Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2609/28944/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2019. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.

Номер судового провадження: 1/760/22/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1-209/12
		(09-22986)
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 вересня 2019 рокуСолом`янський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 383 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 13.07.2011, приблизно о 02 год. 36 хвл., направляючись вул. Петра Радченка в м. Києві на власному автомобілі Nissan Note, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинив вказаний автомобіль на проїжджій частині поблизу комплексу споруд, розташованих по вул. Петра Радченка, 33 в м. Києві, при цьому, зберігаючи в автомобілі заздалегідь придбані у невстановлений досудовим слідством день, час та невстановленим досудовим слідством способом гладкоствольну вогнепальну зброю - мисливську двоствольну рушницю моделі «Т03-34ЕР», споряджені снарядом у вигляді кулі STAR»та рукавички, вийшов із салону автомобіля, з метою конспірації власних протиправних дій вдягнув вказані рукавички, після чого, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв вказану вогнепальну зброю споряджену зазначеними патронами і відійшовши на відстань приблизно1,5-2метри від переднього бамперу власного автомобіля, здійснив прицільний постріл із вказаної рушниці в напрямку лобового скла власного автомобіля. В результаті здійсненого пострілу було пошкоджено лобове скло, спинку-підлокітник заднього середнього сидіння, спинку заднього лівого сидіння, накладку задньої стінки дверей багажника та скло багажника автомобіля марки Nissan Note, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , чим створив штучні докази посягання на його життя, здоров`я та пошкодження майна.Після цього ОСОБА_6 викинув вищевказану вогнепальну зброю та рукавички до лісосмуги, розташованої на узбіччі ліворуч від проїжджої частини вул. Петра Радченка в місті Києві.
		Продовжуючи свої дії ОСОБА_6 , 13.07.2011 о 02 год. 37 хвл., знаходячись на проїжджій частині вул. Петра Радченка, неподалік будівель, розташованих по вул. Петра Радченка, 33 в м. Києві, зупинив автомобіль таксі марки «ГАЗ Волга», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по проїжджій частині вул. Петра Радченка в м. Києві під керуванням раніше незнайомого ОСОБА_6 водія таксі ОСОБА_7 , якого попросив надати йому мобільний телефон, пояснивши що йому необхідно зателефонувати в органи міліції. 
		Коли ОСОБА_7 погодився та на прохання ОСОБА_6 здійснив виклик та передав йому свій мобільний телефон, то ОСОБА_6 13.07.2011 о 02 год. 37 хв. 55 сек. при розмові по спецлінії «102» умисно надав оператору спецлінії завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього особливо тяжкого злочину, достовірно знаючи про відсутність події злочину, чим надав завідомо неправдиве повідомлення про вчинення особливо тяжкого злочину, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення.
		У подальшому, ОСОБА_6 13.07.2011 вприміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідност. 383 КК України, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, надав завідомо неправдиву заяву органу дізнання, про вчинення відносно нього особливо тяжкого злочину, зміст якої ОСОБА_6 засвідчив своїм підписом.
		Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення органу дізнання про вчинення злочину, поєднаного із штучним створенням доказів обвинувачення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.
		Зазначена кримінальна справа розглядається за правилами КПК України (1960 року).
		Обвинувальний висновок у справі затверджувався заступником прокурора м. Києва ОСОБА_8 , досудове слідство у справі проводилось СУ ГУМВС України у м. Києві (т. 11 а.с. 232-252).
		Вказана кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 перебуває у провадженні Солом`янського районного суду м. Києва з 22.12.2011 (т. 12 а.с. 1).
		У судові засідання, призначені на 06.01.2012, 11.01.2012, 31.01.2012, 07.02.2012, підсудний не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 оголошено розшук підсудного ОСОБА_6 та останньому змінено міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, а провадження у кримінальній справі зупинено до розшуку підсудного (т. 12 а.с. 38-40).
