язано сплатити завдану шкоду (а.с.14-14 зв.).
		22.01.2019 року старшим державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №20-ДК/801АП/09/01/-19 та протокол про адміністративне правопорушення №20-ДК/0035Пр/07/01/-19, яким встановлено факт невиконання вимог припису від 05.10.2018 року, а саме не звільнено самовільно зайняту земельну ділянку. Крім того, 22.01.2019 року винесено припис №20-ДК/0043Пр/03/01/-19, яким зобов`язано громадянина ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку до 22.02.2019 року. По результату розгляду протоколу від 22.01.2019 року державним інспектором 29.01.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №20-ДК/0035По/08/01/-19 на громадянина ОСОБА_2 До 22.02.2019 року вимоги припису відповідачем так і не виконано, тобто наявний факт самовільного зайняття громадянином ОСОБА_2 (мешканцем АДРЕСА_2 ) земельної ділянки площею 0,0972 га, яка прилягає до земельних ділянок в АДРЕСА_1 та 74, що є порушенням законодавства України (а.с.19-19 зв., 20-20 зв., 21-22, 24-24 зв.).
		Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року громадянину ОСОБА_2 05.10.2018 року нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 4656,79 грн. (а.с.15).
		 
		Суд констатує, що правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
		 
		Так, згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
		Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад. Статтею 116 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 125 вказаного Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
		За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р.).
		Відповідно до положень ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. 
		Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.
		Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Пунктом б. ч.1 ст. 211 та ст. 212 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно зі статтею 1 вказаного Закону самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Частиною 2 ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.
		 
		Суд констатує, що доводи, на які посилається позивач, як на підставу позову, належним чином обґрунтовані та ґрунтуються на законі.
		Суд погоджується з твердженням позивача, що умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. У відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,0972 га, що знаходиться поруч із земельними ділянками в АДРЕСА_1 і 74, що фактично підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки.
		 
		Твердження представника відповідача про безпідставність позову, позаяк його довіритель ніякі земельні ділянки не захоплював, а докази, на які посилається позивач є неналежні, оскільки до відома ОСОБА_2 не доведені, вчинені за його відсутності, судом відхиляються як безпідставні з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст. 76 ЦПК України).
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Питання допустимості доказів врегульовано ст.78. ЦПК України, відповідно до норм якої суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Системний аналіз положень ст. 76, 77, 78 ЦПК України дає підстави вважати, що законодавець жодним чином не пов`язує належність чи допустимість доказу з фактом обізнаності з таким доказом сторони. Інших підстав вважати подані позивачем докази неналежними представником не наведено, а судом не встановлено.
		За вказаних обставин збільшені позовні вимоги підлягають задоволенню.
		 
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 3842 грн. судового збору (а.с.1, 42). Оскільки вимоги позову задоволені у повному обсязі, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд  
		  
		У Х В А Л И В :
		 
		Уточнені позовні вимоги задоволити.
		Зобов`язати ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , звільнити та повернути Виноградівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0972 га, яка знаходиться в адміністративних межах м. Виноградів, поруч із земельними ділянки в АДРЕСА_1 та 74 за кадастровими номерами 2121210100:00:001:0495 та 2121210100:00:001:0366 відповідно.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Виноградівської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 4656,79 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь Виноградівської міської ради судові витрати в розмірі 3842 гривень.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено 12.09.2019 року.  
		 
		ГоловуючийВ. В. Леньо

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...