Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/2395/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 17.09.2019. Зареєстровано: 18.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/727/187/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018260040002713

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/2395/19 
		                           Провадження № 1-кп/727/187/19
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018260040002713 від 18.11.2018р. по обвинуваченню: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
		за участю учасників судового розгляду:
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника в інтересах обвинуваченого 
		ОСОБА_5 С Т А Н О В И В:
		Судом визнано доведеним, що 18.11.2018р. о 04 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , рухався у темну пору доби в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, яка освітлювалася вуличним електроосвітленням, зі сторони вул. Садової в напрямку Соборної площі м. Чернівці, на перевищеній швидкості більше 50 км/год. Та наближаючись до будинку № 21 вказаної вулиці, ОСОБА_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, безпідставно змінив напрямок руху ліворуч, перетнувши при цьому дорожню розмітку 1.1 ПДР «вузька суцільна лінія», внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем марки «Daewoo-Lanos», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у напрямку вул. Садової м. Чернівці. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водію автомобіля марки «Daewoo-Lanos», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до висновку СМЕ № 1085 мд від 28.12.2018, спричинено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого поперечного перелому лівої плечової кістки, відкритого скалкового переломо-вивиху лівого ліктьового суглобу, перелому 5, 6,7 ребер по задній - аксилярній лінії зліва, забою легень, контузії обох легень із ознаками гемотораксу справа та гемопневмотораксу зліва, з крововиливами в паренхіму легень, забою серця, рваної рани лівого колінного суглобу, відкритого перелому лівого над колінника, відкритого крайового перелому виростків лівої стегнової кістки, травматичного шоку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.
		Крім цього, пасажиру автомобіля марки «Daewoo-Lanos», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку СМЕ № 1088мд від 02.01.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних рваних ран обличчя, струсу головного мозку, множинних переломів лівої гайморової пазухи, перелому виличної дуги зліва, гематоми селезінки, лінійного внутрішньо-суглобового перелому лівої кульшової западини в ділянці задньої колони, рваної рани в ділянці правої гомілки, вторинно-відкритого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя.
		Вказану дорожньо-транспортну пригоду? ОСОБА_3 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог горизонтальної Дорожньої розмітки п. 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка», п.п. 1.5, 2.3 (б) , 2.9 (а), 10.1 та 12.4 встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія: 1.1. (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено;    ,
		п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно
		реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		п. 2.9. водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		 
		п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., чим своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.286 КК України- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.
		Окрім того, органом досудового розслідування, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 18.11.2018, приблизно о 04 годині 50 хвилин, водій автомобіля марки «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , безпосередньо після скоєння вказаної дорожньої - транспортної пригоди за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 21, завідомо знаючи, що такими своїми діями він поставив водія автомобіля марки «Daewoo-Lanos», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , в небезпечний для життя стан, залишивши останнього на місці події у безпорадному стані, позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження, не переконався чи потребує він допомоги, не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, а умисно залишив його у небезпеці, після чого, з місця події зник.
		Такі умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.135 КК України, а саме, завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він сам залишив потерпілого без допомоги, був зобов`язаний та мав змогу надати потерпілому допомогу, сам поставив його в небезпечний для життя стан.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в порядку вимог ст.. 351 КПК України в судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні зі ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 135 КК України визнав в повному обсязі; суду надав показання про те, що в нічну пору доби, біля 04-05 години ранку, 18.11 минулого року, він керував автомобілем марки «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 і рухався по освітленій вулиці Героїв Майдану м. Чернівці, зі сторони вул. Садової у напрямку Соборної площі, з швидкістю 50 -60 км/год.; сам не розуміючи того, вказав, що змінив напрямок руху і виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого зіткнувся з іншим автомобілем, у якому за кермом був потерпілий. Пояснив, що було надалі не пам`ятає; згодом дізнався, що від його дій постраждали чоловік, водій іншого транспортного засобу і пасажир, жінка яка перебувала в автомобілі «Daewoo-Lanos». У наданих показах, не заперечував, що 18.11. 2018 року керував в стані сп`яніння, а також і того, що з місця вчинення ДПТ він уїхав, не надавши допомогу потерпілому ОСОБА_6 .. Пояснив, що кожному з потерпілих він відшкодував завдані збитки, також шкоду відшкодував і цивільному позивачу ОСОБА_8 , які відповідно до нього претензій не мають, а останній відмовився від заявленого цивільного позову. 
