Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/2371/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2019. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2019.
Дата набрання законної сили: 24.10.2019
Номер судового провадження: 1-кп/645/207/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220000001610

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 645/2371/18
		Провадження № 1-кп/645/207/19
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_7 ,
		потерпілої  ОСОБА_8 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_9 ,
		   захисника  ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, одруженого, працюючого електриком СТ «Авто-19», що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_11 , 15.12.2017 року близько 19-50 год., керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo SF69Y», р.н. НОМЕР_1 , рухався по пр. Льва Ландау в м. Харкові зі сторони вул. Олімпійської в напрямку вул. Краснодарської зі швидкістю приблизно 90 км/год, що перевищує допустиму в населеному пункті швидкість.
		Під час руху по вказаній вулиці, в районі будинку 58, ОСОБА_11 , при проїзді регульованого пішохідного переходу на червоний сигнал світлофора, який забороняє рух, грубо порушив вимоги п.8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух» та проявив необачність, не врахував дорожню обстановку, при проїзді регульованого пішохідного переходу на червоний сигнал світлофора, який забороняє рух транспортних засобів, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , який в цей час переходив проїзну частину зліва направо, відносно руху автомобілю, по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух пішоходам, що спричинило нижче вказані тяжкі наслідки.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2491-е/17 від 31.01.2018 р. причиною його смерті стала сполучена травма тіла, що супроводжувалася повним відривом спинного мозку шийного відділу від довгастого мозку, ушкодженням внутрішніх органів.
		Порушення вимог п.8.7.3. е) Правил дорожнього руху України ОСОБА_11 , відповідно до висновків автотехнічних експертиз № 231/18 від 21.02.2018 року та №334/18 від 15.03.2018 року знаходиться в причинному зв`язку з даною подією та наслідками.
		 
		 
		 
		 
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 , вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, розкаювався та пояснив суду, що 15 грудня 2017 року о 19 год. 50 хв., рухався на автомобілі «Сhеvrоlеt Аvео», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, по пр. Льва Ландау в м. Харкові зі сторони вул.Олімпійської в напрямку вул. Краснодарської, з включеними фарами ближнього світла. Проїзна частина була мокрою, оскільки була мряка. Вказував, що дорога мала три полоси для руху в одному напрямку та він рухався в крайньому лівому ряду в потоку з іншими автомобілями. Швидкість його руху складала 60 км на годину. Під`їжджаючи до світлофора та пішохідного переходу, що розташований напроти заводу «Турбоатом», приблизно на пів шляху від перехрестя з вул. Олімпійською до зазначеного вище світлофора, відчув себе погано та не пам`ятає обставини наїзду на пішохода, однак перед цим, побачив зелений сигнал світлофора та відсутність людей на пішохідному переході. Вказував, що в той момент коли йому стало погано, вірогідно, він замість педалі гальма натиснув на педаль газу та не заперечував можливість руху на красне світло, а також перетинання ним пішохідного переходу зі швидкістю 90 км на годину. Зазначав, що відчув удар об автомобіль, людини не бачив, гальмував у порушеній свідомості та прийшов до тями, коли його автомобіль вже зупинився на осьовій полосі, ближче до середнього ряду, на відстані 35-40 метрів від пішохідного переходу, лобове скло було розбито, горіли ліхтарі в автомобілі та ліва нога була на педалі гальма. Після цього, побачив, що на відстані 7-10 метрів, на середній полосі, лежить людина. Вказував, що на його автомобілі було зім`ята права передня частина капоту та розбита права передня фара. Через 4 дні, після зазначених вище обставин, він звернувся до лікаря, яким встановлено наявність у нього хвороби хребта та підвищення тиску головного мозку, що на погляд обвинуваченого, призвело до порушення свідомості. Зазначив, що слідчий експеримент з ним не проводився з причин його відмови за ст. 63 Конституції України. 
