Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 198/623/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 14-369цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		04 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 198/623/18
		Провадження № 14-369цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ПФУ відповідно),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Маренич С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, та
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що у січні 2018 року він звертався до Юр`ївського сектору обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у смт Юр`ївка Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року      № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). Проте у призначенні такої пенсії йому було відмовлено у зв`язку із тим, що відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. Після цього позивач звертався до комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (далі - Комісія) щодо підтвердження періодів роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду його заяви Комісією прийнято рішення та підтверджено лише періоди роботи з 1978 року по 1980 рік. Позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» та Закрите акціонерне товариство «Юр`ївське» припинили свою діяльність, тому він не може отримати докази на підтвердження свого трудового стражу, який надає право на пенсію на пільгових умовах. 
		 
		Позивач вважав, що органи ПФУ фактично не визнали його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та відмовилися підтвердити відповідний стаж його роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві.
		 
		ОСОБА_1 просив встановити факт, що він працював трактористом-машиністом та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на тракторах, інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, а також безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва у колгоспі «Заповіт Леніна» з 10 жовтня 1988 року по        06 березня 2000 року та у Закритому акціонерному товаристві «Господарство Юр`ївське» з 25 березня 2000 року по 31 серпня 2005 року.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області                              від 14 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
		 
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, тому спори між учасниками цих правовідносин є публічно-правовими, а їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Суди роз`яснили позивачу, що він має право подати позов на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди помилково вважали, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач вважає, що якщо він обрав для себе найбільш доцільним спосіб звернення з цивільним позовом щодо встановлення факту, що має юридичне значення, то відповідно до частини першої статті 92 Конституції України ніхто не вправі зобов`язувати його змінювати спосіб захисту у законно обраній належній судовій юрисдикції, оскільки тільки позивач наділений правом вибору, до якого суду звертатися.
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначало, що судові рішення є законними і обґрунтованими, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою судді Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 05 червня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		 
		Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
		 
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Зі змісту позовної заяви  ОСОБА_1  вбачається, що встановлення факту трудового стажу йому необхідно для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Усічні 2018 року позивач звертався до Юр`ївського сектору обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII. Після відмови у призначенні пенсії з підстави необхідного стажу роботи, позивач звертався до Комісії щодо підтвердження періодів роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду заяви Комісією прийнято рішення про підтвердженняперіодівроботи з 1978 року по 1980 рік для зарахування до стажу роботи відповідно до пункту «в» статті 13  Закону № 1788-XII з урахуванням кількості відпрацьованих вихододнів в 1978 році (а. с. 15).
		 
		Органи ПФУфактично не визнали право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та відмовилися підтвердити відповідний стаж роботи позивача на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві.
		 
		Отримавши відмову органу, який призначає пенсії, ОСОБА_1  її в установленому законом порядку не оскаржив, а звернувся до суду із позовом про встановлення факту трудового стажу тракториста-машиніста, який безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
		 
		Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		 
		За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами ПФУ.
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 637,за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		 
		У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
		 
		Тобто встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами ПФУ.
		 
		Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
		 
		Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
		 
		Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження. 
		 
		Не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
		 
		Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		 
		Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		 
		Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
		 
		ПФУ (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
		 
		Якщо вирішення спору має відбуватися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження.
		 
		У справі, що розглядається, вирішення спору із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 403, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області                                  від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду                від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                  О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                        Н. П. Лященко  
		Т. О. Анцупова                                     О. Б. Прокопенко
		С. В. Бакуліна                                       В. В. Пророк
		В. В. Британчук                                    Л. І. Рогач
		Ю. Л. Власов                                         О. С. Ткачук       
		                                             М. І. Гриців                                              В. Ю. Уркевич
		                                              Д. А. Гудима                                           О. Г. Яновська
		                                              О. Р. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...