		Просив його суворо не карати, надати можливість виправитися, працювати та повертати борги. Просив задовольнити клопотання потерпілого ОСОБА_6 про закриття провадження у формі приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 315 КК України. Крім повного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився із пред`явленим йому обвинуваченням та з усіма доказами по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування і підтверджують його вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень; просив справу розглянути в спрощеному порядку Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам, які, відповідно ніким з учасників кримінального судового провадження, не оспорюються.
		Відповідно ч.3ст.349 КПК Українисуд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		При цьому, суд з`ясовує чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Отже, в силу даної норми закону, судом роз`яснено обвинуваченому, іншим учасникам судового процесу, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини в апеляційному порядку за прд`явленим обвинуваченням.
		Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив зрозумілість йому роз`яснення вказаної норми закону, потерпілі, в їх, відповідно інтересах представники, не заявили клопотань про допит свідків, повного дослідження доказів в справі і просили кримінальне провадження розглянути в спрощеному порядку, їх законні права і інтереси порушено не буде. За наведених підстав, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу, не оспорюються
		Потерпіла ОСОБА_7 під присягою в судовому засіданні надала показання про те, що 18 листопада минулого року вона увечері поверталася додому, коли її знайомий ОСОБА_6 запропонував підвезти; погодившись вона сіла в машину «Daewoo-Lanos». Йдучи дорогою в машині всі розмовляли, коли на їх зустрічну полосу виїхав на великій швидкості автомобіль Фольсваген і їхав на них, після чого пояснила, що нічого не пам`ятає, прийшла до свідомості в лікарні та згодом дізналася про обставини ДТП і винуватця. Вказала в показаннях, що «Daewoo-Lanos» керував ОСОБА_6 а вона і ще одна дівчина, яка вийшла до ДТП сиділи позаду; аварія відбулася ближче до перехрестя Садової м. Чернівці, ОСОБА_6 намагався уникнути зіткнення, але цього йому не вдалося. Пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував завдану їй шкоду, збитки понесені за лікування, а тому вона претензій ні матеріального ні морального характеру до нього не має, просила не призначати йому покарання реального, пов`язаного з позбавленням волі.
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні, під присягою надав показання про те, що 18 11. 2018 року у нічний період часу, він їхав на автомобілі «Daewoo-Lanos» із своєю знайомою ОСОБА_9 і ще однією дівчиною додому, коли по дорозі їм на зустріч на великій швидкості виїхав автомобіль «Volkswagen - Passat»; транспортний засіб яким він керував було повністю «прижато» до тротуару, однак зіткнення було не уникнути; пояснив, що він свідомості не втрачав, пам`ятав як приїздила швидка допомога, поліція, однак обвинуваченого на місці ДТП не пам`ятав. В показах зазначив, що внаслідок ДТП він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, саме ті на які вказано в обвинувачені; від працівників поліції він згодом дізнався хто вчинив дорожню транспортну пригоду та обвинуваченим ОСОБА_3 йому в повному обсязі було відшкодовано завдану шкоду. Пояснив, що ОСОБА_3 приходив до нього в лікарню, йому про це повідомляли лікарі, так як він тривалий період часу лікувався. Зазначив, що все простив обвинуваченому, просив врахувати його молодий вік, те, що він шкоду відшкодував та не призначати йому покарання пов`язане з позбавленням реально волі; пояснив, що від пред`явленого ОСОБА_3 приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, він відмовляється.
