Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/10947/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
		факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Унікальний номер справи 755/10947/17 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8630/2019Головуючий у суді першої інстанції - Галаган В.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі:
		суддя-доповідач                         Оніщук М.І.,
		судді                                              Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
		секретар                                        Горбачова І.В.,
		за участю:
		представника позивача              ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій протиправними та скасування рішення нотаріуса, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому просив: визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни щодо проведення 24.03.2017 року державної реєстрації права власності на чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею: 91,1 кв.м., житловою площею: 52,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , за Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Перший Український Міжнародний Банк» незаконними; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, індексний номер: 34472808 від 27.03.2017 року, згідно з яким 24.03.2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19656371 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майн: 1207683280000, за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» на підставі Договору іпотеки від 30.12.2007 року.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 03.12.2007 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», було укладено Кредитний договір № 5897846.
		Того ж дня, позивач, як покупець, придбав чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 91,1 кв.м., житловою площею 52,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., за реєстровим номером №8055.
		При цьому, одночасно з Договором купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ЗАТ «ПУМБ» було укладено Договір іпотеки № 5898004, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку вищевказану квартиру.
		Разом з тим, позивач вказував, що 12.07.2017 року ним було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно з якою власником квартири АДРЕСА_2 є ПАТ «ПУМБ».
		За даними вказаного Витягу підставою виникнення у ПАТ «ПУМБ» права власності на квартиру є: Договір іпотеки, серія та номер: 8057, виданий 03.12.2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О.В.; підставою внесення запису є: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34472808 від 27.03.2017 року. 
		В свою чергу, позивач вважає, що вищенаведена реєстрація права власності на квартиру за ПАТ «ПУМБ» є протиправною, виходячи з наступних підстав в їх сукупності: 
		-         правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки № 5897899 від 03.12.2007 року повинні регулюватися у відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на день укладення договору іпотеки, та відповідно до якої застереження в іпотечному договорі не є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотеко держателем;
		-         право власності на квартиру було набуто ПАТ «ПУМБ» в порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла;
		-         у приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. було відсутнє право на здійснення реєстрації права власності за ПАТ «ПУМБ» без вчинення нотаріальної дії з майном;
		-         внесення запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «ПУМБ» до Державного реєстру було здійснено у відсутність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
		-         відповідач не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ПАТ «ПУМБ», оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрацію права власності, передбаченого Законом України «Про іпотеку».
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року позов задоволено. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. що проведення 24.03.2017 року державної реєстрації права власності на чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 91,1 кв.м., житловою площею 52,2 кв.м., з адресою: АДРЕСА_1 , за ПАТ КБ «ПУМБ». Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., індексний номер: 34472808 від 27.03.2017  року, згідно з яким 24.03.2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19656371 про  державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1207683280000, за ПАТ КБ «ПУМБ» на підставі Договору іпотеки від 30.12.2007 року. Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.(т.2, а.с. 21-28).
		В апеляційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції було невірно встановлено характер спірних відносин, та, як наслідок, вирішено спір за позовом до неналежного відповідача. 
		При цьому, третя особа вказує на помилковість висновків суду щодо неможливості реалізації позасудового способу задоволення вимог іпотеко держателя на підставі іпотечного застереження, адже в розумінні положень Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору) застереження за свою правовою природою вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
		Крім того, апелянт зауважує, що чинне на час реєстрації права власності законодавство передбачало можливість проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно нотаріусом без вчинення нотаріальної дії з майном (т.2, а.с. 48-51). 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (т.2, а.с.77).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.05.2019 року справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду (т.2, а.с.78).
		30.05.2019 року до суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (т.2, а.с. 83-87).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.06.2019 року задоволено заяву колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А. про самовідвід, а справу передано для визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України (т.2, а.с.96).
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 року для розгляду справи визначено суддів Оніщука М.І. (головуючий суддя), Шебуєву В.А., Крижанівську Г.В. (Т.2, а.с.99).
		Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог закону.
		Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
		Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутністю нез`явившихся осіб, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за Кредитним договором № 5897846, 03.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 5897899, предметом якого було визначено чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 91,1 кв.м., житловою площею 52,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.07.2017 року, рішенням приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 27.03.2017 року (індексний номер 34472808) право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано за ПАТ «ПУМБ». 
		Крім того, як зазначено у вказаній довідці, підставою виникнення у ПАТ «ПУМБ» права власності на квартиру зазначено: Договір іпотеки, серія та номер: 8057, виданий 03.12.2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О.В.
		Задовольняючи позовні вимоги, пред`явлені позивачем до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., суд першої інстанції виходив з того, що проведення державної реєстрації права власності відбулося з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 05.06.2003 року) та за відсутністю у державного реєстратора повноважень здійснювати таку реєстрації без вчинення нотаріальної дії, пов`язаної із переходом речових прав на об`єкт нерухомості.
		При цьому, ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції вважав, що спір щодо скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно виник саме між позивачем та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.
		Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора із залученням іпотекодержателя третьою особою спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та третьою особою через невиконання договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 6 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року № 826/1656/18).
		За змістом висновків, викладених у п. 31.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц, та постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 року у справі № 686/20502/16-ц, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано речове право на нерухоме майно.
		Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року, ухваленій у даній справі за результатами перегляду ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року та постанови Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2018 року, у даному випадку спір пов`язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки, процедура якої передбачає їх здійснення лише за участі нотаріуса (державного чи приватного) або державного реєстратора, дії якого оскаржуються опосередковано через неправомірність дій іпотекодержателя.
		Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу суду першої інстанції на необхідність при розгляді цієї справи врахувати правові висновки, викладені у справах в аналогічних правовідносинах у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року в справі № 11-404апп18 щодо суб`єктного складу, де вказано, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.
		Однак, незважаючи як на вищенаведені висновки Верховного Суду, так і вказівки Великої Палати Верховного Суду, що містяться у постанові від 30.01.2019 року по вказаній справі та, в силу положень ч. 1 ст. 417 ЦПК України, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, суд першої інстанції розглянув та задовольнив позов, пред`явлений до неналежного  відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М.
		В свою чергу, ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		За змістом ст.ст. 4, 48 ЦПК України відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку, позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
		При цьому, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Тобто, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства, можна дійти висновку, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, в той час як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
		Аналогічний висновок викладено й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
		Крім того, як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 552/6381/17, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
		Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
		На підставі викладеного, а також враховуючи те, що можливість заміни належної сторони виключно на стадії розгляду справи у суді першої інстанції, в той час як при здійсненні апеляційного перегляду справи суд не уповноважений на вчинення таких дій, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		При цьому, в даному випадку аналіз інших доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права колегія суддів вважає недоцільним з огляду на встановлення відсутності спору між позивачем та відповідачем.
		Водночас, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то відповідно до положень ст. ст. 141, 382 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн. 00 коп. (т. 2, а.с. 52).
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», - задовольнити. 
		Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій протиправними та скасування рішення нотаріуса, - скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій протиправними та скасування рішення нотаріуса, - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2  (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного суду. 
		Повний текст постанови складений 19 вересня 2019 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                      М.І. Оніщук
		 
		Судді                                                                                 В.А. Шебуєва
		 
		                                                                                            Г.В. Крижанівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...