Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 674/181/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2019. Зареєстровано: 15.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/22380/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №674/181/17
		провадження №К/9901/22380/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Білої Л.М., Граб Л.С., Гонтарука В.М. від 18 травня 2017 року,
		 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просив:
		- визнати незаконною відмову щодо нарахування і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік, як інваліду ІІ групи, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - п`ять мінімальних заробітних плат;
		 
		- зобов`язати нарахувати і виплатити йому недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік, як інваліду ІІ групи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2017 року позов задоволено. 
		 
		3. Визнано незаконною відмову Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2017 рік у розмірі, передбаченому статтею                       48 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		4. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи щорічну разову допомогу на оздоровлення за 2017 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично виплачених сум.
		 
		5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем у            2017 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у зв`язку із чим позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.
		 
		6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. 
		 
		7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, зазначив, що при нарахуванні позивачу щорічної разової допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, діяв в межах наданої компетенції і відповідно до норм чинного законодавства.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що   ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи.
		 
		10. У січні 2017 року позивач отримав державну щорічну допомогу на оздоровлення за 2017 рік розмірі 120 гривень.
		 
		11. Не погоджуючись з розміром отриманої допомоги, ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області із заявою про проведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		12. Листом Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 02 липня 2017 року № 121/01-18/2017 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про проведення перерахунку допомоги на оздоровлення, з посиланням на те, що нарахування щорічної допомоги здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		13. Вважаючи зазначені дії Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		14. Касаційна скарга обґрунтована безпідставністю дій відповідача щодо застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562. Враховуючи, що скаржник є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, виплата щорічної допомоги повинна здійснюватися у відповідності до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		15. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області не подало.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		16. Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		17. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовано в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		18.На час виникнення спірних правовідносин статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції Закону України № 1339-VIII, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії                        1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою. 
		 
		19. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
		 
		20. Відповідно до пункту 10 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760, щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або                  3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		21. В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562, встановлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам I і II групи - 120 гривень.
		 
		22. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пічкур проти України» від 07 листопада        2013 року висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою.
		 
		23. Крім того, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні «Велікода проти України» від 03 червня 2014 року, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		 
		24. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було передбачено виплату позивачу щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. 
		 
		25. Виплату допомоги на оздоровлення було здійснено відповідачем на підставі чинного на час здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік законодавства, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		26. Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для зобов`язання Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області перерахувати та виплати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2017 рік у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, а відтак про відмову у задоволенні позову.
		 
		27. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року (справа № 202/4104/17).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 Н.В. Коваленко
		 
		Судді:                                                                                                    Я.О. Берназюк
		 
		                                                                                                    І.В. Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...