		В судовому засіданні під час розгляду судом справи по суті потерпілим ОСОБА_6 подано суду заяву про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за ч.1 ст. 135 КК України відносно ОСОБА_3 на підставі п.7 ч.1ст.284 КПК України, у зв`язку з її відмовою від обвинувачення за злочином приватного обвинувачення, оскільки, претензій до обвинуваченого немає, йому в повному обсязі було відшкодовано матеріальну шкоду. Наслідки відмови йому зрозумілі.
		Прокурор ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що обвинувачення в цій частині провадженням підлягає закриттю вироком суду за ч. 1 ст. 135 КК України, так як є обвинуваченням приватного характеру і потерпілий має право на відмову від обвинувачення.
		Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання та просили закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. за ч. 1 ст. 135 КК України. Після роз`яснення судом наслідків закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 135 КК України з цих підстав, які обвинуваченому, потерпілому зрозумілі.
		Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає, що клопотання останнього підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
		Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, частиною 1 статті 135 КК України (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин).
		Зміст правової позиції Верховного Суду України (викладеної у постанові від 08.10.2015 року у справі № 5-132кс15 та у постанові від 18.05.2017 року справі № 5-79кс(15)17) із приводу правильного застосування норми права, передбаченої статтею 477 КПК, полягає в тому, що для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, застереження у статті 477 КПК щодо обтяжуючих обставин стосується викладених у диспозиції статті Особливої частини КК кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення і не поширюється на передбачені частиною першою статті 67 КК обставини, які обтяжують покарання.
		Згідно з п.7 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (така відмова є безумовним правом потерпілого). Якщо обставини, передбачені, зокрема, пунктом 7 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд закриває кримінальне провадження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України, кримінальне провадження, у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. 
		Частина 1 ст.135 КК України, яка включена до переліку кримінальних правопорушень, наведених у п.1 ч.1ст.477 КПК України, залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин (оскільки диспозиція ст. 135 КК України не містить кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення (злочину), передбаченого у ч. 1 цієї статті, яке ставиться у вину ОСОБА_3 , такі кваліфікуючі ознаки, містяться у ч. 2 та ч. 3 зазначеної статті). Потерпілий ОСОБА_6 , після роз`яснення йому наслідків задоволення поданої ним заяви про відмову від обвинувачення, підтвердив свою позицію, а тому сумніву у добровільності та істинності такого рішення останнім, у суду не виникає. Крім того, потерпілий в судовому засіданні підтвердив і ту обставину, що будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 він не має. За таких обставин та відповідно до наведених норм процесуального закону, а також враховуючи позицію учасників судового процесу і те, що потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення за ч.1 ст. 135 КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження, в цій частині пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України.
		Сукупність доказів які ніким з учасників процесу не оспорювалися, дають суду підстави вважати, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.2ст. 286 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.
		У суду немає підстав сумніватися у правдивості та об`єктивності показань потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , наданих стороною обвинувачення письмових доказів, оскільки вони у взаємозв`язку доводять вину обвинуваченого в пред`явленому обвинувачені за ч.2 ст. 286 КК України; при цьому, судом звертається увага, що стороною захисту докази сторони обвинувачення не оспорювалися.
		Аналіз норми статті 286 КК свідчить, що цей злочин належить до злочинів із так званим матеріальним складом, а тому ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у частинах 1, 2 або 3 цієї статті, і отже, перебувають із ними у причинному зв`язку. Про необхідність з`ясовувати і зазначати у вироках, чи є причинний зв`язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками, зазначено також у роз`ясненні, яке міститься в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
		Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65КК України та п. 3 постанові Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним і відноситься до категорії тяжких злочинів.
		 
		Відповідно до п. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено вст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики, при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
		Згідно з частиною першоюстатті 337 КПКсудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , за ч.2ст.286 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, визнання вини, щиросердечне розкаяння і активне сприяння розкриттю злочину та даних про особу винного, пом`якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття ОСОБА_3 у вчиненому і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування в повному обсязі завдану злочином шкоду.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Суд, окрім наведеного, враховує при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 його молодий вік, наявність постійного зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , за яким він позитивно характеризується, те, що він є співвласником даного житла; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, з 2015 року зареєстрований на обліку в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері, на обліку в Чернівецькій обласні психіатричній лікарні не перебуває, працює приватним підприємцем, про що свідчить виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань (а.с. к.п. т.2 190 - 216 ). 
