Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/2112/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Невиконання судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2019. Зареєстровано: 17.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/592/137/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016200440004583

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 592/2112/18
		                               Провадження № 1-кп/592/137/19 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 вересня 2019 року                                         м.Суми
		Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12016200440004583 від 21.10.2016 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Суми, Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої:
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за наступних обставин.
		   Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 у справі №592/2788/16-ц, яке набрало законної сили 02.08.2016, ОСОБА_8 зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітньою дитиною - донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням ОСОБА_7 визначено час спілкування з дитиною - донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного вівторка та четверга з 16-00 до 20-00 год. та кожної суботи з 10-00 до 20 год. в присутності матері дитини при умові, що дитина в той день не хворіє, у разі відсутності дитини за її місцем реєстрації, замінити побачення телефонною розмовою протягом півгодини або відеозв`язком за допомогою «Sкуре». 
		Відповідно до акта державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_10 від 09.09.2016 та заяви ОСОБА_8 від 09.09.2016 ОСОБА_8 зобов`язалася не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з донькою ОСОБА_9 , водночас ОСОБА_8 була попереджена про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
		Відповідно до свідоцтва про шлюб від 09.09.2017 ОСОБА_8 вступила у шлюб з ОСОБА_11 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_12 . 
		У вівторок 20.09.2016 о 16 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою поспілкуватись з останньою, відповідно до визначеного рішенням суду часу побачень. В подальшому з даного домоволодіння вийшла ОСОБА_13 , яка повідомила що її донька ОСОБА_8 знаходиться на роботі. Відповідно до графіку роботи ФОП « ОСОБА_14 », ОСОБА_8 вказаного дня не працювала, її місце перебування 20.09.2016 в ході слідства не встановлено. Також 20.09.2016 в період часу з 16 год. до 20 год. ОСОБА_7 неодноразово телефонував ОСОБА_8 , але остання не надала можливості поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 .
		Таким чином всупереч ухваленому рішенню Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 зобов`язанню та порядку зустрічей ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, та проводити побачення доньки ОСОБА_9 з батьком ОСОБА_7 , не прибула за вищевказаною адресою для проведення побачення та не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодила останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		У четвер 22.09.2016 близько 16 год. ОСОБА_8 , забравши ОСОБА_9 з дошкільного навчального закладу «Дельфін», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Лєрмонтова, буд. 2, та зустрівши у даному закладі ОСОБА_7 , не реагуючи на прохання останнього щодо спілкування з донькою, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, відвела їх
		спільну доньку додому за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином перешкодивши ОСОБА_7 у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У суботу 08.10.2016 о 10 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно до визначеного рішенням суду часу побачень. В подальшому з даного домоволодіння вийшла ОСОБА_8 , яка вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_7 та реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, перешкодила побаченню ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_9 за реальної можливості його провести. Також 08.10.2016 в період часу з 11 год. до 20 год., ОСОБА_7 , неодноразово телефонував ОСОБА_8 , але остання не надала можливості поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 . Таким чином 08.10.2016 у період часу з 10 до 20 год., ОСОБА_8 , не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		У четвер 11.10.2016 близько 16-00 год. ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, забравши ОСОБА_9 з дошкільного навчального закладу «Дельфін», що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Лєрмонтова, 2, та зустрівши у даному закладі ОСОБА_7 , не реагуючи на прохання останнього щодо спілкування з донькою, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, відвела їх спільну доньку до дому за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином перешкодивши ОСОБА_7 у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У вівторок 18.10.2016 о 16 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно до визначеного рішенням суду часу побачень. В подальшому з даного домоволодіння вийшла ОСОБА_8 , яка реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, без будь яких поважних причин, відмовилась проводити побачення та не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись зі ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		У суботу 26.11.2016 о 10 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно визначеного рішенням суду часу побачень. В подальшому з даного домоволодіння вийшла ОСОБА_15 , яка повідомила що її сестра ОСОБА_8 знаходиться на роботі. Відповідно до графіку роботи ФОП « ОСОБА_14 » ОСОБА_8 вказаного дня не працювала, її місце перебування 26.11.2016 в ході досудового слідства не встановлено. Також 26.11.2016 в період часу з 18 год. до 19 год., ОСОБА_7 , неодноразово телефонував ОСОБА_8 , але остання не надала можливості поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, не прибула за вищевказаною адресою для проведення побачення та у період часу з 10 до 20 год. 26.11.2016 не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		У вівторок 24.01.2017 у період часу з 16 до 17 год. ОСОБА_8 , знаходячись в м. Суми по вул. Прокоф`єва, не реагуючи на неодноразові дзвінки ОСОБА_7 з проханням надати можливість поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 , продовжуючи свої вище вказані протиправні дії, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, відмовилась дати телефон донці, чим не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 , шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У четвер 26.01.2017, 12 год. 36 хв., ОСОБА_7 , зателефонував ОСОБА_8 та попрохав надати можливість зустрітись з донькою в кінотеатрі «Дружба» в м. Суми, але ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, без будь яких підстав відмовила у проведенні побачення та відмовилась давати телефон доньці для спілкування з батьком. О 17 год. 27 хв. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно до визначеного судом часу побачень та викликав працівників поліції за даною адресою. В подальшому лише після прибуття працівників поліції, о 17 год. 34 хв., ОСОБА_8 вивела ОСОБА_9 на вулицю для проведення побачення. 
