Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/100/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                              
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		___________________________________
		Справа №824/100/19
		                                                                                                                 Провадження:  № 2-к/824/62/2019                                                     
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		6 вересня 2019 року  Київський апеляційний суд у складі:         
		            
		                                           головуючого - судді         Рейнарт І.М. 
		                                           при секретарі                     Коліснику В.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року (у складі голови Вилкової Н.Г., арбітрів - Четверткова А.М., Марчукова Д.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» до Державної холдингової компанії «Артем» про стягнення заборгованості,
		 
		встановив:
		 
		у липні 2019р. АТ «Авіа-Фед-Сервіс» звернулось до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, прийняте у справі № 247/2016 про стягнення з Державної холдингової компанії «Артем» на користь Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» суми попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, нараховані станом на 21 грудня 2016р. на суму попередньої оплати відсотки у розмірі 2 770,44 долари США, відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати  у розмірі 38 325 доларів США , що розраховуються за ставкою 5,85% річних за період з 22 грудня 2016р. по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості, витрати на юридичні послуги у розмірі 450 000 російських рублів та 325 496,54 російських рублів на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
		Мотивуючи свої вимоги, заявник посилався на те, що боржник у добровільному  порядку рішення міжнародного комерційного арбітражу не виконує. 
		            У поданих запереченнях на заяву ДАХК «Артем» просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки таке визнання і виконання загрожує національній безпеці та економіці України, а отже суперечить публічному порядку України.
		Суд, заслухавши пояснення представника АТ «Авіа-Фед-Сервіс» - адвоката Білоуса В.В., який підтримав заяву, пояснення представника ДАХК «Артем» - адвоката Козаренка С.М., який просив відмовити у задоволенні заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		З наданих суду документів встановлено, що 24 травня 2013р. між ДАХК «Артем» (продавець) та ЗАТ «Авіа-Фед-Сервіс» (покупець) був укладений договір № 2013-05-13 на поставку товару на загальну суму 4 176 592 долари США.
		Згідно з пунктом 1.2 укладеного між сторонами договору поставки товару 
		                                                                         
		 
		здійснюються на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Росії від 18 листопада 1993 року «Про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості».
		24 грудня 2014р. між ДАХК «Артем» та АТ «Авіа-Фед-Сервіс» укладено додаткову угоду № 11 до договору № 2013-05-13 від 24 травня 2013р., відповідно до якої в текст договору введено специфікації в редакції згідно з додатком № 2 до цієї додаткової угоди, зокрема серед іншого визначено загальну суму договору у розмірі 6 117 372,75 доларів США та включено пункт 12.10 про розподіл ризиків на випадок припинення поставки товарів до Російської Федерації.
		Пунктом 11.2. договору № 2013-05-13 від 24 травня 2013р. сторони погодили, якщо вони не дійдуть згоди у виникаючих суперечках, справа підлягає передачі на розгляд і рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті за місцем знаходження позивача. Сторони згодні з тим, що в процесі розгляду і вирішення буде застосовуватися Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті за місцем знаходження позивача. Відповідно до пункту 11.3. договору рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті буде остаточним і обов`язковим для обох сторін.
		Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, стягнуто з ДАХК «Артем» на користь АТ «Авіа-Фед-Сервіс» суму попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, нараховані станом на 21 грудня 2016р. на суму попередньої оплати відсотки у розмірі 2 770,44 долари США, відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати  у розмірі 38 325 доларів США, що розраховуються за ставкою 5,85% річних за період з 22 грудня 2016р. по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості, витрати на юридичні послуги у розмірі 450 000 російських рублів та 325 496,54 російських рублів на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
		Згідно відмітки на арбітражному рішенні воно є остаточним та обов`язковим для сторін, і набрало чинності у дату його підписання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
		ДАХК «Артем» зареєстровано юридичною особою на території України, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців, з місцем знаходження у місті Києві, тому вирішення цього питання є компетенцією Київського апеляційного суду.
		За змістом частини другої статті 10 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо в чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
		Згідно зі статтею III Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, ратифікованої Україною 10 жовтня 1960 року (далі - Конвенція»), кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і виконує їх у відповідності з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і виконання цих рішень.
		Відповідно до статті V Конвенції і статті 36 Закону України «Про міжнародний 
		                                                                         
