Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/10806/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2019. Зареєстровано: 20.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/12936/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №686/10806/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/12936/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Желєзного І.В.,
		суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 686/10806/15-а
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області 
		про визнання протиправними та скасування рішень
		за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Мазурок О.В від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Граб Л.С., суддів Сапальової Т.В., Боровицького О.А. від 23 березня 2016 року,
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (далі також - відповідач), в якому просив скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2015 року №№ 56, 57, 58, 59.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанови є незаконними, оскільки під час розгляду справи позивач був відсутній, клопотання про відкладення розгляду справи (від 13 травня 2015 року) - інспекцією необґрунтовано відхилено, що не дало змогу спростувати обставини та надати свої докази у справі. Крім того, на момент проведення перевірки позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, а висновки оскаржених ним постанов є суперечливими.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від                19 жовтня 2016 року, залишеною без змін, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року  позов задоволено. Скасовано постанови №56, №57, №58, №59 від 14 травня 2015 року, винесені      в.о. начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Шостацьким С.В.,      про накладення адміністративного стягнення на      позивача      у вигляді штрафу в розмірі      по      8 500,00 гривень.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано відмови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованих житлових будинків за адресами: АДРЕСА_1, № ХМ090151000230 , № ХМ090151000225 , № ХМ090151000234 та №090151000237 від 09 квітня 2015 року.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 квітня 2015 року головним державним інспектором інспекційного відділу у м. Хмельницькому управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Кліповим В. А. проведено позапланову перевірку на будівництві зблокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, під час якої виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1, ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КупАП), які зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення №00097, №00098, №00099, №00100.
		У вищезазначених протоколах про адміністративне правопорушення зазначено, що позивачем самовільно розпочато будівельні роботи. Проведено будівельні роботи з копання котловану, встановлено риштування під заливку бетону на будівництві, відсутня огорожа будівельного майданчику, що є порушенням ДБН А3.1.-5:2009 «Організація будівельного виробництва». Будівництво розпочато без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт (декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закону № 3038-VI).
		Об`єкт будівництва відноситься до ІІ категорії складності.
		Постановами по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2015 року №56, №57, №58, №59 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8   500,00 грн кожною постановою відповідно.
		Не погоджуючись з винесеними постановами про адміністративне правопорушення, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті всупереч нормам матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області не є окремою юридичною особою, вона не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, а тому є неналежним відповідачем по справі. Не погоджується скаржник з висновком суду апеляційної інстанції, що факт реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт підтверджує протиправність винесення спірних постанов по справах про адміністративне  правопорушення, оскільки позивача визнанно винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт).  
		Від позивача до суду надійшло заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 19 жовтня 2015 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Пунктом 9 ч. 1     ст. 4 КАС України     вказано, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
		Частиною 1      ст. 6 КАС України      встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Таким чином, з урахуванням спірних правовідносин відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, його територіальний орган, управління, їхня посадова або службова особа, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, що свідчить про невмотивованість суджень скаржника щодо неналежного відповідача.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
		Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
		Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
		Положеннями пунктів 16, 18 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Як передбачено у п. 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках. 
		Частиною 1 ст. 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання  замовником  повідомлення  про  початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного  контролю  -  щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт  або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт  та  порядок  його  подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2)  реєстрації  органом  державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. 
		Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 36 Закону № 3038-VI право  на  виконання  підготовчих робіт (якщо вони не були виконані  раніше  згідно  з   повідомленням   або   зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах,  що належать  до  I-III  категорій  складності, підключення  об`єкта  будівництва  до  інженерних  мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику  чи  підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок  виконання будівельних робіт.
		Реєстрацію декларації  про  початок виконання будівельних робіт   проводить   орган   державного   архітектурно-будівельного контролю  на  безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
		Виконувати будівельні роботи,  підключати об`єкт  будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. 
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про  початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною   ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного  архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
		Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного   архітектурно-будівельного    контролю   в   порядку, передбаченому для її реєстрації. 
		Відповідно ст. 1 КУпАП, його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Частиною 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Приписами ст. 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
		Відповідно до частини 6 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів I категорії складності,  тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п`ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з ч. 7 ст. 96 КУпАП діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об`єктів II категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до вимог п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності.
		Інспекція протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.
		У разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03 квітня 2015 року позивачем через центр надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради подано до відповідача чотири декларації про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1.
		Листами від 09 квітня 2015 року №ХМ 090151000230, № ХМ 090151000225,            №ХМ 090151000234, №ХМ 090151000237 відповідачем відмовлено у реєстрації поданих декларацій та повернуто на доопрацювання, у зв`язку із не зазначенням у повному обсязі основних показників об`єктів будівництва.
		Не погоджуючись з вказаними відмовами, позивач звернувся з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання відмов протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі № 822/2232/15 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано відмови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованих житлових будинків за адресами: Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Висока 3а/2, 3 а/ 3 , 3а/4, 3а/5, № ХМ090151000230 , № ХМ090151000225 , № ХМ090151000234 та №090151000237 від 09 квітня 2015 року.
		Постанова набрала законної сили 25 вересня 2015 року.
		На час прийння рішення у справі № 822/2232/15 вищевказані декларації про початок виконання будівельних робіт були зареєстрованими з присвоєнням відповідних номерів (ХМ0821151470169, ХМ082151470162, ХМ082151470158, ХМ082151470148).
		Оскільки судовим рішенням встановлено, що декларації про початок виконання будівельних робіт є зареєстрованими, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у позивача дозвільних документів під час проведення позапланової перевірки, що є підставою для скасування оскаржуваних постанов по справі про адміністративні правопорушення від 14 травня 2015 року №№ 56, 57, 58, 59.
		Щодо посилання скаржника на виявленіпід час проведення перевірки порушення,  які судами не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, а саме: відсутність необхідної документації, передбаченої будівельними нормами; проведення будівельних робіт без проекту виконання робіт; відсутність вхідного контролю, всупереч вимогам п.п. 3.3, 9.6 ДБН А. 3.1.-5-2009 "Організація будівельного виробництва"; відсутність спеціальних журналів з окремих видів робіт; відсутність на об`єкті для будівництва  огорожі будівельного майданчика, всупереч вимогам ДБН А. 3.1.-5-2009 "Організація будівельного виробництва", Суд зазначає, що в даному випадку посилання є невмотивованими, оскільки такі обгрунтування відповідачем не зазаначались при розгляді справи в суді першої інстанції, а предметом розгляду даної справи є оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт, що також спростовується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі № 822/2232/15.
		Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
		Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                           І.В. Желєзний
		Судді:                                                                                                      Я.О. Берназюк
		                                                                                                    І.В. Саприкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...