		Також у період часу з 16 до 20 год. 26.01.2017 ОСОБА_8 не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином усіма вищевказаними діями перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		У четвер 06.04.2017 о 16 год. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та попрохав надати можливість зустрітись з донькою, але ОСОБА_8 , продовжуючи свої вищевказані протиправні дії, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, повідомила, що на даний час перебуває на роботі, а тому не може провести дане побачення. Відповідно до графіку роботи ФОП « ОСОБА_16 », ОСОБА_8 , вказаного дня не працювала, її місце перебування 06.04.2016 в ході досудового слідства не встановлено. Також 06.04.2016 в період часу з 17:00 год. до 20 год., ОСОБА_7 , неодноразово телефонував ОСОБА_8 , але остання відмовилась давати телефон доньці для спілкування зі ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_8 у період часу з 16 до 20 год. 06.04.2017 не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, тим самим перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У четвер 06.05.2017 близько 14 год. ОСОБА_8 виїхала з м. Суми до м. Білопілля, Сумської області. Також 06.05.2016 в період часу з 10 год. до 19 год. ОСОБА_7 неодноразово телефонував ОСОБА_8 , але остання не надала можливості поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 , таким чином перешкодивши ОСОБА_7 у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У вівторок 16.05.2017 о 16 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно до визначеного рішенням суду часу побачень. Із вказаного домоволодіння до ОСОБА_7 ніхто не вийшов, ОСОБА_8 , не реагуючи на неодноразові дзвінки ОСОБА_7 з проханням надати можливість поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 , продовжуючи свої вищевказані протиправні дії, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У вівторок 23.05.2017 о 16 год. ОСОБА_7 прийшов за місцем реєстрації своєї доньки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спілкування з останньою, відповідно до визначеного судом часу побачень. Із вказаного домоволодіння до потерпілого ніхто не вийшов, ОСОБА_8 , не реагуючи на неодноразові дзвінки ОСОБА_7 з проханням надати можливість поспілкуватись з донькою ОСОБА_9 , продовжуючи свої вищевказані протиправні дії, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, не надала ОСОБА_7 можливості спілкуватись із ОСОБА_9 особисто, шляхом телефонної розмови або відеозв`язку, таким чином перешкодивши останньому у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання. 
		У четвер 08.06.2017 в період часу з 17 год. до 20 год., ОСОБА_7 неодноразово телефонував ОСОБА_8 та просив останню надати можливість поговорити по телефону з донькою, але ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Білопілля Сумської області, а з 17 год. 19 хв. у м. Суми, більш точного місця її перебування слідством не встановлено, відмовилась давати телефон доньці, таким чином, продовжуючи свої вищевказані протиправні дії, реалізуючи свій злочинній намір, діючи умисно та цілеспрямовано, не бажаючи виконувати вищевказане рішення суду, перешкодила ОСОБА_7 у спілкуванні зі ОСОБА_9 , тобто умисно не виконала рішення суду за наявності реальної можливості його виконання.
		Своїми діями ОСОБА_17 упродовж 2016 та 2017 років, а саме 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не виконувала рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 22.06.2016, яке набрало законної сили 02.08.2016, шляхом систематичного перешкоджання ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітньою дитиною - донькою ОСОБА_9 у визначений судом час, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України - умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили. 
		 
		Обвинувачена свою вину у вчинені кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах не визнала повністю та відмовилася давати покази. 
		 
		Стороною обвинувачення надані наступні докази.
		Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що має з ОСОБА_17 спільну дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З квітня 2015 ОСОБА_4 з дитиною живуть окремо. Згаданим рішенням суду визначений графік участі у вихованні, шляхом побачень у вівторок і четвер з 16-00 до 20-00, у суботу з 10-00 до 20-00. 
		09.09.2016 представники виконавчої служби повідомили ОСОБА_4 про необхідність виконання рішення суду і попередили про кримінальну відповідальність, про що оформили відповідні документи.
		20.09.2016 прийшов додому за місцем проживання дочки з метою побачення з донькою. Втім ОСОБА_4 пішла з дому, а дитину залишила на свою матір ОСОБА_19 .. Побачитися з дитиною так і не дали. У зв`язку з невиконанням рішення викликав поліцію. 
		22.09.2016 приблизно о 16-00 прибув до ДНЗ «Дельфін», але ОСОБА_4 без жодних пояснень забрала дитину додому і не надала можливості поспілкуватися. 
		08.10.2016 приблизно о 10-00 прибув за місцем проживання дочки, але ОСОБА_4 дитину не видала. О 14-00 вона зателефонувала і запропонувала побачення з дитиною о 16-00. Втім коли прийшов до них, вона знов дитину не надала.
		11.10.2016 приблизно о 16-00 прибув до ДНЗ «Дельфін », але ОСОБА_4 зі своєю сестрою без жодних пояснень забрали дитину додому. У закладі ОСОБА_4 попередила співробітників ДНЗ щоб його до дитини не пускали.
		18.10.2016 приблизно о 16-00 прибув за місцем проживання, але ОСОБА_4 дитину не видала. У присутності представників ювенальної превенції ОСОБА_4 зобов`язалася надавати дитину, втім коли представники пішли вона дитину забрала. 
