Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/7607/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2019. Зареєстровано: 18.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/676/150/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240160000574

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 676/7607/18
		Провадження № 1-кп/676/150/19
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		           
		16 вересня 2019 року                Кам`янець-Подільський міськрайонний суд 
		Хмельницької області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		захисника ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого ОСОБА_13 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янці-Подільському кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240160000574, про обвинувачення 
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 січня 2004 року за ч. 2 ст. 125, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, звільненого з місць позбавлення волі 23 лютого 2007 року у зв`язку з відбуттям покарання; вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 8 липня 2008 року за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці з конфіскацією усього майна, звільненого з місць позбавлення 4 жовтня 2012 року у зв`язку з відбуттям строку покарання; вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2013 року за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого з місць позбавлення 1 серпня 2017 року у зв`язку з відбуттям строку покарання, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_13 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини. 
		Так, 06 серпня 2018 року, близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_13 , перебуваючи в с.Ріпинці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, з метою таємного викрадення чужого майна, перескочив через паркан огородженої території домоволодіння, що по АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_14 , підійшов до підсобного приміщення та руками здійснив відмикання металевої защібки вхідних дверей. В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_13 проник всередину вказаного приміщення, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав вісім курчат, віком 30 діб, вартістю 40 гривень за одне курча, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 320 гривень.
		Крім того, 06 серпня 2018 року, близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_13 , перебуваючи в с. Ріпинці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, з метою викрадення чужого майна перескочив через паркан огородженої території домоволодіння, що по АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_9 , пройшов через подвір`я вказаного домоволодіння до підсобного приміщення, двері якого були не замкнені та зайшов в середину. В подальшому, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця ОСОБА_15 підійшов до кролятника, та шляхом прикладання фізичної сили перемістив металевий засув на дверцятах кролятника у відчинене положення, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав одну кролицю білої масті породи «Каліфорнійська», вагою 4 кг 610 гр., вартістю 600 гривень, та одинадцять кроленят породи «Каліфорнійська», віком 10-12 діб, вартістю 80 гривень за одне кроленя, на загальну суму 880 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1480 гривень.
		Вищевказаними умисними діями, що виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше сховище, ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.
		Крім того, 15 серпня 2018 року близько 00 год. 40 хв. в с. Оринин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_13 умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою викрадення чужого майна, через незачинене вікно проник у приміщення житлового будинку АДРЕСА_5 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_11 . Перебуваючи в приміщенні житлового будинку ОСОБА_13 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрадаючи майно потерпілої ОСОБА_11 , а саме мобільний телефон марки «Nokia» моделі «5330», вартістю 110 гривень, який був укомплектований карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, грошові кошти у сумі 150 гривень, пачку сигарет марки «Marvel Blue», вартістю 13 гривень, був викритий ОСОБА_11 , яка усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_13 , почала чинити опір останньому. В свою чергу ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що його дії набули відкритого характеру, продовжуючи свій умисел на заволодіння майном, утримуючи майно при собі, з метою подолання опору потерпілої, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, схопив обома руками потерпілу за плечі, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох синяків на задній і внутрішній поверхнях середньої третини правого плеча, трьох синяків на передній поверхні середньої третини лівого передпліччя, та прикладаючи фізичну силу витяг потерпілу з будинку, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді численних саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого і правого колінних суглобів, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Перебуваючи у дворі вказаного домогосподарства, потерпіла вирвалася від ОСОБА_13 та втекла, а ОСОБА_13 умисно, відкрито, повторно заволодівши мобільним телефоном марки «Nokia» моделі «5330» вартістю 110 гривень, який був укомплектований карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, грошовими коштами у сумі 150 гривень, пачкою сигарет марки «Marvel Blue» вартістю 13 гривень, покинув місце злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 298 гривень.
		Вищевказаними умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст.186 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав частково, визнавши повністю вину за епізодами крадіжок майна ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , та не визнаючи епізод пограбування ОСОБА_11 . При цьому, дав показання про те, що на початку серпня 2018 року він дійсно вночі, коли повертався додому під час сильної зливи проник на території домоволодінь ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , звідки викрав відповідно з підсобного приміщення ОСОБА_14 вісім курчат та з кролятника ОСОБА_16 викрав кролицю та кроленят. Викрадене майно за допомого сумки, яку знайшов на узбіччі дороги, приніс додому, де в підвальному приміщенні будинку заховав кролицю та кроленят, а курчат викинув, так як вони загинули. В подальшому кролицю та кроленят він добровільно видав працівникам поліції. 
		За епізодом пограбування ОСОБА_11 дав показання про те, що в ніч події він посварився із дружиною і пішов прогулятися. Коли він проходив повз будинок потерпілої, вирішив залізти у відчинене вікно. Чому він вирішив залізти через вікно до будинку, пояснити в судовому засіданні не зміг. Коли перебував у кімнаті, його виявила господарка, яка до нього вискочила з-за занавіски. Жінка перелякалася і запитала, що він робить у неї в будинку. Під час розмови він пояснив, що будь-якої шкоди їй не зробить, а також він їй розказав, де проживає. Будь-яких речей у будинку потерпілої він не брав, хоча не заперечував тієї обставини, що брав у руки телефон потерпілої, так як хотів ввімкнути музичну колонку та з`єднати її із телефоном, проте не зміг цього зробити. Під час розмови він попросив жінку відчинити двері. Коли вони вийшли на вулицю, він пішов в сторону від будинку у корчі справити природні потреби і тоді ж почув крик жінки, яка бігла по дорозі та кликала на допомогу. Почекавши близько п`яти хвилин, він побачив, як із двох домоволодінь вийшло 4 чоловіки, троє із одного з домоволодінь, які сіли в автомобіль та поїхали в його напрямку. Вони проїхали повз нього не зупиняючись, а він пішов в с. Ріпинці, де зустрівся із невідомим чоловіком, з яким певний час розмовляв. Згодом через деякий час коли він повертався із села, побачив поліцейський автомобіль, який проїхавши до с. Ріпинці, розвернувся та зупинився неподалік нього. Спитали, чи він ОСОБА_17 , після цього повідомили, що він затриманий за пограбування. Тоді ж його обшукали, наділи кайданки та відвезли до місця події. Згодом його пред`явили потерпілій, яка повідомила працівникам поліції, що це саме він викрав її телефон та 150 гривень. Крім того, повідомила, що він її волочив по землі, хоча цього він не робив. В машині він перебував до ранку. За цей період його декілька разів обшукували, але окрім цигарок, які він придбав напередодні, нічого не знайшли. Згодом на сидінні автомобіля знайшли телефон, якого йому поклали до кишені. Через погрози та фізичне насильство, яка виразилося в ударах ліхтариком по голові та у живіт, він зізнався у вчиненні злочину. В подальшому в нього було вилучено телефон під час затримання.
