Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3125/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 61-19625ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                           
		Іменем України                                  
		 
		 
		04 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 577/3125/15-ц
		провадження № 61-19625св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач, відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго»,
		відповідач, позивач за зустрічним позовом -  ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення рішення апеляційного суду Сумської області від 25 травня 2016 року у складі колегії суддів: Гагіна М. В., Ільченко О. Ю., Попруги С. В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі - ПАТ «Сумиобленерго») в особі філії «Конотопський район електричних мереж» звернулося до суду з позовом про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією, мотивуючи вимоги тим, що 22 березня 2015 року між відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго» (правонаступником якого ПАТ «Сумиобленерго») та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією № 122128.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим дія даного договору була припинена.
		 
		Неодноразові звернення товариства до ОСОБА_1. як споживача електричної енергії, що подається до будинку АДРЕСА_1 , з приводу укладення відповідного договору результатів не дали.
		 
		Посилаючись на те, що відповідно до закону споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору, позивач просив зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір на користування електричною енергією 
		№ 122128711 з 10 червня 2015 року. 
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про зобов`язання укласти договір щодо надання послуг з електропостачання, стягнення 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що вона є інвалідом І групи, прикута до ліжка, протягом 1,5 року неодноразово зверталася у різних формах до відповідача з приводу укладення договору про користування електроенергією, оскільки з 14 квітня 2014 року такий договір, укладений між споживачем ОСОБА_2 та відповідачем, став нікчемним, оскільки ОСОБА_2 помер.
		 
		Не погоджуючись із запропонованим варіантом договору, ОСОБА_1 зазначала, що до укладення договору відповідач має забезпечити її лічильником, повірити, опломбувати й зазначити його реквізити. Пункт 27 договору зобов`язує відповідача зазначити при укладенні договору показники лічильника, а не невідому цифру «261». У пункті 17 договору вказано про існування заборгованості станом на 18 червня 2015 року в сумі 171,31 грн, але вона не укладала з відповідачем договір, тому не може бути будь-якої заборгованості.
		 
		При укладенні договору відповідач повинен відкрити їй у банківській установі особовий рахунок для оплати за надані послуги, а не вимагати підписання договору із зазначенням особового рахунку ОСОБА_2 , пояснюючи, що відкривається особовий рахунок не споживачу, а будинку.
		 
		Договір має бути належним чином зареєстрований із зазначенням порядкового номеру, бо у запропонованому проекті договору вказаний не порядковий номер реєстрації, а номер особового рахунку іншої особи.
		 
		Вказує, що вона має соціальний статус: інвалід І групи категорії А, учасник Великої Вітчизняної війни, вдова інваліда І групи категорії А Великої Вітчизняної війни, пенсіонера «За особливі заслуги перед Україною», який передбачає гарантовані державою 50 % соціальні пільги на комунальні послуги.
		 
		Також вона неодноразово наголошувала на тому, що не має можливості відкрити двері будинку, вийти на подвір`я, тому просила узгодити день та час прибуття представників відповідача для укладення договору, чого відповідачем так і не було зроблено.
		 
		28 грудня 2014 року вона спілкувалася з контролером, вручила їй чергову заяву, але в позові вказано про те, що контролер не була допущена до приладу обліку, що свідчить про внесення відповідачем завідомо недостовірної інформації. 
		Діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює у 
		5 000 грн, оскільки хвилювання внаслідок неможливості оформити належні субсидії, постійні погрози припинення постачання електричної енергії призвели до погіршення самопочуття.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області 
		від 06 листопада 2015 року позов ПАТ «Сумиобленерго» задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили укласти з ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» договір про користування електричною енергією для населення № 122128711. У решті позовних вимог відмовлено. 
		 
		Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією для населення, зобов`язавши ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» зазначити показники лічильника, що знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1 , на час укладення договору, зазначити в договорі про користування електричною енергією для населення соціальний статус ОСОБА_1 : інвалід 1 групи категорії А, учасник Великої Вітчизняної війни, вдова інваліда І групи категорії В Великої Вітчизняної війни, пенсіонера «За особливі заслуги перед Україною», вилучити з пункту 17 проекту договору фразу «Заборгованість на 18 червня 2015 року становить 171 грн 31 коп.». 
		У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
		 
		Ухвалюючи рішення в частині задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 користується послугами позивача, а тому за законом зобов`язана укласти договір про користування електричною енергією для населення.
		 
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до тексту договору про користування електричною енергією для населення повинні бути включені дані щодо соціального статусу ОСОБА_1 , а саме: інвалід 1 групи категорії А, учасник Великої Вітчизняної війни, вдова інваліда І групи категорії В Вели кої Вітчизняної війни, пенсіонера «За особливі заслуги перед Україною».
		 
		Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із недоведеності позову ОСОБА_1 у цій частині.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням апеляційного суду Сумської області від 25 травня 2016 року, рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області 
		від 06 листопада 2015 року у справі у частині задоволення позовів ПАТ «Сумиобленерго» та ОСОБА_1 про зобов`язання до укладення договору споживання електричної енергії скасовано, у задоволенні цих позовів відмовлено. В іншій частині рішення суду залишити без змін. 
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних та зустрічних позовних вимог апеляційний суд виходив із того, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту. В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що таких висновків суд дійшов, встановивши всі фактичні обставини, необідні для вирішення справи, із дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У січні 2017 року ОСОБА_1 ,  звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій просить рішення апеляційного суду скасувати й передати справу на новий розгляд.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено її процесуальні права, не досліджено в судовому засіданні надіслані нею засобами потового зв`язку докази та не викладено у рішенні результати такого дослідження. Її не було належними чином повідомлено про день та час судового розгляду в суді апеляційної інстанції, вона не отримала копію рішення апеляційного суду. Судом не було належним чином встановлено всі обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, суд припустився істотних порушень норм процесуального права.
		 
		Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
		 
		У запереченні, поданому ПАТ «Сумиобленерго» на касаційну скаргу 
		ОСОБА_1 , заявник просить оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на те, що судом у повній мірі дотримано норм процесуального права та правильного застосовано норми матеріального права.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу                     № 577/3125/15-ц із Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
		 
		Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року справу за позовом ПАТ «Сумиобленерго» до ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору на користування електричною енергією, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сумиобленерго» про зобов`язання укласти договір щодо надання послуг з електропостачання, відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду. 
		 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу № 577/3125/15-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		За повідомленням управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, на обліку в управлінні перебував ОСОБА_2 , який проживав у АДРЕСА_1 , та який помер 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_1 користувався 100 % знижкою при оплаті за комунальні послуги. 
		 
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні як учасник війни, член сім`ї померлого інваліда війни, інвалід І групи.
		 
		Із відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України вбачається, що ОСОБА_1 з 19 березня 1974 року зареєстрована по АДРЕСА_1 .
		 
		21 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ПАТ «Сумиобленерго», філії «Конотопський РЕМ», в якій просила зобов`язати працівників філії «Конотопський РЕМ» укласти з нею двосторонній договір щодо надання послуг з енергопостачання.
		 
		18 листопада 2014 року ПАТ «Сумиобленерго» надало відповідь 
		ОСОБА_1 , у якій зазначило, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на 
		ОСОБА_2 Для переукладення договору необхідно надати документи, а саме: паспорт, що засвідчує особу власника будинку, копію довідки про ідентифікаційний код та документ, який підтверджує право власності на будинок. На виконання цього листа ОСОБА_1 надано зазначені у ньому документи.
		 
		У службовій записці лінійного контролера ОСОБА_3 від 29 грудня 
		2014 року вказано, що 28 грудня 2014 року представник споживача (дочка) по АДРЕСА_1 ознайомилась з проектом договору, але відмовилась надати його ОСОБА_1 для підпису, посилаючись на те, що він не відповідає діючим нормам закону. Отримала бланк договору і висловила намір погодити його з юристом.
		 
		У листі філії «Конотопський РЕМ» ПАТ «Сумиобленерго» від 14 січня 
		2015 року № 74-26/225, адресованого ОСОБА_1. , зазначено, що філія на підставі її заяви та наданих документів підготувала договір № 122128711 про користування електричною енергією за адресою: 
		АДРЕСА_1 , а тому запропонувало споживачу узгодити з філією дату та час підписання договору.
		 
		Позивач, листом від 05 лютого 2015 року № 74-03/728, у зв`язку з неотриманням відповіді на зазначений вище лист, направив ОСОБА_1 два примірники проекту договору та запропонував підписати їх та повернути філії.
		 
		З поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що останньою отримано проекту договору від 18 червня 2015 року.
		 
		02 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сумиобленерго» в особі директора філії «Конотопський РЕМ» Лесненка О. В. було укладено тимчасовий договір до 02 листопада 2015 року. До тексту договору внесено застереження, що споживач не згодна із заборгованістю і підписує договір до вирішення питання у суді.
		Мотивувальна частина
		 
		Джерела права й акти їх застосування
		 
		Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику».
		 
		Відповідно до частини  першої статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
		 
		Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.       
		 
		У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
		         
		Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		         
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
		         
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642 - 643 ЦК України.
		         
		Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		 
		Розкриваючи зміст засади свободи договору, статті 6, 627 ЦК України визначають, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
		         
		Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до   абзацу 2 частини три статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
		         
		Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є те, що вони суперечать актам цивільного законодавства.
		         
		За положенням статті 4 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		         
		Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		За змістом частини першої статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення апеляційним судом, суду не було надано права змінювати визначений позивачем у позові спосіб захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, 
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		         
		У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, необхідно доводити правомірність кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. У справі позивачка звернулась з позовними вимогами про установлення правовідносин, в тому числі шляхом зобов`язання особи до укладення відповідних договорів. Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статті 6, 12 - 15, 20 ЦК України, статті 3 - 5 ЦПК України) можна дійти висновку, що у разі відмови енергопостачальної організації чи споживача укласти договір про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.  Отже, проаналізувавши вказані норми закону та врахувавши встановлені у справі обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачами як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, не надано умови, на яких вони просили зобов`язати укласти договір, а відтак відсутні  законні підстави для задоволення таких позовних вимог.
		 
		Положеннями статті 23 ЦК України передбачено випадки, за яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Апеляційний суд правильно погодився з висновками суду першої інстанції про відмову в позові у цій частині у зв`язку з недоведеністю, оскільки  матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме унаслідок неправомірних дій працівників ПАТ «Сумиобленерго» у 
		ОСОБА_1 погіршилось самопочуття та підвищився артеріальний тиск, чим завдано їй моральної шкоди.
		 
		Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального й процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки  апеляційним судом, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Сумської області від 25 травня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий    Судді:М. Є. Червинська   С. Ю. Бурлаков   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...