Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14506/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу; нерухомого майна.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2019. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/14506/17 
		 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М. ,
		за участю секретаря судового засідання  Малихіної О.В.
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"-   Чорнолуцький Р.В. - адвокат (довіреність від 18.09.2019, договір про надання юридичних послуг від 25.09.2017, свідоцтво №1663) 
		відповідача 1 -   Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) -Шумінська Ю.Ю. -представник за довіреністю від 02.01.2019, 
		відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" - не з`явився, 
		третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"
		на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2018 (суддя                    Пінчук В.І.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 (головуючий суддя: Чорна  Л.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.)
		у справі № 910/14506/17  
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"
		до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп",
		третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів -   приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна,
		про   визнання договору недійсним.
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп" (Далі - ТОВ "Темпо Групп", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 8/17 нежитлового приміщення № 1-12 групи приміщень № 1 в літ. "А" загальною площею 177,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, будинок 13, укладений 27 квітня 2017 року Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Рент Інвестмент Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1519.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений за результатами аукціону, однак аукціон було проведено із істотним порушенням законодавства. Позивач зазначав, що договір укладено всупереч заборони, встановленої ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2017 та всупереч арешту, накладеного на спірне нерухоме майно ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.04.2017. Крім того, 07.07.2017 господарським судом міста Києва прийнято рішення, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу приміщення, а тому позивач вважає, що договір купівлі-продажу, укладений відповідачами, підлягає визнанню недійсним.
		Ухвалою господарського суду міст Києва від 30.08.2017 порушено провадження у справі № 910/14506/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасію Сергіївну.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції  
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		За результатом нового розгляду справи № 910/14506/17, рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019,   у задоволенні позову відмовлено.
		Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані  тим, що станом на дату укладення спірного договору    (27.04.2017) жодних арештів та заборон на відчуження спірного нерухомого майна в реєстрах зареєстровано не було. Також суди зазначали про те, що оскільки рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі    № 910/6453/17, на яке посилається позивач як на підставу для визнання недійсним спірного договору, скасоване судом апеляційної інстанції, підстави для визнання недійсним договору від 27.04.2017 № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення, - відсутні.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ТОВ "Темпо Групп", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Суди, приймаючи оскаржувані рішення, не врахували постанову Вищого господарського суду України по справі № 910/6453/17, якою підтверджено незаконність проведення аукціону з продажу спірного приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу; суди безпідставно не оцінили зазначену постанову як достатню підставу для визнання недійсним договору купівлі-продажу; місцевий суд проігнорував вказану постанову, а суд апеляційної інстанції, у свою чергу, вказав, що остання не може бути взята до уваги, оскільки позов в даній справі пред`явлений до винесення зазначеної постанови Вищим господарським судом України .   
		Суди у новому розгляді даної справи не врахували вказівки, які містилися в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 зі справи № 910/14506/17, які є обов`язковими для виконання.
		Доводи  інших учасників справи
		Від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідач 2 та третя особа  відзивів на касаційну скаргу не надали.  
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:
		-  14.04.2017 Універсальною товарною біржею "Національні ресурси" проведений аукціон з продажу об`єкту права комунальної власності територіальної громади м. Києва - нежитлового приміщення загальною площею 177,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. "А";
		-  27.04.2017 за результатами проведеного аукціону відповідачем 1 (продавцем) та відповідачем 2 (покупцем) укладений договір № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення; 
		- на підставі вказаного договору відповідач 1 продав, а відповідач 2 купив нежитлове приміщення № 1-12 групи приміщень № 1 в літ. "А" загальною площею 177,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ , вул. Терещенківська , буд. 13 .
		Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:
		- ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6453/17 за позовом ТОВ "Темпо Групп"  до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Універсальної товарної біржі "Національні ресурси" про визнання недійсними результатів аукціону, справу призначено до розгляду на 22.05.2017; разом з позовом ТОВ "Темпо Групп"  подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову; 
		- ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі                                        № 910/6453/17 заяву ТОВ "Темпо Групп"  про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на оформлення результатів аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 177,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. «А», що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржою "Національні ресурси", в тому числі затверджувати протокол аукціону, укладати попередній договір про укладення у майбутньому охоронного договору з органом культурної спадщини, укладати договір купівлі-продажу та опубліковувати в друкованих виданнях інформацію про ціну продажу та переможця аукціону;
		- 31.05.2017 вказані заходи скасовані постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/6453/17, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017;
		- 28.04.2017  ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі                    № 761/14697/17 накладено арешт на спірне приміщення в межах кримінального провадження від 20.04.2017 № 42017101100000148;
		- 07.06.2017 господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі                         № 910/6453/17, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного нерухомого майна, зобов`язано відповідача 1 провести повторний аукціон та допустити позивача до аукціону;
		- постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 про задоволення позову скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Темпо Групп" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Універсальної товарної біржі "Національні ресурси", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Київської міської ради, про визнання недійсними результатів аукціону, відмовлено повністю;
		- постановою від 06.12.2017 Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/6453/17 в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржею "Національні ресурси", а рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 в цій частині залишено в силі.
