Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 408/4194/19-п : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2019. Зареєстровано: 22.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 20.09.2019
Номер судового провадження: 33/810/154/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 408/4194/19-п 
		Провадження № 33/810/154/19 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Руденко В.В., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності  адвоката Прийма Р.С.
		 
		розглянувши «20»вересня 2019року у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Сєвєродонецьк Луганської області апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новосвітлівка, Краснодонського району, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, на постанову судді Біловодського районного суду Луганської області від 06 серпня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-3 КУпАП,-
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		Постановою судді Біловодського районного суду Луганської області від 06 серпня 2019 року громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що передбачені ч.1ст.204-3КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 170 гривень, з конфіскацією переміщуваних товарів, а саме колонки «ALTO» та триноги під колонку, загальною вартістю 13 336 грн., які знаходиться на зберіганні в управлінні оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області, квитанція № 156. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 грн. 20 коп.
		У постанові суду зазначено, що 13.06.2019 року о 13 годині 00 хвилин на КПВВ «Станиця Луганська» ОСОБА_1 переміщував через лінію розмежування зі сторони смт. Станиця Луганська в напрямку м. Луганськ , товар в асортименті, а саме колонку «ALTO» та триногу під колонку, загальною вартістю 13336 грн., чим порушив Порядок переміщення товарів з району або до району проведення АТО, затвердженого постановою КМУ від 01.03.2017 року №99, пп.19 п.4 положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року, та ч.1 ст.204-3 КУпАП.
		В апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, повернути йому вилучені та конфісковані у власність держави товари, а саме колонку «ATLO» та триногу під колонку, які знаходяться на зберіганні в управлінні оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області. 
		Посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було порушено вимоги ст.ст.7,10,268,278,280,245,251 КУпАП та ст.ст.8,62 Конституції України, не було виявлено всі обставини по справі та не обґрунтовані мотиви визнання його вини.
		Стверджує, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та справу розглянуто без його участі. Обставини, які викладені в протоколі №156 від 13.06.2019 не відповідають дійсності та фактичним обставинам.
		Вважає, що у зв`язку із завершенням проведення антитерористичної операції в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.204-3 КУпАП. Крім того в протоколі та постанові зазначається вартість товарів, які були вилучені розраховані за допомогою даних мережі інтернет та не відповідають фактичній вартості товарів, яка складає 13336 грн, при цьому не зазначено, з яких джерел отримано інформацію про вартість товарів, чи є ця інформація офіційною, для встановлення вартості вилученого товару експерт не залучався.
		Також посилається не те, що протокол відносно нього був складений оперуповноваженим ОВС УОЗ на окремих територіях зон ООС ГУ ДФС у Луганській області, тобто не уповноваженою особою та не виконано низку інших вимог, передбачених чинним законодавством при складанні протоколу.
		Зазначає, що оскаржувану постанову отримав 21.08.2019 року в Біловодському районному суді, до цього часу про винесення постанови йому не було відомо, на його адресу постанова не надсилалась.
		 
		Перевіряючи доводи клопотання ОСОБА_1 про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та можливості його поновлення апеляційний суд виходить з наступного.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником…протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
		 
		Перевіркою матеріалівадміністративної справивстановлено,що судомпершої інстанції ОСОБА_1 про часта місцерозгляду справиналежним чиномне повідомлявся,постанова суддіБіловодського районногосуду Луганськоїобласті від06серпня 2019року винесена без участі особи, яка притягається до відповідальності. Підтверджень того, що ОСОБА_1 своєчасно отримав копію оскаржуваної постанови місцевого суду, у справі відсутні. Проте, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 21 серпня 2019 року звернувся до суду із заявою про видачу копії судового рішення та 28 серпня 2019 року ним подана апеляційна скарга до місцевого суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. 
		Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду, та своєчасно не отримав копію судового рішення, апеляційний суд визнає цю обставину поважною.
		За наведених обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи клопотання апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне скарження та вважає за можливе поновити цей строк.
		 
