Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6359/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа №359/6359/16-ц
		Апеляційне провадження №22-ц/824/2623/2019
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		17 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів  судової   палати  у цивільних   справах -  головуючого  Сержанюка А.С.,   суддів Гуля В.В., Лівінського С.В.,  із участю секретаря Топольського В.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи  за     апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		11 серпня 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із названим позовом, де просив, з врахуванням ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №108-5-УІ від 28 лютого 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ,
		визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №326-14-УІ від 21 листопада 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 ,
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Подзірей Ольги Василівни, індексний номер 9594493 від 27 грудня 2013 року на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245,
		визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1515-39-У від 24 грудня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ,
		визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, площею 0,1500 га,з кадастровим номером 3220881300:04:0844, виданий ОСОБА_1 ,
		витребувати на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 та з незаконного володіння ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, які знаходиться на території Бориспільського району Київської області.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, а саме: на земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 04 червня 2004 року. 
		Прокурор стверджує, що Вишеньківська сільська рада, приймаючи рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам ст. 20 ЗК України та ст. 57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення земель з земель лісового фонду на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 
		З цієї підстави просить визнати недійсними рішення органу місцевого самоврядування про передачу у приватну власність відповідачів та третіх осіб спірних земельних ділянок, скасувати державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки та витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів вказані земельні ділянки на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог першого заступника Київської області відмовлено.
		На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 сформовані саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2.
		Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, перший заступник прокурора Київської області,  подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
		Просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
		Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
		Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району від 24 грудня 2009 року №1515-39-У затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га,у с. Вишеньки Бориспільського району ОСОБА_1 та передано останньому у приватну власність вказану земельну ділянку ( а.с. 19 т. 2 ).
		Аналогічними рішеннями Вишеньківської сільської ради від 28 лютого 2011 року №108-5-УІ та від 21 листопада 2011 року №326-14-УІ передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,12 га, та, відповідно, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Вишеньки Бориспільського району ( а.с. 19-20, 21 т. 1 ).
		У такий спосіб ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали власниками земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844, 3220881301:01:019:0035, 3220881301:01:019:0002, 3220881301:01:019:0001, відповідно ( а.с. 36-41, 43-44, 62-63 т. 1, а.с. 72 т. 2 ).
		У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свої земельні ділянки ОСОБА_2 , яка їх об`єднала та зареєструвала у реєстрі речових прав на нерухоме майно з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245. 
		Вказані обставини не заперечуються сторонами, а тому додатковому доказуванню не підлягаютьу відповідності до положень ст. 82 ЦПК України.
		Крім цього, судом встановлено, що на підставі рішення Бориспільської районної державної адміністрації №301 від 15 квітня 2004 року Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» ( Вишеньківське та Кийлівське лісництво ) передано у постійне користування для ведення лісогосподарського виробництва земельну ділянку, загальною площею 2308,1000 га, яка розташована в межах Вишеньківської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №448        ( а.с. 26-27 т. 2 ).
		Відповідно до вказаного державного акту Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство» на праві постійного користування належить декілька земельних ділянок, зокрема й земельна ділянка під № 5 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, площею 44,5 га ( там же ).
		Як вбачається з витягу з Публічної кадастрової карти України ( а.с. 136 т. 1 ), а також листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року №29-1006-99.2-1415/2-16 ( а.с. 135 т. 1 ) земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка належить на праві постійного користування Державному підприємству «Бориспільське лісове господарство» та земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245, належні на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетин меж цих ділянок відсутній.
		Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі від 08 листопада 2016 року №29-1006-99.2-1471/2-16 наданий каталог координат поворотних точок ( кутів ) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004, належної Державному підприємству «Бориспільське лісове господарство», та 3220881300:04:004:0844 і 3220881301:01:019:0245, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно ( а.с. 133-134 т. 1 ).
		Для з`ясування наявності перетину меж вказаних земельних ділянок ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2017 року ( а.с. 144-15 т. 1 ) було призначено земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання щодо наявності перетину меж спірних земельних ділянок із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, належної Державному підприємству «Бориспільське лісове господарство», відповідно до каталогу координат, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року №29-1006-99.2-1471/2-16.
		Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 травня 2017 року №4874/17-41 встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, яка належить ОСОБА_2 , не перетинаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільського лісового господарства», згідно координат наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року №29-1006-99.2-1471/2-16 ( а.с. 159-162 т. 1 ). 
		Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне віднести висновки зазначсеної експертизи до числа достовірних з огляду на те, що експертом у повній мірі дотримані вимоги чинного законодавства при проведенні експертизи та використані дані, отримані від уповноваженого законом органу.
		З пояснень судового експерта Бікус Юрія Федоровича, наданих 03 жовтня 2017 року у судовому засіданні ( а.с. 8-9 т. 3 ) встановлено, що при складанні висновку експертом використовувались документи, які містяться в матеріалах справи. 