		4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
		стаття 11:
		- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події;
		частина перша статті 13:
		- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;
		стаття 14:
		- цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї;
		стаття 15:
		- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
		частина друга статті 16:
		- способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним;
		частина перша статті 202:
		- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків;
		частина п`ята статті 203:
		- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
		стаття 204:
		- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
		частини перша, третя статті 215:
		- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
		- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
		стаття  236:
		- правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача;
		частина перша статті 526:
		- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
		стаття 655:
		договір купівлі-продажу, це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Закон України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на час проведення аукціону):
		- приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки;
		частина друга статті 2:
		- приватизація здійснюється на основі принципів законності, відкритості,  прозорості та забезпечення конкурентності продажу;
		стаття 29:
		- встановлено відповідальність за порушення законодавства про приватизацію, зокрема частиною 6 визначено, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
		Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)":
		стаття 3:
		-приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється, зокрема, шляхом продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни);
		стаття 13:
		- продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;
		частина перша статті 20:
		- аукціон, конкурс може бути припинено і об`єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об`єкт включено до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом;
		частина друга статті 20:
		- зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
		Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
		частини першої статті 1 (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом):
		-  підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
		частини перша-третя статті 13 (у редакції, чинній станом на час нового розгляду справи): 
		- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
		- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
		- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; 
		частина перша статті 73:
		- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
		частина перша статті 74:
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
		частина  четверта статті 75 :
		- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;
		стаття 76:
		- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
		- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
		стаття 77:
		- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
		- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
		стаття 78:
		- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;
		стаття 79:
		- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;
		- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
		частина перша та друга стаття 86: 
		- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
		- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;  
		частини перша - п`ята статті 236:
		- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;
		- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;
		- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;
		- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
		- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;
		пункт 3 частини першої  статті 308:
		- суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		частини перша, третя статті 311:
		- підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного правочину (договору від 27.04.2017 № 8/17 купівлі -продажу нежитлового приміщення) недійсним. 
		Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України). 
		Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним. 
		При цьому, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України). 
		З огляду на зазначені приписи, з урахуванням статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 18.04.2018 у справі                      № 910/14506/17, згідно з якою справу було направлено на новий розгляд).
		Відповідно до частини другої статті статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон, конкурс може бути припинено і об`єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органу  приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
		Як встановлено судами у справі № 910/6553/17, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, 10.04.2017 ТОВ "Темпо Групп" та Універсальною товарною біржею "Національні ресурси" (УТБ "Національні ресурси") укладено договір на участь в аукціоні секції біржових торгів "Комунальна власність" УТБ "Національні ресурси" № 105/90-02. Крім того, ТОВ "Темпо Групп" 07.04.2017 сплатило  реєстраційний внесок та 10% початкової ціни об`єкта приватизації, тим самим належним чином виконавши обов`язок зі сплати обов`язкових платежів, що є необхідною передумовою для реєстрації його як учасника аукціону, а тому повернення УТБ "Національні ресурси" вказаних коштів як помилково зарахованих було безпідставним.
		Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		За таких обставин вважається, що ТОВ "Темпо Групп" має юридичну заінтересованість на звернення з даним позовом.
		Ухвалюючи у новому розгляді справи № 910/14506/17  оскаржувані рішення про відмову в задоволенні позову, суди попередніх судових інстанцій  виходили, зокрема, з того, що станом на дату укладення спірного договору   (27.04.2017) жодних арештів та заборон на відчуження нерухомого майна в реєстрах зареєстровано не було. Також суди зазначали про те, що оскільки рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі    № 910/6453/17, на яке посилався позивач як на підставу для визнання недійсним спірного договору, було скасоване судом апеляційної інстанції, підстави для визнання недійсним договору від 27.04.2017 № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення відсутні. 
		При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України зі справи № 910/6453/17, якою було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/6453/17 в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржею "Національні ресурси", а рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 в цій частині залишено в силі.
