Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3027/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2019. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.

Номер судового провадження: П/320/3027/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		18 вересня 2019 року           № 320/3027/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД ЛАЙФ» до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,
		 
		                                                              в с т а н о в и в
		       До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД ЛАЙФ» до Головного управління Держпраці в Київській області, в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 14.05.2019 №КВ936/1359/АВ/ТД/ФС-371 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує права підприємства у сфері публічно-правових відносин. Стверджує, що жодних пояснень, які стали підставою для висновків, відповідачем до акту перевірки долучено не було. Також не було складено та направлено позивачу припис про усунення порушень законодавства про працю. Також зазначає, що 14.05.2019 року, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17 визнано нечинною Постанову № 295, якою затверджено, зокрема, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, якою передбачався порядок здійснення інспекційних відвідувань, порядок оформлення результатів відвідувань, порядок надання зауважень та оскарження відповідних рішень посадових осіб Держпраці. Зазначає, що у відповідності та в порядку передбаченому нормами Цивільного кодексу України, ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» як замовником, за необхідності, укладаються договори цивільно-правового характеру з контрагентами-підрядниками (фізичними особами) на виконання певного обсягу робіт. Залучені контрагенти-підрядники не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, особисто організовують свою роботу й виконують її на власний ризик у відповідності до укладених договорів підряду, не пеебувають з підприємством у трудових відносинах; їм не роз`яснювали права й обов`язки працівників; не інформували під розписку про умови праці; про істотні умови трудового договору, зокрема щодо заробітної плати; їм не визначали певне робоче місце; не роз`яснювали права на пільги й компенсації; не ознайомлювали із правилами внутрішнього трудового розпорядку; не проводили інструктаж з питань охорони праці на робочому місці. Зазначає, що жодних повідомлень від відповідача щодо розгляду справи про порушення ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» законодавства про працю на адресу підприємства не надходило, що є прямим порушенням пунктів 6 та 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17.08.2013 №509.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 31.07.2019.
		Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Стверджував, що 24 квітня           2019 року встановлено,          що у роботодавця ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» виявлено 7 працівників без оформлення трудових відносин, які працювали у ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» на об`єкті будівництва житлового комплексу «Галактика» за адресою: вул . Євгена Сверстюка, 4, м. Київ , а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Будь-яких договорів цивільно-правового характеру товариством під час інспекційного відвідування не надано. Вказує, що в договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передавати виконавець замовнику, не визначено перелік завдань роботи та її обсягу.  Зміст наданих до суду договорів підряду на вище зазначених працівників вказує на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Також не надані акти прийому-передачі робіт, звіти про сплату ЄСВ за цивільно-правовим договором. Також, цивільно-правові договори містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу. Не передбачено конкретно визначеного результату роботи та її обсягу, а також відсутня конкретно описана робота, яка була прийнята та її етапи. Під час проведення інспекційного відвідування інспектору праці не надавалися Акти приймання-передачі виконаних робіт. Також, позивач не надав докази стосовно того, що за даними цивільно-правовими угодами були сплачені податки та збори, як то, звіт 1ДФ та щомісячний звіт за формою Д4, які подаються до ДФС суб`єктом господарювання. Оскільки виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками та зборами, що і заробітна плата за трудовим договором.
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній стверджує, що відповідачем порушено права позивача, що передбачені ст.10 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вимоги Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.    
		31 липня 2019 року представниками позивача та відповідача до суду подано заяви про розгляд справи  в порядку письмового провадження. 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.Так, ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» зареєстроване юридичною особою 15.08.2016 року, реєстраційний номер 1 068 102 0000 043539. Перебуває на податковому обліку в органах ДФС з 15.08.2016 року. Зареєстрований платником ПДВ з 01.10.2016 року. Основним видом діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель. У підприємства наявна ліцензія ДАБІ України (реєстраційний запис 2013030589 від 13.09.2016р.) на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності, строк дії якої з 06.09.2016 року по 06.09.2019 року. 
		11 квітня 2019 року головним державним інспекторам Романюком В.Р. видано вимогу про надання/поновлення документів №936. Даним направленням зобовязано керівника ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» у строк до 13:00 год. 19.04.2019 надати документи за VІ квартал 2018 - І квартал 2019 років які зазначені в таблиці. 
		Дані документи були направлені позивачу засобом поштового зв`язку 12.04.2019 та відповідно до  роздруківки відстежень з «Укрпошта» 14.05.2019 особою за довіреністю отримано. 
