Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/10080/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2019. Зареєстровано: 17.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/712/56/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015250000000220

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа№712/10080/15-к
		Провадження№1-кп/712/56/19
		 
		16 вересня 2019 року                                  м. Черкаси
		 
		Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		при секретарях  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,             
		за участю: 
		прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		обвинувачених  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Черкаси кримінальнепровадження №42015250000000220внесеного 22.06.2015в Єдиний реєстр досудових розслідувань, за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на триманні малолітню дитину  ОСОБА_12 , працюючого як фізична особа-підприємець, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України, 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Богодухівка, Чорнобаївського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , займається суспільно корисною працею, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.1 ст.190, ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Органами досудовогорозслідування ОСОБА_10 , обвинувачується в тому, що згідно з наказом начальника УМВС України в Черкаській області №7 о/с від 17 січня 2014 року був призначений на посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області.
		Таким чином, ОСОБА_10 , займаючи посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, постійно здійснював функції представника влади і, у відповідності до п.1 Примітки до ст.364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду являвся працівником правоохоронного органу.
		У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ст.1,ч.1ст.3, ч.1 ст.5, Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, діяльність якої будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
		У відповідності до ч.1 ст.5, ст.20 вказаного Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь - яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком повноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції. Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.
		Згідно з ст. ст.2, 10, 11, 13 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції являється «...забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів...». Крім того, працівники міліції зобов`язані: «...забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; ...виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; ...брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;...» і мають право: «...висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові до виконання юридичними та фізичними особами незалежно від їх підвідомчості чи підлеглості, застосовувати примусові заходи впливу для забезпечення виконання цих вимог і притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від їх виконання; ...застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків;...».
		У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV працівники міліції зобов`язані: «...дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; ... захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; ... поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;...».
		Діючи всупереч зазначених вище норм законодавства, ОСОБА_10 , являючись працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання капітана міліції, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин:
		Так, ОСОБА_10 , працюючи на посаді слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, являючись працівником правоохоронного органу, розслідуючи кримінальне провадження №12015250040002328, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2015 за фактом нанесення ОСОБА_15 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_16 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, 19.06.2015 виніс постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_15 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та того ж дня об 11 годині 36 хвилин особисто вніс відомості про прийняте рішення у кримінальному провадженні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		При цьому, використовуючи надану йому владу та службове становище, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги ч. 5 ст. 284 КПК України, про прийняте рішення не повідомив, шляхом надіслання постанови про закриття, прокурора у кримінальному провадженні, заявника, потерпілого.
		В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди та особистого збагачення, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про винесену ним самим 19.06.2015 постанову про закриття кримінального провадження № 12015250040002328 від 17.06.2015, порушуючи вимоги Закону України „Про міліцію, Кримінального процесуального кодексу України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006, за пособництвом слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , під час особистої зустрічі, на яку його доставив ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право па користування яким має ОСОБА_11 , із ОСОБА_15 , відносно якого розслідував дане кримінальне провадження, 19.06.2015 приблизно о 12 годині на розі вулиць Громова-Чайковського в м. Черкаси, повідомив ОСОБА_15 про можливість прийняття рішення про винесення постанови про закриття вказаного кримінального провадження, за умови передачі йому неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень.
		Вищенаведені злочинні послідовні дії слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_10 , як представника влади - працівника правоохоронного органу, вчинені ним всупереч інтересам служби, що виразились у нехтуванні вимогами Закону України „Про міліцію, Кримінального процесуального кодексу України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006, призводить до втрати довіри громадян до діяльності правоохоронних органів, а також завдали істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу - Міністерства внутрішніх справ України, міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		Таким чином, ОСОБА_18 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. 