		26.11.2016 приблизноо 10-00прибув замісцем проживання дитини, але ОСОБА_4 місце проживання покинула, а дитину залишила ОСОБА_19 .. Близько 20 разів телефонував ОСОБА_4 на її особистий телефон, але вона не відповідала.
		24.01.2017зателефонував ОСОБА_4 на телефон,щоб поспілкуватися з дитиною, але вона стала погрожувати і відмовилася надавати дитину. У цей день сам був у Чернігівській області.
		26.01.2017 о 16-00 зателефонував ОСОБА_4 і попросив дати дитину, щоб сходити до кінотеатру «Дружба». Однак від останньої у свій бік почув тільки образи, а дитину вона не надала.
		06.04.2017 о 16-00 зателефонував ОСОБА_4 і попросив дати дитину, на що остання стала погрожувати. 
		06.05.2017 ОСОБА_4 виїхала за межі міста Суми. Зателефонував їй щоб поспілкуватися з дитиною, але ОСОБА_4 відмовила.
		16.05.2017 лише телефонував ОСОБА_4 , але остання телефон не брала.
		23.05.2017 приблизно о 16-00 прийшов за місцем проживання але ніхто двері не відчинив і на телефонні дзвінки не відповідали.
		08.06.2017 приблизно о 17-20 знов зателефонував, але ОСОБА_4 на телефонний дзвінок не відповіла. Знає, що дитина була десть у Білопольському районі.
		Також потерпілий зазначив, що про кожний випадок невиконання повідомляв поліцію. 
		 
		Свідок ОСОБА_10 , старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіальногоуправління юстиції в Сумській області, пояснила, що у неї 05-12 вересня 2016 року на виконанні був виконавчий лист Ковпаківського районного суду м. Суми. Згідно рішення суду ОСОБА_4 зобов`язана була не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_7 .. ОСОБА_20 за місцем проживання було доведено зміст судового рішення та відібрано відповідну розписку. Виконавче провадження з виконання судового рішення було закрите у зв`язку з виконанням.
		Свідок ОСОБА_21 , пояснила, що до кінця листопада 2017 як інспектор ювенальної превенції сектору превенції Сумського ВП ГУНП в Сумській області виконувала посадові обов`язки на території за місцем проживання ОСОБА_4 .. ОСОБА_7 звертався зі скаргами, що ОСОБА_22 не дає бачитися з дочкою. ОСОБА_7 пред`явив рішення суду яким встановлено порядок побачень з дитиною. У зв`язку з такими зверненнями телефонувала ОСОБА_23 .. Вона заперечувала,, що чинить перешкоди ОСОБА_7 .. Пояснювала, що іноді дитина була хвора, іноді була на роботі. Одного разу разом з ОСОБА_24 і ОСОБА_7 ходили до ОСОБА_25 і вона вивела дитину на побачення зі ОСОБА_7 . Останній гуляв з дитиною на виставці в «Універмазі «Київ». 
		Свідок ОСОБА_24 , пояснив, що працює у Службі у справах дітей Сумської міської ради. Приблизно взимку на початку 2017 року до нього звернулася з сектору ювенальної превенції ОСОБА_26 .. Звернення стосувалося того, що надійшло звернення ОСОБА_7 про перешкоди у спілкуванні з дитиною з боку ОСОБА_4 . Приблизно о 16-00 разом з ОСОБА_27 і ОСОБА_7 особисто приходив додому до ОСОБА_4 за адресою проїзд Урицького, 9. Вони роз`яснили останній необхідність надання дитини ОСОБА_7 для побачень та виховання. ОСОБА_4 заперечувала, що не дає дитину ОСОБА_7 , казала, що він нанеї наговорює. Дитину вона вивела на вулицю. Однак дитина, дівчинка віком близько 3-4 років, не хотіла іти до ОСОБА_7 .. Потім усі разом вирішили піти до ТЦ «Київ». Там дитина провела певний час зі ОСОБА_7 , а вони з матір`ю були поряд. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вочевидь існували неприязні стосунки. Про невиконання рішення казав лише ОСОБА_7 .
		 
		Свідок ОСОБА_28 , інспектор роти №3 БУПП в Сумській області, пояснив, що взимку, точного часу не пам`ятає, виїздив до ТРЦ «Лавина» на виклик. Згідно повідомлення була конфліктна ситуація між колишніми чоловіком і дружиною. По приїзді на місці був інший екіпаж з учасниками конфлікту. Пам`ятає, що ОСОБА_4 доставив у Сумський ВП для написання заяви.
		Свідок ОСОБА_29 , інспектор навчально-методичної роботи академії поліції м. Суми Сумської філії ХНУВС, пояснив, що у 2017 році на весні у вечірній час, точного часу не пам`ятає, чергував з ОСОБА_30 та їздив на виклик до ТЦ «Лавина». Там між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 був конфлікт з приводу дитини. Поспілкувавшись з ними доставив ОСОБА_4 до Сумського ВП. Остання була з дитиною, дівчинкою, за віком близько 4-5 років. Також до Сумського ВП доставили ОСОБА_7 .. Свідок пояснив, що зі слів колег, виклики поліції по цим особам вже були із-за дитини, нібито ОСОБА_4 не дає бачитися з дитиною. 
