Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/33457/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2019.
Дата набрання законної сили: 30.08.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 757/33457/19-к  Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/824/4714/2019  Суддя в II-й інстанції ОСОБА_2 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 серпня 2019 року м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
		ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю: секретаря  ОСОБА_5 
		прокурора  ОСОБА_6 
		заявника  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 30 липня 2019 року,-
		в с т а н о в и л а:
		Постановою заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 06.06.2019 року закрите кримінальне провадження №42017000000001800 від 01.06.2017 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.284 КПК України. В обґрунтування мотивів винесеної постанови прокурор вказав, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №42017000000001800 від 01.06.2017 року, в тому числі проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, факту вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42016000000003536 їхнього батька ОСОБА_7 посадовими особами Головної військової прокуратури чи будь-якими іншими посадовими особами Генеральної прокуратури України не встановлено.
		Не погоджуючись із постановою прокурора, адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м.Києвазі скаргою у якій указав на необґрунтованість постанови прокурора від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.284 КПК України. На думку апелянта, рішення прокурора в цій частині було передчасним, оскільки залишилися нез`ясованими істотні для даного провадження обставини, зокрема допит головного військового прокурора ОСОБА_11 , з`ясування обставин та встановлення винних посадових осіб Генеральної прокуратури України за розкриття таємниці досудового розслідування та витоку інформації зацікавленим особам та інші питання, які впливають повноту досудового розслідування. Вважав, що допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 та в його автомобілі, а також проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у будь-якому разі не могло свідчити про забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування даного кримінального провадження.
		30 липня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 залишено без задоволення. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що постанова прокурора від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України є належним чином обґрунтованою. У ході перевірки відомостей за заявою ОСОБА_8 про вчинення відносно нього та його сестри ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, громадянами ОСОБА_15 та її чоловіком ОСОБА_16 , який полягав у вимаганні грошових коштів у розмірі 1000000 доларів США для подальшої їх передачі Головному військовому прокурору ОСОБА_11 та його заступнику ОСОБА_12 за сприяння в уникненні батьком заявника ОСОБА_7 реальної міри покарання та конфіскації майна у кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_7 мав статус підозрюваного, органом досудового розслідування були проведені усі заходи, направлені на встановлення обставин, які мали значення для кримінального провадження. Зокрема, у ході досудового розслідування були допитані заявник ОСОБА_8 , свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 . У ході перевірки відомостей, викладених у заяві ОСОБА_8 , ОСОБА_10 було залучено до конфіденційного співробітництва у ході якого проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, проведені обшуки у житлі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Проаналізувавши дані, зібрані у ході проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя погодився із висновками прокурора про відсутність обставин, які належали до перевірки шляхом вчинення інших слідчих дій, ніж ті, що проведені у даному кримінальному провадженні. Зваживши на те, що зібраними матеріалами досудового розслідування не встановлено жодних даних, які б вказували на можливе прийняття пропозиції, обіцянки або одержання Головним військовим прокурором ОСОБА_11 чи його заступником ОСОБА_12 неправомірної вигоди за вчинення ними будь-яких дій в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя не знайшов підстав для скасування постанови прокурора від 06.06.2019 року.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого від 06.06.2019 року скасувати. На думку апелянта ухвала слідчого судді від 30.07.2019 року є необґрунтованою, а проведений розгляд його скарги формальним та поверхневим. 