		Окрім того, органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, являючись працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про винесену ним самим, 19.06.2015 постанови про закриття кримінального провадження № 12015250040002328 від 17.06.2015 та внесення 19.06.2015 об 11 годині 36 хвилин відомостей про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за пособництвом слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , який був обізнаний про його злочинний умисел, під час особистої зустрічі, на яку його доставив ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право на користування яким має ОСОБА_11 , із ОСОБА_15 , відносно якого розслідував дане кримінальне провадження, 19.06.2015 приблизно о 12 годині на розі вулиць Громова-Чайковського в м. Черкаси повідомив ОСОБА_15 про можливість прийняття рішення про винесення постанови про закриття вказаного кримінального провадження, за умови передачі йому неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у замовчуванні правдивих відомостей щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015250040002328 від 17.06.2015, ОСОБА_10 27.06.2015 близько 13 години, вступивши у попередню змову із слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , який був заздалегідь обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_18 , та за його пособництвом, перебуваючи у салоні автомобіля ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право на користування яким має ОСОБА_11 , на проїжджій частині навпроти магазину «АТБ», розташованого по вулиці Пастерівська, 30 у м. Черкаси, одержав від ОСОБА_15 раніше обмовлені грошові кошти в сумі 2000 гривень, таким чином заволодівши ними.
		Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Органами досудовогорозслідування ОСОБА_11 ,обвинувачується втому що згідно з наказом начальника УМВС України в Черкаській області №151 о/с від 10 липня 2013 року призначений на посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області.
		Таким чином, ОСОБА_11 , займаючи посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, постійно здійснював функції представника влади і, у відповідності до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду являвся працівником правоохоронного органу.
		У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ст.1,ч.1 ст.3, ч.1 ст.5, Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, діяльність якої будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
		У відповідності до ч.1 ст.5, ст.20 вказаного Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком повноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції. Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.
		Згідно з ст. ст.2, 10, 11, 13 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції являється «...забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів...». Крім того, працівники міліції зобов`язані: «...забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; ...виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; ...брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;...» і мають право: «...висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові до виконання юридичними та фізичними особами незалежно від їх підвідомчості чи підлеглості, застосовувати примусові заходи впливу для забезпечення виконання цих вимог і притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від їх виконання; ...застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених па міліцію обов`язків;...».
		У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV працівники міліції зобов`язані: «...дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; ... захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; ... поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;...».
		Діючи всупереч зазначених вище норм законодавства, ОСОБА_11 , являючись працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
		Так, ОСОБА_11 ,працюючи напосаді слідчогоСВ СоснівськогоРВ вм.Черкаси УМВСУкраїни вЧеркаській області,являючись працівникомправоохоронного органу,будучи обізнанимв силубезпосереднього виконаннясвоїх службовихобов`язківв одномукабінеті ізслідчим СВСоснівського РВв м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_10 , про здійснення досудового розслідування останнім у кримінальному провадженні №12015250040002328, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2015 за фактом нанесення ОСОБА_15 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_16 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, діючи умисно, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи злочинний умисел ОСОБА_10 , спрямований на отримання неправомірної вигоди та особистого збагачення, з метою сприяння ОСОБА_10 у вчиненні умисного злочину, виступивши в якості пособника у вчиненні злочину, порушуючи вимоги Закону України «Про міліцію», Кримінального процесуального кодексу України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006, 19.06.2015 приблизно о 12 годині доставив на автомобілі ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право на користування яким має ОСОБА_11 , ОСОБА_10 для зустрічі із ОСОБА_15 на перехрестя вулиць Громова- Чайковського в м. Черкаси.
		Вищенаведені злочинні та умисні дії слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , як представника влади - працівника правоохоронного органу, вчинені ним всупереч інтересам служби, що виразились у нехтуванні вимогами Закону України «Про міліцію», Кримінального процесуального кодексу України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.06.2006, призводить до втрати довіри громадян до діяльності правоохоронних органів, а також завдали істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу - Міністерства внутрішніх справ України, міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		Таким чином, ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України, а саме: пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. 
		Окрім того, органами досудового розслідування ОСОБА_11 , обвинувачується в тому що працюючи на посаді слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, являючись працівником правоохоронного органу, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_10 , спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у замовчуванні правдивих відомостей щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015250040002328 від 17.06.2015, будучи заздалегідь обізнаним про його незаконні дії, попередньо домовившись із ним про пособництво у вчиненні злочину, 27.06.2015 близько 13 години, доставив ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право на користування яким має ОСОБА_11 , до території навпроти магазину «АТБ», розташованого по вулиці Пастерівська, 30 у м. Черкаси, в салоні якого ОСОБА_10 , за безпосередньої присутності ОСОБА_11 , одержав від ОСОБА_15 раніше обмовлені грошові кошти в сумі 2000 гривень, таким чином заволодівши ними.