		 
		Згідно розписки потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , а також цивільного позивача ОСОБА_8 , останнім в повному обсязі було відшкодовано завдану матеріальну шкоду, претензій відповідно останні до ОСОБА_3 не мають.
		Відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Згідно п. 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни N7від 24жовтня 2003року "Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання" суди повинні призначати покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст.65КК в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу винного, звернуто увагу на те, що судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Суд, також враховує, що у правових позиціях (постановах від 10.07.2018р.; від 09.10. 2018 року (справа № 148/1211/15-к; справа № 756/4830/17-к), Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей50,65 ККУкраїни, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. При цьому, Верховним Судом зазначено, що формулювання пункту 1 частини 1статті 66 ККУкраїни, передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з`явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано.
		Отже, виходячи, з принципу індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, із урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нового злочину призначити покарання без ізоляції його від суспільства, із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України.
		 
		 
		 
		При цьому, суд приймає до уваги, і висновки, викладені в правових позиціях Верховного Суду (постанова від 26.04.2018 р. (справа № 757/15167/15-к).
		Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК), наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуваннястатті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Суд зазначає, що при призначенні покарання обвинуваченому, наближеного до нижчої межі санкції, з застосування положень ст.75КК України щодо звільнення останнього від відбування основного виду покарання з випробування, судом були враховані усі обставини, визначені ст. 65 КК України, які і стали підставами для такого висновку; тому, додаткових підстав для застосування ще й положень ст. 69 КК України, в цьому випадку, не вбачає.
		При призначенні додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд зважає на наступне.
		Відповідно до абз. 5 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд, відповідно до ст. 77 КК України, може призначити додаткові покарання, які підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
		Судом в засіданні установлено, що обвинувачений своєї вини не заперечує за ч. 2 ст. 286 КК України, від слідства не переховувався, активно надавав допомогу у розслідуванні злочину, просив вибачення в потерпілих та повністю відшкодував шкоду завдану своїми діями, як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та цивільному позивачу ОСОБА_8 . Суб`єктивна сторона цього злочину, визначається складністю об`єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними. У зв`язку з цим судом приймається до уваги психічне ставлення обвинуваченого як до факту порушення правил безпеки дорожнього руху, так і до наслідків цього порушення, а отже, з огляду на зазначене, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з урахуванням обставин вчинення злочину та його наслідків, поведінки останнього після події, строком на один рік, про що не заперечував і сам обвинувачений, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі останнього, а також меті покарання, якою є запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Цивільним позивачем ОСОБА_8 , до початку судового розгляду, було заявлено цивільний позов про відшкодування завданих матеріальних збитків на суму 76766.78 грн. та 50.000 грн. моральної шкоди. В ході судового розгляду справи, з урахуванням повного відшкодування вказаних збитків ОСОБА_3 , в поданій суду заяві, ОСОБА_8 відмовився від цивільного позову і відмова прийнята судом, із роз`ясненням останньому правових наслідків відмови; просив, в подальшому справу розглянути в його відсутність.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Таким чином, процесуальні витрати на залучення експерта складають 5577 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
		Речові докази підлягають вирішенню в порядку вимог ст.100 КПК України.
		При цьому, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.11.2019 року було накладено арешт на автомобіль марки "Volkswagen - Passat", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до вирішення питання про його дол. як речового доказ (а.с. к.п. 88 т.1)
		Враховуючи, що при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, відпала потреба в подальшому арешті автомобіля марки "Volkswagen - Passat", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , тому суд вважає, що є підстави для його скасування. Необхідності в забезпеченні виконання вироку не має, оскільки від цивільного позову ОСОБА_8 в ході судового розгляду справи відмовився. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про можливість скасування арешту автомобіля марки "Volkswagen - Passat", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на території МКП «СпецКомунТранс» в м. Чернівці (м. Чернівці вул.Жасмінна, 4) та належить ОСОБА_13 , зареєстрованої в с. Дорогів Галицького району Івано  Франківської області та повернути зазначений транспортний засіб останній, як власнику.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити обраним у вигляді застави.
