Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4590/19 : не визначено.
Надіслано судом: 16.09.2019. Зареєстровано: 16.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2019.
Дата набрання законної сили: 16.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		16 вересня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/4590/19 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., 
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги  Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - ГУ ДФСУ у м. Києві, скаржник)
		на ухвалу Північного апеляційного господарського суду 
		у справі № 910/4590/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" 
		до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві;
		Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві 
		про стягнення грошових коштів, 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ГУ ДФСУ у м. Києві 02.09.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №  910/4590/19 та закрити провадження у цій справі. 
		 
		Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
		 
		Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, яка подає скаргу.
		 
		З огляду на зміст касаційної скарги ГУ ДФСУ у м. Києві, у вступній її частині зазначено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2019, у прохальній частині касаційної скарги ГУ ДФСУ у м. Києві просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019, в тексті касаційної скарги відсутні будь-які посилання з яким саме процесуальним документом не згоден скаржник. 
		 
		Касаційний господарський суд зауважує, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а подана касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, з якими саме судовими рішеннями не згоден її заявник. 
		 
		Касаційний господарський суд звертає увагу, що з аналізу вступної та прохальної частин касаційної скарги, ані зі змісту касаційної скарги не вбачається за можливе ідентифікувати предмет касаційного оскарження. За таких обставин Суд позбавлений можливості визначити, чи є предметом касаційного розгляду ухвала апеляційної інстанції, та чи передбачено таке право учасника справи відповідно до статті 287 ГПК України. 
		 
		Отже, ГУ ДФСУ у м. Києві необхідно конкретизувати предмет касаційного оскарження зокрема зазначити, яку саме ухвалу Північного апеляційного господарського суду просить скасувати.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		 
		Згідно з частиною 2 статті 287 ГПК України такими підставами є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Тобто, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначити в касаційній скарзі про неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень. Скаржник повинен зазначити, які саме норми матеріального чи процесуального права, на його думку, порушено або застосовано неправильно, у чому полягає це порушення або неправильне застосування
		 
		ГУ ДФСУ у м. Києві в касаційній скарзі не зазначає суті порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та в чому полягає порушення положень вказаних норм чи помилковість їх застосування.
		 
		Зміст касаційної скарги зводиться до порушення юрисдикції щодо розгляду позовних вимог у цій справі та цитуванням окремих норм статей Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України. Фактично скаржник лише перераховує норми матеріального та процесуального права, і не зазначає у чому конкретно полягає порушення зазначених норм.
		 
		Таким чином, ГУ ДФСУ у м. Києві необхідно обґрунтувати, в чому конкретно полягало неправильне застосування зазначених норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. 
		 
		Згідно з пунктом 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. А відповідно до частини четвертої пункту 1 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
		 
		Скаржником не зазначено дати отримання та не подано належних і допустимих доказів на підтвердження дати отримання повного тексту ухвали, а тому Касаційний господарський суд позбавлений можливості достовірно встановити чи касаційна скарга подається в межах строку на касаційне оскарження встановленого статтею 288 ГПК України.
		 
		Отже, з урахуванням викладеного, ГУ ДФСУ у м. Києві має зазначити дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та надати належні і допустимі докази на підтвердження дати отримання повного тексту ухвали
		 
		Також, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
		 
		Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб            1  921  грн.
		 
		Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 1    921    грн.
		 
		Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
		 
		Натомість ГУ ДФСУ у м. Києві подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що сплата судового збору здійснюється за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки", проте на момент звернення з касаційною скаргою кошти відсутні для сплати судового збору, проте скаржником вживаються заходи щодо сплати судового збору.
		 
		Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Касаційний господарський суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 
		1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу       позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 
		2) позивачами є: 
		а) військовослужбовці; 
		б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; 
		в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; 
		г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; 
		ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 
		3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		 
		Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		 
		Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При цьому, скаржник не відноситься до переліку суб`єктів визначених Законом України "Про судовий збір" позаяк являється юридичною особою.
		 
		З огляду на те, що ГУ ДФСУ у м. Києві не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. 
		 
		Касаційний господарський суд, зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
		 
		Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		 
		Виходячи з викладеного, Касаційний господарський суд зазначає, що ГУ ДФСУ у                   м. Києві необхідно: конкретизувати предмет касаційного оскарження; зазначити дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується; надати належні і допустимі докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення; необхідно обґрунтувати, в чому конкретно полягало неправильне застосування зазначених у касаційній скарзі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції; надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 1 921 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
		- Рахунок отримувача: 31219207026007;
		- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102; 
		- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
		- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
		- Код банку отримувача: 899998;
		- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
		- Символ звітності банку: 207.
		 
		З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
		 
		Касаційний господарський суд також вважає за необхідне звернути увагу ГУ ДФСУ у м. Києві на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві зареєстровану 05.09.2019 вхідний № 9664/2019 у справі №  910/4590/19 - залишити без руху.
		 
		2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби України у місті Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
		 
		3. Роз`яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби України у місті Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Суддя:                                                                                                Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...