		 
		комерційний арбітраж» у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона надасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, докази того, що склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж. 
		Згідно пункту другого частини першої статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено коли суд визначить, що об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
		            Роз`яснення з приводу застосування категорії публічного порядку в таких справах дав Верховний Суд України у постанові Пленуму № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про  визнання  й виконання  рішень  іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України». Визначення публічного порядку містить у п. 12 постанови: «Під публічним порядком у цьому та інших випадках,  коли не заподіяння йому  шкоди обумовлює можливість   визнання   й  виконання  рішення,  належить розуміти правопорядок держави,  визначальні принципи і засади, які становлять   основу   існуючого в   ній   ладу   (стосуються  її незалежності,   цілісності,   самостійності   й   недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 5 вересня 2018 року (справа 761/46285-16), під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
		Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
		Об`єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
		Отже, посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення несумісне з основами правопорядку держави.
		Заперечуючи проти визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської 
		                                                                         
		 
		Федерації від 12 січня 2018 року, ДАХК «Артем» посилалося на те, що вказане рішення суперечить публічному порядку України, оскільки стягувач АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» є компанією Російської Федерації, яка визнана в Україні державою-агресором, Законом України припинено дію договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Російською Федерацією, рішенням РНБО України було припинено будь-яке військово-технічне співробітництво у воєнній сфері безпеки з РФ, постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року припинено дію угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості, яка дозволяла здійснювати поставку військової продукції на основі контрактів, що укладаються господарюючими суб`єктами сторін, Указом Президента України № 691/2014 від 27 серпня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 27 серпня 2014 року «Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики», пунктом 7 якого припинено експорт до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання з метою їх військового кінцевого використання Російською Федерацією. 
		Разом з цим, не дивлячись на вищезазначені нормативні акти, які були прийняті в Україні протягом 2014 року, 24 грудня 2014р. між ДАХК «Артем» та АТ «Авіа-Фед-Сервіс» було укладено додаткову угоду № 11 до договору № 2013-05-13 від 24 травня 2013р. про збільшення загальної вартості договору, а пунктом 12.10 сторони погодили дії на випадок припинення поставки товарів до Російської Федерації.
		На думку суду, вказані дії підтверджують, що арбітражне рішення стосувалося виключно юридичної особи, учасника господарського обороту.
		Доводи ДАХК «Артем» про те, що заявник та компанія, яка є кінцевим користувачем товару, підпадають під дію санкцій, введених нормативними актами України, не може бути підставою для відмови у визнанні рішення міжнародного арбітражного суду.
		Під час судового розгляду сторонами не заперечувалося, що рішеннями Ради національної безпеки та оборони України «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ПАТ «Об`єднана авіабудівельна корпорація» та ПАТ «АХК «Сухой» введені санкції строком на 3 роки стосовно обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема, у сфері безпеки та оборони.
		Аналогічні санкції строком на 3 роки введенні рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно заявника АТ «Авіа-Фед-Сервіс».
		 За змістом Закону України «Про санкції», спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) встановлюються на певний строк, що свідчить про їх тимчасовий характер, а отже, визначаються як відстрочка виконання зобов`язань.
		Отже, застосування санкцій не звільняє від виконання зобов`язання, а є відстроченням виконання певних обов`язків, відкладення певних дій на визначений період на підставі спеціального акта.
		Вищезазначені рішення РНБО про застосування санкцій та норми Закону України «Про санкції» не передбачають звільнення юридичної особи України від виконання обов`язків за укладеними ними господарськими договорами, а відтак арбітражне рішення про стягнення заборгованості за господарським договором не суперечить публічному порядку України.
		Разом з цим, наявність рішення про запровадження санкцій стосовно певних юридичних осіб іноземної держави, які є стороною рішення міжнародного арбітражного 
		                                                                            