		У подальшому, усвідомлюючи свою протиправну поведінку, ОСОБА_11 на вищевказаному автомобілі, в якому продовжував перебувати ОСОБА_10 , зник з місця події, тим самим виконав усі дії, залежні від нього, спрямовані на надання допомоги ОСОБА_10 щодо приховування його злочинних дій.
		Таким чином, ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.1 ст.190 КК України, за ознаками пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		У судовому засіданні ОСОБА_10 , вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України не визнав у повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_10 , посилаючись на положення ст.63 Конституції України, давати покази суду, відмовився.
		У судовому засіданні ОСОБА_11 , вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.190, ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України, не визнав у повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_11 , посилаючись на положення ст.63 Конституції України, давати покази суду, відмовився.
		Відповідно дост.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав,свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч.2ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннямист.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно дост.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно дост. 9 КПК України.
		Так, відповідно до    вимог ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правилст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.
		При цьому, відповідно дост.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Суд звертає увагу на те, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, згідност.63 Конституції Українитаст.17 КПК України,тлумачаться на користь такої особи.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_10 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України, а також винуватості ОСОБА_11 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.1 ст.190, ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України, сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:
		-покази свідка ОСОБА_15 , який у судовому засіданні пояснив, що між ним та дружиною виник конфлікт, внаслідок якого він наніс дружині тілесні ушкодження. Після чого дружина свідка написала заяву до правоохоронних органів по даному факту. Слідчим по даній справі був ОСОБА_10 . Дещо пізніше слідчий викликав ОСОБА_15 , до себе в кабінет для дачі пояснень по факту нанесення тілесних ушкоджень. В назначений день ОСОБА_15 , прийшов до слідчого, проте його на місці не було. Свідок зателефонував слідчому, останній сказав залишити копію паспорта в канцелярії та після чого вони домовилися про зустріч. Більше ніяких документів від ОСОБА_15 не вимагали. Зустрілися вони на перехресті вул. Громова-Чайковського, 19.06.2015. Під час даної зустрічі ОСОБА_15 , спілкувався з ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 сказав свідку, щоб той шукав гроші. Дані грошові кошти, ОСОБА_15 повинен був віддати, щоб не ходити і не відмічатися три роки. При цій зустрічі ОСОБА_10 , йому нічого не говорив про рух справи. По даній справі ОСОБА_10 його не допитував. Після цієї зустрічі, ОСОБА_15 вирішив написати заяву до правоохоронних органів. В подальшому, ОСОБА_15 , були вручені грошові кошти, які були помічені. Слід зазначити, що гроші, які отримав ОСОБА_15 , належали не йому, а були надані саме співробітниками міліції. В цей же день, ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що знайшов гроші. Гроші ОСОБА_15 дали працівники міліції в цей же день, коли він їх передавав. Грошові кошти ОСОБА_15 отримував при понятих. Про зустріч з ОСОБА_10 , вони домовилися біля магазину «АТБ» по вул. Пастерівській. Коли до магазину під`їхав автомобіль, ОСОБА_15 сів на заднє сидіння. ОСОБА_10 сидів спереду на пасажирському сидінні, а ОСОБА_11 був за кермом. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_15 , щоб він поклав гроші і йшов. ОСОБА_15 поклав гроші на підлокітник та вийшов з автомобіля. При виході ОСОБА_15 запитав чи все буде добре, на що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , разом відповіли: «Так»;
