Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/4874/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2019. Зареєстровано: 22.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  240/4874/18 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Черняхович І.Е.  
		Суддя-доповідач -  Боровицький О. А.   
		17 вересня 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Боровицького О. А. 
		суддів:  Шидловського В.Б.  Матохнюка Д.Б. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
		представника позивача: ОСОБА_12;
		представників відповідача: Домарацької В.В.,  Адамовича  Ю.Й. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0022231406, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		в жовтні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0022231406.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року позов задоволено частково.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
		Водночас, відповідач зазначає, що суд першої інстанції підтримав доводи позивача та прийшов до помилкового висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_4 були укладені договори комісії від 19.02.2018 року, відповідно до умов якого останні здійснювали від свого імені правочини з продажу продукції виробника - ФОП ОСОБА_1 , тому кошти отримані суб`єктом господарювання які відображені в книзі обліку доходів не є виручкою, а засобами на виконання договору комісії.
		05.08.2019 року на адресу суду надійшов відзив від позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області. У своєму відзиві позивач вказує на те, що доводи відповідача щодо встановлення реалізації продукції за готівкові кошти, продаж товарів за період з 21.03.2018 по 29.06.2018 року та з 02.07.2018 по 27.08.2018 року не підтверджується фактичними обставинами справи та документально, так як за вказаний період реалізація продукції позивачем у розумінні Закону України "Про РРО", згідно якого застосовано штрафну санкцію - не здійснювалася.
		В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
		Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є виробництво м`ясних продуктів, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №353031.
		На даний час ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Житомирській області та є платником єдиного податку 3 групи.
		Головним управлінням ДФС у Житомирській області 16.08.2018 року було видано наказ №1700 про проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 з 21.08.2018 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 21.03.2018 року, за місцем фактичного провадження діяльності платника податків за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для проведення фактичної перевірки було виявлення за результатами попередньої фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 порушення ним вимог статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
		Відповідно до зазначеного наказу від 16.07.2018 року №1700 посадовими особами Головним управлінням ДФС у Житомирській області в період з 21.08.2018 по 28.08.2018 року було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на господарському об`єкті магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Перевірка проводилася в присутності представника суб`єкта господарювання за довіреністю - ОСОБА_5 та особи, що фактично здійснювала розрахункові операції - продавця ОСОБА_6 , що відповідає вимогам п. 80.7 ст. 80 ПК України.
		Так, під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 посадовими особами контролюючого органу було здійснено контрольну розрахункову операцію з придбання однієї упаковки перепелиних яєць за ціною 19,00 грн., виробником яких є ТОВ "Іріс-2008", та 1 кілограма ковбаси "Варена з молоком" за ціною 48,00 грн., виробником якої є ФОП ОСОБА_1 , загалом на суму 67,00 гривень.
		За наслідками вищезазначеної контрольної розрахункової операції відповідачем було встановлено, що операція з реалізації вищевказаних товарів була здійснена ФОП ОСОБА_1 шляхом складання товарних чеків, без застосування реєстратора розрахункових операцій.
		Крім того, під час перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області були складені описи готівки, яка знаходилась на місці проведення розрахунків на об`єкті магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з яких вбачається, що на момент перевірки 21.08.2018 року сума наявної готівки, з урахуванням вартості реалізованих під час перевірки товарів, складала 6060,00 грн., а 28.08.2018 сума наявної готівки складала 4522,00 грн. Зазначені обставини були підтверджені продавцем ОСОБА_6 та зафіксовані в описах готівки, яка знаходилась на місці проведення розрахунків.
		В ході перевірки відповідно до інформації зазначеної в книзі обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) № 1 ФОП ОСОБА_1 від 03.02.2012 року №17-0/33-М/-43 перевіряючими було встановлено, що за період з 21.03.2018 по 28.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 здійснювалась реалізація продукції за готівкові кошти, продаж товарів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 21.03.2018 по 29.06.2018 року в сумі 264771,18 грн. та за період з 07.07.2018 по 27.08.2018 року в сумі 1125997,16 грн., всього в сумі 1390768,34 грн. Крім того, було встановлено отримання готівки за 28.08.2018 року без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за проданий товар в сумі 4522,00 грн.
		Так, посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області загалом за період з 21.03.2018 по 28.08.2018 року було встановлено здійснення ФОП ОСОБА_1 реалізації продукції за готівкові кошти, продаж товарів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 1395290,34 гривень.
