Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17408/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2019. Зареєстровано: 22.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Результат оскарження 21.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 20 вересня 2019 року                              м. Київ                              № 640/17408/19 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення адміністративного позову у справі 
		за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»
		до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі також - АТ «Нікопольський завод феросплавів», позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Комісія, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», та зобов`язати відповідача утриматись від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Через канцелярію суду 19.09.2019 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:
		-          зупинення дії постанови відповідача від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО»;
		-          зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		Відповідно до приписів частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.
		При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного. 
		Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. 
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Згідно зі статтею 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
		Оскільки позивач просить суд, зокрема, про зупинення дії оскаржуваного нормативно-правового акта як захід забезпечення позову, встановленню підлягає наявність очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
		Як встановлено із змісту заяви про забезпечення позову та позовних матеріалів, оскаржуваною постановою установлено ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком. Водночас, позивач є споживачем послуг ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, оскільки здійснювана ним діяльність пов`язана із значним використанням обсягів електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами з надання послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. 
		Відповідно, зміна розміру тарифу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, і в разі безпідставності такої зміни, такі права і інтереси будуть порушені, оскільки законним інтересом позивача у спірних правовідносинах є таке нормативне врегулювання питання встановлення розміру тарифу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яке б відповідало вимогам чинного законодавства.
		Щодо наявності ознак протиправності оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затверджений постановою НКРЕКП від 22.04.2019 року №586, встановлює період, на який здійснюється розрахунок тарифу, тривалістю у календарний рік.
		Однак, оскаржуваною постановою тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджено не на календарний рік, а на значно менший період, враховуючи що таку постанову прийнято 01.08.2019 року. 
		З огляду на вищевикладене, наявні ознаки очевидної протиправності спірної постанови НКРЕКП від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» з огляду на її невідповідність вже встановленому порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є самостійною підставою для забезпечення поданого адміністративного позову.
		Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, крім іншого, звертає увагу на наступне.
		НКРЕКП утворено Указом Президента України від 27.08.2014 року № 694 «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» на виконання закону «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про Державне регулювання у сфері комунальних послуг».
		Одним із основних принципів діяльності Комісії є її самостійність і незалежність; під час виконання своїх завдань, функцій, та повноважень відповідно до закону Комісія діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, а також суб`єктів політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів; члени Комісії, інші посадові особи Комісії діють незалежно; Будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Комісії, її посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом; органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб`єктам господарювання, політичним партіям, громадським об`єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 2  частини першої статті 4, частина перша, абз. 1, 2 частини другої статті 5 Закону України від 22.09.2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1540)).
		Комісія є юридичною особою публічного права, її роботу забезпечують центральний апарат і територіальні органи, на працівників яких поширюється правовий статус державних службовців; Комісія здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Комісія здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу (частини друга, третя статті 1, частина перша статті 2, частина друга статті 3, абз. 1 частини четвертої статті 8 Закону 1540).
		Згідно з Законом № 1540 Комісія посідає особливе (окреме) місце в системі органів державної влади в Україні. Комісія є незалежною у своїй діяльності, однак подає до Верховної Ради України звіт про діяльність і перебуває у визначеній законом взаємодії із Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної влади. За структурою Комісія є державним колегіальним органом, що складається з центрального апарату і територіальних органів.
		Комісія за своїм статусом і повноваженнями не належить ні до органів законодавчої, ні до органів судової влади. Зі змісту Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» вбачається, що Комісія також не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, які згідно з п. 9 статті 116 Конституції України можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України. Комісія не належить до системи органів виконавчої влади, її роботу не спрямовує і не координує Кабінет Міністрів України, як це встановлено щодо центральних органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункт 9 статті 116 Конституції України). Комісія також не є консультативним, дорадчим або іншим допоміжним органом чи службою при Президентові України, які згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України він може створити для здійснення своїх повноважень.
		Аналіз положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» дає підстави для висновку про те, що за функціональним призначенням, сферою діяльності, компетенцією Комісія має ознаки центрального органу виконавчої влади. 
		Статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що до повноважень Комісії належить, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізація відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Комісії законом (пункт 3 частини другої); реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг є одним з основних завдань Комісії (пункт 6 частини третьої). Крім того, Комісія бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та центрального водовідведення (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»), затверджує типовий договір про постачання та розподіл природного газу споживачу та правила надання послуг з постачання електричної енергії (частин четверта статті 19, частина п`ята статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Водночас окремі повноваження, якими Комісію наділено відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», зокрема щодо проведення цінової політики у сфері енергетики, Конституцією України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України (пункт 3 статті 116 Основного Закону України), а згідно з чинним законодавством формування та реалізація державної політики у певній сфері покладаються на центральні органи виконавчої влади. Так, відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства України забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики; до основних завдань центральних органів виконавчої влади віднесено також здійснення державного нагляду (контролю) (частина друга статті 1, пункту 2 частини першої статті 17).
		Таким чином, створення та функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не відповідає Конституції України, зокрема, статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106.
		До цього висновку дійшов Конституційний суд України у своєму рішенні від 13.06.2019 року № 5-р/2019.
		Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд враховує, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки сплата тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі оскаржуваної постанови під час розгляду даної справи судом, в разі задоволення позовних вимог, призведе до ситуації, за якої така сплата відбуватиметься безпідставно протягом певного періоду часу.
		А тому, беручи до уваги наведене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зупинення дії оскаржуваної постанови, що дозволить здійснити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача.
		При цьому, в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, суд вважає такі вимоги передчасними до вчинення відповідачем дій, спрямованих на встановлення нового тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, оскільки за умови дії заборони, визначеної даною ухвалою суду, та одночасного вчинення відповідачем дій, спрямованих на розробку та впровадження нового тарифу, позивач не буде позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову відповідного змісту. Крім того, вжиття такого заходу забезпечення позову, на думку суду, не сприятиме збереженню існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
		Більше того, суд звертає увагу на те, що правомірність забезпечення адміністративного позову саме зазначеним шляхом підтверджено судовою практикою, зокрема, Шостого апеляційного адміністративного суду (постанова від 21.08.2019 року у справі №640/11330/19).
		Таким чином, розглянувши подану позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява АТ «Нікопольський завод феросплавів» підлягає задоволенню частково.
		Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Заяву акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»  про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.
		2. Зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 серпня 2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної адміністративної справи по суті.
		3. В задоволенні решти вимог заяви акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»  про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
		4. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 КАС України.
		5. Ухвалу може бути пред`явлено до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 21 вересня 2022 року.
		 
		Стягувач: Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»  (53200, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310; код ЄДРПОУ 00186520).
		 
		Боржник: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19; код ЄДРПОУ 39369133).
		 
		Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		                                                                         
		 
		 
		Суддя                                                                                                          Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...