		Місцевий господарський суд, у свою чергу, взагалі не взяв до уваги посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України у справі                                № 910/6453/17.
		Проте, з такими висновками господарських судів погодитись не можна, з огляду на таке.
		Так, в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/14506/17, Касаційний господарський суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд  зазначив про те, що вирішуючи спір у даній справі господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку відносно того, що обставини, з якими позивач пов`язує недійсність договору від 27.04.2017 № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення, відсутні, а позивачем не доведено наявності істотних порушень, встановлених статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та статтями 203, 215 ЦК України, які були б підставою для визнання недійсним спірного договору.
		При цьому Касаційний суд вказав, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", водночас зазначене не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про право                         відповідача 1 вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу 1 було відомо. У зв`язку з чим помилковим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що нежитлові приміщення загальною площею 177,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. «А», станом на час укладення оспорюваного правочину під забороною на відчуження фактично не перебували, а права позивача укладенням спірного правочину не порушені. 
		Також Касаційний господарський суд  прийняв до уваги аргументи позивача про те, що судом апеляційної інстанції не надано належної юридичної оцінки відмові суду першої інстанції у зупиненні провадження у даній справі до винесення рішення судом касаційної інстанції у пов`язаній з нею справі № 910/6453/17, що призвело до прийняття судом першої інстанції незаконного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		З огляду на викладені обставини, суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у справі та направляючи справу № 910/14506/17 на новий розгляд зазначив, що у новому розгляді судам  належить врахувати викладене, перевірити зазначені в постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку, врахувати під час нового розгляду обставини щодо набрання чинності рішення у справі № 910/6453/17 і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
		Проте, у новому розгляді справи місцевий господарський суд не взяв до уваги посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України у справі № 910/6453/17, відповідно до якої було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/6453/17 в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржею  "Національні ресурси", а рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 в цій частині залишено в силі.
		Так, судовим рішенням від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 визнано  недійсними результати аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею  177,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. "А", що був проведений 14.04.2017 року Універсальною товарною біржею  "Національні ресурси".
		Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, відхилив посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України зі справи № 910/6453/17, з посиланням на те, позов в даній справі пред`явлений до винесення зазначеної постанови Вищим господарським судом України .   
		Проте, суди попередніх інстанцій у новому розгляді справи № 910/14506/17  безпідставно не взяли до уваги зазначену постанову Вищого господарського суду України у справі № 910/6453/17, оскільки  остання має преюдиціальне значення під час розгляду справи № 910/14506/17 згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України. 
		Таким чином, суди попередніх судових інстанцій, встановивши обставини щодо визнання недійсними результатів аукціону у справі № 910/6453/17 щодо продажу спірного нерухомого майна,  водночас дійшли помилкового висновку про відмову у визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2017, який укладений за результатами аукціону з продажу спірного нерухомого майна та результати якого (аукціону) визнані недійсними, у зв`язку з істотним порушенням норм чинного законодавства при його проведенні.
		З огляду на встановлення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій всіх фактичних обстави справи, суд касаційної інстанції вважає за можливе ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову у повному обсязі.
		Таким чином, доводи касаційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, а аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, спростовуються викладеним вище.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Касаційна скарга  ТОВ "Темпо Групп" підлягає задоволенню.
		Рішення  господарського суду  міста Києва від 06.12.2018 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
		Судові витрати
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судових актів попередніх інстанцій і ухваленням нового рішення підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підлягають розподілу судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Так, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі, - покладається в рівних частинах на відповідачів. 
		Судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційних скарг, підлягає також стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь позивача.
		Понесені позивачем  у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються в рівних частинах на відповідачів, оскільки касаційна скарга позивача  підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись статтями  129, 300, 308, 311, 315, 317  ГПК України,  Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп" задовольнити.
		2. Рішення  господарського суду  міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 зі справи                               № 910/14506/17 скасувати.
		3. Ухвалити нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"  задовольнити повністю. 
		4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 8/17  нежитлового приміщення № 1-12 групи приміщень № 1 в літ. "А" загальною площею 177,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, будинок 13, укладений 27 квітня 2017 року Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1519.
		5. Стягнути з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп" 800,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 2080,00 грн. судового збору за подання апеляційних скарг, 3200,00 грн. судового збору за подання касаційних скарг.  
		6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп"  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"                            800,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 2080,00 грн. судового збору за подання апеляційних скарг, 3200,00 грн. судового збору за подання касаційних скарг.  
		7. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                      І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                      І. Бенедисюк 
		 
		Суддя                                                                                                     Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...