		За наслідками перевірки відповідачем складено акт №02/2/06/08/РРО/2757115957 від 28.08.2018 року, в якому зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
		Вказаний акт №02/2/06/08/РРО/2757115957 від 28.08.2018 року був підписаний представником відповідача довіреністю - ОСОБА_5 та особою, що фактично здійснювала розрахункові операції - продавцем ОСОБА_6 без зауважень, а один примірник акту 28.08.2018 року був отриманий представником відповідача довіреністю - ОСОБА_7 що свідчить про дотримання контролюючим органом вимог оформлення результатів перевірки, визначених ст. 86 ПК України.
		На підставі зазначеного акту, Головним управління ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0022231406 від 10.09.2018 року, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі застосовано штрафні санкції на загальну суму 1395290,54 грн., з розрахунку 100 % від вартості проданих з порушенням товарів.
		Вищезазначене повідомлення - рішення №0022231406 від 10.09.2018 року стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
		Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
		З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки було виявлення за результатами попередньої фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 порушення ним вимог статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
		Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
		Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:
		- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);
		- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).
		Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів , що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
		В контексті зазначеної норми вбачається, що для того, щоб суб`єкт господарювання мав право не використовувати реєстратори розрахункових операцій на підставі п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР , мають бути виконані такі умови: 1) суб`єкт господарювання здійснює торгівлю продукцією власного виробництва; 2) такий суб`єкт не продає технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; 3) суб`єкт господарювання не є підприємством торгівлі або громадського харчування; 4) розрахунки здійснюються в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
		Згідно п. 1 ч. 1 статті 17 Закону №265/95 передбачено за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
		Щодо застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10582,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 посадовими особами контролюючого органу було здійснено контрольну розрахункову операцію з придбання одного кілограма ковбаси «Варена з молоком» за ціною 48,00 грн., виробником якої є ФОП ОСОБА_1 та однієї упаковки перепелиних яєць за ціною 19,00 грн., виробником яких є ТОВ «Іріс-2008».
		В даному випадку, на господарському об`єкті магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить ФОП ОСОБА_1 здійснювалась реалізація не тільки продукції власного виробництва ФОП ОСОБА_1 , але й товарів, вироблених іншими виробниками, оскільки під час контрольної розрахункової операції посадовими особами відповідача було придбано одну упаковку перепелиних яєць, виробником яких є ТОВ «Іріс-2008».
		Згідно п. 1 ст. 9 Законом №265/95-ВР, за наявності якої суб`єкт господарювання мав право не використовувати реєстратори розрахункових операцій є те, що розрахунки повинні здійснюватися тільки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій. 
		Таким чином, дія п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР щодо незастосування застосування реєстратора розрахункових операцій не поширюється на ФОП ОСОБА_1 , оскільки на господарському об`єкті магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ним здійснювалась реалізація не тільки продукції власного виробництва, а розрахунки за реалізований товар здійснюватися не в касі підприємства.
		А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно було застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 10582,00 гривень, визначений як 100 % від виявленої під час перевірки (21.08.2018 та 28.08.2018) на місці проведення розрахунків на об`єкті магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» готівки, отриманої від реалізації товарів без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
		Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1384708,34 грн, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, в своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на підставі наданих платником документів, щодо провадження господарської діяльності платника за якими проводились розрахунки, сплата за товар, книги обліку доходів (витрат) встановлено, що за період з 21.03.2018 по 28.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 при здійсненні реалізації продукції отримував кошти на суму 1 395 290,34 грн, без використання реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
		Як наслідок, за порушення вимог п.п. 1.2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95 від 06.07.1995 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0022231406 від 10.09.2018 року, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції з розрахунку 100% від вартості проданих з порушеннями товарів у відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 17 Закону №265. 
		Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 19.02.2018 року між ФОП ОСОБА_1 та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_4 були укладені договори комісії №19-02/1 та №19-02/2.
		Особливості укладання комісійних договорів визначає глава 69 "Комісія" Цивільного кодексу.
		Згідно зі статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. 
		Отже, в комісійних операціях виступають комітент, комісіонер, покупець/продавець комісійних товарів.
		Між комітентом і комісіонером укладається договір комісії, особливістю якого є те, комісіонер не має права власності на товари, отримані в рамках договорів комісії. Тобто, товари належать комітентові. Водночас, продаючи товар покупцеві чи купуючи товар у продавця, комісіонер виступає у правочині від свого імені. Отже, для покупця комісіонер виступає відповідно продавцем.
		Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
		Згідно з пп. 2.1.1, 2.1.7 вищезазначених договорів комісіонери у відповідності до цих договорів зобов`язуються: самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупців на продукцію комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з покупцем договір поставки (надалі іменується "угода") у відповідності до вказівок комітента та на найбільш вигідних для нього умовах; а також вносити кошти від покупців за поставлену продукцію на поточний рахунок комітента у двадцятиденний строк.