		Свідок ОСОБА_31 , командир роти ТОР УПП в Сумській області, пояснив, що взимку 2017 року приблизно в період з 17-00 до 19-00, точного часу не пам`ятає, був на чергуванні. Екіпажом виїздив на виклик ОСОБА_7 на вул. Горького у м.Суми. Останній пояснив, що має рішення суду на побачення з дитиною, але дружина не надає дитину. Він також показав де живе матір з дитиною, у будинках у приватному секторі. Постукали у будинок і двері вичинила чи сама ОСОБА_4 чи її матір, точно не пригадує. На скаргу ОСОБА_7 ОСОБА_4 пояснила, що не чинить перешкод у спілкуванні та вивела дитину на вулицю. Це була дівчинка, віком приблизно 4 роки. ОСОБА_7 і дитина разом погуляли приблизно 15 хвилин і після цього ОСОБА_7 сказав, що задоволений побаченням та вважав, що оскільки холодно то слід припинити побачення у інтересах дитини. Також свідок вказав, що влітку так само виїзжав на виклик ОСОБА_7 .. Однак матері і дитини за місцем проживання не було. Зі слів матері ОСОБА_4 виїхала з дитиною за межі Сумської області. ОСОБА_32 розмовляв з ОСОБА_4 по телефону, остання казала, що за межами Сумської області. Вважає, що ОСОБА_7 викликав поліцію, щоб зафіксувати факт.
		Свідок ОСОБА_33 , пояснив, що є підприємцем. У 2016 році орендував торгівельну точку по вул.Горького у ОСОБА_34 .. Там у нього працювала ОСОБА_35 ( ОСОБА_4 ). За розкладом вона працювала п`ять робочих днів і два вихідних. Потім працювала чотири через чотири. Не виключає, що напарники могли підміняти одна одну. Також свідок знає ОСОБА_36 , але та працювала у ФОП ОСОБА_16 .. Свідок не обізнаний у відносинах між ОСОБА_35 ( ОСОБА_4 ) і ОСОБА_7 ..
		Свідок ОСОБА_36 , пояснила, що працювала з ОСОБА_22 у ФОП ОСОБА_37 приблизно у 2016-2017 роках. Працювали по графіку чотири дні через чотири вихідні дні. Іноді підміняла ОСОБА_22 на її прохання, якщо хворіла дитина чи у інших невідкладних випадках. Інді остання підміняла її, зокрема у квітні 2017 року та у липні 2017. Одного разу в січні 2017 року свідок заміняла ОСОБА_38 . У той день приблизно о 16-00 ОСОБА_7 приходив на роботу і цікавився де ОСОБА_4 .. Потім приходили співробітники поліції і зафіксували, що ОСОБА_4 не було на роботі. Остання розповідала, що ОСОБА_7 заважає жити, нервує її і дитину, телефонував і ображав по телефону. 
		Свідок ОСОБА_16 , пояснила, що є підприємцем. ОСОБА_35 ( ОСОБА_4 ) працювала у неї продавцем продовольчих товарів 2017-2018 роках у кіоску на АДРЕСА_3 . Режим роботи був чотири дні через чотири дні. Графіки роботи складалися на рік уперед. Не виключає, що іноді продавці підміняли одна одну за домовленістю. Продавці одна одну могли підміняти, але повинні були відробити необхідні часи. Зі свого боку суворо не вимагала від продавців дотримуватися графіку. Головне, щоб працювала торгівельна точка і продавці відпрацювали свої години. У зв`язку з хворобою ОСОБА_4 , могла не виходити на роботу. Відпрацьовані години були зазначені у графіках роботи та табелях обліку робочого часу. Про судове рішення свідку нічого не відомо. 
		 
		Графіки роботи і Графіки обліку робочого часу ФОП ОСОБА_39 за період січня  червня 2017 з 08-00 до 20-00, згідно яких визначені робочі дні ОСОБА_36 і ОСОБА_22 .. Зокрема порівнюючи графік роботи і побачень встановлених судовим рішенням та пред`явлені у обвинуваченні вбачається, що у ОСОБА_22 24.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 були неробочими днями. Робочим днем був четвер 26.01.2017 з 08-00 до 20-00. (т.1 а.с.234)
		Табелі обліку робочого часу ФОП ОСОБА_40 за період січня  червня 2017 року, з яких вбачається, що ОСОБА_22 відпрацьовувала згідно наведеного вище графіку робочі дні. Зокрема 26.01.2017 відпрацювала 12 годин. 24.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 немає відпрацьованих годин.
		Графіки обліку робочого часу ФОП ОСОБА_14 у період вересня 2016  січня 2017 з яких вбачається, що ОСОБА_35 ( ОСОБА_4 ) визначені не робочі дні 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 24.01.2017, 26.01.2017. Робочий день з 08-00 до 20-00 визначено 26.11.2016.
		Документи виконавчого провадження №585/17 та за ЄДРВП №52120312 з яких вбачається, що 05.09.2016 постановою державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження за заявою ОСОБА_7 про виконання рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.06.2016, справа №592/2788/16-ц, яким зобов`язано ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітню дитиною донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		09.09.2016 державним виконавцем ОСОБА_10 доведено до ОСОБА_8 резолютивну частину виконавчого листа. У той же день ОСОБА_8 склала письмову заяву на адресу відділу державної виконавчої служби у якій зобов`язалася не чинити ОСОБА_7 перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_9 та про те що резолютивну частину виконавчого листа доведено до відому.