		Незважаючи на повне визнання вини за епізодами крадіжок майна ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , та фактичне невизнання вини за епізодом пограбування ОСОБА_11 , винуватість ОСОБА_13 підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Зокрема, за епізодами крадіжки майна ОСОБА_14 та ОСОБА_9 винуватість ОСОБА_13 підтверджується сукупністю наступних досліджених судом доказів.
		Так, потерпіла ОСОБА_14 , надала в суді показання, згідно із яких встановлено, що одного з вечорів в серпні 2018 року вона закрила курчат у підсобному приміщенні у ящику і лягла спати. Вночі йшов сильний дощ. Вранці вона виявила зникнення вісьмох курчат. На подвір`ї вона побачила нашарування болота, потоптані квіти, у зв`язку з чим зрозуміла, що курчат було викрадено, тому викликала працівників поліції. Обвинуваченим на час розгляду провадження судом шкоду їй не відшкодовано. 
		Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання про те, що вранці 6 серпня 2018 року вона виявила зникнення кролиці породи «Каліфорнійська» та одинадцять кроленят. Кролицю та кроленят вона бачила ввечері перед зникненням. Біля кролятника виявила сліди у зв`язку з чим викликала працівників поліції. В ході досудового розслідування кримінального провадження їй було повернуто викрадене майно.
		З показань в суді свідка ОСОБА_18 встановлено, що вона більше півтора роки проживала із ОСОБА_13 . Про крадіжку кролів вона не знала, проте підтвердила ту обставину, що у підвалі житлового будинку, де вони проживали, ОСОБА_13 зберігав кролі, які їм не належали. 
		Відповідно до даних протоколу від 6 серпня 2018 року прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_14 того ж дня о 10 год. 00 хв. звернулася до поліції із усною заявою про викрадення невстановленою особою із підсобного приміщення господарства її курчат (т.2 а.м.к.п.33).
		Відомості із заяви потерпілої ОСОБА_9 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 серпня 2018 року о 9 год. 06 хв. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (т.2 а.м.к.п.32).
		Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_14 (т.2 а.м.к.п.39), протоколом огляду місця події від 6 серпня 2018 року, схемою та фототаблицями до нього (т.2 а.м.к.п.40-41, 42, 43-46), встановлено, що слідчим на підставі письмової заяви власника 6 серпня 2018 року у проміжок часу з 10 год. 10 хв. по 11 год. 10 хв. було проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_6 , в ході якого встановлено, що місцем події є огороджена по периметру територія домогосподарства на якому знаходиться приміщення сараю, яке обладнане дверима, а також зафіксована обстановка після вчинення злочину  встановлено відсутність курчат у дерев`яній загорожі. 
		Відповідно до даних протоколу від 6 серпня 2018 року прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_9 того ж дня о 14 год. 05 звернулася до поліції із усною заявою про викрадення невстановленою особою кролів (т.2 а.м.к.п.9).
		Відомості із заяви потерпілої ОСОБА_9 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 серпня 2018 року о 17 год.26 хв. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (т.2 а.м.к.п.3).
		Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_9 (т.2 а.м.к.п.15), протоколом огляду місця події від 6 серпня 2018 року, схемою та фототаблицями до нього (т.2 а.м.к.п.16-17, 18, 19-22), встановлено, що слідчим на підставі письмової заяви власника 6 серпня 2018 року у проміжок часу з 13 год. по 13 год. 30 хв. було проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_4 , в ході якого встановлено, що місцем події є огороджена по периметру територія домогосподарства на якому знаходиться приміщення кролятника, в одній із кліток якого відсутні кролі. 
		Вищевказані показання потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_9 судом оцінюються як належні докази, оскільки вони підтверджують подію кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_13 . 
		Також вказані показання судом визнаються допустимими доказами, оскільки вони були отримані у порядку, встановленому КПК України, зокрема, з дотриманням вимог ст.ст. 352, 353 КПК України щодо допиту потерпілих в судовому засіданні, наданням можливості стороні захисту перехресного допиту потерпілих. 
		Більш того, ці показання оцінюються судом як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості судом не встановлено. 
		Крім того, дані зазначених протоколів огляду місця події є належними доказами, оскільки вони прямо підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Також вказані докази визнається допустимими, оскільки огляди проведено з дотриманням вимог ст.ст.233, 237, 238 КПК України.
		Відповідно до даних довідок ФОП ОСОБА_20 вартість станом на 6 серпня 2018 року курчата віком 1 місяць становила 40 гривень, віком 45 днів  50 гривень, вартість кроля породи «Каліфорнійська» вагою 4,610 кг становила 600 гривень, кроленя цієї ж породи  віком 10-12 днів  80 гривень (т.2 а.м.к.п.79-83). Вказана вартість не оспорювалася сторонами кримінального провадження, в т.ч. й обвинуваченим та потерпілими.