		-покази свідка ОСОБА_19 , який суду пояснив, що на той час, він працював начальником слідчого відділу Соснівського РВ м. Черкаси, в якому працювали ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 . Коли правоохоронні органи затримали останніх, про це було повідомлено також ОСОБА_19 , як безпосереднього керівника. Свідок також зазначив, що кримінальне провадження за фактом нанесення ОСОБА_15 , легких тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , перебувало у провадженні ОСОБА_10 , який як слідчий здійснював у ньому досудове розслідування. Проте, про причини закриття ОСОБА_10 , вказаного кримінального провадження через два дні після початку розслідування, ОСОБА_19 , нічого не відомо. Кримінальне провадження перебувало у слідчого ОСОБА_10 у сейфі, про прийняте рішення останній керівництву не доповідав. Про закриття справи ОСОБА_19 , дізнався з реєстру;
		-покази свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні пояснив, що на той час він був заступником начальника слідчого відділу Соснівського РВ м. Черкаси. ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 він знає. У червні 2015 року, ОСОБА_20 , зателефонував керівник та повідомив, що є інформація про те, що хтось з його підлеглих хоче вчинити протиправні дії і з цього питання працює служба безпеки. Після чого, ОСОБА_20 , зателефонував майже усім підлеглим та повідомив дану інформацію, щоб з їх сторони не було жодних неправомірних дій. Приблизно через годину, свідку зателефонували працівники внутрішньої безпеки МВС України та повідомили, що затримали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .Крім того, свідок ОСОБА_20 зазначив, що законність прийняття процесуальних рішень перевіряє прокуратура. ОСОБА_20 , як на той час заступник начальника слідчого відділу Соснівського РВ м. Черкаси, також перевіряв справи, але вибірково, коли було вчинено тяжкий або особливо тяжкий злочин;
		-наказ про призначення ОСОБА_10 на посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області від 17.01.2014 №7 о/с;
		-наказ про призначення ОСОБА_11 на посаду слідчого СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області від 10.07.2013 №151 о/с;
		-протокол огляду документу від 02.07.2015 року, згідно якого слідчим з ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_21 , у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015250000000220, було оглянуто матеріали кримінального провадження №12015250040002328 від 17.06.2015 за зверненням ОСОБА_16 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Після проведеного огляду було виготовлено копії вказаного кримінального провадження, які долучено до протоколу;
		-відомості із журналу №1234 реєстрації вихідних документів Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, в якому відсутні відомості щодо повідомлення прокурора і заявника про закриття кримінального провадження №12015250040002328;
		-інформацію відділу статистики, ведення ЄРДР прокуратури Черкаської області від 01.07.2015, про рух кримінального провадження №12015250040002328 від 17.06.2015, яке розслідував слідчий ОСОБА_10 , відповідно до якого, останнім 19.06.2015 об 11 годині 36 хвилин внесено відомості про закриття кримінального провадження №12015250040002328; 
		-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.06.2015, згідно якого ОСОБА_15 повідомив, що слідчий ОСОБА_10 19.06.2015, запропонував закрити кримінальне провадження відносно нього за ч.1 ст.125 КК України за грошову винагороду в сумі 2000 грн.;
		-протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 27.06.2015, згідно якого в приміщенні УМВС в Черкаській області працівниками міліції в присутності понятих було помічено та вручено ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 2000 грн. а саме: купюри номіналом 500 грн., за №ВФ1143640; дев`яти купюрах номіналом 100 грн. за №№ЕХ0972983, ВД0971280, ГХ1446959, ЕЦ6324105, ЕХ0387431, КЛ1544491, ЕЖ4413714, МЄ5566291, КК3345371; дванадцяти купюрах номіналом 50 грн. за №№ПЗ9545312, РЄ4324938, СВ7922789, РВ2878789, РЗ7733866, ПВ0719135, РЖ1043153, ПЗ2995683, ПЗ4901496, ПЗ4901495, ПЗ4901506, ПЗ4901505; 
