Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 24/25-908/5753/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2019. Зареєстровано: 23.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.09.2019 року                             м. Дніпро                    Справа №  24/25-908/5753/14
		      Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді:   Кощеєва    І.М. ( доповідач ),
		 суддів:                           Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
		 
		секретар судового засідання Пінчук Є.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
		Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на  ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. ( суддя Азізбекян В.В., м. Запоріжжя ) прийнятої за результатами розгляду скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства  юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень у справі
		за позовом               Дочірньої компанії "Газ України" 
		                                   Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 
		                                   ( м. Київ )
		до відповідача          Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" 
		                                   ( Донецька область, м. Горлівка )
		за участю:                  Прокуратури Донецької області 
		                                    ( Донецька область, м. Маріуполь  ).
		орган виконання:    Відділ примусового виконання рішень 
		                                   Департаменту державної виконавчої служби 
		                                   Міністерства юстиції України 
		                                   ( м. Київ ).
		про стягнення суми, -
		                                                   ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило суд: визнати  неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, що виявились у прийнятті головним державним виконавцем Відділу  примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови  ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження, за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14; визнати незаконною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14; зобов`язати  Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України  ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області  від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. скаргу  Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії державного виконавця задоволено частково: визнано  неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, що виявились у прийнятті головним державним виконавцем Відділу  примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження , за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25- 908/5753/14. В частині скарги про зобов`язання  Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України  ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області  від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14 відмовлено.
		Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду та прийняти  нове рішення, яким  в задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.  
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що оскаржувану ухвалу господарського суду винесено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права ( ст. ст. 26, 37 Закону України "Про виконавче провадження") та з порушенням норм процесуального права ( ст. ст. 76, 77, 86 ГПК України ), тоді як дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження № 58667489 вчинені у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження".
		Скаржник вважає, що продовження військових дій на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях не є підставою для невиконання ПрАТ "Концерн Стирол" ухвали господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди у справі № 24/25-908/5753/14, оскільки виконання боржником умов мирової угоди має починатись саме з місяця, що слідує за місяцем в якому набере чинності нормативно- правовий акт про завершення антитерористичної операції, а не про завершення військових дій. Таким чином, на думку Скаржника, період проведення антитерористичної операції тривав з 14.04.2014 р. по 30.04.2018 р. і вже закінчився.    
		Скаржник наголошує на тому, що Указ Президента України від 30.04.2018 р. №116/2018 опублікований в офіційних виданнях, а саме: "Офіційний вісник Президента України" від 30.04.2018 р. №10 та "Урядовий кур`єр" від 03.05.2018 р. № 84, у встановленому чинним законодавством порядку були доведені до відома громадськості, а саме: оприлюднені у офіційних друкованих виданнях і через телебачення і радіо, та свідчать про завершення АТО з 14:00 30 квітня 2018 р., проте суд першої інстанції викладене взагалі залишив поза увагою, не надавши оцінки доводам Стягувача, помилково дійшовши всиновку про відсутність офіційного або іншого оприлюднення нормативного акту про завершення антитерористичної операції.
		Крім того, Скаржник вказує на те, що Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 р. № 2268-VIII Верховна Рада України схвалила рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що є завершенням антитерористичної операції. Проте військові дії на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях тривають.
		Відтак, на думку Скаржника, ПрАТ "Концерн Стирол", починаючи з травня місяця 2018 р., зобов`язане виконувати умови мирової угоди.
		У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол"  просить суд апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. без змін.
		В обгрунтування своїх заперечень Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол"  зазначає на те, що  розпочата згідно з Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 антитерористична операція на даний час триває, а відтак, на думку Відповідача, на даний час не існує відповідної правової підстави для примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження Мирової угоди у справі № 24/25- 908/5753/14, оскільки її виконання Боржником безпосередньо пов`язано із фактом закінчення антитерористичної операції. 
		Від Заступника прокурора Донецької області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі, оскільки стягувачем не доведений факт настання правової підстави для виконання боржником умов мирової угоди, а саме завершення антитерористичної операції, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.
		В обгрунтування своїх заперечень Заступник прокурора Донецької області  зазначає на тому, що положеннями Указу Президента України № 116/2018 від 30.04.2018 р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", виданого в межах прийнятого Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 р. № 2269-УІІІ не оголошено про завершення антитерористичної операції. Указом Президента України від 30.04.2018 р. № 116 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" .
		Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу  до розглядув судове засідання на 19.09.2019 р. 
