Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/9374/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2019. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Номер судового провадження: 1-кс/296/5043/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019060000000296

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/9374/19
		1-кс/296/5043/19 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		23 вересня 2019 року     м.Житомир
		 
		Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060000000296 від 21.08.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК України,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене у ході проведеного обшуку приміщення грального закладу «Космолот», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав, що вилучене майно може бути доказом злочину, засобами та знаряддям його вчинення. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, забезпечення можливої конфіскації майна, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на вилучене майно. 
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про необхідність повернення клопотання слідчому для усунення недоліків з наступних підстав.
		Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
		Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
		Так, всупереч вказаних вимог до клопотання про арешт майна слідчим не долучено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, та/або не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особою таким майном. Тобто, взагалі не зазначає особу володільця майна.
		Водночас, клопотання не містить контактні дані власника (володільця) майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), у зв`язку з чим, останнього неможливо викликати в судове засідання для розгляду клопотання у визначений ч.1 ст.172 КПК України строк, а також вчинити дії передбачені ч.7 ст. 173 КПК України щодо вручення (надсилання) копії ухвали за наслідками розгляду клопотання.
		Отже, вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання повідомити володільця майна та прийняти рішення по клопотанню.
		Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
		Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна слідчому для усунення недоліків.
		Керуючись ст. ст. 98,99,132,171-173КПК України, слідчий суддя, -
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - повернути для усунення недоліків.
		Встановити строк для усунення зазначених недоліків 72 години з моменту отримання копії ухвали.
		Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
		Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді. 
		 
		   Слідчий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...