Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/4139/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 14-328цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 523/4139/17 
		Провадження № 14-328цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Лященко Н. П., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу, подану представником Первинної профспілкової організації Всеукраїнського об`єднання солідарності трудівників Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Центролит» (далі - ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит») та ОСОБА_1 - адвокатом Сіржантом Юрієм Володимировичем, на постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року (у складі суддів Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.) у цивільній справі за позовом члена ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» ОСОБА_2 до ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» про визнання протоколів і рішення незаконними та їх скасування, відшкодування майнової та моральної шкоди,
		ВСТАНОВИЛА:
		У березні 2017 року член ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит», ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Зазначив, що рішенням від 19 червня 2016 року було затверджено порядок денний позачергових профспілкових зборів членів ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит». Протоколами від 20 липня 2016 року № 4, 4/1 його було звільнено з посади голови профспілкової організації, а ОСОБА_1 обрано головою. Посилаючись на те, що зазначені рішення є незаконними, оскільки особи, які брали участь у зборах не є членами профспілки, вони за власноруч написаними заявами вийшли із членів профспілки у 2011 році, позивач просив скасувати їх. Вважає своє звільнення незаконним і таким, що має на меті позбавити його можливості брати участь у захисті прав 2 140 працівників заводу на отримання невиплаченої їм заробітної плати за період з 1996  по 2002 рік. Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив: визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення та протоколи ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит»; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 1 111,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 000,00 грн - моральної шкоди.
		Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 7 червня 2018 року провадження у справі закрито.
		Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач як учасник юридичної особи просив скасувати акти органів управління ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит». Тобто між сторонами у цій справі виник спір із корпоративних правовідносин, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 7 червня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що між сторонами у цій справі виникли не корпоративні, а трудові правовідносини, які стосуються прав та законних інтересів голови та членів профспілкової організації. 
		У жовтні 2018 року представник ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» та ОСОБА_1 - адвокат Сіржант Ю. В. подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року, а ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 7 червня 2018 року залишити в силі.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалу апеляційного суду прийнято з порушенням правил предметної та суб`єктної юрисдикції. Між сторонами у цій справі виникли не трудові, а корпоративні правовідносини, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Позивач не посилається на порушення норм трудового законодавства.
		ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що він як голова ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» був звільнений із займаної посади незаконно; оспорювані рішення і протоколи позачергових профспілкових зборів членів ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» спрямовані на блокування діяльності профспілки та невиплату заробітної плати працівникам заводу. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року справу прийнято до розгляду.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Суди встановили, що, звертаючись із цим позовом, ОСОБА_2 оскаржує рішення членів ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» від 19 червня 2016 року, яким затверджено порядок денний позачергових профспілкових зборів, та протоколи позачергових зборів членів цієї профспілкової організації від 20 липня 2016 року № 4, 4/1, згідно з якими: його було звільнено з посади голови ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит», зокрема, з тієї підстави, що він припинив трудові відносини з роботодавцем - ВАТ «Одеський завод «Центролит», є пенсіонером за віком і не може обіймати таку посаду; ОСОБА_3 призначено на цю посаду. Вимога ОСОБА_2 про відшкодування йому майнової та моральної шкоди адресована ОСОБА_3 . Позов обґрунтовано неправомірними діями ОСОБА_3 , які полягають у фальшуванні протоколів з метою усунення позивача від посади голови профспілки. ОСОБА_2 вважає своє звільнення незаконним і таким, що має на меті позбавити його можливості брати участь у захисті прав працівників заводу на отримання невиплаченої їм заробітної плати. 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 до суду із цим позовом, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами.
		Разом з тим стаття 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 до суду із цим позовом, як і стаття 20 цього Кодексу у чинній редакції, визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. 
		При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
		За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Згідно з виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та статуту ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» здійснює свою діяльність як профспілкова організація відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (т. 1, а.с. 11-13, 85-91).