		Під час експертного дослідження використовувалась система координат СК-63 та координати поворотних точок, які вказані в листі Держкомзему іне використовувалась система координат УСК-200, оскільки експерти КНДІСЕ не мають технічної можливості оформити результати дослідження за такою системою координат.
		Експертом при наданні зазначеного висновку використовувалась наукові методи аналізу та співставлення. 
		З пояснень експерта, встановлено, що при наявності інших документів, зокрема чіткого каталогу координат поворотних точок можливо висновок експерта був би більш чітким та точним.
		Вказані обставини слугували підставою для задоволення клопотання прокурора ( а.с. 2-7 т. 3 ) та призначення згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року ( а.с. 10-11 т. 3 ) повторної судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої було поставлено наступне питання: чи перетинаються ( накладаються ) межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, з межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акту на право постійного користування землею Бориспільському держлісгоспу ( Вишеньківське та Кийлівське лісництво ) Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» для ведення лісогосподарського виробництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області ( від 04 червня 2004 року серії НОМЕР_2 ). 
		За змістом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи №5482/18-41 від 09 липня 2018 року встановлено, що визначити чи накладаються межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, які були визначені при розробленні технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» ( Вишеньківське та Кийлівське лісництво ) Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» для ведення лісогосподарського виробництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, на підставі якої, зокрема видано державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №448, не вбачається можливим, оскільки надані Державним підприємством «Бориспільське лісове господарство» копії каталогів координат поворотних точок меж земельної ділянки є неякісними, з нечитабельним текстом ( а.с. 56-63 т. 3 ).
		Крім цього, в дослідницькій частині висновку судової земельно-технічної експертизи судовим експертом також встановлено, що межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у листах від 15 січня 2018 року №01/10-05/19 та від 01 січня 2018 року №06-1.2/45 ( там же ).
		Проте, на переконання апеляційного суду, місцевий суд обґрунтовано, зазначив, що площа цієї земельної ділянки не відповідає тій площі земельної ділянки № 5 , яка зазначена у державному акті на право постійного користування, а саме площі 44,5000 га.
		Так, відповідно до державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2, а також технічної документації по складанню цього державного акту, яка розроблена Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ( а.с. 199-249 т. 1 ), площа земельної ділянки №5 становить 44,5000 га, тоді як зазначено експертом ( а.с. 62 т. 3 ), що згідно з координатами поворотних точок ( кутів ) меж земельної ділянки, наданих вказаним підприємством листами від 15 січня 2018 року №01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року №06-1.2/45 площа цієї ділянки становить 43,4923 га.
		Викладені обставини свідчать про те, що площа земельної ділянки №5, яка належить Державному підприємству «Бориспільське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування згідно координат, наданих Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у листах від 15 січня 2018 року №01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року №06-1.2/45, є відмінною у значній її частині від площі цієї ж земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою, розробленою тим же підприємством.
		Таким чином, зазначені обставини викликають сумніви у достовірності та правильності визначення вказаним підприємством координат земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, оскільки площа цієї земельної ділянки, згідно документів розробника цієї землевпорядної документації з виготовлення державного акту на право постійного користування, відрізняється одна від одної. При цьому, різниця в площі становить понад 1,00 га.
		Також, відповідно до каталогу координат земельних ділянок, які містяться у листі Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 08 листопада 2016 року №29-1006-99.2-1471/2-16, площа земельної ділянки №5, кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2, зареєстрованого за №448, становить саме 43,4926 га. 
		Вказана земельна ділянка сформована у встановленому законом порядку, відомості про вказану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру. 
		Відомості щодо координат цієї земельної ділянки надані повноважним органом на ведення Державного земельного кадастру - Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі і вони є складовою частиною Державного земельного кадастру.
		Таким чином, як встановлено місцевим судом, відповідно до офіційних відомостей управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року, яке ( управління ) є структурним підрозділом  Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру                  ( Держгеокадастр ), що згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою № 15 Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду ( контролю ) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, перетин меж спірних земельних ділянок з межами земельної ділянки №5, площею 43,4926 га, відсутній.
		Враховуючи наведене, з точки зору другої інстанції, місцевий суд вірно зазначив, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 сформовані саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні Державним підприємством «Бориспільське лісове господарство», на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2.
		При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог у відповідності до ст.ст. 77-80 ЦПК України матеріали справи не містять і таких не надав апелянт.
		Окрім цього, ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року ( а.с. 21-26 т. 4 ) було призначено судову комісійну комплексну земельно-технічну  експертизу на вирішення якої поставлені наступні запитання: Чи є порушення меж ( або накладання ) земельних ділянок,  кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільський лісгосп», із межами земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?, Чи відповідає фактичне землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки, кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Бориспільський лісгосп», та кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , та кадастровий номер 3220881300:04:004:0844,  належна ОСОБА_1 , які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району,  та нормативно-правовим актам?
		Однак, вказана експертиза залишилася без виконання та матеріали справи були повернуті до апеляційного суду, т.я. не було виконано клопотання експертів у повній мірі( а.с. 106-108 т. 4 ).
