Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/8847/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: 61-29319ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                             
		 
		18 вересня  2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/8847/16-ц
		провадження № 61-29319св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,       
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Гірська сільська рада Бориспільського району Київської області,
		третя особа - голова Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Муранової-Лесів І. В.     від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,                 від 26 жовтня 2017 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом (після зміни предмета позову та складу відповідачів) до Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - Гірська сільська рада) про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2016 року під час проведення двадцять другого пленарного засідання сесії Гірської сільської ради голова Гірської сільської ради - ОСОБА_2 висловив на адресу позивача образливі вирази та порівняння з використанням ненормативної лексики, тобто розповсюджував недостовірну інформацію.
		Позивач зазначав, що такі вислови є недостовірною інформацією, яка ображає його як посадову особу - депутата Гірської сільської ради під час виконання ним обов`язків депутата. Розповсюдження недостовірної інформації відбувалося під час пленарного засідання сесії Гірської сільської ради в присутності депутатського корпусу та інших присутніх громадян, що підтверджується відеозаписом. 
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив зобов`язати Гірську сільську раду в особі її голови ОСОБА_2 офіційно спростувати розповсюджену неправдиву інформацію, а саме образливі висловлювання, що порочать честь, гідність та ділову репутацію депутата Гірської сільської ради та спричинили немайнову шкоду, шляхом оголошення головою Гірської сільської ради ОСОБА_2 на першому, після набрання судового рішення законної сили, пленарному засіданні сесії Гірської сільської ради наступного змісту: «Повідомляю, що під час двадцять третьої сесії Гірської сільської ради, 27 жовтня 2016 року мною було висловлено недостовірну інформацію щодо депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 Висловлені мною слова та фрази на адресу депутата Гірської ради ОСОБА_1 є принизливими та містять ненормативну лексику, принижують честь та гідність його, як особи і є виразом неповаги з мого боку. У зв`язку з цим, вважаю за необхідне спростувати публічно оголошену мною неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 та приношу йому свої вибачення»; стягнути з Гірської сільської ради на користь ОСОБА_1 1 грн моральної шкоди.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області                     від 17 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Зобов`язано Гірську сільську раду в особі її голови ОСОБА_2 . офіційно спростувати розповсюджену неправдиву інформацію, а саме образливі висловлювання, що порочать честь, гідність та ділову репутацію депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 шляхом оголошення Головою Гірської сільської ради ОСОБА_2 на першому, після набрання судовим рішенням законної сили, пленарному засіданні сесії Гірської сільської ради наступного змісту: «Під час двадцять третьої сесії Гірської сільської ради         27 жовтня 2016 року головою Гірської сільської ради ОСОБА_2 було висловлено недостовірну інформацію щодо депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 Висловлені головою Гірської сільської ради слова та фрази на адресу депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 є принизливими та містять ненормативну лексику. У зв`язку з цим Гірська сільська рада спростовує публічно оголошену головою Гірської сільської ради неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 ».
		Стягнуто з Гірської сільської ради на користь ОСОБА_1 1 грн рахунок відшкодування моральної шкоди.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на сесії Гірської сільської ради її голова ОСОБА_2 на виступ позивача, який є депутатом Гірської сільської ради, під час обговорення земельного питання, назвав позивача «клоуном», а також словом, що належить до ненормативної лексики, що є особистою образою позивача та недостовірною інформацією, що була поширена посадовою особою Гірської сільської ради при виконанні своїх посадових обов`язків голови Гірської сільської ради, а тому дійшов висновку про те, що вказані обставини є підставою для зобов`язання Гірської сільської ради в особі її голови      ОСОБА_2 офіційно спростувати розповсюджену неправдиву інформацію.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширення головою Гірської сільської ради ОСОБА_2 висловів щодо позивача є особистою образою останнього та недостовірною інформацією.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У листопада 2017 року голова Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів про задоволення позову ґрунтується на припущеннях, оскільки з відеозапису неможливо встановити, хто саме звертався до голови сільської ради ОСОБА_2 (чутно голос «за кадром»), а тому висновок суду про те, що під час обговорення земельного питання до голови Гірської сільської ради звертався саме позивач, є необґрунтованим. З відеозапису вбачається, що спірні фрази були висловлені вже після закінчення сесії - на етапі громадських обговорень, та будь-яких образливих висловів щодо позивача (ненормативної лексики) голова Гірської сільської ради не застосовував. Інформація, поширена ОСОБА_2 , не містить фактичних даних, а тому є оціночним судженням, відповідно, не підлягає спростуванню.
		Отже, голова Гірської сільської ради не порушив передбачене статтею 28 Конституції України, статтею 217 ЦК України право на повагу до його гідності та честі.
		При цьому, зобов`язуючи Гірську сільську раду в особі її голови                 ОСОБА_2 . офіційно спростувати розповсюджену неправдиву інформацію, суд не зазначив конкретних відомостей, поширених          ОСОБА_2 щодо позивача.
		Крім того, резолютивна частина рішення не відповідає позовним вимогам, оскільки право суду зобов`язати відповідача спростувати інформацію зі зміною тексту спростування, не передбачено чинним законодавством.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                     і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, зупинено виконання рішення до закінчення касаційного провадження.
		 