		З 11 квітня 2019 року по 24 квітня 2019 року інспектором праці Романюком В .Р . проведено інспекційне відвідування ТОВ «БІЛД ЛАЙФ», за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ 936/1359/АВ від 24 квітня 2019 року. Згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» вимог законодавства про працю, а саме: 1) у порушення  частини першої статті  24 КЗпП трудові договори не укладено з працівниками ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ); 2) у порушення частини третьої статті 24 КЗпП України працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) допущено до роботи без укладення трудових договорів, не оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення  Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, а саме, роботодавець ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» не подав повідомлення про прийняття на роботу працівників -   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; 3) у порушення постанови Кабінета Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року - повідомлення про прийняття працівників на роботу не подано роботодавцем ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Відповідно до прийнятої постанови  КМУ № 413 від 17 червня 2015 року працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Даний акт направлено позивачу 25.04.2019 та отримано 14.05.2019. 
		15.05.2019 на адресу відповідача позивачем направлено лист в якому викладені пояснення та до листа долучено таблиці 5 та 6 до звіту з ЄСВ за січень-квітень 2019 року.
		14 травня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанови №КВ 936/1359/АВ/ТД/ФС-371, якою на ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» накладено штрафи у розмірі  876330 грн..
		Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в квітні 2019 року, як підрядники виконували певний обсяг робіт за завданням Замовника - ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» на підставі укладених договорів підряду (цивільно-правового характеру), а саме: ОСОБА_10 на підставі Договору підряду №01/04/1 від 01.04.2019 року виконує роботи з улаштування трубопроводів ДУ-80мм системи холодного та гарячого водопостачання об`ємом 212 м.п., підвал, житловий будинок № 3 , секція № 6 . Строк виконання робіт з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. Винагорода складає : 15476,00 грн. (із розрахунку 73,00 грн. за 1 м.п.). 30.06.2019 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт і виплачена винагорода; 
		ОСОБА_6  на підставі Договору підряду №01/04/2 від 01.04.2019 року виконує роботи з улаштування трубопроводів ДУ-65мм системи опалення об`ємом 195 м.п., підвал, житловий будинок № 3 , секція № 5. Строк виконання робіт з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. Винагорода складає 13 650,00 грн. (із розрахунку 70,00 грн. за 1 м.п.) 30.06.2019 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт і виплачена винагорода;
		ОСОБА_2 на підставі Договору підряду №12/03/01 від 12.03.2019 року виконував роботи з прибирання будівельного сміття (решітки арматури, поліетилену, піддонів та інш.) об`ємом 98,33 мЗ у квартирах та місцях загального користування на поверхах з 2-го по 14-тий, житловий будинок № 3 , секція № 5 . Строк виконання робіт з 12.03.2019 р. по 31.05.2019 р. Винагорода складає 11 800,00 грн. (із розрахунку 120,00 грн. з 1 мЗ). 31.05.2019 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт і виплачена винагорода;
		ОСОБА_1  на підставі Договору підряду №12/03/02 від 12.03.2019 року виконував роботи з розвантаження будівельних матеріалів (цегла, газоблок, сухі будівельні суміші) об`ємом 118 мЗ. Строк виконання робіт з 12.03.2019 р. по 31.05.2019 р. Винагорода складає 11 800,00 грн. (із розрахунку 100,00 грн. за 1 м3). 31.05.2019 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та винагорода виплачена;
		ОСОБА_4 на підставі Договору підряду №08/04/3 від 08.04.2019 року виконує роботи з прибирання відходів пиломатеріалів (обрізки дошок, настили тощо) об`ємом 162,5 мЗ на поверхах з 15-го по 23-тій, житловий будинок № 3 , секція № 6 . Строк виконання робіт з з 08.04.2019 р. по 31.07.2019 р. Винагорода складає 13 000,00 грн. (із розрахунку 80,00 грн. за 1 м3). Виплата авансу згідно умов Договору.
		Виплата винагороди ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , авансу ОСОБА_4 підтверджується платіжними дорученнями №3982 від 14.06.2019 р., №4195 від 05.07.2019 та відомістю. Сплата ЄСВ підтверджується платіжними дорученнями № 3981 від 07.06.2019 року та №4192 від 05.07.2019. Сплата ПДФО підтверджується платіжними дорученнями №3980 від 07.06.2019 р. та №4193 від 05.07.2019. Сплата військового збору підтверджується платіжними дорученнями №3981 від 07.06.2019 р. та №4194 від 05.07.2019. 
		Також в матеріалах справи наявні таблиці 5: Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (звіти за березень, квітень, травень, червень 2019 року) та квитанції прийняття даних звітів податковим органом. 
		Виплати товариством ОСОБА_10 та ОСОБА_6 підтверджується відомістю по виплатам від 02.07.2019.
		Крім того, позивачем до податкового органу подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку форми №1ДФ  за 2 квартал 2019 року та квитанція про прийняття податковим органом. 