		Судом визнаються недопустимими доказами дані протоколу від 7 серпня 2018 року огляду житла - домогосподарства АДРЕСА_2 (т.2, а.м.к.п.55-56) та фототаблиць до нього (т.2 а.м.к.п. 57-64), оскільки вказана слідча дія проведена з грубим порушенням вимог ст.ст.233,237 КПК України.
		Так, за приписами частин 1 і 2 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. 
		Згідно із ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті. Відповідно до ч3 цієї ж статті слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.
		При цьому, судом встановлено, що огляд житла в порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.233 КПК України проведено як за відсутності ухвали слідчого судді, так і без дозволу володільців зазначеного житлового приміщення  ОСОБА_21 та ОСОБА_13 , а лише з дозволу власника будинку ОСОБА_22 (т.2 а.м.к.п.54), яка за даними зазначеного протоколу надала у користування житло останнім. Вказану обставину підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_18 . Крім того, були відсутні будь-які підстави для проникнення до житла, передбачені ч.3 ст.233 КПК України. При цьому, проведений огляд без дозволу володільців лише з дозволу власника, яка фактично ним не користувалася, та за відсутності ухвали слідчого судді свідчить про порушення вимог ст.30 Конституції України та ст.ст.13, 233,237 КПК України, оскільки проникнення до житла за згодою власника після передачі ним житла іншим особам, не може свідчити про правомірність такого проникнення з огляду дотримання права на недоторканість житла його володільців.
		Не свідчить про правомірність проникнення до житла і письмова заява ОСОБА_13 (т.2 а.м.к.п.53) про добровільну видачу ним кролиці і кроленят, оскільки у вказаній заяві жодним чином не обумовлено згоду на проникнення до житла. Будь-яких даних про те, що участь у огляді житла приймали його володільці та, що вони добровільно надали згоду на проникнення слідчого до їх володіння, матеріали кримінального провадження не містять. 
		Відповідно до ухвали слідчого судді від 9 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду домогосподарства АДРЕСА_2 (т.2 а.м.к.п.77-78).
		Також судом оцінюється як недопустимі докази дані протоколу слідчого експерименту із долученими відеозаписами його проведення (т.3 а.м.к.п.42-43,44), оскільки вказана слідча дія проведена з істотним порушенням вимог ст.ст.223, 240 КПК України. 
		Зокрема, із відеозапису проведення вказаної слідчої дії встановлено, що учасникам не були роз`ясненні права, в т.ч. не було роз`яснено ОСОБА_13 право не свідчити проти себе.
		Поряд з цим, згідно із ч.3 ст.223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
		Також в порушення вимог ч.6 ст.240 КПК України у протоколі слідчого експерименту не зазначено докладно умови проведення і результати слідчого експерименту. Не зазначено у протоколі й те, яким саме чином було здійснено вилучення у ОСОБА_13 виданої сумки, за допомогою якої, як встановлено із його показань, він переніс викрадене майно (кролів та курчат) додому, а також у протоколі відсутній запис, що вилучене майно було належним чином опечатане.
		Тому, з урахуванням положень частин 1 і 2 ст.87 КПК України дані вищевказаного протоколу слідчого експерименту судом визнаються недопустимими доказами.
		З цих же підстав на переконання суду підлягають визнанню недопустимими доказами як «плоди отруєного дерева» і вилучені в ході огляду 7 серпня 2018 року житла - домогосподарства АДРЕСА_2 речові докази: кролиця і одинадцять кроленят, які згідно із постановою слідчого від 7 серпня 2018 року визнані речовими доказами (т.2 а.м.к.п.66), а також чотири тіла курчат без голів, які відповідно до постанови слідчого від 7 серпня 2018 року визнані речовими доказами (т.2 а.м.к.п.69), а також вилучені речові докази в ході слідчого експерименту  сумка чорного кольору, яка була оглянута слідчим 31 жовтня 2018 року (т.3 а.м.к.п.45,46-49), та постановою слідчого від 31 жовтня 2018 року (т.3 а.м.к.п.50,51) була визнана речовим доказом та поміщена для зберігання до камери зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП (т.3, квитанція в матеріалах провадження пронумерована під № «31» та міститься між аркушами 50 та 51).
		Більш того, незважаючи на те, що вилучене майно, а саме, кролиця та одинадцять кроленят, чотири тіла курчат, чорна сумку, були слідчим тимчасово вилучені в порядку ст.ст.167-168 КПК України, слідчий в порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України не звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
		Поряд зцим,сукупність вищевказанихдосліджених безпосередньов судовомузасіданні доказів,які судомвизнані належнимита допустимими,з точкизору достатностіта взаємозв`язкудають підставистверджувати,що ОСОБА_13 винен увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.185КК України,за епізодамикрадіжок майна ОСОБА_14 та ОСОБА_9 ,за щопідлягає покаранню. 
		За епізодом пограбування ОСОБА_11 винуватість ОСОБА_13 підтверджується сукупністю наступних досліджених безпосередньо судом доказів.