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Кривцовій Г. В.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Відповідно до копії посвідчення № 12, виданого Гірською сільською радою 29 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 є депутатом Гірської сільської ради.
		 
		Головою Гірської сільської ради є ОСОБА_2 .
		 
		На сесії Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області       від 27 жовтня 2016 року голова Гірської сільської ради ОСОБА_2 на виступ депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 під час обговорення земельного питання, відреагував в адресу позивача, назвавши його «клоуном», а також словом, що належить до ненормативної лексики, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                       і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		 
		Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		 
		Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.
		 
		Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Главою 22 Цивільного кодексу України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		 
		За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
		 
		Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
		 
		Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
		 
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем щодо нього, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		 
		Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили із того, що голова Гірської сільської ради ОСОБА_2 при виконанні своїх посадових обов`язків висловив щодо позивача висловлювання, які є особистою образою та недостовірною інформацією, доказом чого є відеозапис, який наданий позивачем.
		 
		Так, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відеозаписом підтверджується, що на сесії Гірської сільської ради від 27 жовтня 2016 року голова Гірської сільської ради ОСОБА_2 на виступ депутата Гірської сільської ради ОСОБА_1 під час обговорення земельного питання, відреагував в адресу позивача, назвавши його «клоуном», а також словом, що належить до ненормативної лексики.
		 
		Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що у розумінні      статті 277 ЦК України висловлювання «клоун» не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, а є суб`єктивною думкою, що виражає ставлення того, хто говорить, й оцінити правдивість чи правильність такого висловлювання будь-яким шляхом неможливо.
		 
		При цьому, вказуючи на те, що голова Гірської сільської ради ОСОБА_2 назвав позивача словом, що належить до ненормативної лексики, суди не зазначили у рішенні, які саме фрази висловлені ОСОБА_2 щодо позивача, які суди визнали особистою образою позивача та недостовірною інформацією.
		 
		Також суди не врахували, що позивач є публічною особою, оскільки обіймає публічну посаду, а саме є депутатом Гірської сільської ради.
		 
		При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у вказаній Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		 
		У абзаці четвертому пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		 
		Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		 
		Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
		 
		У зазначеному рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		 
		Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.
		 
		У справі « Дюльдін і Кіслов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».
		 
		Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
		 
		Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь.
		 
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 161/4052/16-ц (провадження № 61-7181св18).
		 
		Суди попередніх інстанцій на вказані норми права уваги не звернули, а тому дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
		 
		Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову             ОСОБА_1 .
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а тому судовий збір у розмірі 2 315,04 грн, понесений головою Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, та у розмірі 2 122,12 грн, понесений головою Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, необхідно покласти на позивача - ОСОБА_1 .
		 
		Таким чином, з ОСОБА_1 на користь голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 437,16 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області                           від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області                від 26 жовтня 2017 року скасувати.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - голова Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь голови Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_2 4 437,16 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   Б. І. Гулько     І. А. Воробйова     Г. В. Кривцова     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...