		12.09.2016 державний виконавець ОСОБА_10 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 52120312 на підставі п. 8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», з примусового виконання виконавчого листа №592/2788/16 виданого 22.06.2016 Ковпаківським районним судом м.Суми, про зобов`язання ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова мотивована тим, що згідно заяви боржника від 09.09.2016 остання зобов`язується не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з донькою ОСОБА_9 . Про кримінальну відповідальність попереджена, про що складено акт державного виконавця від 09.09.2016.
		03.11.2016 Ковпаківським районним судом м.Суми розглянуто скаргу ОСОБА_7 на постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_10 про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа ОСОБА_8 , та постановлено ухвалу. Так скаргу про скасування постанови державного виконавця ОСОБА_10 про закінчення виконавчого провадження № 521200312 від 10.09.2016, як таку що є необґрунтованою та прийнята передчасно і без виконання всіх визначених законом заходів; зобов`язання державного виконавця Ковпаківського ВДВС Сумського МУ Юстиції ОСОБА_10 відновити виконавче провадження № 521200312 від 10.09.2016, виконати вимогист. 63 Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про накладення на боржника штрафу та надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушеннязалишити без задоволення.
		Також виконавче провадження містить копію виконавчого листа Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.06.2016, справа №592/2788/16-ц, який виданий 30.08.2016. З виконавчого листа вбачається, що у листі наведена цитата судового рішення «Ковпаківський районний суд м.Суми 22 червня 2016 р. розглянувши справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради про усунення перешкод виконання батьківських прав та обов`язків і встановлення графіку спілкування з дитиною суд вирішив: зобов`язати ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітньою дитиною донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .» «Судове рішення набрало законної сили 02.08.2016.»
		У матеріалах виконавчого провадження міститься скарга ОСОБА_7 в якій він зазначає, що ОСОБА_8 , не виконала судове рішення і ці факти зафіксовані працівниками патрульної поліції та Сумським ВП ГУНП в Сумській області 09.07.16, 6.07.16, 22.07.16, 30.07.16, 06.08.16, 11.08.16, 13.08.16, 20.08.16, 23.08.16, 27.08.16, 30.08.16.
		Відеозаписи зроблені ОСОБА_7 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 11.10.2016, 26.11.2016. 
		Так у записах датованих 22.09.2016 міститься інформація про те, що ОСОБА_7 коментує події, повідомляє, що ОСОБА_4 не дає дитину. ОСОБА_4 йде з дитиною по вулиці і уходить. ОСОБА_7 у спину докоряє, що має право на побачення. Відео переривається та не містить повних подій. ОСОБА_7 з`ясовує стосунки, питає чого його ображають. 
		08.10.2016 ОСОБА_7 коментує події, які не стосуються подій кримінального провадження. Згадує про рішення про встановлення його батьківства. Згадує рішення про його участь у вихованні дитини. Він зазначив, що знаходиться у проїзді Урицького, 9. Постукав у хвіртку. На вулиці крапає невеликий дощ. ОСОБА_7 просить дати дитину. ОСОБА_4 просить убрати камеру. Після цього ОСОБА_7 викликає поліцію. На виклик приїхав патрульний автомобіль. ОСОБА_7 знов починає запис о 16-00, пригадав події дня і зазначає, що на пропозицію ОСОБА_8 з`явився для побачення з дитиною. Вийшла жінка (зі слів ОСОБА_7 - ОСОБА_13 ) і стала докоряти, що не приніс подарунки, ОСОБА_7 висловив зустрічний докор щодо боргу. ОСОБА_13 пішла, і із-за забору жіночій голос сказав, що дитину по дощу не пустять. ОСОБА_7 викликав поліцію. Приїхали співробітники поліції і зайшли у будинок. 
		11.10.2016 о 15-15 ОСОБА_7 прийшов до дошкільного закладу «Дельфін», звернувся до дитини і повідомив, що чекає. Потім прийшла ОСОБА_22 і у присутності ОСОБА_7 забрала дитину. При цьому ОСОБА_7 зробив зауваження, що має право на побачення і є відповідне рішення. Дитина не спілкувалася зі ОСОБА_7 .. Потім ОСОБА_7 йде за ними і висловлює наміри спілкуватися. ОСОБА_22 несе дитину на руках та проганяє ОСОБА_7 .
		26.11.2016 ОСОБА_7 коментує події, що ОСОБА_4 не з`явилася до суду. Він прийшов за місцем проживання дитини. Втім дитину не дали. Потім він стукає у хвіртку. Вийшла, зі слів ОСОБА_7 , ОСОБА_42 і сказала, «на роботі», маючи на увазі ОСОБА_4 .. ОСОБА_7 викликав поліцію. 
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.02.2018 з якого вбачається, що ПРАТ «ВФ Україна» надана інформація про з`єднання абонентського номеру НОМЕР_1 по датах(т. 2 а.с.4-11). 
		Так 20.09.2016 з 16-00 до 20-00 мобільний термінал з абонентським номером мав зв`язок у м. Суми в межах дії базової станції на вул. Горького. 