		Виконання зазначеної постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 (т. 12 а.с. 49) було доручено Солом`янському РУ ГУ МВС України у м. Києві, яким було заведено оперативно-розшукову справу категорії Розшук № 09-3242 (т. 12 а.с. 49, 66-67, 93, 100, 101-102, 106-109, 122-123, 126-127, 128-129, 131-132).
		20.06.2012 ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук (т. 12 а.с. 100).
		У ході проведених розшукових заходів, зокрема, було встановлено, що ОСОБА_6 у січні 2012 року покинув територію України у напрямку Російської Федерації та, ймовірно, отримав статус біженця у Литві (т. 12 а.с. 102, а.с. 106-109).
		З листа від 29.04.2013, отриманого судом 07.05.2013 від Солом`янського РУ ГУ МВС України у м. Києві, вбачається про отримання відповіді з Бюро Інтерполу Республіки Литви, що підсудному ОСОБА_6 надано цією державою статус політичного біженця і він користується імунітетом відповідно до міжнародного права (т. 12 а.с. 126-127). Аналогічна інформація міститься у листі від 18.05.2013, отриманого судом 22.05.2013 від Солом`янського РУ ГУ МВС України у м. Києві (т. 12 а.с. 128-129).
		Окрім цього, з листа від 02.08.2013, отриманого судом 07.08.2013 від Солом`янського РУ ГУ МВС України у м. Києві, вбачається, що розшукуваного підсудного ОСОБА_6 затримано 13.07.2013 у Голландії та вирішується питання щодо екстрадиції останнього (т. 12 а.с. 131-132).
		У зв`язку з вказаними фактами Солом`янським районним судом м. Києва у грудні 2013  квітні 2014 року вживались заходи щодо передачі у порядку перейняття матеріалів кримінальної справи № 09-22986 для подальшого розгляду до Литовської Республіки. Однак, вжиті судом заходи на дали позитивного результату з огляду на бездіяльність Міністерства юстиції України як уповноваженого органу щодо міжнародної правової допомоги на стадії судового розгляду справ.
		При цьому, Солом`янське УП ГУ НП у м. Києві як орган, що здійснює розшук підсудного ОСОБА_6 , упродовж 2014-2019 років взагалі не повідомляло суд щодо актуального стану розшуку підсудного ОСОБА_6 та про вжиті заходи щодо розшуку останнього за вказаний період часу. Солом`янське райуправління поліції з вказаного часу жодного разу не повідомляло суд про вжиті розшукові заходи з наданням відповідних документальних підтверджень.
		03.06.2019 до Солом`янського районного суду м. Києва звернувся захисник підсудного ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_4 з клопотанням про відновлення розгляду кримінальної справи та її розгляду судом у відповідності до вимог ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Судом, з урахуванням вимог ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнято рішення про призначення судового засідання з метою забезпечення права підсудного ОСОБА_6 на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 262 КПК України (1960 року), розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках, зокрема, коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду.
		Матеріали справи містять дані як про формальне ухилення підсудного ОСОБА_6 від явки до Солом`янського районного суду м. Києва для участі у розгляді кримінальної справи № 09-22986, так і дані про виїзд підсудного з території України.
		З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для відновлення розгляду справи, перевірки у ході судового розгляду доводів та інформації, які містяться у клопотанні захисника і долучених останнім документах, а також дослідження поданих прокурором у судовому засіданні доказів щодо розшуку підсудного ОСОБА_6 .
		У судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч. 2ст. 383 КК Українина додаткового розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.Обґрунтовуючи доводи клопотання, заявник стверджував про те, що 08.06.2012 Департаментом міграції Литовської республіки його підзахисному ОСОБА_6 надано повний статус політичного біженця у відповідності до Конвенції про статус біженців 1951 року та Директиви Ради ЄС 2004/83/ЄС з підстав встановлення політичних мотивів під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ в Україні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .Зазначив, що вказані обставини є суттєвими, свідчать про необхідність направлення справи для додаткового розслідування з метою перевірки всіх численних доводів підсудного ОСОБА_6 щодо фальсифікації відносно нього кримінальних справ.
		Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, уважаючи, що досудове розслідування проведено повно та об`єктивно, без суттєвих порушень норм кримінального процесуального законодавства.
		Заслухавши прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінальної справи, судом встановлено наступне.
		Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 383 КК України,надійшла до Солом`янського районного суду м. Києва 22.12.2011, отже її розгляд триває більше ніж 7 років.
		Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 оголошено розшук підсудного ОСОБА_6 та останньому змінено міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, а провадження у кримінальній справі зупинено до розшуку підсудного.
		У ході розгляду справи у межах порушеного у клопотанні захисника питання про повернення справи для проведення додаткового розслідування  судом з досліджених, поданих прокурором і захисником документів встановлено наступне.
		Встановлено, що 08.06.2012 Департамент міграції Литовської Республіки надав ОСОБА_6 повний статус політичного біженця на підставі Конвенції про статус біженців 1951 року та Директиви Ради ЄС 2004/83/ЄС, так як було встановлено політичні мотиви під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ відносно ОСОБА_6 в Україні.
		Отримання підсудним ОСОБА_6 у Литовській Республіці статусу політичного біженця підтверджується апостильованою копією проїзного документа особи біженця ОСОБА_6 (№ 02000380; виданий Литовською Республікою; дійсний з 07.02.2017 по 17.01.2022), перекладену з англійської, литовської та іспанської мов на українську мову з нотаріальним посвідченням копії документа і перекладу.
		У подальшому, 16.03.2013 ОСОБА_6 було затримано на території Королівства Нідерланди на підставі червоного бюлетня Інтерполу у зв`язку з оголошенням підсудного у міжнародний розшук компетентними органами України. Однак, іноземним судом ОСОБА_6 було звільнено з-під екстрадиційного арешту та відмовлено у видачі Україні у зв`язку з наявним статусом біженця.
		Окрім того, було встановлено, що міжнародний розшук ОСОБА_6 припинено 27.02.2014, тобто, розшук ОСОБА_6 наразі здійснюється лише на території України.
		Факт надання ОСОБА_6 статусу політичного біженця додатково підтверджує, що виїзд ОСОБА_6 з України був вимушений та не переслідував мету ухилення від суду, а навпаки був здійснений з метою пошуку політичного притулку за кордоном у зв`язку з ймовірним упередженим переслідуваннями в Україні. 
		У зв`зку з цим, суд погоджується з доводами захисника, що процесуальна поведінка підсудного ОСОБА_6 , який не з`являвся у судові засідання і виїхав за межі України у січні 2012 року,  лише за фактично-формальними ознаками походить на ухилення від явки до суду, але таке ухилення з урахуванням мотивів підсудного ОСОБА_6 (побоювання в упередженому і політично мотивованому переслідуванні компетентними органами України, про що ним неодноразово робились заяви у ході досудового розслідування) у поєднанні з подальшим наданням підсудному статусу біженця Литовською Республікою свідчать про відсутність ухилення у юридично значимому (а не просто фактичному) розумінні.
		Суд не може ставити під сумнів законність надання Литовською Республікою статусу біженця підсудному ОСОБА_6 з урахуванням того, що держава Україна є учасником Конвенції про статус біженців, яка підписана 28.07.1951 та до якої Україна приєдналась 10.01.2002.
		Незважаючи на те, що розшук підсудного ОСОБА_6 триває з лютого 2012 року, тобто вже більше ніж 7 років, компетентні органи України, що здійснюють розшук, так і не встановили достовірне і точне фактичне місце перебування підсудного і не надали суду документальні підтвердження відомостей, про які зазначено вище.
		Окрім того, судом досліджений лист Державної прикордонної служби України від 07.08.2019, отриманий на запит Київської місцевої прокуратури № 9 та поданий у судовому засіданні прокурором. З інформації викладеній у вказаному листі вбачається, що Державна прикордонна служба України стосовно підсудного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доручень уповноважених державних органів, ухвал (постанов, рішень) суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду з України, розшуку в пропускних пунктах не виконує.