		Вина ОСОБА_11 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_12 був курсантом другого курсу Харківського національного університету повітряних сил та цього дня повідомив її, що йде у звільнення та приїде до дому. Так, зазвичай він приїжджав на метро до станції «Московський проспект», а звідки ішов пішки до дому, оскільки сина тривалий час не було, вона разом із чоловіком направилась його зустрічати. Підходячи до світлофора на пр. Льва Ландау, побачила поліцейську машину та рюкзак сина на проїзній частині, зрозуміла, що трапилось. Син  ОСОБА_12 лежав на крайній лівій полосі руху, а автомобіль обвинуваченого мав розбите лобове скло з правої сторони. Зазначила, що погода у цей вечір була нормальна, освітлення та видимість були добрі; 
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що в грудні 2017 року, після 15.00 год., точний час не пам`ятає, він керуючи автомобілем «ЗАЗ-Lаnоs», рухався по пр. Льва Ландау в напрямку аеропорту. Був темний час доби та всі автомобілі рухались зі включеним ближнім світлом фар, горіли ліхтарі, видимість була добра, туману та дощу не було. Проїхавши міст та під`їжджаючи до світлофору біля заводу «Турбоатом» йому увімкнувся сигнал світлофору, що забороняє рух, та він зупинився. Зазначена ділянка проїжджої частини має три полоси для руху автомобілів в одному напрямку та три полоси для руху автомобілів у зустрічному напрямку. Пішоходи - хлопець та жінка, почали рух справа наліво на зелений для них сигнал світлофору по пішохідному переходу, перетнувши ділянку дороги, що веде в напрямок аеропорту, пішоходи зупинилися на роздільній смузі на островці безпеки, оскільки їм горів червоний сигнал світлофору. Після того, йому увімкнувся зелений сигнал світлофору та він почав рух. Пішоходам також загорілось зелене світло світлофору та хлопець повільно почав перетинати проїзду частину зворотного напрямку. Так, хлопець зробив два кроки на пішохідному переході та його збив автомобіль «Сhеvrоlеt Аvео». Пішохід перекотився по капоту автомобіля та впав на проїзну частину за пішохідним переходом. Вказаний автомобіль рухався між середньою та лівою смугами для руху, зі швидкістю більше 60 км на годину, при цьому автомобіль перед світлофором та зіткненням не гальмував. Автомобіль «СhеvrоlеtАvео»продовжив рухта зупинивсяміж лівоюта середньоюсмугами навідстані 30метрів відмісця наїздуна пішоходу.Після цього,свідок зателефонувавдо поліціїта швидкоїдопомоги.Разом зтим,він надавпрацівникам поліціївідео зйого реєстратората приймавучасть услідчому експерименті; 
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що був свідком наїзду автомобіля «Сhеvrоlеt Аvео» на пішохода біля зупинки громадського транспорту «Турбоатом». Так, близько 19.00 год. він вийшов з громадського транспорту на зупинці «Турбоатом» та стояв біля світлофору. Дорожнє покриття було сухим та у задовільному стані, освітлення було добрим, світлофор був у справному стані. На протилежній стороні напроти нього, на островці безпеки стояло три людини. Вказує, що побачив, як увімкнувся красний сигнал світлофору автомобілям, які рухались зі сторони вул. Олімпійської та зелений сигнал світлофору для пішоходів. Автомобілям же, які рухались у зустрічному напрямку загорівся зелений сигнал світлофору. Так, пішохід - хлопець, який знаходився на островці безпеки, почав рух по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору для пішоходів зі сторони заводу «Турбоатом» в напрямку бульвару Юр`єва. В цей момент, по крайній лівій смузі на красний сигнал світлофору рухався автомобіль «Сhеvrоlеt Аvео» зі швидкістю 100 км на годину, який здійснив наїзд на хлопця. При цьому, зазначений автомобіль не гальмував в момент наїзду та зупинився не менше ніж через 50 метрів. Автомобіль «Сhеvrоlеt Аvео» контактував з пішоходом правою передньою частиною, від удару пішохода підкинуло, надягнуті на останньому кросівки розлетілися на 15 метрів, та впав пішохід не менше ніж за 20 метрів від місця наїзду. Водій автомобіля «Сhеvrоlеt Аvео» вийшов із-за керма, оглянув автомобіль, не підходячи до постраждалого, почав просити людей підтвердити, що він рухався на зелений сигнал світлофору, про цьому свідок зазначив, що не бачив поганого самопочуття водія, оскільки він не шатався, ліків не прохав, казав все усвідомлено. Вказував на те, що приймав участь у слідчому експерименті;
		- змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2017 року, за участю двох понятих та водія ОСОБА_11 , згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є м. Харків, пр. Льва Ландау, б. 58, в напрямку від вул. Олімпійська до вул. Краснодарська. Вид покриття - асфальтобетонне, стан покриття - сухе, частково в лівій полосі руху та біля бордюрних каменів мокре, дорожнє покриття для двох напрямків шириною 28,3 м., в момент огляду ділянка дороги освітлена міським електроосвітленням. Під час огляду трупу встановлено: особу останнього - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що труп знаходиться в положенні лежачі на спині обличчям догори, верхні кінцівки: ліва випрямлена, відведена від тулуба, права зігнута в ліктівому суглобі, перекинута через тулуб, головою труп розташований в бік вул. Олімпійська, ніжні кінцівки випрямлені, розведені орієнтовно в бік вул. Краснодарська, на курточці маються нашарування рідини бурого кольору та провідні навушники, на обличчі та волосяній частині голови, на вушних раковинах нашарування рідини бурого кольору, на лівому боці тулуба мається садно червоного кольору загальною площею 40х20 см, в ділянці правої подвздовшної кістки садно 7х4 см, на пальцях правої кісті маються садна з відшаруванням шкіри пальців, мається неповний відрив правого рукава куртки, на правій штанині дефект тканини. Під час огляду автомобіля «Сhеvrоlеt Аvео SF 69Y» р.н. НОМЕР_1 встановлена деформація капоту, пошкодження лобового скла справа. Обстановка дорожньо-транспортної пригоди додатково зафіксована у схемі до протоколу огляду місця ДТП та у фототаблиці (т.1 а.с. 170-177);
		- висновком судово-медичної експертизи № 2491-с/17 від 31.01.2018 року, згідно з яким при експертизі трупа ОСОБА_12 встановлена сполучена травма голови, шиї, тулуба і кінцівок: - голови: закрита черепно-мозкова травма (у вигляді масивних ділянок осаднення та синців на обличчі, крововиливів під м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку), а також множини: поверхневі різані рани на обличчі; - шиї:повний розриватланто-потиличноїмембрани звідривом шийноговідділу спинногомозку віддовгастого мозкута масивнимкрововиливом унавколо хребтовім`які тканини;-тулуба:масивна ділянкаосадження налівій бічнійповерхні грудноїклітки іживота,в проекціїкрила правоїклубової кістки,масивні крововиливив прикореневихділянках тапередніх поверхнях легень,надрив паренхімиселезінки уїї воріт; - кінцівок:множинні саднаі синці,переважно нанижніх кінцівках,масивний крововиливз розшаруваннямв ділянцім`язів правоїпідколінної ямки. Всі виявленіушкодження маютьознаки прижиттєвогопоходження,виникли вкороткий проміжокчасу,незадовго донастання смерті,внаслідок ударної,ударно-струсовоїдії тупихтвердих предметів,а такожза механізмомтертя (окрімрізаних ран).Різані ранивиникли,вірогідніше завсе,внаслідок ріжучоїдії осколківскла,частки якихвиявлені надні деякихран. Причиною смерті ОСОБА_12 стала сполученатравма тіла,що супроводжуваласяповним відривомспинного мозкушийного відділувід довгастогомозку,ушкодженням внутрішніхорганів.За ступенемтяжкості вказанатравма маєознаки тяжкихтілесних ушкодженьза критеріємнебезпеки дляжиття умомент спричинення(керуючисьп.4.8і відповідноп.п.2.1.3.Ж«Правил судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень» наказу№ 6Міністерства охорониздоров`я Українивід 17.01.95р.). Враховуючи характер і локалізацію, виявлених ушкоджень, наявність ознак загального струсу тіла, характер пошкодження одягу, а також обставини виявлення трупу на місці події, можна дійти висновку,
		що всівищевказані тілесніушкодження могливиникнути призіткненні потерпілогоз виступаючимичастинами рухомоготранспортного засобу(легковогоавтомобіля),з подальшимвідкиданням тілана дорожнєпокриття,тобто невиключноза умов,вказаних впостанові пропризначення експертизи.При цьому,в моментпервинного контактупотерпілий знаходивсяу вертикальномуположенні табув оберненийдо автомобіляправою бічноюповерхнею своготіла. В крові трупа ОСОБА_12 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені ( т. 1 а.с. 192-197);
		- висновком судово-медичної експертизи № 3394-Т/17/2491-С/17 від 16.12.2017 року, на підставі результатів судово-медичної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_12 , встановлено: метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено (т. 1 а.с. 198);
		- висновком судово-медичної експертизи № 978к-Ис/17 від 16.12.2017 року, встановлено кров від трупа ОСОБА_12 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т. 1 а.с. 199); 