		В доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_7 вказав на невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст.370 КПК України. На думку апелянта, твердження слідчого судді в мотивувальній частині ухваленого рішення про те, що громадяни ОСОБА_15 та її чоловік ОСОБА_16 вимагали в ОСОБА_8 та ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 1000000 доларів США для подальшої їх передачі Головному військовому прокурору ОСОБА_11 та його заступнику ОСОБА_12 не відповідали дійсним обставинам кримінального провадження, із матеріалів якого вбачалося те, що суб`єктами вимагання неправомірної вигоди були безпосередньо службові особи Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 . Окрім цього, на думку апелянта є необґрунтованим і твердження слідчого судді про те, що у ході досудового розслідування були допитані усі очевидці та учасники подій, які описані в заяві ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, оскільки виконавців злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, якими відповідно до заяви ОСОБА_8 були ОСОБА_11 , ОСОБА_24 та інші невідомі посадові особи, допитано не було. Апелянт акцентував також увагу на протоколі допиту ОСОБА_12 від 16.05.2018 року у ході якого останній вказав, що детальні показання щодо осіб, які вчинили злочин, він надасть пізніше, однак послідуючого допиту цього свідка проведено не було. Окрім наведеного, апелянт звернув увагу на значні зволікання у часі стосовно допиту свідка ОСОБА_12 , якого було допитано майже через рік від початку досудового розслідування, а співучасників злочину ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не було допитано взагалі. На переконання апелянта, відтворений слідчим суддею у мотивувальній частині ухвали зміст показань свідка ОСОБА_8 в частині опису подій зустрічі з ОСОБА_16 , у ході якої останній висловлював вимогу у передачі йому грошових коштів у розмірі 50000 доларів США не відповідає оригіналу змісту та викладений у такий спосіб, що ОСОБА_16 був центральною фігурою у вирішенні питання, яке було предметом домовленостей що нагадувало технологію шахрайства. На думку апелянта, поза увагою слідчого судді залишилось і те, що запит прокурора ОСОБА_9 на отримання відомостей щодо входу виходу працівників Генеральної прокуратури України та Головної військової прокуратури через автоматичні пропускні пункти приміщень у період часу з 11-00 год. до 15-00 год., з метою встановлення можливих контактів ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , стосувався лише одного дня  20.07.2017 року та тільки щодо працівників Генеральної прокуратури України, що на думку апелянта позбавляло доказової логіки даної інформації. На спростування тверджень слідчого судді про відсутність даних у матеріалах кримінального провадження, які би свідчили про наявність контактів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , апелянт вказав на показання свідка ОСОБА_8 , які містяться в матеріалах кримінального провадження, відповідно до яких, 31.05.2017 року він попросив ОСОБА_16 вирішити питання стосовно оформлення нотаріальної довіреності на виїзд за кордон його малолітнього сина, на що ОСОБА_26 обговорив дане питання із ОСОБА_11 та повідомив, що останній дасть вказівку ОСОБА_12 виконати озвучене прохання, яке було виконане наступного дня. Наведене, у сукупності із іншими даними, які залишились поза увагою слідчого судді та підтверджували допущену неповноту у ході досудового розслідування відомостей за заявою ОСОБА_8 перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Заслухавши доповідь судді  доповідача, вислухавши пояснення:
		адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану скаргу, підтвердив доводи викладені у ній та просив її задовольнити;
		прокурора, який доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни;
		перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
		Як вбачається із постанови від 06.06.2019 року кримінальне провадження № 42017000000001800 в частині злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України було закрите у зв`язку із встановленням відсутності події цього злочину. Між тим, колегія суддів вважає, що такі висновки слідчим зроблені у результаті неповного дослідження обставин кримінального правопорушення і безспірно із ними погодитися не можливо.
		Своє рішення про встановлення відсутності події злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України прокурор, окрім показань свідка ОСОБА_8 , мотивував фактичними даними встановленими із показань свідка ОСОБА_13  прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону, який входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 та ч.2 ст. 364 КК України, свідка ОСОБА_12  заступника Головного військового прокурора, свідка ОСОБА_14 , а також фактичними даними, які встановлені внаслідок проведення обшуків за місцем проживання останнього та автомобіля яким останній користується. У будь-якому випадку, лише на указані джерела доказів прокурором зроблені посилання у оспорюваній постанові. Сукупність фактичних даних встановлених із зазначених джерел привели прокурора до переконання про відсутність події злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та зробити висновок про наявність підстав для підозри ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вчиненні шахрайства шляхом зловживання довірою. Між тим, у постанові прокурором не відображені процесуальні позиції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 щодо указаних подій, хоча фактичні дані, які можуть бути встановлені із цих показань можуть мати важливе значення для вирішення питання про наявність події злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
		Прокурором у постанові не дана оцінка фактичним даним, встановленим у результаті проведення негласних розшукових дій, хоча ці дані також можуть впливати на рішення про наявність чи відсутність події злочину.