		Відповідно до ст.ст.368,370,371 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Керуючись ст. ст.349,368,370,374,395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 135 КК України, закрити на підставі пункту 7 частини 1статті 284 КПК України, у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення в кримінальному провадженні, у формі приватного обвинувачення.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українита в межах санкції зазначеної норми закону призначити йому покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі, із позбавлення права керування транспортними засобами, строком на один рік.
		На підставі ст.ст.75,76 КК України,звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, якщо він протягомдворічного іспитового строку не вчинить нового злочинута виконає покладені на нього судом обов`язки. 
		Покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки під час іспитового строку, передбачені пунктами п.п.1,2 ч.1, ст. 76 КК України, зокрема: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання та додатково, згідно п.2 ч.2 ст. 76 КК України покласти обов`язок  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу, залишити застосовану у вигляді застави.
		Заставу, внесену застоводавцем  ОСОБА_14 , в розмірі 140000 грн., згідно квитанції від 04.02. 2019 року № 0.0.1250166697.1 (а.с. к.п. 247 т.2), після набрання даним вироком законної сили  повернути ОСОБА_14 .
		 
		 
		 
		Процесуальні витрати в сумі 5577 грн. 00 коп. за проведення експертиз, зокрема: експертиз: судово-автотехнічної № 578-А від 10.12.2018, вартістю 1144 грн. 00 коп., судово-автотехнічної № 579-А від 11.12.2018, вартістю 1144 грн. 00 коп.; судової транспортно-трасологічної експертизи № 614-А від 29.12.2018, вартістю 1144 грн. 00 коп., судово-автотоварознавчої експертизи № 40-Р від 21.02.2019, вартістю 1430 грн. 00 коп. та судово-автотехнічної № 39-А від 25.01.2019, вартістю 715 грн. 00 коп. - стягнути з засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави (а.с. к.п. 71-72, 93-101, 114-121, 127  143, 147-157, 162, 167-169, 174  177, 187-200, 
		Речові докази в рамках кримінального провадження, зокрема, за постановами слідчого:- від 18.11. 2018 року подушку безпеки з керма автомобіля «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУНП у Чернівецькій області (квитанція № 4263 від 29.01. 2019 р. (а.с. к.п. 76 т.1)  знищити;
		- від 18.11. 2018 року відокремлене переднє ліве колесо від автомобіля «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на території МКП «СпецКомунТранс» (м. Чернівці вул.. Жасмінна, 4) (а.с. к.п. 77 т.1)  повернути засудженому ОСОБА_3 .
		- від 18.11. 2018 року - автомобіль «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на території МКП «СпецКомунТранс» (м. Чернівці вул.. Жасмінна, 4) (а.с. к.п. 81 т.1)  повернути його законному володільцю ОСОБА_13 , зареєстрованій в с. Дорогів Галицького району Івано  Франківської області. Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.11. 2019 року на автомобіль марки «Volkswagen - Passat», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на території МКП «СпецКомунТранс» в м. Чернівці та такий, що належить ОСОБА_13 , зареєстрованій в с. Дорогів Галицького району Івано  Франківської області;
		- від 18.11. 2018 року - автомобіль «Daewoo-Lanos», номерний знак НОМЕР_2 що знаходиться на території МКП «СпецКомунТранс» (м. Чернівці вул.. Жасмінна, 4) (а.с. к.п. 106 т.1)  повернути ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_3 ;
		- від 22.02. 2019 року СД диск з інформацією від операторів телекомунікації…що знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 215 т.1)  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- від 04.01. 2019 року СД диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної полії» 2018.11.18 ДТП Г. Майдану, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 6,10,17 т.2)  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку після його проголошення вручити засудженим та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...