		Так, потерпіла ОСОБА_11 в ході судового розгляду дала показання про те, що в ніч з 14 на 15 серпня 2019 року вона перебувала за місцем проживання в будинку АДРЕСА_5 . Коли вона дивилася телевізор, заснула. Вікно в кімнаті було відчинене. Через сон побачила, що хтось відкрив холодильник. Відразу подумала, що то син, але згадавши, що він на заробітках в м. Києві, прокинулася та побачила невідомого чоловіка, який тримав в руках її телефон. Після того, як вона включила світло, невідомий наказав світло виключити, оскільки його розшукує поліція. Після цього він наказав їй відчинити двері. Коли вона відчинила двері, намагалася втекти, кричала, проте невідомий схопив за футболку та кинув її в сторону кролятників. Прижав її тілом до землі та наказав не кричати. Вона почала із ним лагідно розмовляти, пропонувала налити спиртного. Від невідомого було чути різкий запах «перегару». Після того, як він дещо відпустив її, вона вирвалася та побігла в напрямку сусіднього будинку, невідомий побіг за нею. Проте вона почала сильно кричати, кличучи сусідів на допомогу. Коли прибігла до сусідів ОСОБА_23 , розповіла про вчинений напад, спільно із ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , який прибіг на дзвінок ОСОБА_26 , пішли до неї додому, проте нікого не виявили, тому викликали працівників поліції. Через деякий час приїхали працівники поліції, а ще через певний час привезли ОСОБА_17 , якого вона впізнала за рисами обличчя та одягом. При цьому, зазначила, що невідомий був одітий в чорні (темні) джинси, зелений чи синій батнік з написом «Nike», схожий на особу циганської національності, на обличчі була щетина. Невідомий викрав у неї мобільний телефон «Nokia», марки вона не пам`ятає, 150 гривень, які були у шкатулці, пачку цигарок «Марвел» синього кольору. Вартість мобільного телефону та цигарок, встановлену в ході розслідування, не заперечувала. 
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дала показання про те, що коли в ніч події вона спала, близько 00 год. 30 хв. почула крик на вулиці. Коли вона із чоловіком відчинили двері, на порозі побачили сусідку ОСОБА_28 , яка була дуже схвильована, кричала та просила в чоловіка про допомогу. Зазначила, що ОСОБА_29 прибігла боса, була одіта у футболку та штани, які були пошкоджені та були брудні із нашаруванням трави. При цьому, говорила, що її хотіли вбити. Повідомила, що невідомий чоловік через відчинене вікно заліз до її будинку та забрав у неї мобільний телефон, 150 гривень. Зі слів ОСОБА_29 вона зрозуміла, що невідомий виволік її на вулицю, прижимав головою до землі. На руках та плечах ОСОБА_29 бачила синяки, хоча того ж дня вона зустрічала її, проте будь-яких тілесних ушкоджень на ній не бачила. Тоді ж до них прийшов сусід ОСОБА_30 , із яким чоловік пішли на господарство ОСОБА_29 , проте нікого не виявили. Невідомий, як описала його ОСОБА_29 , був темноволосий, одітий в кофту голубого чи зеленого кольору із капюшоном. Вона відразу подумала за ОСОБА_31 , тому зателефонувала до ОСОБА_32 - співмешканки ОСОБА_17 . На її запитання, де ОСОБА_33 , остання відповіла, що не ночує в дома, так як перебуває у матері. 
		Свідок ОСОБА_34 в суді надав аналогічні показання. Крім того, зазначив, що в ніч події ОСОБА_29 прибігла налякана, кричала, що її хотіли вбити. Він покликав сусіда і вони пішли на господарство потерпілої, але нікого не виявили, після чого викликали поліцію. На подвір`ї потерпілої бачив розкидане взуття. Також вказав, що ОСОБА_29 прибігла боса, футболка на ній була розірвана, розповідала відразу після події, що невідомий, із темним відтінком шкіри, схожий на цигана, витягнув її з хати, вона вирвалася і прибігла до них по допомогу. Зазначала також, що невідомий забрав у неї телефон, гроші та цигарки. Після того, як ОСОБА_29 описала невідомого, хтось із присутніх висловив припущення, що це ОСОБА_17 . Після того, як його дружина зателефонувала до дружини ОСОБА_17 , вони дізналися, що останній відсутній за місцем проживання, але вони із ОСОБА_35 поїхали до нього додому, де ОСОБА_36 (дружина) повідомила, що його немає. Також свідок зазначив, що коли вони повернулися до господарства ОСОБА_29 , то через деякий час приїхали працівники поліції, які проводили слідчі дії. Через деякий час поліцейські також привезли ОСОБА_17 , ОСОБА_29 відразу почала кричати, що це саме той невідомий, який витягнув її з хати та намагався вбити. 
		З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 встановлено, що в день події вона посварилася із ОСОБА_17 , після чого він пішов з дому, сказавши при цьому, що йде прогулятися. Вона пішла до матері, де вирішила заночувати. Вночі, близько 00 год. 30 хв. до неї на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_37 , яка запитала, де знаходиться ОСОБА_33 , на що вона відповіла, що його немає вдома. Через деякий час до неї приїхали на автомобілі ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які запитали, де її чоловік. При цьому повідомили їй, що невідомий проник до будинку ОСОБА_40 . Також присутні акцентували увагу на тому, що зі слів потерпілої невідома особа була із бородою, в той час як ОСОБА_13 на той час бороду не носив. 
		Свідок ОСОБА_41 в суді надав показання про те, що працював дільничним офіцером поліції в Кам`янець-Подільському РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, в зону обслуговування входило й с. Оринин. В ніч події до нього зателефонували із відділення та повідомили про пограбування мешканки с. Оринин. Після того він поїхав на місце події і в подальшому відпрацьовував територію села до отримання інформації про затримання підозрюваного. Коли приїхав на місце події, був свідком того, як потерпіла впізнала ОСОБА_17 як особу, яка вчинила пограбування. В подальшому зранку супроводжував ОСОБА_17 до лікарні для огляду на стан сп`яніння та до райвідділу поліції. Будь-яких протизаконних дій відносно затриманого ні він, ні будь-хто інший в його присутності не вчиняв. Участі у затриманні обвинуваченого не приймав.
		Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні показав, що в ніч події він спільно із начальником РВП ОСОБА_43 приїхав на місце події в с. Оринин, де працювала слідчо-оперативна група. Від начальника поліції він отримав вказівку спільно із працівником поліції Свідерським на автомобілі поїхати в с. Оринин з метою виявлення підозрілих осіб чи свідків. Коли вони проїжджали по одній із вулиць, побачили чоловіка, який йшов, спотикаючись. Чоловік по зовнішньому вигляду був схожий із особою, яку описувала потерпіла. Під`їхавши до чоловіка, він впізнав у ньому ОСОБА_31 , якого запитав, що він робить у вказаному місці. Він відповів, що гуляє. Після цього ОСОБА_17 повідомили, що він схожий за зовнішніми ознаками із розшукуваною особою та його було запрошено до автомобіля. Після цього вони поїхали на місце події, де ОСОБА_17 впізнала потерпіла як особу, яка вчинила її пограбування. Кайданки та інші спецзасоби до ОСОБА_17 не застосовували. Будь-хто в його присутності не застосовував насильство до нього. В подальшому слідчий затримав ОСОБА_17 , в ході огляду із штанів було вилучено мобільний телефон, на запитання слідчого ОСОБА_17 відповів, що телефон викрав у жінки. Також свідок зазначив, що спільно із ОСОБА_44 та ОСОБА_45 супроводжував ОСОБА_17 до лікарні для огляду на стан сп`яніння та огляду лікарем, будь-яких тілесних ушкоджень у нього не було виявлено. 
		Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні дав показання про те, що в ніч події з 14 на 15 серпня 2018 року до нього зателефонував сусід та повідомив, що до сусідки ОСОБА_47 невідомий заліз до будинку. Коли він прийшов до сусіда, побачив ОСОБА_48 , яка плакала та повідомила, що невідомий в неї в будинку. Вони пішли до будинку, але нікого там не виявили. При цьому, сусідка повідомила, що чоловік, який проник до будинку, був «ромської національності» та з бородою. Тоді ж хтось запропонував поїхати додому до ОСОБА_17 , оскільки за описом невідома особа була із ним схожа. Він спільно із товаришем поїхали до матері співмешканки ОСОБА_17 , проте остання повідомила, що його немає в дома. Чи будь-хто ще їздив із ними, він не пам`ятає. Після цього він поїхав до місцевого бару. Деталі події не пам`ятає, так як перебував у стані сп`яніння. 
		Вказані показання потерпілої та свідків судом оцінюються як належні докази, оскільки вони прямо (показання потерпілої ОСОБА_11 ) чи непрямо (показання свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_34 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 ) підтверджують подію кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_13 .
		Також вказані показання судом визнаються допустимими доказами, оскільки вони були отримані у порядку, встановленому КПК України, зокрема, з дотриманням вимог ст.ст. 352, 353 КПК України щодо допиту свідків та потерпілої в судовому засіданні, наданням можливості стороні захисту перехресного допиту свідків та потерпілих. 
		Більш того, ці показання оцінюються судом як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості судом не встановлено. 
		Відповідно до даних протоколу від 15 серпня 2018 року прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_11 того ж дня звернулася до поліції із усною заявою про проникнення невідомої особи до її житлового будинку через вікно та відкрите заволодіння її коштами в розмірі 150 гривень (т.2 а.м.к.п.122).
		Відомості із заяви потерпілої ОСОБА_11 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2018 року о 5 год.23 хв. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України (т.2 а.м.к.п.111).
		Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.м.к.п.123), протоколом огляду місця події від 15 серпня 2018 року, фототаблицями до нього (т.2 а.м.к.п.124-131, 135-148), встановлено, що слідчим на підставі письмової заяви власника 15 серпня 2018 року у проміжок часу з 04 год. 30 хв. по 06 год. 32 хв. було проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_5 , в ході якого зафіксовано обстановку після вчинення злочину. На подвір`ї неподалік вхідних дверей виявлено тапочки зеленого кольору та кепку «NYC», у кімнаті № НОМЕР_1 (спальні) на поверхні пластикового вікна виявлено 8 слідів пальців рук та 3  долоні, які були зкопійовані та вилучені. Також у кімнаті №4 на відстані 1,5 м від вхідних дверей та 0,3 м від правого дивану було виявлено слід взуття, який скопійовано на дактилоплівку та вилучено. На внутрішній поверхні скла вікна виявлено 1 слід долоні руки, яки скопійовано та вилучено. Всі скопійовані сліди вилучені до сейфпакету. Також з місця події вилучено змиви із шкатулки та портативної колонки. 
		Постановою слідчого від 15 серпня 2018 року вилучені сліди пальців рук і долонів, слід взуття, змиви, визнано речовими доказами (т.2 а.м.к.п.165).
		Відповідно до заяви ОСОБА_52 (т.2 а.м.к.п.150), протоколом огляду місця події від 15 серпня 2018 року, фототаблицями до нього (т.2 а.м.к.п.151-152, 153-154), встановлено, що слідчим на підставі письмової заяви власника 15 серпня 2018 року у проміжок часу з 05 год. 01 хв. по 05 год. 36 хв. було із столу в кімнаті будинку виявлено та вилучено жіночу футболку голубого кольору із візерунками на ній у вигляді квітів, яка з лівої бокової поверхні розірвана. Вказану футболку вилучено у встановленому порядку та постановою слідчого від 15 серпня 2018 року визнано речовим доказом (т.2 а.м.к.п.162). 