		- висновком судово-медичної експертизи № 1860-Гс/17 (2491-с/17) від 29.01.2018 року, на підставі проведеної судово-медичної експертизи об`єктів від трупу ОСОБА_12 , встановлено: В маркованих об`єктах №3 "права потилична область" та №4 "ліва потилична область"  ректичні крововиливи під м`які мозкові оболонки без клітинної реакції. Множинні дрібно вогнищеві крововиливи в речовині мозку (вогнища забою) в "лівої скроневої" (маркований об`єкт №6) та в білої речовині "підкоркових ядрах ліворуч" (маркований об`єкт №9) з вираженим перифокальним набряком. Набряк головного мозку з порушенням мікроциркуляції, еритроекстравазатами, в маркованому об`єкті №7 - "продовгуватому мозку" - до виражених осередків спонгіозу. В паренхімі одної з легенів інтраальвеолярні    крововиливи без клітинної реакції. Великовогнищевий    крововилив в навколонаднирниковій клітковині одної із надниркових залоз з ознаками судинної реакції. Дистонія судин інтрамуральних судин з нерівномірним кровонаповненням, вогнища фрагментації кардіоміоцитів в набухлому міокарді. Венозне повнокрів`я внутрішніх органів з порушенням реологічних властивостей крові (т. 1 а.с. 200-201);
		- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.02.2018 року за участю свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , схемою до протоколу слідчого експерименту, згідно якого свідок ОСОБА_13 пояснив та замірами встановлено, що 15.12.2017 р., близько 19.40 год., він рухався на автомобілі «ЗАЗ-Lаnоs» р.н. НОМЕР_2 по пр. Льва Ландау в бік вул. Олімпійської у м.Харкові, був темний час доби, проїзна частина освітлювалась міським електроосвітленням, видимість була необмежена. В районі будинку 58 він зупинився на червоний для нього сигнал світлофору та побачив, що по пішохідному переходу справа наліво, по ходу його руху, рухається молода людини, яка зупинилася на островці безпеки, поміж смуг руху, на відстані 13,2 м від краю проїзної частини по ходу руху автомобіля, що скоїв наїзд, де стояв близько 10 секунд, дочекавшись поки загориться зелене світло, останній продовжив рух. Так, пішохід подолав 2,8 м по дорожній розмітки «Пішохідний перехід» зустрічної смуги та стався наїзд на нього автомобілем, що рухався на відстані 1,65 м від краю проїзної частини зліва по ходу руху до лівого габариту, у зустрічному напрямку (в бік вул. Краснодарської) та зі швидкістю 90 км на годину. Місто наїзду на пішохода  дорожня розмітка «пішохідний перехід» на відстані 10,4 м від краю проїзної частини справа, по ходу руху автомобіля, що скоїв наїзд та 2,5 м від краю дорожнього знаку «Пішохідний перехід». Від удару пішохід впав на автомобіль та відлетів на асфальт. Свідок ОСОБА_14 пояснив тазамірами встановлено,що 15.12.2017р.,близько 19.40год.,знаходився напішохідному переході,розташованому врайоні будинку№ 58по пр.Льва Ландаув м.Харкові тазбирався переходитипроїзну частинуз бокувказаного б.58в напрямкузаводу «Турбоатом».На островцібезпеки знаходиласьмолода людина,яка чекалазелене світлосвітлофору таколи дляпішоходів увімкнулосьзелене світлосвітлофору,молода людиназробила декількакроків впередпо дорожнійрозмітці «пішохіднийперехід» тана ньогобуло здійсненонаїзд автомобілем«СhеvrоlеtАvео»,який рухавсяпо пр.Льва Ландаув біквул.Краснодарської,який незупинився начервоне світлоперед пішохіднимпереходом.Свідок ОСОБА_14 повністю погодивсяз показаннямисвідка ОСОБА_13 та вважавусі заміривірними (т.1а.с.164-169); 
		- висновками судової автотехнічної експертизи № 231/18 від 21.02.2018 року, згідно з якими в дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Шевролет» ОСОБА_11 повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3. е) та 8.10. Правил дорожнього руху України. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Шевролет» ОСОБА_11 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Шевролет» ОСОБА_11 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з подією ДТП (т. 1 а.с. 187-188);
		-висновками судовоїавтотехнічної експертизи№ 334/18від 15.03.2018року,згідно зякими по вихідним даним, що заснованіна свідченнях ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в дорожньо-транспортнійобстановці,що склалася,водій автомобіля«Шевролет» ОСОБА_11 повинен бувдіяти згідновимог п.п.8.7.3.е)та 8.10.Правил дорожньогоруху України. В дорожньо-транспортнійобстановці,що склалася,водій автомобіля«Шевролет» ОСОБА_11 мав технічнуможливість уникнутиДТП шляхомвиконання вимогп.8.7.3.е)Правил дорожньогоруху України. В діях водія автомобіля «Шевролет» ОСОБА_11 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з подією ДТП (т. 1 а.с. 190-191);
		- змістом постанови про визнання речовим доказом від 06.02.2018 року, яким визнано речовими доказами  автомобіль«Шевроле-Авео»,р.н. НОМЕР_1 ,якийпостановлено зберігати на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 107, - СД диск з відеозаписом долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 184-185); 
		- речовим доказам  СД диском з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди з відображенням моменту наїзду на пішохода ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 205);
		- змістом висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 16.12.2017 р., згідно якого у ОСОБА_11 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено (т. 1 а.с. 178).