		08.10.2016 з 10-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. 8-го Березня, вул.Калінінградська.
		18.10.2016 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул.Калінінградська.
		26.11.2016 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. Горького.
		13.12.2016 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. Горького.
		24.01.2017 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. Прокоф`єва.
		26.01.2017 з 16-00 до 20-00  у м. Суми в межах дії базової станції на вул. 8-го Березня, вул. Горького.
		06.04.2017 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. Прокоф`єва.
		16.05.2017 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул.Калінінградська, вул.Засумська.
		23.05.2017 з 16-00 до 20-00 - у м. Суми в межах дії базової станції на вул. 8-го Березня, вул.Калінінградська.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2017 з якого вбачається, що ПРАТ «ВФ Україна» надана інформація про з`єднання абонентського номеру НОМЕР_1 по датах. (т.2 а.с. 16-31): 
		06.05.2017 з 10-00 до 19-00 мобільний термінал з абонентським номером мав зв`язок в межах дії базової станції у м.Білопілля та с.Речки, Білопільського району Сумської області;
		08.06.2017 з 16-00 до 20-00 у м.Білопілля та с.Речки, Білопільського району Сумської області та м.Суми вул. Прокоф`єва.
		 
		Свідки ОСОБА_13 , мати обвинуваченої, та ОСОБА_15 , сестра обвинуваченої, відмовилися від показів.
		 
		Положеннями статті 17 КПК України «Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини» визначено наступне:
		1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Положеннями статті 22 КПК України «Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості» визначено наступне:
		1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		6. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		 
		Судом повністю надано можливість стороні обвинувачення надати усі наявні докази обвинувачення, які вони вважали за необхідне подати на підтвердження невиконання судового рішення 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017. 
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується, у тому, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 у справі №592/2788/16-ц, яке набрало законної сили 02.08.2016, ОСОБА_8 зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з малолітньою дитиною - донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням ОСОБА_7 визначено час спілкування з дитиною - донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного вівторка та четверга з 16-00 до 20-00 год. та кожної суботи з 10-00 до 20 год. в присутності матері дитини при умові, що дитина в той день не хворіє, у разі відсутності дитини за її місцем реєстрації, замінити побачення телефонною розмовою протягом півгодини або відеозв`язком за допомогою «Sкуре». 
		 
		Втім ОСОБА_4 не виконала рішення за наведеними вище обставинами обвинувачення 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017.
		 
		З наведеного змісту рішення вбачається, що воно ухвалене згідно ч. 2 ст. 159 СК України. Так суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		Положеннями ч. 1 ст. 382 КК України передбачена відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
		Ураховуючи наведений зміст рішення суду та положення ч. 2 ст. 159 СК України, диспозицією ч. 1 ст. 382 КК України встановлена кримінальна відповідальність за кожен день невиконання судового рішення 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017.
		Кожен день невиконання рішення утворює закінчений склад злочину, а тому по кожному дню слід встановлювати обставини вчинення злочину на підставі досліджених доказів.(ст.91 КПК України)
		ОСОБА_43 пояснив обставини невиконання судового рішення по кожному дню 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017.
		Усі допитані свідки обвинувачення не підтвердили, що ОСОБА_4 не виконувала судове рішення саме 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017. Так свідки не були очевидцями подій. Покази свідків напряму не підтверджують невиконання ОСОБА_4 судового рішення по дням та обставинам зазначеним у обвинуваченні. Зазначені покази свідків певною мірою підтверджують лише слова потерпілого ОСОБА_7 , що обвинувачена не дає спілкуватися з дитиною. Однак на підставі таких показів ствердно не можна встановити невиконання судового рішення при обставинах зазначених у обвинуваченні. 
		Неможливо встановити наявність чи відсутність умислу у ОСОБА_4 щодо виконання чи не виконання судового рішення. Тобто неможливо встановити умисел та його вид, тобто обставини вчинення злочину.
		Державний виконавець ОСОБА_10 надала покази, щодо виконавчого провадження, яке перебувало у неї в провадженні, що ОСОБА_4 зобов`язалася виконувати судове рішення. Втім наведені вище матеріали виконавчого провадження вказують на те, що ОСОБА_4 , вона ж ОСОБА_8 , була ознайомлена лише з частиною судового рішення про зобов`язання не чинити перешкоди ОСОБА_7 , втім, графік побачень та спілкування ОСОБА_7 з донькою не доводився. Виконавче провадження було обмежено лише тим, що ОСОБА_4 письмово зобов`язалася не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з дитиною. Графік побачень та спосіб спілкування ОСОБА_7 з донькою у межах дослідженого виконавчого провадження до ОСОБА_4 не доводився. 
		ОСОБА_44 , співробітник Служби у справах дітей, та ОСОБА_21 , інспектор ювенальної превенції сектору превенції Сумського ВП ГУНП в Сумській області, лише підтвердили, що були звернення ОСОБА_7 з приводу того, що ОСОБА_22 нібито не давала бачитися з дитиною. На початку січня 2017 року у присутності цих свідків ОСОБА_7 спілкувався з дитиною. Свідок ОСОБА_21 казала, що зі слів ОСОБА_7 було судове рішення про порядок побачення з дитиною. 