		- протокол огляду місця події від 27.06.2015 та відповідними відеозаписами до нього, згідно яких слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_22 , в присутності понятих, за участі ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , а також спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області ОСОБА_23 , ст. о/у в ОВС ВВБ в Черкаській області ОСОБА_24 , проведено огляд прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 . Також було оглянуто автомобіль ВАЗ-211540 сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . Під час проведення зазначеного огляду спеціалістом НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, було проведено змиви в автомобілі, а саме: з ручки коробки передач, з керма, з лицевої сторони авто магнітоли, з внутрішньої ручки водійських дверей, з внутрішньої ручки передніх пасажирських дверей. Проведено змиви з лівої та правої долоні рук ОСОБА_11 . При проведенні змивів у ОСОБА_10 на долонях обох рук виявлено чітке світіння люмінесцентного жовтого кольору. Тампони зі змивами було поміщено до пакетів експертної служби;
		-протокол огляду місця події від 27.06.2015 та відповідний відеозапис до нього, згідно яких слідчим в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_25 , в присутності понятих, на майданчику між 8 та 9 поверхом під`їзду №4 будинку АДРЕСА_5 , було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2030 грн., з яких купюри по 500, 100 та по 50 грн., 20 грн., 10 грн. мали люмінесценцію жовтого кольору;
		-висновок судово-хімічної експертизи №2/0997 від 24.07.2015, відповідно до якого на купюрі номіналом 500 грн., за №ВФ1143640; дев`яти купюрах номіналом 100 грн. за №№ЕХ0972983, ВД0971280, ГХ1446959, ЕЦ6324105, ЕХ0387431, КЛ1544491, ЕЖ4413714, МЄ5566291, КК3345371; дванадцяти купюрах номіналом 50 грн. за №№ПЗ9545312, РЄ4324938, СВ7922789, РВ2878789, РЗ7733866, ПВ0719135, РЖ1043153, ПЗ2995683, ПЗ4901496, ПЗ4901495, ПЗ4901506, ПЗ4901505; купюри номіналом 20 грн. за №СД0698966; купюри номіналом 10 грн. за №НЖ0821139, а також на тампонах, якими проводились змиви з лівої та правої рук ОСОБА_10 ; на тампонах, якими проводились змиви з правої ручки передніх дверей автомобіля, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору, вказана хімічна речовина на всіх предметах ідентична;
		-протокол №18/24-264 від 02.07.2015, про результати контролю за вчиненням злочину (Нетаємно), який складено ст. о/у в ОВС ВВБ в Черкаській області ДВБ МВС України майором ОСОБА_26 , про те, що 27 червня 2015 року з метою контролю за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту працівниками ВВБ в Черкаській області ДВБ МВС України складено протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів на суму 2000 (дві тисячі) гривень. З вказаних грошових купюр, після їх огляду, та опису ознак, за участю заявника та понятих отримано світлокопії. В подальшому грошові купюри помічено спеціальною хімічною речовиною, що під дією лампи ультрафіолетового випромінювання світиться яскраво-жовтим кольором. Учасникам продемонстровано люмінесценція речовини в ультрафіолетових променях на помічених купюрах. Зразок спеціальної хімічної речовини нанесено на аркуш паперу, який запаковано в конверт і опечатано печаткою «Для пакетів» ВВБ в Черкаській області та завірено підписами понятих, заявника та оперативного працівника, який долучається до протоколу. Вказані грошові купюри, після їх обробки вручені ОСОБА_15 , для подальшого використання при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії по підтвердженню фактичних даних щодо вимагання неправомірної вигоди слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_10 . Цього ж дня, близько 13 години заявник ОСОБА_15 перебуваючи в салоні автомобіля ВАЗ 211540 днз НОМЕР_1 , на вимогу ОСОБА_10 поклав вищезазначені грошові кошти в сумі 2000 гривень на підлокітник розташований між сидінням водія та переднім пасажирським сидінням; 
		-протокол №18/24-301 від 04.08.2015, про результати аудіо-, відео контролю особи (Нетаємно) та відповідний аудіо запис, якими зафіксовано зустріч ОСОБА_15 з слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України ОСОБА_10 , яка відбулася 27.06.2015;
		-протокол №18/24-298 від 30.07.2015, про результати проведення НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж із застосуванням відповідних технічних засобів (Нетаємно) та відповідний аудіо запис, відповідно до яких було отримано інформацію з мережі мобільного оператора ТОВ «Астеліт» по номеру мобільного терміналу № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 ; 
		-протокол про результати спостереження за особою від 27.06.2015, фото таблицею та відповідним відеозаписом до нього, якими зафіксовано проведення співробітниками міліції спостереження за слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_10 .. 
		При цьому, згідно з ч.2ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених уст. 374 КПК України.
