Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/8030/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2019. Зареєстровано: 16.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: 1-кс/554/13599/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170300001000

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 12.09.2019 Справа № 554/8030/19 
		Провадження № 1-кс/554/13599/2019
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		12 вересня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		за участю слідчого  ОСОБА_3 ,
		представника власника майна  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
		в с т а н о в и в:
		 
		Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому просив накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду від 04.04.2019 року поблизу ставка № 1, який розташований на території Щербанівської ОТГ, в с. Шмиглі, поблизу АД «Київ-Харків», а саме на автомобіль марки «Mersedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , з позбавленням права розпорядження, користування, відчудження. Визначити місцем зберігання даного майна майданчик тимчасового тримання транспортних засобів який розташований за адресою: с. Розсошенці, вул. Кременчуцька 2-В.
		В обґрунтування посилався на те, що у провадженні СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019170300001000 від 04.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2019 року до Полтавського РВП надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , про те, що працівниками компанії «ОНУР», без дозволу, самовільно, здійснюється забір води із ставка № 1, який розташований на території Щербанівської ОТГ, в с. Шмиглі Полтавського району, неподалік від АД «Київ-Харків».
		04.09.2019 року в ході виїзду на місце пригоди, було проведено огляд місця події, та виявлено, що поблизу вищевказаного ставка, на насипній ґрунтовій дорозі знаходиться автомобіль марки «Mersedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на балансі міжнародної компанії Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_6 на якому знаходиться ємність для перевезення рідини, об`ємом 20 кубічних метрів. При подальшому огляді було виявлено, що із щілин даної ємності, витікає рідина ззовні схожа на воду. Продовжуючи огляд було оглянуто водяне дзеркало ставку № НОМЕР_2 , та виявлено, що на береговій лінії міститься свіжий ряст, який вкриває водяне полотно у водоймі, що свідчить про різке падіння рівня води у водоймі. При замірі даного відрізку було встановлено, що вода зникла приблизно на 90 см. 
		04.09.2019 року даний автомобіль було вилучено як знаряддя вчинення даного кримінального правопорушення, та на даний час він знаходиться на місці де відбувалися протиправні дії, оскільки даний автомобіль зачинений та його транспортування є проблемним. Також в ємності даного автомобілю міститься рідина за своїми особливостями схожа на воду, та для проведення експертних досліджень, необхідно забезпечити наявність саме даної води в металевій ємності транспортного засобу.
		04.09.2019 року відомості про даний факт було внесено до ЄРДР за № 12019170300001000 від 04.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		З підставвикладеного вище,враховуючи,що транспортнийзасіб марки«MersedesBenz»д.н.з. НОМЕР_1 , маєсуттєве значення,оскільки являютьсяречовими доказамипо даномукримінальному провадженні,тому зметою всебічного,повного інеупередженого дослідженнята встановленняважливих обставину кримінальномупровадженні,слідчий просив накласти на нього арешт.
		В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, прохав його задовольнити.
		Представника власника майна  ОСОБА_4 просив відмовити в накладенні арешту. Зазначав, що автомобіль перебуває на тимчасовому ввозі на території України, не заперечував що дійсно відбирали воду з вказаного ставка, але зазначав,що це проводилося на підставі соціальної угоди укладеною між підприємством Онур і Щербанівською сільською радою .
		Заслухавши учасників, дослідивши матеріали додані до клопотання. Приходжу до наступного висновку.
		Згідно ч.3ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.3ст.132 КПК України). Також, згідно ч.5 цієї статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. При цьому, обов`язок доказування обставин, які визначені вст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора (ч.1ст.92 КПК).
		Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, що 04.09.2019 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією ст..356 КК України, кримінальне провадження 12018170000000500, а саме, що 04.09.2019 року працівниками компанії «Онур» без дозволу ,самоправно, здійснюється забір води із ставка № 1, який розташований на території Щербанівської ОТГ, с. Шмиглі поблизу АД «Київ-Харків» . 
		З протоколуогляду місцяподії від04.09.2019 рокуслідує,що наберезі ставка№ 1 натериторії с.Шмигліпоблизу АД «Київ-Харків» виявлено транспортний засіб водовоз «Mersedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому в цистерні перебувала вода.
		Тобто, згідно вимог КПК України слідчим проведено відповідний огляд місця події, а саме місце знаходження транспортного засобу .
		Як було встановлено в судовому засіданні і це вбачається з матеріалів клопотання, що між підприємством Онур і Щербанівської сільською радою 03.09.2019 року було укладено соціальну угоду № 1 щодо забору води з водойм проте на даний час вона припинена ( а.с. 9). 
		В ст.16 КПК України однією з основних засад кримінального провадження визнано недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження цього права під час кримінального провадження можливе тільки на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому кодексом.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1,ч.3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій. 
		Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		У контексті розгляду підстав та умов накладення арешту на майно доцільним є звернення до міжнародних нормативно-правових актів і практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Стаття перша Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Держава може вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів . Європейський суд з прав людини вперше у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р. зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам ?вона міститься у другому реченні частини першої; третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети ?ця норма міститься в частині другій. Для з`ясування наявності порушення вказаної другої норми «позбавлення майна» ЄСПЛ повинен встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом всієї Конвенції . Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним «Беєлер проти Італії», ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» . 
		Частинами 1,2,3, 4 ст.173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
		1)правову підставу для арешту майна;
		2)достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
		3)розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
		4)наслідки арешту майна для інших осіб;
		5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. 
		  Так всудовому засіданнізнайшло своєпідтвердження,що транспортнийзасіб «MersedesBenz»д.н.з. НОМЕР_1  відповідно до п.1 ч. 2 ст. 167 КПК України може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.
		    Проте слідчиму клопотанніне зазначеноі всудовому засіданніне доведенопоза розумнимсумнівом необхідностізастосування саметакого заходузабезпечення кримінальногопровадження, якарешт майнашляхом заборони розпорядження,користування,відчуження іззберіганням навідповідному охоронюваномумайданчику і наявність обставин передбачених ч. 11 ст.170 КПК України, але встановлення в судовому засіданні наявність ризиків, що передбачені абз.2 ч.1ст.170КПК України та відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України даного транспортного засобу, то приходжу до висновку про застосування арешту майна шляхом накладення заборони розпорядження , користування, відчуження на вказаний транспортний засіб .
		При цьому враховую, що обраний спосіб забезпечення кримінального провадження, є найменш обтяжливим і не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаи Анонім Шикеті ,або іншихнаслідків,які суттєвопозначаються наінтересах іншихосіб ,а такожвраховуючи статустранспортного засобуякий ввезенийтимчасово натериторію Українивідповідно досвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу до2021року. 
		За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,98, 132,167,170-173,309,372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
		у х в а л и в :
		 
		Клопотання задовольнити частково.
		Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду від 04.09.2019 року поблизу ставка № 1, який розташований на території Щербанівської ОТГ, в с. Шмиглі, поблизу АД «Київ-Харків», а саме на автомобіль марки «Mersedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , з позбавленням права розпорядження, користування, відчуження.
		Зобов`язати слідчого повернути автомобіль марки «MersedesBenz»д.н.з. НОМЕР_1  на відповідальне зберігання власнику - міжнародній компанії Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_6 .
		Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п`яти діб.
		Виконання ухвалидоручити слідчому у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження. 
		 
		Повний текст ухвали оголошено 13.09.2019 року о 15.05 год.
		 
		 
		Слідчий суддя Октябрського 
		районного суду м.Полтави ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...