		Водночас, умова договорів було визначено, що комісіонери зобов`язуються надавати звіт комітенту щоквартально до останнього числа місяця поточною кварталу та передати останньому інформацію стосовно покупця , що витікають із угод.
		Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог договорів комісії №19-02/1 та №19-02/2 ФОП ОСОБА_1 в період з 21.03.2018 по 23.08.2018 року здійснювалась передача м`ясної продукції на комісію фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
		На виконання умов вищевказаних договорів фізичні особи - підприємці ОСОБА_8 та ОСОБА_4 подавали позивачу звіти щодо виконання зазначених договорів, які долучені позивачем до матеріалів справи.
		Кошти від покупців за поставлену продукцію вносились довіреними особами ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також довіреною особою ФОМ ОСОБА_8 ОСОБА_10 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк».
		Так, відповідно до довідки №289 від 22.11.2018, виданої відділенням №580 АТ «УкрСиббанк» за період з 21.03.2018 по 23.08.2018 ОСОБА_10 на рахунок ФОП ОСОБА_1 були внесені готівкові кошти в сумі 710277,00 грн.
		Відповідно до довідки №290 від 22.11.2018, виданої відділенням №580 АТ «УкрСиббанк» за період з 21.03.2018 по 23.08.2018 ОСОБА_11 на рахунок ФОП ОСОБА_1 були внесені готівкові кошти в сумі 335626,00 грн.
		Згідно з довідкою №291 від 22.11.2018, виданої відділенням №580 АТ «УкрСиббанк» за період з 21.03.2018 по 23.08.2018 ОСОБА_5 на рахунок ФОП ОСОБА_1 були внесені готівкові кошти в сумі 188726,00 грн.
		Крім того, довідкою ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 03.12.2018 №1250-ВТ19/62 підтверджується, що на рахунок ФОП ОСОБА_1 за період з 21.03.2018 по 23.08.2018 від ОСОБА_10 надходили кошти в сумі 264996,00 грн., від ОСОБА_5 надходили кошти в сумі 33563,00 грн., а від ОСОБА_11 надходили кошти в сумі 678117,00 грн.
		З наявних у матеріалах справи виписок по рахунку ФОП ОСОБА_1 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та по рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ «УкрСиббанк» вбачається, що призначенням платежу у коштах, що надходили від ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 є «торгова виручка через ОСОБА_10 », «торгова виручка через ОСОБА_5 » та «торгова виручка через ОСОБА_11 ».
		Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що зазначених в книзі обліку доходів від 03.02.2012 №17-0/33-М/-43 (а.с.59-64 том 1) за період з 21.03.2018 по 28.08.2018 доходи на суму 1395290,34 грн, є надходженням на рахунок позивача готівкових коштів від реалізації м`ясної продукції на виконання договору комісії від 19.02.2018 № 19-02/1 та від 19.02.2018 №19-02/2.
		Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР застосовувати реєстратори розрахункових операцій зобов`язані суб`єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.
		Водночас, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
		З аналізу вищезазначених норм вбачається, що умовами за наявності яких суб`єкт господарювання повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій є: здійснення цим суб`єктом розрахункових операції з прийманням від покупця готівкових коштів (платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо); приймання зазначених коштів від покупця під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг за місцем реалізації товарів; приймання зазначених коштів від покупця за місцем реалізації товарів (послуг).
		Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття "розрахункова операція" не може бути застосоване до відносин між комітентом та комісіонером при виконанні договорів комісії через особливість господарських відносин при  їх виконанні, оскільки кошти отримані суб`єктом господарювання за договорами комісії не є виручкою, а засобами на виконання договорів комісії.
		Оскільки при виконанні договорів комісії від 19.02.2018 року правочини з продажу продукції з покупцями укладались комісіонерами - ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_4 , а не позивачем, тому і розрахункові операції здійснювались покупцями саме з комісіонерами.
		З урахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що підстави для віднесення отриманих ФОП ОСОБА_1 за період з 21.03.2018 по 28.08.2018 року доходів в сумі 1384708,34 грн. до виручки, отриманої від розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій - відсутні. 
		В зв`язку з чим, повідомлення - рішення №0022231406 від 10.09.2018 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 1384708,34 грн. є необґрунтованим та протиправним, відтак - підлягає скасуванню.
		Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Згідно ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
		За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а  рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		Постанова суду складена в повному обсязі  19 вересня 2019 року.
		          
		Головуючий  Боровицький О. А.    Судді    Шидловський В.Б.    Матохнюк Д.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...