Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 408/4253/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2019. Зареєстровано: 18.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/514/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції - Соболєв Є.О.
		Доповідач -Дронська І.О.
		 
		Справа № 408/4253/18-ц
		Провадження № 22-ц/810/514/19
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		11 вересня 2019 року                                                 м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Луганського апеляційного суду:
		головуючого судді Дронської І.О.,
		суддів Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
		за участю секретаря Перишкіна Т.М.,
		учасники справи:
		позивач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,
		відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження 
		апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року, ухвалене 07.05.2019 року у складі судді Соболєва Є.О. в смт.Біловодську
		у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
		 
		                                                       ВСТАНОВИВ:
		 
		21 серпня 2018 року позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 31.05.2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 158/2013-Р, за умовами якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 116541,00 грн. зі сплатою 17,3 % річних за користування кредитними коштами, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язавався повертати цей кредит разом зі сплатою відсотків щомісяця з 1-го по 10-те число починаючи з 10 червня 2013 року до 30 травня 2016 року шляхом внесення періодичних платежів згідно графіку погашення.
		 
		В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, цього ж дня між ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 158/2013-Р/П від 31.05.2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 , як поручитель, зобов`язалася солідарно відповідати перед Позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором.
		 
		Банк виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором, а відповідачі належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконують, станом на 01.06.2018 року загальна заборгованість за кредитом складає 46952,05 грн., яка складається із заборгованості за кредитом.
		 
		Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 46952,05 грн. та судовий збір.
		 
		 
		 
		Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково.
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №158/2013-Р від 31.05.2013 року, яка утворилась за період з серпня 2015 року по 30.05.2016 року у сумі 39800,77 грн, яка складається із боргу за кредитом в розмірі - 39800,77 грн.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №158/2013-Р від 31.05.2013 року, строк сплати якої настав за період до серпня 2015 року у сумі 7151,28 грн, яка складається із боргу за кредитом в розмірі - 7151,28 грн.
		 
		В частині позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до 11 липня 2015 року відмовлено за необґрунтованістю.
		Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з вимогою про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 за кредитом, що виникла за період з жовтня 2014 по червень 2015 року, позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договору строку дії поруки.
		 
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем ПАТ АБ «Укргазбанк» подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови суду в задоволенні позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_2 , порушення судом першої інстанції в цій частині норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а понесені позивачем судові витрати стягнути з відповідачів.
		 
		Апеляційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» мотивована тим, що скаржник вважає, що оскільки зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом, зобов`язання поручителя за договором поруки, з урахуванням умов п.5.1. та 5.2. договору поруки, продовжують існувати. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до умов кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що залишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.
		 
		Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не скористались своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу.
		 
		Сторони, яких було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надходило.
		Справу розглянуто на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України без участі сторін.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до положень ч.ч.1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Апеляційний суд, розглядаючи справу відповідно до вимог ст.367 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне перевірити правильність рішення не в повному обсязі, а тільки в оскарженій ПАТ АБ «Укргазбанк» частині. 
		Про необхідність вчинення апеляційним судом таких дій свідчить також роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», зроблені в п.15 постанови про те, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в регулятивній частинах судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
		Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду в оскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог до поручителя  ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, строк сплати якої настав до 11 липня 2015 року колегія суддів приходить до наступного.
		 
		Так, судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 31.05.2013 року було укладено Кредитний договір № 158/2013-Р, за яким відповідач отримав для придбання транспортного засобу грошові кошти у загальній сумі 116541,00 грн. під 17,3 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені - 22,3% річних, з кінцевим строком погашення до 30 травня 2016 року включно.
		 
		Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов`язувався погашати отриманий кредит у відповідності з графіком, встановленим у Додатку 2 до цього Договору та сплачувати проценти за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 4264,00 гривень щомісячно - з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця.
		 
		Розрахунок заборгованості за договором № 158/2013-Р свідчить, що станом на 01.06.2018 року у відповідача ОСОБА_1  перед позивачем була наявна заборгованість на загальну суму 46952,05 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі - 46952,05 грн, що свідчить про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.
		 
		Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи та сторонами не заперечується.
		Крім того, судом першої інстанції встановлено, що того ж дня, 31.05.2013 року, коли було укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 158/2013-Р/п згідно умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов`язань позичальником за кредитним договором № 158/2013-Р від 31 травня 2013 року, зокрема, за повернення кредиту у розмірі 116541,00 грн., та сплати процентів за користування кредитом та інших платежів зазначених у договорі.
		Згідно з пунктом 5.2. договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання Позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання не зазначений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо Кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього Договору.
		Отже, сторони у договорі поруки встановили строк дії поруки - три роки від дня настання строку виконання зобов`язання. 
		Пунктом 3.1 кредитного договору №158/2013-Рвід 31.05.2013 року встановлено, що погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 4264,00 гривень щомісячно - з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця з останнім строком погашення 30 трвня 2016 року.
		Тобто, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних ануїтетних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, строк сплати якої настав до 11 липня 2015 року суд першої інстанції прийняв до уваги те, що погашення кредиту та відсотків, згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, а тому строк повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, до жовтня 2014 року відповідач не мав прострочення погашення кредиту, тому перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом обраховується з 29 жовтня 2014 року, відповідно подовжений договором трирічний строк дії поруки по кредиту сплинув 29.10.2017 року. 
		Враховуючи, що з позовом банк звернувся до суду 11 липня 2018 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом що виникла за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договору строку дії поруки.
		 