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.          
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Частиною 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. 
		Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є: 
		подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
		виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;
		перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
		звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
		неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
		доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
		настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері "господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
		Підстави для проведення суб`єктом владних повноважень інспекційних відвідувань визначені також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою  КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295).
		Так, пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;       Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
		Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
		Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
		Отже, вимогами закону визначено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, який не підлягає розширеному тлумаченню.
		Суд звертає увагу на те, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Як встановлено судом, в направленні на проведення інспекційного відвідування від 11.04.2019 №936 відповідачем не зазначено підстав для його проведення.
		Таким чином відповідачем порушено ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері "господарської діяльності", оскільки не зазначено підстав для його проведення.
		В п. 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою  КМУ від 26 квітня 2017 року № 295, зазначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. (п.23, 24 постановою КМУ №295).
		В акті перевірки відповідачем встановлено порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП та ПКМУ №413, проте, припис, як це передбачено п.19 постановою КМУ №295 відповідачем не складено. 
		Суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду жодних пояснень з даного питання, або сам припис.   
		Відповідно до п. 21 постанови КМУ №295, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
		Згідно з п.26 Порядку. у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2019 позивачем засобом поштового зв`язку отримано акт Головного управління Держпраці у Київській області інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № КВ936/1359/АВ від 24.04.2019 року, направлення на проведення інспекційного відвідування № 936 від 11.04.2019 року та вимогу про надання документів № 936 від 11.04.2019 року (Вимога - № 936).
		Таким чином позивач лише 14.05.2019 із вищевказаних листів, дізнався про факт проведення в квітні 2019 року інспекційного відвідування, яке проводилось ГУ Держпраці у Київській області.
		Враховуючи приписи п. 21 та п. 26 Порядку, який діяв по 13.05.2019 року (включно), у об`єкта було три робочих дні з дати отримання Акту на його підписання, тобто до 16.05.2019 року та три робочих дні з дати підписання Акту - на надання зауважень до нього.
		З 14.05.2019 року, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17  визнано нечинною Постанову № 295, якою затверджено, зокрема, Порядок здійснення держаного контролю за додержанням законодавства про працю, якою передбачався порядок здійснення інспекційних відвідувань, порядок оформлення результатів відвідувань, порядок надання зауважень та оскарження відповідних рішень посадових осіб Держпраці.
		Згідно з роз`яснення наданого Державною регуляторною службою України від 14.05.2019 року та від 24.05.2019 року у випадку проведення Держпраці інспекційного відвідування до 13.05.2019 року підстави для реагування у суб`єкта господарювання відсутні.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що навіть у разі наявного рішення про визнання нечинною постанови №295, відповідачем порушено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою  КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 при проведенні перевірки та її оформлення. 
		Щодо змісту порушення, яке вплинуло на прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд вказує наступне.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваною постановою відповідача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 України на ТОВ «БІЛД ЛАЙФ»  накладено штрафні санкції в сумі 876330 грн..
		Підставою для застосування до позивача спірної суми штрафних санкцій є висновок Акту інспекційного відвідування про порушення ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України не укладення у письмовій формі з працівниками товариства ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) трудових договорів та допуск даних працівників до роботи без укладення  трудових договорів, не оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення  Державної фіскальної служби  про  прийняття працівника на роботу. В порушення Постанови Кабінету Міністрів України №413 ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» не подано повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівиків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		Надаючи правову оцінку вказаному висновку, суд враховує наступне.
		Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Отже, підставою для притягнення юридичної особи, який використовує найману працю, до відповідальності на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.
		Визначальним для вирішення спірних правовідносин у даній  справі є встановлення факту використання позивачем найманої праці громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та наявність ознак трудових правовідносин між ними.
		Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 укладено договори підрядів на виконання робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт по договорам.   
		На виконання даних угод між сторонами, позивачем надано розрахункові відомості, що свідчать про реальність зазначених угод  та їх  виконання у встановленому законом та передбаченому угодами порядку.
		Оскільки вищевказані особи не є суб`єктами підприємницької діяльності або самозайнятими особами, позивачем із суми винагороди було нараховано  та утримано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податок на доходи на фізичних осіб та військовий збір, що підтверджується долученим до матеріалів справи звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платіжними дорученнями, а також податковим розрахунком сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ, затверджена наказом МФУ від 13.01.2015 № 4).
		Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
		Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
		Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з частиною 1 статті 902, частиною 1 статті 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 ЦК України).
		Згідно з частиною 1 статті 902, частиною 1 статті 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 ЦК України).
		Основною ознакою, що відрізняє відносини з надання послуг від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.
		Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши вищевказані  цивільно-правові  угоди, дійшли згоди щодо всіх їх істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у даних угодах.
		Відповідачем не надано суду доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених цивільно-правових угод.
		У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
		Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
		Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Доказів наявності у цивільно-правових угодах ознак нікчемного правочину відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних угод  недійсними.
		Пунктом 11 Порядку № 295 визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правової угоди.
		Суд встановив, що на момент інспекційного відвідування правовідносини між ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були оформлені цивільно-правовими угодами і вимоги трудового законодавства на них не поширювалися.
		Тобто, позивач не використовув найману працю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7  у розумінні абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювалися Кодексом законів про працю України,  позивач не виступав щодо вказаних осіб  роботодавцем та не мав обов`язку укладати з ними трудові договори.
		Отже, порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як найманих працівників, позивач не вчиняв, а тому притягнення його до відповідальності на підставі вказаної норми за не оформлення трудових договорів (контракту) з вищевказаними особами є незаконним.
		Що стосується ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , то з пояснень позивача встановлено, що дані особи не відносяться до товариства, так як ані в трудових, ані в цивільно-правових відносинах з підприємством не перебувають.
		Стосовно твердження ГУ Держпраці у Київській області, про те, що «роботодавець ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» не подав повідомлення про прийняття на роботу працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » суд зазначає наступне. 
		Актом інспекційного відвідування №КВ936/1359/АВ встановлено порушення ТОВ «БІЛД ЛАЙФ», як роботодавцем, - ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України та приписів постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року.
		Згідно приписів ч.1, ч.3 ст. КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників;2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187  цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно приписів постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.
		Одночасно із тим, Статтею 1 КЗпП України встановлено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
		Отже, норми Кодексу законів про працю України регулюють трудові відносини між працівниками та роботодавцем (власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою) в процесі реалізації працівниками права на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , на момент здійснення інспекційного відвідування, були укладені Договори підряду та акти приймання-передачі виконаних робіт.
		Згідно умов укладених Договорів підряду, фізичні особи - підрядники ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ) не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку Позивача (Замовника), особисто організовують свою роботу й виконують її на власний ризик у відповідності до укладених договорів підряду, не перебувають з підприємством у трудових відносинах; їм не роз`яснювали права й обов`язки працівників; не інформували під розписку про умови праці; про істотні умови трудового договору, зокрема щодо заробітної плати; їмне визначали певне робоче місце; не роз`яснювали права на пільги й компенсації; не ознайомлювали із правилами внутрішнього трудового розпорядку; не проводили інструктаж з питань охорони праці на робочому місці.
		Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у      статті 626 Цивільного кодексу України     (далі -      ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Так, предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.
		Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно - правовим договором.
		Основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються  Цивільним кодексом України, а трудові -  Кодексом законів про працю України.
		Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.
		Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки, не видається розпорядчий документ про прийом на роботу та не подається повідомлення про прийняття працівника на роботу.
		Оскільки, між ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , на момент здійснення інспекційного відвідування, були відносини цивільно - правового характеру, а не трудові відносини, то дотримання вимог ст. 24 КЗпП та постанови КМУ №413 від 17.06.2015 року на вищевказані цивільно-правові відносини не розповсюджується.
		Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013 визначено процедуру накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та     частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
		Так, вказаним Порядком визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
		Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
		Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
		Матеріалами справи не підтверджується та обставина, що Головним управлінням Держпраці у Київській області направлено на адресу ТОВ «БІЛД ЛАЙФ» повідомлення  про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено.
		Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.06.2018 по справі 820/6755/16 (провадження №К/9901/42971/18) відповідач вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача про прийняті щодо нього рішення. Фактичне неотримання цих рішень адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення. Вказана правова позиція має враховуватися судом в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України.
		Суд також зазначає, що відповідачем не надано суду беззаперечних доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 які наддали пояснення, є особами стосовно яких позивачем було порушено правила оформлення трудових відносин або законодавства про працю. 
		Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.3 цього Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, серед інших, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.
		Разом з тим, ані в Акті перевірки, ані в відзиві відповідачем не наведено доказів встановлення порушення позивачем трудового законодавства у взаємовідносинах із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Відтак суд вважає, що постанова про накладення на позивача штрафу прийнята не у відповідності до вимог чинного законодавства та без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, у зв`язку з чим є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
		Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх, належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
		          Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 14.05.2019 №КВ 936/1359/АВ/ТД/ФС-371 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛД ЛАЙФ» у розмірі 876330 грн..
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД ЛАЙФ»  (код ЄДРПОУ 40745652) судовий збір у сумі 13144 (тринадцять тисяч сто сорок чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		Суддя                                                                                 Лиска І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...