		Дані зазначених протоколів огляду місця події є належними доказами, оскільки вони прямо підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Також вказані докази визнається допустимими, оскільки огляди проведено з дотриманням вимог ст.ст.233, 237, 238 КПК України. При цьому, судом не приймаються до уваги доводи захисника, що огляд домоволодіння ОСОБА_11 проведено з порушенням вимог ст.233,237 КПК України за відсутності ухвали слідчого судді, оскільки захисником не враховано тієї обставини, що згідно із ч.1 ст.233 КПК України проникнення до житла особи та проведення в ньому огляду може бути здійснено за добровільною згодою особи, яка ним володію. А тому, оскільки огляд місця події проведено на підставі заяви потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.м.к.п.123), на переконання суду, слідчий з дотриманням вимог чинного законодавства провів огляд її житла.
		Згідно із довідками ФОП « ОСОБА_53 (т.2 а.м.к.п.212-213,214-218) вартість станом на 15 серпня 2018 року бувшого у використанні мобільного телефону «Nokia 5330» становила 110 гривень, сім-картки «Київстар» - 25 гривень. За довідкоб ФОП ОСОБА_54 вартість станом на 15 серпня 2018 року пачки цигарок марки «Marvel Blue», становила 13 гривень (т.2 а.м.к.п.219,220). Вартість зазначеного майна не оспорювалася як стороною обвинувачення, потерпілою ОСОБА_11 , так і стороною захисту. 
		   За даними висновку судово-медичної експертизи №403, яка проведена 17 серпня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді від 16 серпня 2018 року (т.2 а.м.к.п.241) експертом ОСОБА_55 , у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді п`ятьох синяків на задній та внутрішній поверхнях середньої третини правого плеча (двох), на передній поверхні середньої третини лівого передпліччя (трьох), які могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо пальців рук при стисканні. Синяк на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна міг утворитися внаслідок удару тупим твердим предметом. Численні садни на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого і правого колінних суглобів, могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів з шорсткою травмуючою поверхнею. Всі вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 могли утворитися біля 2-3 діб тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно із п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року).
		Із висновку експертів №644 від 29 жовтня 2018 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т.3 а.м.к.п. 36-38), яка проведена на підставі ухвали слідчого судді від 5 жовтня 2018 року (т.3 а.м.к.п.34-35) ОСОБА_13 під час вчинення інкримінованого йому діяння виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, ускладнений органічним враженням ЦНС внаслідок перенесеної ЧМТ з легкими змінами, проте він міг у той період усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вищевказаний психічний розлад відноситься до іншого хворобливого стану психіки. Підозрюваний ОСОБА_13 виявляє на даний час такий же емоційно-нестійкий розлад, проте може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Емоційно-нестійким розладом особистості ОСОБА_13 страждає з 18 років, а органічним враженням ЦНС  з 2007 року. ОСОБА_13 застосуванню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Зазначені вище дані визнаються допустимими доказами, оскільки експертизи проведені особами, які можуть бути згідно із ст.69 КПК України експертами у кримінальному провадження, експерти були залучені з дотриманням вимог ст.ст.242-244 КПК України, висновки експертів відповідають вимогам ст.ст.101-102 КПК України. 
		Судом з урахуванням положень ч.1 ст.87 КПК України, згідно із яких недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, визнається недопустимими доказами дані, які були здобуті слідчим під час затримання ОСОБА_13 , оскільки вказана процесуальна дія була проведена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
		Зокрема, за даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 15 серпня 2018 року слідчим о 6 год. 45 хв. в с. Оринин по вул. Грушевського, 59 затримано ОСОБА_13 , в ході якого в присутності понятих було здійснено обшук затриманого, в результаті якого у ОСОБА_13 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_3 , взуття (кросівки) та пачка цигарок «Marvel Blue» із однією сигаретою (т.2 а.м.к.п.156-160,161). Обставини затримання зафіксовано на відеозапис, який судом переглянуто в порядку ст.359 КПК України.
		Поряд з цим, судом встановлено, що слідчим в порушення вимог ч.4 ст.208 КПК України після затримання не було повідомлено затриманому ОСОБА_13 зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, що підтверджується як протоколом затримання, так і відеозаписом цієї процесуальної дії. Як вбачається із відеозапису факту затримання, слідчим зазначається про надання пояснень ОСОБА_13 , проте вказані пояснення у протоколі відсутні. Також у протоколі відсутні дані про місце та дату фактичного затримання, які не збігаються із моментом складення протоколу, не конкретизовані у протоколі підстави затримання, відсутні будь-які записи про те, у вчиненні якого злочину підозрюється ОСОБА_13 та які фактичні обставини зазначеного злочину встановив слідчий на час затримання. Відсутні відеозапис про те, яким саме чином були вилучені та опечатані слідчим із місця затримання ОСОБА_13 вилучені речі. 
		З цих же підстав на переконання суду підлягають визнанню недопустимими доказами як «плоди отруєного дерева» і вилучені в ході огляду речові докази, зокрема, телефон марки «Nokia» та пачка цигарок «Marvel Blue», які постановою слідчого від 15 серпня 2018 року визнано речовими доказами (т.2 а.м.к.п.163-164), пара взуття, яка визнана речовим доказом постановою слідчого від 23 вересня 2018 року (т.2 а.м.к.п.180-181), а також дані висновку експерта №4.1-0576:18 від 13 вересня 2018 року (т.2 а.м.к.п.173-179), який провів судову трасологічну експертизу на підставі ухвали слідчого судді від 23 серпня 2018 року (т.2 а.м.к.п.170), та визначив, що слід низу взуття на дактилоскопічній плівці, що був виявлений та вилучений в ході огляду будинку АДРЕСА_5 , придатний встановлення групової приналежності взуття, та залишений взуттям аналогічним за розмірними характеристиками елементів та малюнком підошви взуття на ліву ногу, оскільки порівняльний об`єкт (кросівки) були слідчим вилучені з порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		Судом визнається недопустимим доказом дані протоколу пред`явлення особи для впізнання від 15 серпня 2018 року (т.2 а.м.к.п.190-195), згідно із якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_13 як особу, яка 15 серпня 2018 року проникла до її будинку, оскільки вказана слідча дії проведена з порушенням вимог ст.228 КПК України. Зокрема, незважаючи на заборону попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, слідчим після фактичного затримання ОСОБА_13 в с. Оринин Кам`янець-Подільського району 15 серпня 2018 року за декілька годин до пред`явлення для впізнання на дорозі біля домогосподарства потерпілої ОСОБА_11 пред`явив останній затриманого, що підтвердили як обвинувачений, так і потерпіла, у зв`язку з чим в силу ст. 86 КПК України дані зазначеної слідчої дії судом визнаються недопустимими доказами.