		У ході досудового розслідування не був допитаний Головний військовий прокурор ОСОБА_11 , хоча у заяві про вчинений злочин та у показаннях, які надав ОСОБА_8 у якості свідка, прямо указано на можливу причетність ОСОБА_11 до вчинення злочину, що викликало необхідність його обов`язкового допиту. У ході досудового розслідування не вирішене питання про можливість допиту Генерального прокурора України ОСОБА_24 , оскільки заява про вчинений злочин стосувалась дій прокурорів Генеральної прокуратури України, що викликало необхідність допиту керівника даного органу. Поряд із цим, у ході досудового розслідування не були допитані також і ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , допит яких має істотне значення для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ч.2 ст.9 КПК України. 
		Заслуговують на увагу також і доводи апелянта щодо доказового значення запиту прокурора на отримання відомостей щодо входу та виходу працівників Генеральної прокуратури України та Головної військової прокуратури через пропускні пункти службових приміщень з метою встановлення можливих контактів ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , який стосувався одного дня  20.07.2017 року у період часу з 11 до 15 години. Запитувана інформація у будь-якому разі не може свідчити про об`єктивне з`ясування можливих контактів ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з метою перевірки фактів, викладених ОСОБА_8 у заяві про злочин від 30.05.2017 року. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_8 було проведене із порушенням ст. 9 КПК України в частині забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, внаслідок чого не було як встановлено, так і спростовано існування ряду обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні. У оскаржуваній постанові прокурором не було проаналізовано усіх здобутих у кримінальному провадженні доказів внаслідок чого висновки, які зроблені у цій постанові не можливо визнати належним чином обґрунтованими.
		Залишаючи без змін постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42017000000001800 в частині злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, слідчий суддя на ці порушення кримінального процесуального закону уваги не звернув, та постановив ухвалу, фактично продублювавши у ній ті ж самі порушення. Поза увагою слідчого судді залишилось також питання про наявність повноважень у прокурора Генеральної прокуратури України проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Відповідно до положень ч.5 ст. 216 КПК України розслідування зазначеного злочину віднесено до компетенції Національного антикорупційного бюро України. Аналіз положень ч.5 ст. 216 КПК України у поєднанні із ч.5 ст. 36 КПК України дає підстав стверджувати те, що здійснення досудового розслідування злочинів віднесених до компетенції Національного антикорупційного бюро України віднесено до виключної компетенції детективів цього Бюро. Наведене дає підстави стверджувати те, що постанова від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42017000000001800 в частині злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України була винесена не уповноваженою на те особою, що ставить під сумнів як законність постанови прокурора, так і законність ухвали слідчого судді. 
		У зв`язку із наявністю зазначених вище порушень вимог кримінального процесуального закону постанова прокурора від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42017000000001800 в частині злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 30 липня 2019 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на зазначену постанову не можуть визнаватись законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню із поверненням матеріалів.
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 30 липня 2019 рокупро відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 на постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42017000000001800 від 01.06.2017 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.284 КПК України скасувати.
		Постановити нову ухвалу.
		Постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 06.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42017000000001800 від 01.06.2017 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.284 КПК України скасувати.
		Матеріали кримінального провадження повернути до Генеральної прокуратури України для проведення досудового розслідування.
		Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає
		 
		СУДДІ
		 
		ОСОБА_2   ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...