Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0270/4804/11 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2019. Зареєстровано: 22.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/8976/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		17 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №2а/0270/4804/11
		касаційне провадження №К/9901/8976/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Шипуліної Т.М.,  Хохуляка В.В., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Інспекція) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2014 (суддя - Комар П.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (головуючий суддя - Сушко О.О., судді - Залімський І.Г., Смілянець Е.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорочанський мірошник» (далі - Товариство) до Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2011 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2011 № 0000152320 (форми «П»), №0000152320 (форми «Р») та № 0000172320 (форми «В4»).
		 
		На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: послуги з охорони цілісного майнового комплексу будівель та споруд комбінату хлібопродуктів відносяться до господарської діяльності Товариства;  реальність господарських операцій з ТОВ «Газторг-України» щодо придбання природного газу підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, яка має ліцензію на здійснення такого виду діяльності; кредитні кошти були отримані Товариством для придбання цілісного майнового комплексу, з огляду на що і відсотки за таким кредитом відносяться до складу валових витрат.  
		 
		Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 26.11.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 02.08.2011 № 0000152320 (форми «П»), №0000152320 (форми «Р») та № 0000172320 (форми «В4»). 
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: вартість послуг з охорони цілісного майнового комплексу, до якого входять: елеватор, млин, складські приміщення, адміністративний будинок, склад паливно-мастильних матеріалів та вагові, які надавались Товариству ТОВ «Корпорація «Ровекс», була правомірно включена Товариством до складу валових витрат, оскільки охорона об`єкта є невід`ємною частиною господарської діяльності підприємства, яке здійснює складське зберігання; згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату укладення договору та здійснення господарських операцій юридична адреса ТОВ «Газторг-України» відповідала юридичній адресі ТОВ «Газторг-України», зазначеній у договорі на постачання природного газу; акти прийому-передачі та реалізації газу були підписані Товариством, ТОВ «Газторг-України» та Іллінецьким УГГ філії ВАТ «Вінницягаз», що відповідає вимогам пункту 3.3 договору на постачання природного газу; фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ «Газторг-України» підтверджується належними та допустимими доказами, а використання Товариством придбаного у ТОВ «Газторг-України» природного газу у господарській діяльності підтверджене регістрами бухгалтерського обліку; Товариство правомірно включило до складу валових витрат проценти по валютному кредиту, отриманому для придбання цілісного майнового комплексу, у відповідності до вимог підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
		 
		Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.03.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача. 
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки порушенням Товариством податкового законодавства, зафіксованим у акті перевірки, а також доводам податкового органу щодо правомірності нарахованих податкових зобов`язань згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Решта доводів Інспекції зводиться до цитування акту перевірки та відображених у ньому порушень.
		 
		Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.09.2019 - призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 17.09.2019.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що видами діяльності, які здійснює Товариство, є: складське господарство (63.12.0); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості 15.61.0); виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань (15.89.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0); діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0).
		 
		Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, результати якої були оформлені актом від 20.07.2011 № 278/23/34709632, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2928831,00 грн.; статті 203, частин першої, другої статті 215, статей 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначений статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених Товариством при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Газторг України»; підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.4 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 212728,00 грн., у тому числі: за січень 2010 року - 6505,00 грн., за лютий 2010 року - 3083,00 грн., за березень 2010 року - 3410,00 грн., за квітень 2010 року - 3371,00 грн., за травень 2010 року - 4681,00 грн., за червень 2010 року - 4531,00 грн., за липень 2010 року - 12705,00 грн., за серпень 2010 року - 10741,00 грн., за вересень 2010 року - 3991,00 грн., за жовтень 2010 року - 148009,00 грн., за листопад 2010 року - 3944,00 грн., за грудень 2010 року - 4074,00 грн., за лютий 2011 року - 3683,00 грн., та зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за березень 2011 року на 4074,00 грн.
		 
		Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся, Товариство неправомірно включило до складу валових витрат: витрати загальну суму 168709,00 грн., пов`язані з придбанням товарів (робіт, послуг), оскільки такі витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; витрати на загальну суму 292744,00 грн., пов`язані з придбанням у ТОВ «Корпорація Ровекс» послуг з охорони об`єктів Товариства (цілісного майнового комплексу, придбаного у АК «Промислово-фінансовий банк»), оскільки такі витрати пов`язані з утриманням невиробничих фондів, з огляду на те, що більша частина основних засобів не введена в експлуатацію (відсутні акти введення об`єктів в експлуатацію, амортизація по ним не нараховується) та не законсервовані (не надано актів консервації); витрати на загальну суму 796162,00 грн., пов`язані з придбанням у ТОВ «Газторг України» природного газу, оскільки: акти приймання-передачі вартісних показників природного газу підписані представниками постачальника та споживача, проте не підписані представниками газотранспортної організації; вказана у договорах на постачання природного газу юридична адреса ТОВ «Газторг України» не відповідає юридичній та фактичній адресі товариства, які зазначені в реєстраційних документах; у ТОВ «Газторг України» відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, що свідчить про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Газторг України», суперечать інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків; нараховані відсотки за кредитним договором № СМ-1/07 від 12.04.2007, укладеним з Компанією «Trittico Holdings Limited» (Республіка Кіпр), часткове нарахування яких здійснювалось на суму кредиту, витраченого на невиробничі потреби підприємства, а саме: для придбання цілісного майнового комплексу у АК «Промислово-фінансовий банк». Також, у акті перевірки було вказано, що у зв`язку з неправомірним формуванням позивачем валових витрат по господарських операціях з ТОВ «Корпорація Ровекс» та ТОВ «Газторг України», Товариство неправомірно сформувало податковий кредит за вказаними операціями.
		 
		На підставі висновків вказаного акта перевірки 02.08.2011 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення :№ 0000152320 (форма «П»), яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 2928831,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.; № 0000162320 (форма «Р»), яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 264990,25 грн., у тому числі: 212728,00 грн. - за основним платежем, 52262,25 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000172320 (форма «В4»), яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 4074,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.
		 
		За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
		 
		Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
		 
		За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
		 
		Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.
		 
		Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		 
		Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
		 
		Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		 
		Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
		 
		 
		Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
		 
		Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
		 
		Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. 
		 
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		 
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. 
		 
		Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
		 
		Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		 
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		 
		Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
		 
		За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
		 
		Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
		 
		Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		 
		Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
		 
		Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
		 
		У справі, що розглядається, суди встановили, що: господарські операції між Товариством та ТОВ «Газторг України» щодо придбання природного газу згідно договору №07/10-01/04 від 01.07.2010 (з урахуванням додаткових угод) підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, актами прийому-передачі, підписаними Товариством, ТОВ «Газторг-України» та Іллінецьким УГГ філії ВАТ «Вінницягаз», що відповідає вимогам пункту 3.3 договору на постачання природного газу, податковими накладними, платіжними дорученнями; станом на дату укладення договору та здійснення господарських операцій юридична адреса ТОВ «Газторг-України» відповідала юридичній адресі ТОВ «Газторг-України», зазначеній у договорі на постачання природного газу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ТОВ «Газторг-України» здійснювало свою діяльність відповідно до ліцензії НКРЕ серії АВ № 472067 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом; придбаний у ТОВ «Газторг-України» газ був використаний Товариством у власній господарській діяльності, а саме при користуванні газовою зерносушаркою безперервної дії (модель 3180BEM-NG); витрати на оплату послуг щодо охорони цілісного майнового комплексу, наданих позивачу ТОВ «Корпорація Ровекс» згідно договору № 81/во від 11.05.2007, а також витрати зі сплати процентів по валютному кредиту, отриманому позивачем згідно кредитного договору №СМ-1/07 від 12.04.2007, укладеного з Компанією «Trittico Holdings Limited» (Республіка Кіпр), відносяться до господарської діяльності Товариства, з урахуванням видів діяльності, які здійснює позивач, зважаючи на положення статті 191 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що Товариством був придбаний саме комплекс будівель та споруд, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та АК «Промислово-фінансовий банк»; на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми 168709,00 грн., сплаченої у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) Товариством були надані до перевірки первинні бухгалтерські документи, зокрема: видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), первинні банківські та касові документи, про що вказано у пункті 4 узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки, який є додатком № 4 до акту перевірки.
		 
		Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2014 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 - без змін. 
		 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна 
		 В.В. Хохуляк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...