		В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Прийма Р.С. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
		 
		Вислухавши пояснення захисника Прийми Р.С., дослідивши матеріалі справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
		 
		Відповідно до ч.7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		 
		Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		При цьому положеннямистатті 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		 
		Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
		Мотивуючи своє рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-3 КУпАП та про накладення на нього адміністративного стягнення, місцевий суд у своїй постанові послався докази в їх сукупності, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому. Зокрема суд послався на протокол про адміністративне правопорушення №156 від 13.06.2019, в якому викладена суть правопорушення; письмовими поясненнями правопорушника та іншими матеріалами справи. 
		Однак, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №156 від 13.06.2019 ОСОБА_1 намагався перемістити із сторони смт. Станиця Луганська у напрямку м. Луганськ товар в асортименті, а саме колонку «ALTO» та триногу під колонку, орієнтовна вартість яких складає 13 336 грн., перелік міститься у додатку до протоколу.
		Відповідно до п. 9 «Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції», затвердженогопостановою КМУ від 1.03.2017 року № 99 «Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ». У п. 4 Наказу МТОТ від 24.03.2017 № 39, зареєстрованого в Мінюсті України 28 березня 2017 року за № 417/30285 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення» встановлено такі обсяги товарів (крім особистих речей та підакцизних товарів), що переміщуються фізичними особами:
		-через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу.
		Відповідно до Наказу від 24.03.2017 року № 39 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до /з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення»із змінами № 45 від 11.04.2017 року, № 95 від 27.09.2017 року затверджено Перелік товарів, дозволених для переміщення до з/ гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення, в якому зазначено: «до особистих речей громадян відноситься, зокрема, один переносний звуковідтворюваний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків».
		Акустична система  пристрій (колонка) або система пристроїв для відтворення звуку, що складається з однієї або кількох динамічних головок, розташованих у корпусі (акустичному оформленні). Акустична система перетворює електричні коливання у звукові.
		За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 мав права перевозити у кількості однієї одиниці, як особисту річ  колонку «ALOT», що є звуковідтворюваним пристроєм, разом з триногою.
		Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставної оцінки товару на загальну вартість 13336 грн., оскільки за матеріалами справи ця сума не має належного обґрунтування. З письмових пояснень самого ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи (а.с.5), вилучений у нього товар він придбав за 9800 грн. На спростування показань ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП, до матеріалів справи не додано жодного належного та допустимого доказу, окрім квитанції про отримання речей, вилучених у ОСОБА_1 (а.с.10) та акту прийому-передачі вилученого майна на відповідальне зберігання (а.с.11), які складені посадовими особами того ж органу, який оформлював матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , а тому зазначені докази в контексті ст.251 КУпАП не можуть бути визнані належними та допустимими.
		Натомість, посадова особа, що складала протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП та оформлювала матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , відповідно до приписів ст.273 КУпАП мала можливість залучити експерта для визначення розміру товару, що переміщувався ОСОБА_1 через лінію зіткнення, але цього не зробив. Ця обставини також залишилися поза-увагою місцевого суду. 
		Вказаних обставин суд першої інстанції не перевірив та дійшов помилкових висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2043 КУпАП. 
		 
		Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, щоособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Апеляційний суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
		Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
		Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
		В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
		Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
		Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП є незаконним, оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
		 
		Згідно п.2 ч.8 ст.293 КУпАП за наслідкам розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі.
		Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова судді Біловодського районного суду Луганської області від 06 серпня 2019 року - скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Вилучені 13 червня 2019 року товари, а саме колонка «ALTO» і тринога під колонку, які згідно акту прийому-передачі знаходяться на зберіганні у заступника начальника першого відділу УОЗ на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області Нестерова С.В., підлягає поверненню ОСОБА_1 за належністю.
		На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.8 ст.293, ст.294 КУпАП,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
		Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 06 серпня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, з конфіскацією товарно-матеріальних цінностей - скасувати.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.204-3КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Вилучені колонку «ALTO» та триногу під колонку, повернути ОСОБА_1 за належністю.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ ЛУГАНСЬКОГО 
		АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ                     В.В. РУДЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...