Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 601/1036/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2019. Зареєстровано: 18.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.10.2019
Номер судового провадження: 1-кп/598/14/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016210120000161

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 601/1036/17
		провадження № 1-кп/598/14/2019
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		 
		 
		"17" вересня 2019 р.        колегія суддів Збаразького районного суду 
		Тернопільської області в складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		суддів              ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 
		з участю секретаря ОСОБА_4 , сторін кримінальногопровадження:прокурора ОСОБА_5 ,представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210120000161 від 15 березня 2016 року по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Копашнево Хустського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого: 
		-11 листопада 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.15-ч.2 ст.149 та ч.2 ст.149 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
		 
		за ч.2 ст.149 КК України,
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженої, непрацюючої, що має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, раніше судимої: 
		-11 листопада 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.149 КК України до 5 років позбавлення волі;
		 
		за ч.2 ст.149 КК України,
		встановила:
		На початку серпня 2014 року, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншою особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи в м.Кременець Тернопільської області, шукали людей, які не працювали і не мали постійного джерела доходів для належного існування, тобто були матеріально незабезпеченими та перебували в уразливому стані, та в подальшому у зв`язку із відсутністю коштів та документів, змушені будуть проти своєї волі працювати на сільськогосподарських роботах на території Російської Федерації. Обравши предметом злочинного посягання громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яких шляхом обману, ОСОБА_10 , при особистій зустрічі у м.Кременець, переконала у вигідності пропозиції праці пов`язаної зі збором овочів у теплицях в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації, обіцяючи належні побутові умови та можливість у будь-який час безперешкодно повернутися додому, виплату щомісячної заробітної плати що становить більше 700 доларів США в місяць, створюючи при цьому хибне уявлення у вищевказаних громадян про умови праці та використовуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 домоглася їх згоди на вказану роботу.
		Таким чином, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншою особою, на початку серпня 2014 року здійснила вербування з використанням обману та уразливого стану громадян України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою їх трудової експлуатації та повідомила про це ОСОБА_15 , для узгодження часу подальшого переміщення та передачі їх іншій особі для трудової експлуатації в Дінському районі Краснодарського краю Російської Федерації.
		19 серпня 2014 року ОСОБА_16 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та іншою особою, за власні кошти, використовуючи автомобіль марки «Мерседес Бенс 312 Д» номерний знак НОМЕР_1 під особистим керуванням, перемістили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 через Державний кордон України та доставили в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передали їх з метою залучення до примусової праці іншій особі, за що отримав від останнього грошову винагороду.
		Таким чином, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 здійснили торгівлю людьми, переміщення та передачу людей з метою їх експлуатації з використанням обману та уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб.
		В подальшому, отримавши потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , інша особа, використовуючи відсутність у потерпілих власних грошових коштів та документів, що були вилучені у них шляхом обману, під приводом виготовлення карток оператора мобільного зв`язку, а також шляхом контролю дій та спілкування під час виконання роботи, обмеження їх фізичних контактів, контролі їх спілкування в тому числі із представниками правоохоронних органів та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому пригнітив волю потерпілих до опору.
		Так, у період із 20 серпня 2014 року до 16 листопада 2014 року інша особа особисто та через підконтрольних ним осіб, шляхом застосування фізичного примусу та психологічного тиску на потерпілих, без укладання трудових договорів із ними використовував ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проти їх волі, з метою трудової експлуатації (примусової праці) на теплицях розташованих на території Дінського району Краснодарського Краю Російської Федерації.
		Зібрані потерпілими овочі в подальшому реалізовувалось, а кошти, отримані від примусової праці ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14  привласнювались іншою особою, частина з яких передавалась ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в якості винагороди за організацію доставки осіб на роботу у вищевказаних теплицях.
		Суд приходить до висновку, що  ОСОБА_9 є винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, як за ознаками торгівлі людьми, переміщенні, передачі людини з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб. 
		Суд приходить до висновку, що  ОСОБА_10 є винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, як за ознаками торгівлі людьми, переміщенні, передачі людини з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України визнав повністю і пояснив, що він їздить по заробітках, його робота полягала в перевезенні людей. На початку серпня 2014 року він попередньо домовившись із ОСОБА_10 та «Рашидом», щоб заробити у м.Кременець Тернопільської області, шукали людей, які не працювали, малозабезпечених і змушені будуть працювати на сільськогосподарських роботах на території Росії. Обвинувачена ОСОБА_10 , переконала шляхом обману ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , їхати у Дінський район Краснодарського краю Російської Федерації на роботу. 19 серпня 2014 року він, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та Рашидом, за власні кошти, використовуючи автомобіль марки «Мерседес Бенс 312 Д», особисто керуючи ним, перемістив ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 через Державний кордон України та доставив в Дінський район Краснодарського Краю Російської Федерації, де передав їх ОСОБА_17 , за що отримав від останнього грошову винагороду. Рашид використовуючи відсутність у потерпілих грошей та документів не дозволяв їм повернутися додому і примушував до праці на теплицях у Дінському районі Краснодарського Краю, а кошти, отримані від їх праці привласнював ОСОБА_17 , а частину передавав йому та ОСОБА_10 .. 
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, визнала повністю і дала покази аналогічні показам обвинуваченого ОСОБА_9 ..
		У вчиненому обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щиро розкаюються та просять їх суворо не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в повному обсязі визнають свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		При призначенні винному ОСОБА_9 покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання як те, що він повністю визнав вину у скоєному злочині, щиро кається у вчиненому, те що він має на утриманні неповнолітню дитину, обставину, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, колегія суддів вважає, що його виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 2 ст.149 КК України і без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		При цьому, суд враховує думку потерпілих, які претензій морального та матеріального характеру не мають і з приводу призначення покарання покладаються на думку суду. 
		Поряд з цим, беручи до уваги те, що ОСОБА_9 у відповідності із вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2016 року засуджений за ч.3 ст.15-ч.2 ст.149 та ч.2 ст.149 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, за скоєннякримінальних правопорушеньу період2014року, а за даним вироком злочин, передбачений ч.2 ст.149 КК України, вчинив до винесення вищевказаного вироку, тому остаточне покарання ОСОБА_9 слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за попереднім вироком Кременецького районного суду від 11 листопада 2016 року, більш суворим за даним вироком, а отже остаточне покарання винному буде призначено у виді позбавлення волі. 
		У строк відбування покарання  ОСОБА_9 необхідно зарахувати термін відбутий винним за вироком Кременецького районногосуду від11листопада 2016року істрок відбуванняпокарання рахуватиз 22 травня 2017 року, тобто з дня його фактичного затримання в порядку виконання вироку. 
		Беручи до уваги те, що у даному кримінальному провадженні злочин обвинуваченим  ОСОБА_9 вчинено у 2014 році, а тому під час зарахування строкупопереднього ув`язненняу строкпокарання застосуваннюпідлягає ч.5ст.72КК Українив редакціїЗакону України«Про внесеннязміни доКримінального кодексуУкраїни щодовдосконалення порядкузарахування судомстроку попередньогоув`язненняу строкпокарання» від26листопада 2015року №838-VIII,в силуяк прямої,так ізворотної діїкримінального законув часі.  
		02 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області  ОСОБА_9 тимчасово залишенов умовахЧортківської УВП№26. 
		Враховуючи вищенаведене у строк відбування покарання обвинуваченому  ОСОБА_9 необхідно зарахувати час утриманняйого підвартою уданому кримінальномупровадженні з02червня 2017року подень набранняданим вирокомзаконної силивключно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		При призначенні винній  ОСОБА_10  покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання як те, що вона повністю визнала вину у скоєному злочині, щиро кається у вчиненому, те що вона має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, обставину, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, колегія суддів вважає, що її виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 2 ст.149 КК України і без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		При цьому, суд враховує думку потерпілих, які претензій морального та матеріального характеру не мають і з приводу призначення покарання покладаються на думку суду. 
		Поряд з цим, беручи до уваги те, що  ОСОБА_10 у відповідності із вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2016 року засуджений за ч.2 ст.149 КК України до 5 років позбавлення волі, за скоєннякримінальних правопорушеньу період2014року, а за даним вироком злочин, передбачений ч.2 ст.149 КК України, вчинила до винесення вищевказаного вироку, тому остаточне покарання  ОСОБА_10 слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за попереднім вироком Кременецького районного суду від 11 листопада 2016 року, більш суворим за даним вироком, а отже остаточне покарання винній буде призначено у виді позбавлення волі. 
		У строк відбування покарання ОСОБА_10 необхідно зарахувати термін відбутий винною за вироком Кременецького районногосуду від11листопада 2016року істрок відбуванняпокарання рахуватиз 24 червня 2017 року, тобто з дня її фактичного затримання в порядку виконання вироку. 
		Беручи до уваги те, що у даному кримінальному провадженні злочин обвинуваченою ОСОБА_10 вчинено у 2014 році, а тому під час зарахування строкупопереднього ув`язненняу строкпокарання застосуваннюпідлягає ч.5ст.72КК Українив редакціїЗакону України«Про внесеннязміни доКримінального кодексуУкраїни щодовдосконалення порядкузарахування судомстроку попередньогоув`язненняу строкпокарання» від26листопада 2015року №838-VIII,в силуяк прямої,так ізворотної діїкримінального законув часі.  
		03 липня 2017 року ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_10 тимчасово залишенов умовахЧортківської УВП№26. 
		Враховуючи вищенаведене у строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_10 необхідно зарахувати час утриманняїї підвартою уданому кримінальномупровадженні з03липня 2017року подень набранняданим вирокомзаконної силивключно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільні позовапотерпілих відзлочину підлягають залишенню без розгляду у зв`язку із поданими письмовими заявами про залишення позовів без розгляду (т.2 а.к.п.50-52).
		На підставінаведеного такеруючись ст.ст.94,368-371,373-375КПК України,колегія суддів,-   
		 