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_13 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, за що підлягає покаранню. 
		При цьому, судом не приймаються до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_13 не причетний до пограбування потерпілої ОСОБА_11 , оскільки вказані показання обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
		Зокрема, вищевказані доводи спростовуються проаналізованими вище судом показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка підтвердила ту обставину, що саме ОСОБА_13 проник до неї у будинок в нічний час. Вказану обставину не заперечував ОСОБА_13 , проте мету проникнення до будинку не зазначив, вказавши що пояснити свою поведінку він не може. При цьому, потерпіла зазначила, що бачила у руках в ОСОБА_13 свій мобільний телефон, говорила йому, щоб він його поклав, так як телефон належить саме їй. Зазначила, що ОСОБА_13 стояв біля холодильника, де також була й шкатулка, з якої пропало 150 гривень. Також зазначила, що ОСОБА_13 брав у руки й шкатулку, яка після його проникнення стояла не на тому ж місці, де перебувала до цього. Зазначила й потерпіла про зникнення пачки цигарок. При цьому, потерпіла наголосила, що саме після проникнення ОСОБА_13 в будинок, вона виявила зникнення вказаних речей. Також потерпіла підтвердила ту обставину, що ОСОБА_13 після того, як вона намагалася втекти, схопив її за плечі та футболку, розірвавши її, тягнув її по подвір`ї та притискав до землі, вимагаючи припинити кричати. Вказані показання підтверджують ту обставину, що ОСОБА_13 з метою заволодіння майном після викриття його потерпілою застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. 
		Показання потерпілої в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_34 та ОСОБА_46 , які зазначили, що відразу ж після того, як потерпіла ОСОБА_11 прибігла до ОСОБА_56 в будинок, повідомила свідкам про те, що невідомий, схожий на «особу циганської національності», спричинив їй тілесні ушкодження, викрав телефон та кошти. При цьому, потерпіла ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_34 та ОСОБА_46 підтвердили ту обставину, що відразу ж після події вони пішли до будинку потерпілої, де нікого не виявили. Вказані показання спростовують показання ОСОБА_13 про те, що майже відразу після того як ОСОБА_11 побігла до будинку ОСОБА_52 він побачив, коли стояв на дорозі біля її будинку, як четверо невідомих чоловіків сіли в автомобіль та поїхали в с. Оринин, при цьому проїхали повз нього не зупиняючись.
		Підстав сумніватися в правдивості показань потерпілої ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_52 та ОСОБА_51 , судом не встановлено. Більш того, показання потерпілої про застосування ОСОБА_13 насильства об`єктивно підтверджуються даними висновку судово-медичної експертизи, які повністю збігаються із показаннями потерпілої щодо механізму отримання тілесних ушкоджень, а також даними протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_34 , в ході якого вилучено пошкоджену футболку потерпілої. 
		Не беруться до уваги доводи ОСОБА_13 про те, що працівники поліції застосували до нього насильство з метою отримання зізнавальних показань.
		Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 зазначив, що його було затримано працівниками поліції близько 23 год. 30 хв. неподалік с. Ріпинці, після чого до нього застосували кайданки та привезли на місце події, де неодноразово обшукували, а згодом на сидінні автомобіля виявили мобільний телефон потерпілої, який перед складенням протоколу затримання поклали у кишеню. Також обвинувачений зазначив, що після фактичного затримання працівники поліції застосовували до нього електрошокер, били та погрожували притягненням до кримінальної відповідальності за спробу зґвалтувати потерпілу. Висували умову визнати факт пограбування потерпілої та заволодіння її телефоном і коштами. В подальшому до нього також застосували насильство під час доставляння до райвідділу поліції.
		Про факти можливого застосування працівниками поліції насильства щодо ОСОБА_13 судом повідомлено територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому. Згідно із повідомленням слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР від 14 квітня 2019 року №3309/1-2 до ЄРДР 12 квітня 2019 року внесені відомості із повідомлення ОСОБА_13 та розпочато кримінальне провадження №62019240000000302 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (т.1 а.м.к.п.208).
		Поряд з цим, зазначені вище показання ОСОБА_13 про застосування насильства працівниками поліції судом оцінюються критично як спробу обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.
		Зокрема, у вказаній справі низка фактів викликає сумніви в тому, чи зазнавав ОСОБА_13 , як він стверджував, після того як був затриманий працівниками поліції брутального поводження, забороненого ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		По-перше, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_13 скаржився будь-кому на зазначені діяння, в т.ч. під час поміщення до ІТТ та слідчого ізолятора, чи повідомляв про вказаний факт слідчому судді під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або ж прокурору в ході перевірки закладів попереднього ув`язнення. 
		По-друге, 15 серпня 2018 року відразу ж після затримання за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області №022-0001530 було призначено адвоката ОСОБА_12 для надання підозрюваному ОСОБА_13 вторинної правової допомоги, проте будь-яких скарг щодо застосування насильства працівниками поліції ОСОБА_13 до повідомлення в судовому засіданні 19 грудня 2018 року адвокату не висловлював, про що обвинувачений повідомив в судовому засіданні.