		При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості застосувати положення ст. 109 ЦПК України, оскільки експертиза не проведена з вини обох сторін.
		Окрім цього, сторони, на переконання апеляційного суду, не позбавлені можливості виправитипомилки, допущеніпри веденні Державного земельного кадастру, при їх наявності, у спосіб, визначений ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр», п.п. 138-161  «Порядку ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою №1051 Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року.
		За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 79, 79-1, 193, 195, 202 ЗК України, ст.ст. 1, 15, 21, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про залишення без задоволення позовних вимог за їх недоведеністю та необґрунтованістю.
		Окрім цього, апеляційний суд з приводу заявлених вимог вважає за необхідне зауважити на те, що спірні земельні ділянки розподілені між фізичними особами, які законним шляхом добросовісно набули у власність земельні ділянки та користуються ними, і наслідком визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, яке стало підставою для набуття фізичними особами у власність земельних ділянок, буде втручанням у мирне володіння цим майном.
		Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право на мирне володіннявідповідачами майном, апеляційний суд виходить з наступного.
		Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».
		Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ         ( серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції»   від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року ) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід ( втручання у право на мирне володіння майном ) пропорційним визначеним цілям.
		Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
		Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення ( рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції» ).
		Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» ( рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України» ).
		Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення ( обґрунтованої пропорційності ) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
		Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
		При цьому, при вирішені заявлених позовних вимог слід враховувати також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.
		Разом із тим, у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
		З огляду на викладене принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.
		Таким чином, враховуючи викладене та на переконання апеляційного суду,  заявлені позовні вимоги про витребування на користь держави із володіння відповідачів спірних земельних ділянок буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки прокурором не доведено, що таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів, а саме: позитивні наслідки вилучення земельної ділянки для захисту інтересів держави є більш важливими, ніж дотримання права громадян, які законним шляхом добросовісно набули своє майно, покладаючись на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування.
		При цьому, громадяни, що отримали у власність спірні  земельні ділянки на підставі рішення сільської ради мали усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікували, що сільська рада, передаючи їм ці земельні ділянки, має право ними розпоряджатися, а вони після отримання цих земельної ділянки матимуть змогу мирно володіти своїм майном, як особи, які отримують земельні ділянки ( чи будь-яке інше майно ) від держави,  та не зобов`язані проявляти розумну обачність та здійснювати перевірку повноважень органів держави, зокрема, місцевого самоврядування, щодо розпорядження землею.
		Зазначені обставини вказують на те, що громадяни не могли проявити розумну обачність та не могли знати про те, що земельні ділянки вибулиз користування держави з порушенням вимог закону.
		Таким чином, намагання прокурора в особі позивачів виправити, як зазначено у позові, допущену в минулому органом місцевого самоврядування «помилку» не повинно непропорційним чином втручатися у нове право та перекладати на третіх осіб усі негативні наслідки такої «помилки», оскільки задоволення позову із формальних підставпокладатиме надмірний індивідуальний тягар на вказаних заявникамиосіб, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.
		У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Зазначений висновок апеляційного суду повністю грунтується на положеннях постанови №369/4858/ 16 Верховного Суду від 27 березня 2019 року.
		А тому, доводи апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 20, 55, 57, 80, 84, 116, 122, 123, 125, 126, 149 , 155, Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 17, 28, 23 п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 77, 78, 81, 89, 229, 263, 264 ЦПК України, з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
		Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що Вишеньківська сільська рада прийняла рішення про передачу спірних земельних ділянок поза межами її повноважень, вказані земельні ділянки накладаються на земельну ділянку Державного підприємства «Бориспільський лісгосп», наданий Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі каталог координат земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:004 не відповідає дійсному каталогу координат, експертом помилково встановлено площу вказаної земельної ділянки в розмірі 43,4923 га, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не спростовують висновків місцевого суду та не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог.
		Разом з тим, доводи відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ( а.с. 153-155 т. 3 ), зокрема, про те, що прокурором не доведено обґрунтованість заявлених  позовних вимог, не надано відповідних доказів на їх підтвердження, відомості з Державного земельного кадастру є офіційними та достатніми для з`ясування відсутності перетину меж земельних ділянок, наданий лісгоспом каталог координат є нечитабельним, відповідно до інших наданих каталогів координат земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 площа цієї земельної ділянки менша на 1 га, ніж зазначено у відповідному державному акті на право постійного користування, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апеляційної скарги та є належною правовою підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення. 
		При цьому, апеляційний суд відповідно до ст. 127 ЦПК України вважає за необхідне продовжити визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 09 січня 2019 року ( а.с. 129-130 т. 3 ) строк для його подачі, оскільки ОСОБА_2 ане мала можливості його своєчасно   подати    ( а.с. 191, 192 т. 3 ).
		Відтак, викладені у апеляційній скарзі доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
		Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 141, 263, 264, 265, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - без змін.
		 Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                А.С. Сержанюк   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                          В.В. Гуль
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                                                                                                                               С.В. Лівінський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...