		Під час судових дебатів ОСОБА_11 зазначив, що повністю визнав вину у вчиненні вищевказаного злочину, просив пробачення у потерпілої сторони.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_11 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають. 
		Відповідно до ст.86КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		    Проаналізувавши викладеніподаномукримінальному провадженнюдоказитаоцінивши їхв сукупності, суд визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого про часткове визнанняу судовому засіданні ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуютьсядоказами викладеними увироку, які об`єктивно узгоджуютьсяз обставинами справи.
		Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. 
		Вину обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.
		Суд критично ставиться до твердження обвинуваченого щодо перебування його, в момент наїзду на пішохода, у хворобливому стані з порушенням свідомості у зв`язку з чим, не пам`ятає обставини скоєного кримінального правопорушення, оскільки ці показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14 , а також змістом висновку судово-медичної експертизи № 09-1879/2018 від 24.04.2018 р.
		Так, зі змісту висновку судово-медичної експертизи № 09-1879/2018 від 24.04.2018 року вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_11 , з урахуванням даних із наданого к/п №1201722000001610, медичної документації, результатів огляду ОСОБА_11 , із залученням вузькопрофільних фахівців для проведення консультацій, а саме: лікаря-нейрохірурга    та лікаря-невропатолога, лікаря-рентгенолога, надано наступний висновок: Згідно наданої в провадження судово-медичного експерта медичної документації (медична карта амбулаторного хворого із ХМП №6) на момент огляду 20.12.2017 року у гр. ОСОБА_11 тілесні ушкодження відсутні, або ж відсутній їх опис у наданій медичній документації, при цьому слід звернути увагу на наступне  він був неодноразово оглянутий лікарями у подальшому (згідно медичної документації). 
		Приймаючи до уваги дані медичної документації та згідно проведеної консультації із лікарями нейрохірургом, рентгенологом та невропатологом, у гр. ОСОБА_11 відсутні об`єктивні клініко-морфологічні дані про наявність вогнищевих уражень /пошкоджень/ змін центральної нервової системи (головного та спинного мозку). А тому, згідно судово-медичних даних, що у нього відсутні будь-які ознаки на користь наявності вертеброгенного синкопального синдрому. Виходячи із вищевикладеного, приходимо до висновку, що у даному випадку не має ніяких даних медичного характеру, які б вказували на факт можливості втрати свідомості ОСОБА_11 (з урахуванням наданої медичної документації) та того факту, що гр. ОСОБА_11 звернувся до медичного закладу через 5 діб після зазначених подій. 
		У кримінально-правовій літературі визнання хворобливого стану винного є обставиною, яка пом`якшує покарання, пояснюється, зокрема, тим, що певні соматичні захворювання знижують ясність уявлення про навколишню дійсність, особа позбавлена того ступеня уважності та обачливості, якими володіє фізично здорова людина.
		На необхідність з`ясування стану здоров`я при дослідженні даних про особу винного вказує також Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання". Особливо це стосується вчинення у такому стані злочинів з необережності (автотранспортних, проти безпеки виробництва).
		У зв`язку з тим, що пройшов достатньо тривалий час з моменту подій, які вказані у фабулі даної Постанови, а також відсутній факт наявності будь-яких об`єктивних медичних даних, та результатів оглядів психіатром чи психологом гр. ОСОБА_11 , стосовно хворобливого стану у наданій в провадження судово-медичного експерта медичній документації, достовірно судити про наявність такого не є можливим.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_14 пояснив,що водій автомобіля «Сhеvrоlеt Аvео» після наїзду на пішохода вийшов із-за керма, оглянув автомобіль, почав просити людей підтвердити, що він рухався на зелений сигнал світлофору, про цьому свідок зазначив, що не бачив поганого самопочуття водія, оскільки він не шатався, ліків не прохав, казав все усвідомлено. 