		Зазначена інформація ставить під сумнів вжиття Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві як органом, що здійснює розшук підсудного ОСОБА_6 , належних заходів щодо виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 про оголошення останнього у розшук та, відповідно, про формальність вжиття таких заходів.
		Відповідно до Конвенції про статус біженців, яка підписана 28.07.1951 та до якої приєдналась держава Україна 10.01.2002 термін «Біженець» означає особу,яка: через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належностіі не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.
		Отже, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_6 у 2012 році отримав статус біженця через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками, визначеними у підпункті 2 частини А статті 1 Конвенції про статус біженців. Такий статус ним отриманий, у тому числі, і у зв`язку з кримінальним переслідуванням за даним обвинуваченням, оскільки останній під час судового розгляду покинув державу Україна, після чого 07.02.2012 був оголошений судом у розшук у даній справі, а в наступному через незначний час отримав статус біженця.
		Таким чином, Солом`янський районний суд м. Києва приймаючи постанову від 07.02.2012 про оголошення підсудного ОСОБА_6 у розшук із зміною останньому запобіжного заходу на тримання під вартою, не мав достатніх об`єктивних даних щодо дійсних мотивів ухилення підсудного від явки до суду.
		Судом також досліджені документи, подані захисником, щодо стану судового розгляду іншої кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України.
		Встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала кримінальна справа № 10-26059 (судовий № 1-1454/11) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Інформація відносно цієї кримінальної справи щодо ОСОБА_6 міститься у кримінальній справі № 09-22986 (т. 12 а.с. 7-8) та про наявність цієї справи, зокрема, зазначено у тексті обвинувального висновку у даній кримінальній справі за ч. 2 ст. 383 КК України.
		Під час судового розгляду справи № 10-26059 провадження у справі аналогічно було зупинено у зв`язку з ухиленням підсудного ОСОБА_6 від явки до суду, у зв`язку з чим постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2012 ОСОБА_6 було оголошено у розшук та змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. Виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2012 було доручено Солом`янському РУ ГУ МВС України у м. Києві, яким на підставі постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 вже здійснювався його розшук у зв`язку з ухиленням від Солом`янського районного суду м. Києва, яким розглядалась дана справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.
		Саме на підставі постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2012 та Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012 Солом`янським РУ ГУ МВС України у м. Києві було заведено оперативно-розшукову справу категорії Розшук № 09-3242.
		З ініціативи сторони захисту Шевченківський районний суд м. Києва відновив судовий розгляд зупиненого провадження у зазначеній справі, у ході якого були встановлені факти того, що підсудний ОСОБА_6 ухилився від суду у зв`язку з обґрунтованими побоюваннями стати жертвою політично мотивованого кримінального переслідування. Шевченківським районним судом м. Києва, у тому числі шляхом надання судового доручення у порядку ст. 315-1 КПК України (1960 року), були перевірені доводи сторони захисту щодо обставин надання ОСОБА_6 статусу біженця та пов`язані з цим питання і таки доводи захисту знайшли своє підтвердження.
		За результатами судового розгляду, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2019 кримінальну справу № 10-26059 було повернуто прокурору на додаткове розслідування, скасовано розшук ОСОБА_6 . 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.06.2019 апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2019 про направлення кримінальної справи № 10-26059 прокурору для організації проведення додаткового розслідування  без змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України (1960 року) повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
		Відповідно до вимогст. 368 КПК України (1960 року)однобічним і неповним визнається слідство, коли не були досліджені такі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Під однобічністю або неповнотою досудового слідства розуміється, як не з`ясування всіх істотних обставин справи, так і недостатність доказів або їх поверхове дослідження.
		Відповідно до п.п. 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
		Так, судом встановлено, що держава, яка надала підсудному ОСОБА_6 статус біженця, встановила наявність підстав побоюватись політичного переслідування в державі Україна, яке в тому числі може здійснюватись й шляхом кримінального переслідування, що підтверджено листом від 22.07.2013 міністра безпеки та юстиції Нідерландів, в якому вказувалось на відмову у видачі ОСОБА_6 та звільненні останнього з під екстрадиційного арешту. Отже, зазначені обставини та доводи обвинуваченого в цій частині повинні бути перевірені органом досудового розслідування шляхом проведення низки слідчих та розшукових дій.