		09.09.2019 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду від  Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"  надійшло письмове  клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 30.08.2019 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кузнецової І.Л. та Широбокової Л.П., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання  автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
		Автоматичною системою  документообігу  для  розгляду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів:  Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2019 р. відмовлено Приватному акціонерному товариству "Концерн Стирол" в задоволенні клопотання  про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 24/25-908/5753/14. 
		 Розпорядженням керівника апарату суду від 18.09.2019 р., у зв`язку з виходом на роботу після  відпустки суддів  Кузнецової І.Л. та  Широбокової Л.П.,  для дотримання принципу незмінності колегій суддів при розгляді справи, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
		Автоматичною системою  документообігу  для  розгляду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів:  Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.
		Відповідно     ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Прокуратура Донецької області та Відділ примусового виконання рішень не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
		Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників вказаних осіб.
		У судовому засіданні 19.09.2019 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи,     колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної   скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи,     ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. у справі № 24/25-908/5753/14 затверджено мирову угоду, укладену 16.09.2015 р. між Публічним акціонерним  товариством "Концерн Стирол" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно умов якої, ПАТ "Концерн Стирол"  збов`язався  сплатити на користь ДК "Газ України" 934 594 843,38 грн., в тому числі : 934 521 527,38 грн. основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору) в розмірі 73 080,00 грн.  та суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу  в розмірі 236,00 грн. рівними частинами  впродовж двадцяти трьох місяців по 38 941 451 ,81 грн. щомісячно, а в двадцять четвертому  місяці                                 38 941 451 ,75 грн., починаючи з місяця , що слідує за місяцем  закінчення антитерористичної операції , що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.
		При цьому місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно правовий акт про завершення анти терористичної операції.
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України  Рубель І.В. від 19.03.2019 р. відкрито виконавче провадження ( ВП № 58667489 ) з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. у даній справі, якою затверджено мирову угоду між сторонами у справі № 24/25-908/5753/14. 
		Не погодившись із вищевказаною обставиною, Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол"  звернулось до суду зі скаргою на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства  юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень , в якій просило: визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, що виявились у прийнятті головним державним виконавцем Відділу  примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови  ВП № 58667489 від 19.03.2019 про відкриття виконавчого провадження, за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 про затвердження мирової угоди у справі № 24/25- 908/5753/14; визнати незаконною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 58667489 від 19.03.2019 про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 про затвердження мирової угоди у справі № 24/25- 908/5753/14; зобов`язати  Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України  ВП № 58667489 від 19.03.2019 про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду Запорізької області  від 14.03.2016 про затвердження мирової угоди у справі № 24/25 -908/5753/14.
		Як вже зазначалось вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. по справі № 24/25- 908/5753/14 вищевказану скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" задоволено частково.
		При перегляді ухвали місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень     ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		Відповідно до положень     Конституції України     в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
		Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
		За приписами     ст. 129 Конституції України     та     ст. 326 ГПК України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України     Про виконавче провадження.
		Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч.1     ст. 327 ГПК України).
		Відповідно до     ст. 19 Конституції України     органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені     Конституцією     та Законами України.
		Відповідно до     ст. 339 ГПК України     сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього     Кодексу, порушено їхні права.
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені     Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України     Про виконавче провадження).
		Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. (ст. 2 Закону України     Про виконавче провадження).
		Згідно ч.1 ст. 5 Закону України     Про виконавче провадження     примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються     Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України     Про виконавче провадження     у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
		Згідно ч. 2, 3 ст. 4 Закону України     Про виконавче провадження     у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.
		Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України     Про виконавче провадження     виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати     декларацію про доходи     та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому     статтею 27 цього Закону.
		З аналізу вищевказаних положень Закону України     Про виконавче провадження     вбачається, що державний виконавець зобов`язаний прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження у разі відповідності виконавчого документа вимогам, зокрема, передбаченим ст. ст. 4, 26 Закону України     «Про виконавче провадження», або повернути виконавчий документ без прийняття до виконання.
		Як вже зазначалось вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. по справі № 24/25-908/5753/14 затверджено мирову угоду, укладену 16.09.2015 р. між сторонами по справі, згідно умов якої, ПАТ "Концерн Стирол"  збов`язалось  сплатити на користь ДК "Газ України" 934 594 843,38 грн., в тому числі : 934 521 527,38 грн. основного боргу, а також суми витрат по оплаті державного мита ( судового збору) в розмірі 73 080,00 грн.  та суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу  в розмірі 236,00 грн. рівними частинами  впродовж двадцяти трьох місяців по 38 941 451,81 грн. щомісячно, а в двадцять четвертому  місяці  38 941 451,75 грн., починаючи з місяця  що слідує за місяцем  закінчення антитерористичної операції, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей.При цьому місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно правовий акт про завершення анти терористичної операції ( п. 4 мирової угоди ).