		Відповідно до вимогст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 цього Кодексу.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно до вимог ч.1ст.84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження та давши їм належну оцінку відповідно до вимогст. 94 КПК України, прийшов до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів, які б могли бути покладені в основу обвинувального вироку та не доведено, що ОСОБА_10 , вчинені кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України, оскільки частина з доказів, наданих стороною обвинувачення, здобута з порушенням норм процесуального законодавства, а інші, як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не доводять наявності в діях ОСОБА_10 складу інкримінованих йому злочинів.
		З зазначених вище підстав, суд вважає також недоведеним винуватість ОСОБА_11 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27  ч.1 ст.190, ч.5 ст.27  ч.1 ст.364 КК України.
		Так, згідно ст.190 КК України, визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обманом у розумінні цієї норми закону визнається, зокрема, повідомлення неправдивих відомостей з метою заволодіння чужим майном. При цьому потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно вважаючи, що це є правомірним або вигідним для нього.
		Слід також зазначити, що склад злочину передбачений ч.1 ст.190 КК України, передбачає перш за все його об`єктивну сторону, яка полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою, та суб`єктивну сторону у виді тільки прямого умислу, корисливого мотиву (спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна) та корисливої мети (збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб). У разі вчинення такого злочину прямою шкодою для потерпілого є саме майно (право на майно), яким заволодіває винна особа або його вартість, усі інші наслідки вже є непрямими збитками, заподіяними злочином.
		З фабули обвинувачення ОСОБА_10 вбачається, що 27.06.2015, близько 13 години, останній вступивши у попередню змову із слідчим СВ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , який був заздалегідь обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_10 , та за його пособництвом, перебуваючи у салоні автомобіля ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_17 , право на користування яким має ОСОБА_11 , на проїжджій частині навпроти магазину «АТБ», розташованого по вулиці Пастерівська, 30 у м. Черкаси, одержав від ОСОБА_15 раніше обмовлені грошові кошти в сумі 2000 гривень, при цьому допустив суперечності, зазначивши, що ОСОБА_10 шляхом шахрайства заволодів під виглядом отримання неправомірної вигоди грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 2000 грн..
		Проте під час судового розгляду свідок ОСОБА_15 пояснив, що кошти в сумі 2000 грн., належали не йому, він їх отримав від працівників ВВБ в Черкаській області.
		Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього, а відсутність цього виключає ознаки шахрайства.
		Разом з тим, під час проведення досудового розслідування нікого потерпілим визнано не було, а тому відсутня одна із складових ознак, яка включає в себе шахрайство, оскільки невідомо, відносно кого вчинено шахрайство.
		ОСОБА_15 в даному кримінальному провадженні, являється свідком, який надавав кошти обвинувачуваному ОСОБА_10 ..
		Також обвинувачення ОСОБА_10 не містить в собі, спосіб заволодіння чужим майном та обставини отримання ним коштів.
		Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 24.11.2016, постановленої у цій справі. 
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_10 , складу злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а також відповідно про відсутність в діях ОСОБА_11 , складу злочину передбаченого ч.5 ст.27  ч.1 ст.190 КК України, оскільки наведене виключає ознаки пособництва у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Крім того, з фабули обвинувачення вбачається, що вчинене ОСОБА_10 діяння, яке кваліфіковано за ч.1 ст. 364 КК України, завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України, за ознаками пособництва ОСОБА_10 , у заподіянні такої шкоди.
		Разом з тим, відповідно до диспозиції ч.1 ст.364 КК України та до положень п.3 примітки до цієї статті згідно із Законами від 21 лютого 2014 р. №746-VІІ та від 13 травня 2014 року №1261- VІІ (що набрали чинності відповідно 28 лютого та 04 червня 2014 року) було внесено зміни і викладено їх у наступній редакції: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (таким чином, відсутня ознака заподіяння шкоди авторитету та престижу органів державної влади), а істотною шкодою визначено таку, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, для наявності кримінально карного діяння, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, необхідно встановити, що в результаті допущеного службовою особою зловживання владою або службовим становищем було завдано саме матеріальної шкоди у вказаному розмірі, окремим громадянам або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що під час досудового розслідування, а також розгляду справи в суді, встановлено не було.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_10 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, та не вбачає в діях ОСОБА_11 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27  ч.1 ст.364 КК України, так як вище наведене виключає ознаки пособництва в діях ОСОБА_11 .
		Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною в ухвалі колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 24.11.2016, постановленої у цій справі. 
		Разом з тим, ті докази, які було надано стороною обвинувачення, як кожний по собі, так і у сукупності не усувають тих недоліків, які було зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції. 
		Слід також зазначити, що у кримінальному провадженні №42015250000000220 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а саме: негласна слідча (розшукова) дія у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж із застосуванням відповідних технічних засобів (у відповідності до ст.263 КПК України); негласна слідча (розшукова) дія у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи (у відповідності до ст.260 КПК України); негласна слідча (розшукова) дія спостереження за особою (у відповідності до ст.269 КПК України).
		Проте, відповідно до ч.2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 , не віднесено законодавством України до тяжких та особливо тяжких злочинів, а тому докази здобуті під час їх проведення, суд у відповідності до ст.86 КПК України, не може визнати допустимими, через порушення порядку їх отримання, встановленого цим Кодексом. 
		На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положеньст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонам, та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_10 , складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України, а також про відсутність в діях ОСОБА_11 , складу кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27  ч.1 ст.190, ч.5 ст.27  ч.1 ст.364 КК України.
		Відповідно до положеньст.62 Конституції України,ст.17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Згідно з положенням ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Отже з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_10 , на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що у діяннях ОСОБА_10 , є склад інкримінованих йому злочинів за ч.1ст.190,ч.1ст.364КК України. 
		Крім того, суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 , також необхідно виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що у діяннях ОСОБА_11 , є склад інкримінованих йому злочинів за ч.5 ст.27 - ч.1ст.190,ч.5ст.27-ч.1ст.364КК України. 
		Цивільний позовпо кримінальномупровадженню №42015250000000220,заявлено небуло. 
		Після набуття вироком законної сили, грошові кошти у розмірі 85260 (вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят) гривень, внесені у вигляді застави за ОСОБА_10 , слід повернути ОСОБА_27 .
		На підставі ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-хімічної експертизи №2/0997 від 24.07.2015, а також проведення судово-криміналістичної експертизи №1/702 від 28.07.2015, підлягають віднесенню за рахунок держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України. 
		Керуючись, ст.ст.368-370, 374 КПК України, суд, 
		 
		ЗАСУДИВ:
		Визнати ОСОБА_10 , невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.364 КК України та виправдати його у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Визнати ОСОБА_11 , невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.1 ст.190, ч.5 ст.27 - ч.1 ст.364 КК України та виправдати його у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Грошові кошти у розмірі 85 260 грн.(вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят гривень), які були внесені ОСОБА_27 на розрахунковий рахунок для внесення коштів у вигляді застави № 37316012002339, МФО 854018 ГУДКС України у Черкаській області, код 26261092,згідно зквитанцією№0.0.408802879.1 від 14.07.2015 року, після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_27 , за належністю.
		Витрати на залучення експертів для проведення судово-хімічної експертизи №2/0997 від 24.07.2015, а також проведення судово-криміналістичної експертизи №1/702 від 28.07.2015, віднести за рахунок держави.
		Речові докази у кримінальному провадженні №42015250000000220:
		- автомобіль ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_17 , після набрання вироком законної сили, залишити за належністю ОСОБА_17 ;
		- мобільний телефон «Nokia», який передано на зберігання ОСОБА_10 , після набрання вироком законної сили, залишити за належністю ОСОБА_10 ;
		- мобільний телефон «Fly», який передано під розписку ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили, залишити за належністю ОСОБА_11 ;
		- контрольний тампон, змиви, зразок СРХ, які знаходяться при матеріалах кримінального провадженні, після набрання вироком законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- грошові кошти в сумі 2000 гривень, передані на зберігання до філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкаси  повернути за належністю;
		- диск та карти пам`яті із записами негласних слідчих дій, які знаходяться при матеріалах кримінального провадженні, після набрання вироком законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
		   
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...