		В ході досудового слідства, так і в судовому засіданніне було встановлено хворобливого стану обвинуваченого під час здійснення кримінального правопорушення, доказів зазначеного стану ані обвинуваченим ані захистом надано не було, як і не заявлено клопотання про їх витребування.
		Таким чином, доводи обвинуваченого щодо перебування у хворобливому стані під час наїзду на пішохода суд визнає способом захисту останнього, оскільки вони спростовуються вище переліченими доказами, дослідженими судом, у їх сукупності та взаємозв`язку.
		17 вересня 2018 року, до початку судового розгляду, потерпілою подано цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в якому потерпіла ОСОБА_8 просив стягнути з ОСОБА_11 майнову шкоду у розмірі 50 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 000, 00 грн.
		1 липня 2019 року потерпіла ОСОБА_8 подала заяву, в якій відмовилася від раніше поданого позову та повідомила про відсутність претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого.
		Згідно ч. 5 ст.128КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
		Підстав не прийняття відмови потерпілої від позову судом не встановлено, оскільки відмову підтримав представник потерпілої в судовому засіданні та підтвердив факт повного відшкодування завданої шкоди обвинуваченим.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_11 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Обставиною, яка пом`якшують покарання ОСОБА_11 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.
		Так, суд приходячи до висновку щодо визнання обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - добровільне відшкодування завданого збитку, урахував заяву потерпілої про відмову від цивільного позову про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди у розмірі 50000 грн. та моральної шкоди у розмірі 150000 грн. та відсутність до обвинуваченого претензій морального, матеріального характеру, доводи представника потерпілої щодо відшкодування обвинуваченим потерпілій зазначеної шкоди. Разом з тим, судом не визнається обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого визначені п.1 ч.1 ст. 66 КК України, щире каяття, оскільки під час судового розгляду зазначені обставини не встановлені, а формальне каяття відбулося лише під час судових дебатів та виступу обвинуваченого з останнім словом. 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, офіційно працює електриком в СТ «Авто-19», де характеризується з позитивної сторони, одружений, має на утриманні дітей  ОСОБА_15 , 2001 р.н., ОСОБА_16 , 2005 р.н., ОСОБА_17 , 2015 р.н., що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає міцні соціальні зв`язки, станом до 12.07.2019 р. його родина мала статус багатодітної сім`ї, а також перебувала на обліку у відділі соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району ХМР та отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, на диспансерному (профілактичному) обліку у КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався. 
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_11 кримінального правопорушення - злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, форму вини і характер вчиненого діяння, тяжкість наслідків для потерпілої сторони, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, думку прокурора та представника потерпілої, які просили призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із ізоляцією від суспільства, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
		Разом з тим, ОСОБА_11 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на обставини вчинення злочину, пов`язаного з грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого, що буде сприятиме виправленню та перевихованню обвинуваченого.
		З урахуванням вище перелічених обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_11 можливо без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбуття основного покарання з випробуванням, що повною мірою відповідатиме скоєному, є достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нового злочину.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2017 року, під час досудового розслідування, було накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме транспортний засіб - автомобіль «Шеврове-Авео», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_11 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження у будь-якій спосіб, та визначене місце зберігання автомобіля майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107
		Відповідно до ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст.174КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.
		Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		Міра запобіжногозаходу відносно ОСОБА_11 не обиралась.    
		Керуючись ст. ст.368-371,373,374,376 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
		Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76КК України покласти на ОСОБА_11 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
		Арешт на майно ОСОБА_11 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2017 року, а саме: автомобіль «Шевроле-Авео», р.н. НОМЕР_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження у будь-який спосіб, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		Речовий доказ  автомобіль «Шевроле-Авео», р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів м.Харкова, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, після набрання вироком законної сили, повернути законному власнику ОСОБА_11 .
		Речовий доказ CD диск з відеозаписом, після набрання вироком законної сили  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		   Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави в особі Харківського науково  дослідного експертно  криміналістичного центру судові витрати за проведення авто технічних експертиз №231/18 від 21.02.2018 року; № 334/18 від 15.03.2018 року в сумі 4004 грн. у кримінальному проваджені № 12017220000001610 (код доходів 24060300, отримувач платежу: УДКС України в Слобідському районі м.Харкова, р/р 31419544700005, код отримувача 37999680, МФО 851011).
		Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 , до набрання вироком суду законної сили - немає.
		Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_8 від цивільного позову та закрити провадження у справі в частині цивільного позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду черезсуд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		    Суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...