		Поліцейські ОСОБА_28 , ОСОБА_29 виїздили до ТРЦ «Лавина» на виклик щодо конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .. Втім обставини зазначеного конфлікту не мають значення для розгляду справи, не стосуються обставин обвинувачення, а лише підтверджують наявність неприязних стосунків між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ..
		Поліцейський ОСОБА_31 , який виїздив за місцем проживання ОСОБА_4 з дитиною на виклик ОСОБА_7 . Втім зазначений свідок лише підтвердив, що була скарга останнього, що йому перешкоджають бачитися з дитиною. Однак зі слів свідка ОСОБА_4 повністю заперечувала скаргу ОСОБА_7 .. У присутності цього свідка ОСОБА_7 гуляв і спілкувався з дитиною та за власної ініціативи припинив спілкування.
		Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_36 лише підтвердили, що у період який співпадає з періодом обвинувачення ОСОБА_4 , вона ж ОСОБА_8 , працювала у торгівельній точці на вул. Горького згідно графіків. Втім графіки були орієнтовні, ОСОБА_36 підміняла ОСОБА_4 на її змінах і навпаки. 
		Сторона обвинувачення обґрунтовувала можливість виконання рішення графіками робочих часів обвинуваченого ОСОБА_4 .
		З огляду на покази зазначених свідків ОСОБА_45 , ОСОБА_16 та ОСОБА_36 , графіки обліку робочого часу ОСОБА_4 у ФОП ОСОБА_39 за період січня  серпня 2017, табелі обліку робочого часу ФОП ОСОБА_40 за період січня  червня 2017 року, рафіки обліку робочого часу ОСОБА_35 ( ОСОБА_4 ) у ФОП ОСОБА_14 , самі по собі нічого не підтверджують. На таких доказах лише припускається, що у ОСОБА_4 не було причин не виконувати судове рішення з тих мотивів, що вона не була на роботі.
		Згідно графіків 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 24.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 були у ОСОБА_4 неробочими днями. 26.11.2016 і 26.01.2017 згідно графіків та табелів обліку використаного робочого часу були робочими днями з 08-00 до 20-00. Тому згідно графіків саме 26.11.2016 і 26.01.2017 у ОСОБА_4 не було об`єктивної можливості виконати судове рішення. Тому обставини обвинувачення за 26.11.2016 і 26.01.2017 також і з цих підстав є сумнівними. 
		Поряд з цим свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 зазначили, що графіки були орієнтовними, для оплати праці. Наймані працівники могли підміняти один одного, що підтвердила свідок ОСОБА_46 .. Остання зазначила, що у січні і у квітні 2017 підміняла ОСОБА_22 .. Таким чином обставини вчинення злочину 24.01.2017, 06.04.2017, можна ставити під сумнів, щодо наявності у ОСОБА_4 можливості виконання рішення.
		Лише покази ОСОБА_7 про невиконання ОСОБА_4 судового рішення при обставинах наведених у обвинуваченні, є недостатніми. Певною мірою покази є сумнівними оскільки зазначені свідки підтверджували наявність конфліктів та неприязних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 .. І у даному випадку лише покази потерпілого ОСОБА_7 є недостатніми.
		З`єднання абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користувалася ОСОБА_4 , підтверджує лише, з`єднання і місцезнаходження терміналу на час з`єднання. 
		Втім такий доказ не можна оцінити як такий, що підтверджує невиконання судового рішення при обставинах наведених у обвинуваченні. 
		Стороною обвинувачення і потерпілим надані відеозаписи датовані 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 26.11.2016 та зроблені ОСОБА_47 ..
		При наданні оцінки відеозаписам слід зазначити наступне. 
		За 26.11.2016 на відеозаписі міститься інформація, що ОСОБА_7 повідомлено, що ОСОБА_4 на роботі, що узгоджується з табелями обліку робочого часу і графіку роботи ФОП ОСОБА_14 згідно яких у ОСОБА_4 26.11.2016 був робочий день з 08-00 до 20-00.
		По відеозаписах 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016 ОСОБА_4 заперечує проти зйомки, або каже прибрати камеру, або тікає. Відеозаписи зроблені уривками, що не виключає того, що якісь інші події відбувалися за кадром.
		Дії ОСОБА_7 по створенню відеозаписів за своїм змістом відповідають слідчій дії по спостереженню за особою та місцем.
		Згідно ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
		Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
		Положеннями ст. 269 КПК України визначені засади проведення слідчих дій, щодо спостереження за особою, річчю або місцем.
		Так для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об`єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.
		За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис (ч. 1 ст. 269 КПК України). Згідно частини 2 цієї статті, спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248 - 250 цього Кодексу.
		Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу. (ч. 3 ст. 269 КПК України)
		З наведеного змісту положень закону вбачається, що слідча дія спостереження здійснюється слідчим або відповідними оперативними підрозділами за його дорученням зі складанням протоколу слідчої дії та на підставі відповідного рішення слідчого судді, прокурора чи слідчого.
		Втім стороною обвинувачення не надано суду відповідних рішень слідчого судді, прокурора чи слідчого, протоколів. 
		Більше того така фіксація здійснена до внесення до ЄРДР, на порушення ч. 3 ст. 214 КПК України. 