		По-третє. Відсутні будь-які медичні дані про те, що до ОСОБА_13 застосовували насильство, в той час як щонайменші тілесні ушкодження були б зафіксовані при поміщенні до ІТТ чи слідчого ізолятора. 
		Вищевказані обставини спростовують доводи ОСОБА_13 про застосування до нього недозволених методів отримання доказів. До того ж, судом визнано як недопустимі докази дані протоколів затримання та слідчого експерименту, у зв`язку з чим факти можливого застосування працівниками поліції недозволених методів отримання доказів жодним чином не впливають на оцінку доказів по справі, сукупність яких судом проаналізовано у вироку, та які визнані судом належними і допустимими. 
		Судом дії ОСОБА_13 кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у інше сховище (епізоди ОСОБА_9 та ОСОБА_14 ); а також за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та поєднане з проникненням у житло (епізод ОСОБА_11 ). 
		Призначаючи покарання ОСОБА_13 , суд на підставі ст.ст.65,66-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно із ст.12 КК Українивідносяться до тяжких злочинів. Крім того, ОСОБА_13 раніше неодноразово судимий, про що свідчить досліджена судом інформація ОСК ГУНП в Хмельницькій області та ОСК МВС України, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, за місцем реєстрації Красноїльська селищна рада та за місцем проживання Орининська сільська рада компрометуючими даними не володіють, перебував у фактичних шлюбних відносинах, офіційно не працевлаштований. Обставинами, які пом`якшують покарання, судом визнаються добровільне часткове відшкодування завданого збитку (щодо епізоду крадіжки майна ОСОБА_9 ), щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів (щодо епізодів крадіжки майна ОСОБА_14 та ОСОБА_9 ), обставини, які обтяжують покарання, відсутні. При цьому, судом не враховується зазначена в обвинувальному акті обставина, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, виходячи з наступних підстав. Так, відповідно до ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статтіОсобливої частиницього Кодексуяк ознаказлочину,що впливаєна йогокваліфікацію,суд неможе щераз враховуватиїї припризначенні покаранняяк таку,що йогообтяжує. Поряд з цим, судом кваліфіковано дії ОСОБА_13 за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України в т.ч. й за кваліфікуючою ознакою «повторність», у зв`язку з чим така обставина, як «рецидив злочинів» судом не може бути ще раз врахована як така, що обтяжує покарання.
		Крім того, при призначення покарання судом враховується досудова доповідь представника персоналу органу пробації щодо високого ризику вчинення ОСОБА_13 повторних кримінальних правопорушень та небезпеки для суспільства. 
		З урахуванням викладеного, на переконання суду ОСОБА_13 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3ст.185, ч.3 ст.186 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати цілям покарання, передбаченим ч.2ст.50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинені злочини та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		При визначенні принципу складання покарання за сукупністю злочинів суд виходить із тяжкості та наслідків вчинених злочинів, даних про особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, виду сукупності, а тому суд вважає, що при призначенні покарання за ч.1 ст.70 КК України слід застосувати принцип часткового складання призначених покарань.
		Враховуючи, що ОСОБА_13 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів проти власності, продовжив злочинну діяльність через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а також із врахуванням форми вини й мотивів вчинення злочинів, тяжкості і суспільної небезпечності вчинених злочинів та особи обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання статей69та75 КК України.
		Цивільний позов не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна слід після набрання вироком законної сили скасувати. 
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки судом ОСОБА_13 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає відбуванню реально, а інші запобіжні заходи на переконання суду не будуть достатніми для запобігання ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. 
		Оскільки дані висновку експерта визнані судом недопустимими доказами та не покладені в основу доведеності вини обвинуваченого, процесуальні витрати в цій частині (т.2 а.м.к.п.172) слід віднести на рахунок держави.
		Питання про долю речових доказів та документів підлягає вирішенню на підставі ч.9ст.100 КПК України.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371,373-375 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_13 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, призначивши йому наступне покарання:
		-за ч.3ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців;
		-за ч.3ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців.
		На підставі ч.1ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити остаточно ОСОБА_13 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_13 залишити попередній у виді тримання під вартою. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 16 вересня 2019 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час тримання під вартою з 15 серпня 2018 року по 15 вересня 2019 року включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. 
		Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. (т.2 а.м.к.п.172) віднести на рахунок держави.
		Після набрання вироком законної сили скасувати накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року арешт на мобільний телефон марки «Нокіа», із сім-карткою оператора стільникового зв`язку «Київстар», пачку сигарет «Марвел» з однією сигаретою, кросівки та жіночу футболку (т.2 а.м.к.п.238).
		Речові докази: кролицю білої масті породи «Каліфорнійська» та одинадцять кроленят породи «Каліфорнійська», після набрання вироком законної сили залишити потерпілій ОСОБА_9 (т.2 а.м.к.п.66,67). 
		Змиви з портативної колонки та шкатулки, контрольний зразок марлевого тампону, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.м.к.п.132,133, 134), 8 слідів пальців рук, 5 слідів долоней рук, слід взуття, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області (т.2 а.м.к.п. 165,180,181), після набрання вироком законної сили, знищити.
		Жіночу футболку голубого кольору, мобільний телефон марки «Nokia» моделі «5330», із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», пачку сигарет марки «Marvel Blue», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області (т.2 а.м.к.п.162, 163,164), після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_11 . 
		Кросівки, сумку чорного кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області (т.2 а.м.к.п.180,181, т.3 а.м.к.п.50,51), після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_13 .
		Документи: матеріали кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР 6 серпня 2018 року за №12018240160000574, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, ДВД-диски із відеозаписами слідчих та процесуальних дій (т.2 а.м.к.п.161, 251, т.3 а.м.к.п.44) , після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		Суддя Кам`янець-Подільського 
		міськрайонного суду
		Хмельницької області                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...