		ухвалила :
		 
		ОСОБА_9  визнативинним увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.149 КК України,призначивши йомупокарання увиді позбавленняволі настрок 5(п`ять)років 5 (п`ять) місяців без конфіскації майна.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2016 року за ч.3 ст.15-ч.2 ст.149 та ч.2 ст.149 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, більш суворим за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_9 покарання увиді позбавленняволі настрок 5(п`ять)років 5 (п`ять) місяців без конфіскації майна. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_9 рахувати з 22 травня 2017 року.
		Зарахувати ОСОБА_9 у строкпокарання строкйого попередньогоув`язненняперіод з02червня 2017року подень набранняданим вирокомзаконної силивключно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_10  визнативинною увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.149 КК України,призначивши їїпокарання увиді позбавленняволі настрок 5(п`ять)років 3 (три) місяці без конфіскації майна.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2016 року за ч.2 ст. 149 КК України у виді 5 років позбавлення волі, більш суворим за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_10 покарання увиді позбавленняволі настрок 5(п`ять)років 3 (три) місяці без конфіскації майна. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_10  рахувати з 24 червня 2017 року.
		Зарахувати ОСОБА_10  у строкпокарання строкїї попередньогоув`язненняперіод з03липня 2017року подень набранняданим вирокомзаконної силивключно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільні позова потерпілих залишити без розгляду.
		На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		   Головуючий суддя               ОСОБА_18 
		 
		       Судді                           
		 
		ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...