		Слід також зазначити, що згідно зі ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження й підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Згідно ч. 2 цієї статті до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частини першої цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). 
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, котрі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, які були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені у ч. 1 цієї статті. Таким чином відеозапис можна віднести до документів. 
		Ст. 34 Конституції України закріплено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на власний розсуд. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація  це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Таким чином, у процесі здійснення відеозапису створюється інформація.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформація з обмеженим доступом є конфіденційною, таємною та службовою інформацією. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку та згідно з передбаченими нею умовами, а також в інших випадках, визначених законом.
		Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості, у тому числі про факти порушення прав і свобод людини, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб тощо.
		Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦК України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, у тому числі таємне, без згоди особи, може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 271 ЦК України, зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
		Ураховуючи наведене, обов`язкова згода фізичної особи на відеозйомку, передбачена ст.307 ЦК України, необхідна у взаємовідносинах, пов`язаних з приватним (особистим) життям, яке охороняється законодавством від неправомірних втручань з боку інших осіб.
		Втім з відеозаписів вбачається, що відеозйомку здійснено без згоди ОСОБА_4 і проти її волі. Таким чином збирання доказів саме у такий спосіб суперечить наведеним положенням КПК України та ЦК України.
		З огляду на зазначене та положення ст.ст. 86, 214 КПК України відеозаписи є недопустимими і на такі докази суд не може послатися при ухваленні вироку. 
		Жоден доказ обвинувачення, окрім показів потерпілого ОСОБА_7 , не підтверджує того факту що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 у справі №592/2788/16-ц, яке набрало законної сили 02.08.2016, ОСОБА_7 визначено час спілкування з дитиною - донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного вівторка та четверга з 16-00 до 20-00 год. та кожної суботи з 10-00 до 20 год. в присутності матері дитини при умові, що дитина в той день не хворіє, у разі відсутності дитини за її місцем реєстрації, замінити побачення телефонною розмовою протягом півгодини або відеозв`язком за допомогою «Sкуре». 
		Стороною обвинувачення надані документи з виконавчого провадження, яке також не містить рішення суду. З провадження та документів вбачається, що на виконанні перебував виконавчий лист у якому міститься лише зобов`язання ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_7 перешкоду спілкуванні з донькою. 
		Стороною обвинувачення взагалі не надано доказів на підтвердження стану здоров`я дитини по дням по яких пред`явлено обвинувачення. Згідно зазначеного у обвинувальному акті рішення суду стан здоров`я дитини мав також вирішальне значення при побаченнях. Такий недолік розслідування згідно ч. 4 ст. 17 КПК України тлумачиться на користь обвинуваченої. 
		Ураховуючи наведене у сукупності вбачається, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 злочинів передбачених ч. 1 ст. 382 КК України.
		Окрім того прокурором наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за №12016200440004583 від 21.10.2016. З витягу вбачається, що 21.10.2016 о 12:07:14 звернувся ОСОБА_7 з заявою про те, що ОСОБА_8 не виконує рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.06.2016 року про зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною. Попередня кваліфікація злочину ч. 1 ст. 382 КК України. 
		З обставин обвинувачення вбачається, що до внесення відомостей до ЄРДР минули дні 20.09.2016, 22.09.2016, 08.10.2016, 11.10.2016, 18.10.2016. 
		На час внесення відомостей до ЄРДР, що не наступили 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017.
		Узагальнюючи зміст положень ст. 214 КПК України за кожним випадком звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення та виявлення самостійно слідчим чи прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вносяться відомості до ЄРДР та розпочинається кримінальне провадження.
		Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
		1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
		3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
		5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
		6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
		7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
		Згідно п.8 «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом Генеральної прокуратура, від 06.04.2016, № 139, відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.
		Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Ураховуючи наведені положення закону вбачається, що відомості до ЄРДР внесені з порушеннями. Так не зазначено про які саме події вчинення злочину заявлено ОСОБА_7 .. Якщо припустити, що він зазначив про події які передували часу внесення відомостей 21.10.2016, то очевидним є те, що у той день відомості про вчинення злочинів не могли бути внесені на майбутнє, а саме по датам 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017. 
		Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016200440004583 від 21.10.2016 інших відомостей до реєстру не вносилося.
		З наведеного вбачається, що проведення досудового розслідування по фактам невиконання судового рішення 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 здійснено без внесення відомостей до ЄРДР, на порушення ч.ч. 1, 3, 5 ст. 214 КПК України.
		Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частиною 2 цієї статті визначено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Таким чином докази які збиралися, щодо вчинення злочинів 26.11.2016, 24.01.2017, 26.01.2017, 06.04.2017, 06.05.2017, 16.05.2017, 23.05.2017, 08.06.2017 є недопустимим і суд не може посилатися на них при ухваленні вироку.
		Ураховуючи наведене у сукупності суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України , а тому її слід виправдати.
		Речові докази, приєднані до справи слід зберігати у матеріалах справи.
		Керуючись ст. 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_4 невинуватою упред`явленому обвинуваченніу вчиненнізлочину передбаченогоч.1ст.382 КК України та виправдати.
		Речові докази зберігати у справі.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, обвинуваченим у той же строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та іншим присутнім учасникам розгляду. Відсутнім учасникам розгляду направити копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення.
		 
		Суддя                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...