		На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у разі пред`явлення банком вимог до поручителя після спливу строку її дії з вимогою щодо відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, а суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Крім того суд першої інстанції дійшов висновку про те, що разом з тим правовідносини з поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу строку дії поруки з моменту виникнення права вимоги за договором поруки. Отже, вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за договором поруки підлягають задоволенню лише в межах трирічного строку пред`явлення вимоги встановленої п.5.2 договору поруки. Враховуючи, що строком погашення чергового платежу є десяте число місяця наступного за звітним, то задоволенню підлягають вимоги позивача, щодо стягнення з другого відповідача заборгованості зі сплати простроченого боргу за яким виникнув обов`язок до сплати починаючи з 01.08.2015 року, а саме: сума простроченого боргу - 39800,77 грн. (46952,05 - 7151,28 = 39800,77). Саме така сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_2 в порядку солідарного стягнення, як з боржника та поручителя. Заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту в розмірі 7151,28 грн. строк сплати якої настав до 11.07.2015 року стягненню з ОСОБА_2 не підлягає. 
		 
		 
		 
		Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції щодо оскаржуваної частини рішення повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон, який їх регулює із використанням висновків щодо застосування відповідних норм права та правової позиції, висловленої Верховним Судом України в справі за № 6-272 цс16.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 158/2013-Р від 31.05.2013 року вбачається прострочення позичальником повернення позики.
		Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
		Пунктами 5.1, 5.2 Договору поруки сторонами погоджено припинення поруки припиненням забезпеченого нею зобов`язання Позичальника за Кредитним договором, а також якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання Позичальника за Кредитним договором не пред`явить вимоги до Поручителя.
		Враховуючи, що відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно із умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції п.3.1. Кредитного договору передбачено обов`язок Позичальника здійснювати погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у Додатку № 2 до цього Договору, шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 4264,00 грн (надалі - періодичний платіж) (крім першого та останнього платежів) щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, а.с.7.
		Дату звернення позивача з позовом до суду судом першої інстанції визначено правильно, а саме- 11.07.2018 року, а.с.23.
		Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).
		За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
		Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
		Оскільки п.3.1. Кредитного договору Кредитор та Позичальник погодили зобов`язання Позичальника щомісячної сплати кредиту відповідно до Додатку № 2 та сплату процентів за користування кредитними коштами., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.
		Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
		Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, а тому зазначені правила (з урахуванням положеньч.4 ст.559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.
		З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року за №6-223цс16, а також у постановах від 19 жовтня 2016 року №1265цс15, у постановах від 17 вересня 2014 року у справі №6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16 та в інших.
		Велика Палата Верховного Суду погодилася з таким висновком і не знайшла підстав для відступлення від нього (постанова від 13 червня 2018 року у справі №408/8040/1).
		Відповідно до ч.4 ст.263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі як щодо погашення кредиту, так і процентів за користування кредитом боржник повинен був здійснювати щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця (розділ Ш Кредитного договору), тому з часу несплати кожного з платежів відповідно дост. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого договором поруки строку для пред`явлення вимог до поручителя.
		У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж 3 роки після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положеньч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
		З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягненню з відповідача ОСОБА_2 , як поручителя, підлягає заборгованість за кредитним договором, що утворилась починаючи з 01.08.2015 року, а саме: сума простроченого боргу - 39800,77 грн. (46952,05 - 7151,28 = 39800,77). Саме така сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_2 в порядку солідарного стягнення, як з боржника та поручителя. Заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту в розмірі 7151,28 грн. строк сплати якої настав до 11.07.2015 року стягненню з ОСОБА_2 не підлягає, при цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу трирічного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.
		Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині колегія суддів оцінює як суб`єктивну думку скаржника та таку, що спростовується мотивувальною частиною рішення, яка повністю відповідає вимогам ч.4 ст.265 ЦПК України.
		 
		Крім того, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до положень кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин.
		 
		Відповідно до рішення суду першої інстанції з відповідача ОСОБА_1 рішенням суду стягнута вся сума заборгованості, яка утворилась станом на 01.06.2018року, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, що скаржником не оскаржується та не є предметом апеляційного розгляду. Щодо часткового стягнення кредитної заборгованості з відповідача ОСОБА_2 , як поручителя, то в цій частині рішення суду ухвалено у повній відповідності до домовленості сторін договору поруки, вимог Закону та судової практики, у т.ч. й із застосуванням відповідних норм права та висновків Великої Палати Верховного Суду. 
		З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» оскільки скаржником, за доводами апеляційної скарги, не доведена наявність підстав для висновку щодо порушення судом першої інстанції в оскаржуваній частині норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.       
		Колегія суддів вважає, що рішення суду першої в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування рішення за доводами, викладеними у апеляційній скарзі, відсутні.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 травня 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повну постанову складено 16.09.2019 року.
		 
		Головуючий І.О. Дронська 
		 
		 
		 
		Судді О.Ю. Карташов
		 
		 
		 
		В.В. Кострицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...