		Статтею 36 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
		Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до статті 1 якого професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України «Про об`єднання громадян» (який застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено зазначеним Законом), цього Закону, Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
		За змістом положень статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів, які не передбачають можливості формування статутного капіталу такої організації під час її створення за рахунок внесків її членів, не передбачають отримання профспілковою організацією прибутку від здійснення своєї діяльності та розподілу доходу між її членами.
		Сутність діяльності профспілкової організації полягає у здійсненні представництва й захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (стаття 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
		Профспілка, об`єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту. Профспілка, її організації, об`єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов`язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням) (стаття 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
		З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що легалізована в установленому законодавством порядку профспілка є громадською організацією, створеною для захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, і здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку. 
		Профспілка, яка утворюється й легалізується на підставі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та діє на підставі власного статуту, має статус юридичної особи, проте одним з принципів її створення є відсутність майнового інтересу. Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов`язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов`язаннями членів профспілки (стаття 34 цього Закону). 
		З метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об`єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій зі статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки (стаття 35 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
		Крім того, за змістом положень Закону України «Про об`єднання громадян», зокрема статті 21, що застосовується до профспілок відповідно до статті 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», кошти або майно громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена об`єднання, його посадових осіб.
		Ураховуючи наведені приписи законодавства та положення статуту, ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» є добровільною, неприбутковою громадською організацією, діяльність якої регулюється законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про об`єднання громадян», а не типовим господарюючим суб`єктом у розумінні статей 3, 55 ГК України. За таких обставин правовідносини між членами такої профспілки та самою профспілкою не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви, та статті 20 цього Кодексу в чинній редакції.
		Отже, зважаючи на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі, які не є корпоративними, апеляційний суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для її розгляду в порядку господарського судочинства. 
		Разом з тим не можна погодитися з висновками апеляційного суду про те, що цей спір є трудовим. 
		Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Водночас ОСОБА_2 оскаржує рішення профспілки, якими його звільнено з виборної посади її голови. У протоколі від 20 липня 2016 року № 4 зазначено, що позивач припинив трудові відносини з роботодавцем -ВАТ «Одеський завод «Центролит», є пенсіонером за віком. Зазначені обставини позивачем не оспорюються.
		Статтею 221 КЗпП України визначено, що органами, які розглядають трудові спори, є комісії по трудових спорах та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди. Проте установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали (частина третя зазначеної статті).
		Тобто діяльність позивача як члена профспілкової організації, обраного на виборну посаду, та його правовідносини з профспілкою регулюються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит».
		Частиною третьою статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.
		Проте зазначена норма не може тлумачитись як така, що залишає поза судовим контролем порушені права та інтереси осіб, на захист яких вони звертаються до суду.
		Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
		Ураховуючи викладене, зазначений спір не є трудовим, проте відповідно до суб`єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
		З урахуванням наведеного та меж перегляду справи судом касаційної інстанції оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як така, що прийнята з дотриманням правил предметної та суб`єктної юрисдикції, а касаційна скарга, подана адвокатом Сіржантом Ю. В., як представником ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» та ОСОБА_1 , -залишенню без задоволення.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, Верховний Суд не здійснює розподілу судових витрат.
		Ураховуючи наведене та керуючись статтями 402-404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу, подану представником Первинної профспілкової організації Всеукраїнського об`єднання солідарності трудівників Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Центролит» та ОСОБА_1 - адвокатом Сіржантом Юрієм Володимировичем, залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                        Н. П. Лященко  Судді:     Н. О. Антонюк      О. Р. Кібенко    Т. О. Анцупова   В. С. Князєв    С. В. Бакуліна   О. Б. Прокопенко      В. В. Британчук     В. В. Пророк      Ю. Л. Власов     Л. І. Рогач       М. І. Гриців     О. М. Ситнік    Д. А. Гудима   О. С. Ткачук    Ж. М. Єленіна     В. Ю. Уркевич      О. С. Золотніков     О. Г. Яновська      Л. М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...