Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/9440/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: 51-10235км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100030004161

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		19 вересня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 754/9440/18
		Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/796/1713/2018
		Провадження № 51  10235 км 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030004161 від 17 травня 2018 року, щодо 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за ст. 309 ч. 1 КК України, 
		за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,  ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року 
		ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі 
		ст. 309 ч. 4 КК України, а кримінальне провадження закрито. 
		Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1144 гривні процесуальних витрат за проведення судової експертизи. 
		Прийнято рішення щодо речових доказів. 
		Згідно з ухвалою суду ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що він 16 травня 2018 року приблизно о 14 годині 20 хвилин на ґрунтовій ділянці місцевості під вікнами першого поверху першого під`їзду будинку 
		АДРЕСА_2 знайшов ін`єкційний шприц, в якому находився наркотичний засіб метадон, масою не менше 0,025 грама, який поклав до лівої кишені куртки та став незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту. У подальшому ОСОБА_6 переніс наркотичний засіб до п`ятого під`їзду зазначеного будинку. Того ж дня приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції та при проведенні поверхневого огляду у нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб метадон, масою не менше 0,025 грама. 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8  без задоволення. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що положення ст. 309 ч. 4 КК України до ОСОБА_6 застосуванню не підлягали, оскільки він на обліку у лікаря-нарколога не перебував, а довідка лікувального закладу не підтверджує факту наявності у нього залежності від наркотичних снобів чи психотропних речовин  «наркоманії». Указує на те, що ОСОБА_6 добровільно звернувся до лікувального закладу, де розпочав проходження курсу лікування внаслідок вживання наркотиків, 07 травня 2018 року, а кримінальне правопорушення він вчинив 16 травня 2018 року, що свідчить про намагання уникнути кримінальної відповідальності. Зазначає, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні одразу перейшов до розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, не з`ясувавши при цьому чи дійсно ОСОБА_6 вчинив злочин та чи дійсно він страждав на наркоманію, кримінальне провадження розглянуто за відсутності захисника. Крім того, звертає увагу на те, що в резолютивній частині ухвали суду першої інстанції не зазначено підставу для звільнення від кримінальної відповідальності. Вважає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора та не спростував всіх доводів, обмежившись перерахуванням обставин, на які послався суд першої інстанції. 
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.
		За змістом ст. 284 ч. 2 п. 1, ст. 288 ч. 3, ст. 314 ч. 3 п. 2 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог ст. 309 ч. 4 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першої цієї статті.
		Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з`ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. При цьому таке звернення повинно мати місце після вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, (пункти 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26 квітня 2002 року № 4).
		Однак, наведених вимог закону судом першої інстанції враховано не було. 
		Із довідки Київської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 09 липня 
		2018 року № 400861 видно, що ОСОБА_6 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. 
		Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 19 липня 2018 року № 219 ОСОБА_6 з 07 травня 2018 року перебуває на лікуванні в Київській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. 
		Наркоманія  психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію,  особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до закону, встановлено діагноз «наркоманія»; добровільне лікування  лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника (ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР).
		 
		Як видно із журналу судового засідання від 09 серпня 2018 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації судового провадження в суді першої інстанції, у підготовчому судовому засіданні 
		ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 1 КК України, оскільки він розпочав добровільне лікування від наркоманії. Суд, встановивши особу обвинуваченого та оглянувши матеріали кримінального провадження, не встановив чи дійсно ОСОБА_6 страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, не з`ясував обставин початку його лікування, оскільки початок лікування в медичній картці зазначено 07 травня 2018 року, а кримінальне правопорушення ОСОБА_6 вчинив 16 травня 
		2018 року. 
		Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність всіх умов та підстав для звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 309 ч. 4 КК України. 
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора міста Києва ОСОБА_8 на ухвалу місцевого суду, на зазначене порушення уваги не звернув і дійшов передчасного висновку щодо законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, а також у порушення вимог ст. 419 КПК належним чином не перевірив доводів прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. 
		Що стосується доводів касаційної скарги про розгляд кримінального провадження за відсутності захисника, то вони не ґрунтуються на положеннях ст. 52 КПК України.
		У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються увчиненні злочинів проти здоров`я населення, самі собою факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках й на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чипсихічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже і про обов`язковість участі захисника в аспекті 
		п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК. При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати виходячи з конкретних обставин справи з урахуванням установлених характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров`я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо. Такий висновок щодо правозастосування викладно у постанові Об`єднаної падати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 квітня 2019 року в справі 
		№ 213/1425/17. 
		Крім того, ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що буде здійснювати захист своїх прав та законних інтересів самостійно без правової допомоги захисника. 
		За таких обставин, враховуючи вимоги касаційної скарги прокурора та вимоги апеляційної скарги прокурора, ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора  задоволенню частково. 
		При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, у тому числі висновок щодо правозастосування, який міститься в постанові Об`єднаної падати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 квітня 2019 року в справі № 213/1425/17, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. 
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,  ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...