		 
		суду, є підставою для відстрочення або зупинення виконання вказаного рішення на період дії санкцій.
		Як зазначав представник боржника, ДАХК «Артем» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу» включена до зазначеного переліку, як підприємство оборонно-промислового комплексу України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» встановлено, що відносно зобов`язань щодо стягнення заборгованості, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником - підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості не допускається.
		Частина 2 вказаної норми визначає, що підлягають зупиненню вже відкриті та не допускаються до відкриття нові виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.
		Згідно примітки до вказаної статті, Держава-агресор та/або держава-окупант - держава, визнана державою-агресором та/або державою-окупантом Верховною Радою України. Для цілей цієї статті юридичною особою держави-агресора та/або держави-окупанта вважається: юридична особа, яка зареєстрована або іншим чином утворена згідно з правом держави-агресора та/або держави-окупанта, та/або юридична особа, виконавчий орган управління якої знаходиться на території держави-агресора та/або держави-окупанта, та/або юридична особа, яка контролюється чи діяльність якої управляється (у тому числі, але не виключно, за допомогою фінансування) з території держави-агресора та/або держави-окупанта.
		Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Аналіз вищезазначених норм матеріального права свідчить про те, що обставини, на які посилається представник боржника, є підставою для зупинення виконання або не здійснення примусових заходів виконання щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу і стосується органів, які здійснюють примусове виконання рішень, однак не може бути підставою для невизнання рішення міжнародного арбітражного суду.
		Посилання представника боржника на положення ч. 2 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно якого в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта, суд вважає 
		                                                                     
		 
		безпідставним, так як вказаний Закон не регулює питання про виконання рішень міжнародних арбітражних судів.
		Крім того, як вже зазначалося вище, статтею 3 даного Закону визначено, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору. 
		Також звертає на себе увагу та обставина, що Законом № 2508-VIII від 12.07.2018, яким стаття 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» була доповнена частиною 2 вищезазначеного змісту, не були внесені відповідні зміни до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та розділу IX ЦПК України.
		Під час судового розгляду боржником не було заявлено, що розгляд даного спору МКАС при ТПП Російської Федерації не було погоджено сторонами у договорі № 2013-05-13 від 24 травня 2013р., що склад арбітрів не відповідав Регламенту арбітражного суду, що боржника не було належним чином повідомлено про склад арбітражного суду та про арбітражний розгляд, що рішення суперечить арбітражній угоді, рішення міжнародного арбітражного суду боржником не оскаржувалося.
		Також судом не встановлено, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обставин, передбачених Конвенцією, ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ч. 1 ст. 478 ЦПК України для відмови у визнанні і виконанні рішення міжнародного арбітражного суду, тому заява підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ДАХК «Артем» на користь АТ «Авіа-Фед-Сервіс» підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання заяви у сумі 960грн 50коп.
		Керуючись статтями 477, 479 ЦПК  України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		заяву Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» задовольнити.
		Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» до Державної холдингової компанії «Артем» про стягнення заборгованості.
		Видати виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, Україна, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14307699) на користь Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» (143500, Російська Федерація, Московська область, м. Істра, пл. Революції, 6, реєстраційний номер 1027739037160) суму попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, нараховані станом на 21 грудня 2016р. на суму попередньої оплати відсотки у розмірі 2 770,44 долари США, відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, що розраховуються за ставкою 5,85% річних за період з 22 грудня 2016р. по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості, витрати на юридичні послуги у розмірі 450 000 російських рублів та 325 496,54 російських рублів на відшкодування витрат по 
		                                                                           
		 
		сплаті арбітражного збору.
		Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, Україна, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14307699) на користь Акціонерного товариства «Авіа-Фед-Сервіс» (143500, Російська Федерація, Московська область, м. Істра, пл. Революції, 6, реєстраційний номер 1027739037160) сплачений судовий збір у сумі 960грн 50коп.
		Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. 
		У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Повний текст ухвали складено 13 вересня 2019 року.
		    
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...