		Отже, вищевказаною мировою угодою сторони в даній справі досягли домовленості встановити відстрочку та розстрочку сплати грошових коштів в сумі     934 594 843,38 грн. із прив`язкою до моменту закінчення проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України     «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»     період проведення антитерористичної операції     час між датою набрання чинності Указом Президента України     Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р.     Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України     від 14.04.2014р.     № 405/2014     та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Аналіз вищевказаної правової норми дає змогу дійти висновку, що законодавцем чітко визначено період проведення АТО, а саме з 14.04.2014 р. ( набрання чинності Указу Президента України     Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р.     Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України ) до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		В той же час, Президентом України до теперішнього часу не видавалось жодного Указу про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, а існуючі в даний час події в Донецькій та Луганській областях, свідчать про подальше проведення заходів, направлених на боротьбу з тероризмом, військових дій, звільнення заручників, тощо.
		Що стосується доводів Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що антитерористична операція закінчила свою дію 30.04.2018 р. (з моменту прийняття Указу Президента України від 30.04.2018 р. № 116/2018     Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р.     Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях ), останні не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.
		Так, Указом Президента України від 30.04.2018 р. № 116/2018     Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р.   Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях     вирішено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018р.   Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях    ( додається, для службового користування ).
		Вищевказане рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях"     має обмежений доступ, відсутнє у вільному доступі, що унеможливлює можливість дослідження його змісту.
		В той же час, зміст вищевказаного Указу Президента України від 30.04.2018 р. № 116/2018 свідчить про відсутність в останньому будь-яких посилань на закінчення проведення антитерористичної операції, та навпаки, його зміст дає змогу дійти висновку про введення Президентом України та РНБО України     широкомасштабної антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
		Отже, зважаючи на відсутність жодних прийнятих Президентом України указів про завершення проведення антитерористичної операції, та наявність Указу Президента України від 30.04.2018 р. № 116/2018, яким введено широкомасштабну антитерористичну операцію, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що станом на прийняття оскаржуваної ухвали АТО не завершена.
		Як вже зазначалось вище, ч. 1 ст. 4 Закону України     "Про виконавче провадження"     встановлює певні вимоги до змісту виконавчого документу. Однією із таких вимог є зазначення в виконавчому документі строку пред`явлення рішення до виконання ( п.7 ч. 1 ст. 4 Закону України     "Про виконавче провадження" ).
		При цьому, аналіз положень Закону України     "Про виконавче провадження"     свідчить, що в виконавчому документі повинно бути зазначено не тільки строк пред`явлення рішення до виконання, а і фактичне настання такого строку, із настанням якого пов`язується можливість стягувача пред`явити виконавчий документ до виконання до органу державної виконавчої служби.
		Зміст резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. по справі №2 4/25-908/5753/14 про затвердження мирової угоди свідчить, що остання може бути пред`явлена до примусового виконання з врахуванням однорічного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановленого     ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", протягом тридцяти шести місяців, починаючи з місяця, що слідує за місяцем в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції.
		Можливість пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. по справі № 24/25-908/5753/14 виключно після закінчення проведення антитерористичної операції, слідує і зі змісту тексту самої мирової угоди, укладеної між сторонами.
		Проте, як вже було встановлено вище, антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває до теперішнього часу, що свідчить про ненастання строку пред`явлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. по справі № 24/25-908/5753/14 до виконання та, як наслідок, невідповідність вказаного виконавчого документу положенням п .7 ч. 1 ст. 4 Закону України     "Про виконавче провадження".
		Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України     "Про виконавче провадження",     виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6)     виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до     статті 26     цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
		Зважаючи на вищевикладене, враховуючи ненастання строку пред`явлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. по справі № 24/25-908/5753/14 до виконання, державний виконавець повинен був повернути зазначений виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".
		За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо визнання недійсною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 58667489 від 19.03.2019 р. та визнання дій державного виконавця щодо її прийняття неправомірними.
		Враховуючи вищенаведене апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в постанові апеляційного господарського суду.
		У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
		Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
		Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
		Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
		За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги  в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення  залишенню без змін.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
		                                                         ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.07.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14     залишити без змін.
		Судові  витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Скаржника.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
		Постанова складена у повному обсязі 23.09.2019 року  
		 
		Головуючий суддя                                                                     І.М. Кощеєв
		Суддя                                                                                            І.Л. Кузнецова
		Суддя                                                                                        Л.П. Широбокова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...