		Факт того, що підсудний ОСОБА_6 , який упродовж періоду розшуку його в Україні, легально знаходиться на території Європейського Союзу і отримав статусу біженця з підстав політичних мотивів під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ в Україні,  об`єктивно перешкоджають Солом`янського районному суду м. Києва всебічно, неупереджено та упродовж розумного строку розглянути кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 383 КК України.
		Тривалість перебування кримінальної справи № 09-22986 у провадженні Солом`янського районного суду м. Києва з січня 2012 року безумовно свідчить про те, що строк розгляду справи виходить за рамки визначеного критерію «розумності».
		Сукупність зазначених обставин стала підставою для прийняття судом рішення про повернення даної кримінальної справи органу досудового розслідування для перевірки доводів обвинуваченого та його захисника з приводу незаконності кримінального переслідування та фальсифікації кримінальної справи.
		За таких обставин, кримінальна справа № 09-22986 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, підлягає поверненню на додаткове розслідування, у ході якого необхідно детально перевірити усі доводи ОСОБА_6 щодо упередженого, необ`єктивного розслідування та можливої фальсифікації результатів слідства у справі, встановити обставини і підстави надання ОСОБА_6 статусу біженця.
		Приймаючи зазначене рішення суд виходить з принципу верховенства права, який є принципом демократичного суспільства, а людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Принцип верховенства права закріплений і гарантуєтьсястаттею 8 Конституції України, яка є нормою прямої дії. На необхідність дотримання принципу верховенства права неодноразово наголошувалось в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства. 
		Судом перевірені доводи сторони захисту з приводу того, що обвинувачений ОСОБА_6 не ухилявся від суду, а вимушено покинув територію України у зв`язку з його переслідуванням, які знайшли своє підтвердження, з огляду на те, що через незначний проміжок часу з моменту виїзду за межі України ним було отримано статус біженця в одній з країн Євросоюзу.
		При встановлених вище обставинах відсутні підстави для подальшого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та розшуку підсудного ОСОБА_6 .
		Додатково, суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме на даній стадії, коли даним складом суду не досліджувались усі інші докази, зібрані в ході досудового слідства, з метою подальшого не затягування розгляду справи, строк розгляду якої виходить за рамки визначеного критерію «розумності», необхідно прийняти рішення про повернення справи на додаткове розслідування. Визначальним критерієм для суду становить необхідність перевірки доводів підсудного та його захисника, щодо можливої фальсифікації даної кримінальної справи, як одного з елементів його переслідування в державі, що стало наслідком отримання статусу політичного біженця.Без перевірки таких вагомих доводів, які підтверджуються прийняттям рішення однієї з країн Євросоюзу щодо надання статусу біженця не можливо усунути неповноту досудового розслідування та постановити законне та обґрунтоване рішення.
		З огляду на викладене суд уважає, щоправо на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, а тому Україна, як учасниця Конвенції повинна створюватиумови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. 
		А відтак, з метою дотримання гарантованого підсудному ОСОБА_6 права на доступ до правосуддя, судом прийнято рішення про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, з тим, щоб убезпечити в майбутньому державу Україна від позову до Європейського суду з прав людини з констатацією про порушення вказаного права.
		З урахуванням викладеного, керуючись п.п. 11, 13, 15 Перехідних положень КПК України (2012 року), ст.ст. 16-1, 22, 64, 165, 165-1, 262, 281 КПК України (1960 року), ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Кримінальну справу № 09-22986 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, повернути прокурору міста Києва для проведення додаткового розслідування.
		Запобіжний захід у виді взяття під варту, обраний щодо ОСОБА_6 на підставі постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012,  скасувати.
		Розшук ОСОБА_6 , оголошений на підставі постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2012,  скасувати.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її винесення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...