Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20190/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2019. Зареєстровано: 26.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		УХВАЛА
		 
		"18" вересня 2019 р.            Справа№ 910/20190/16
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Іоннікової І.А.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Агрикової  О.В. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 20.06.2019 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами 
		у справі №910/20190/16
		за позовом Національного антикорупційного бюро України
		до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа";
		до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго";
		до відповідача 3: Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Енергоринок"
		про визнання договорів недійсними, визнання недійсною угоди,
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне антикорупційне бюро України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду, та прийняти нове, яким позов Національного антикорупційного бюро України задовольнити повністю, та стягнути з відповідачів на користь останнього     судовий збір.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/20190/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Національного антикорупційного бюро України задоволено. Визнано недійсним договір про переведення боргу від 01.07.2015 № 93, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів". Визнано недійсним договір про переведення боргу від 02.07.2015 № 94, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів". Визнано недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог     від 22.07.2015, укладену між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів". Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь Національного антикорупційного бюро України     1378,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1515,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Національного антикорупційного бюро України 1378,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1515,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь Національного антикорупційного бюро України 1378,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1515,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постановою Верховного Суду від 04.04.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі №910/20190/16 залишено без змін.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Михальської Ю.Б.
		Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі №910/20190/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/20190/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 31.07.2019 заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Разіної Т.І. від розгляду заяви Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 20.06.2019 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16 задоволено. Матеріали справи №910/20190/16 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/20190/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/20190/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Агрикова О.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 відкрито апеляційне провадження за заявою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 20.06.2019 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16, призначено заяву до розгляду на 18.09.2019.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 повернуто без розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за заявою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 20.06.2019 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16.
		Заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 20.06.2019 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16 із посиланнями на положення пункту 1 частини 3    статті 320 Господарського процесуального кодексу України   обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-234/2018 (3058/18) від 05.06.2019 (№ 4-р(ІІ)/2019) за конституційною скаргою акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності    Конституції України    (конституційності) положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" № 1698-VII від 14.10.2014 визнано таким, що не відповідає  Конституції України (є неконституційним) положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" № 1698-УІІ від 14.10.2014, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України". З огляду на те, що рішення Конституційного Суду України у відповідності до    ст. 151-2 Конституції України є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені, не піддається сумніву факт встановлення неконституційності п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України". На думку заявника, рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 910/20190/16 підлягають перегляду за виключними обставинами, оскільки положення вказаного Закону України, на підставі якого Національне антикорупційне бюро України зверталось до суду із даним позовом, визнане неконституційним.
		Також заяву обґрунтовано тим, що на думку Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі №910/20190/16 не виконана.
		Позивач, згідно з поданим до суду 16.08.2019 відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає, що заява про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 910/20190/16 за виключними обставинами задоволенню не підлягає.
		Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", згідно з поданими до суду 23.08.2019 запереченнями вказує, що визнання неконституційним положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" з 05.06.2019 не є виключною обставиною, оскільки дана норма закону та рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі, а тому на дату звернення до суду Національне антикорупційне бюро України мало такі повноваження, а тому просить суд відмовити в задоволенні заяви.
		Державне підприємство "Енергоринок"", згідно з поданими до суду 27.08.2019 письмовими поясненнями, зазначив, що заява про перегляд за виключними обставинами не спростовує правильно встановлених у справі обставин і висновків постанови суду та не має жодних підстав  для її скасування, а тому в її задоволенні слід відмовити.
		Також, Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 18.09.2019 звернулось до апеляційного суду з письмовими поясненнями, якими додатково обґрунтовує свою заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами та просило врахувати при розгляді справи Науково-правовий висновок щодо особливостей перегляду судових рішень за виключними обставинами у зв`язку із встановленням Конституційний Судом України неконституційності п. 13 ч. 1 ст.17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», підготовлений кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Цувіною Т.А.
		Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України , суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 сторін попереджено, що будь-які заяви, пояснення, клопотання, заперечення мають бути оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України і подаватись згідно ст. 169 ГПК України тільки в письмовій формі через канцелярію Північного апеляційного господарського суду, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А (І поверх), але не пізніше 28.08.2019 та  заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України.
		Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
		Проте, Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" в поясненнях не навело жодних причин пропуску встановленого в ухвалі строку, по-друге, копія Науково-правового висновку щодо особливостей перегляду судових рішень за виключними обставинами у зв`язку із встановленням Конституційний Судом України неконституційності п. 13 ч. 1 ст.17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», підготовленого кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Цувіною Т.А. не засвідчена належним чином.
		З огляду на викладене, колегія суддів залишає без розгляду письмові пояснення Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" з доданими документами, керуючись ч. 2 ст. 207 ГПК України.
		В судове засідання 18.09.2019 з`явився представник позивача, відповідача 2, відповідача 3. 
		Представники відповідача 1 та третьої особи до судового засідання, що відбулось 18.09.2019, не з`явились, свого представника не направили, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. 
		В судовому засіданні 18.09.2019 представник Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" надав усні пояснення, які зафіксовано системою фіксації судового засідання діловодства, проте, що фактично заяву подано в частині перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16, про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 виключними обставинами у справі №910/20190/16 зазначено помилково.
		Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача 1 та третьої особи.
		У відповідності до ч. 12    ст. 270 Господарського процесуального кодексу України    неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Розглянувши заяву про перегляд постанови за виключними обставинами, заслухавши пояснення позивача та третьої особи-2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, зважаючи на наступне.
		Відповідно до ч. 5 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
		Як вбачається з матеріалів справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/20190/16 скасовано.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" в частині  перегляду рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 за виключними обставинами у справі №910/20190/16 слід відмовити, оскільки вказане рішення скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017.
		Відповідно до частини 1  статті 320 ГПК України  рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених  Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		Згідно з пунктом 1 частини 3  статті 320 ГПК України  підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, зокрема, є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не    застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
		Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є можливою лише за умови, коли рішення суду ще не виконано.
		Тобто під час розгляду заяви про перегляд справи за виключними обставинами суди повинні встановити наявність обставин щодо невиконання або, навпаки, виконання судового рішення, яке є предметом перегляду. При цьому наявність фактів виконання судового рішення виключає можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3  статті 320 ГПК України.
		Предметом позову у цій справі є матеріально    -    правова вимога про визнання недійсним правочинів, укладеного, на думку позивача, з порушенням положень ч. 2  ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", пункту 6.2  ПКЕЕ; оскільки спірні договори про переведення боргу сторонами фактично укладені з метою подальшого укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.07.2015р. та припинення зобов`язань без проведення грошових розрахунків ПАТ "Запорізький завод феросплавів" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за договором купівлі-продажу електричної енергії від 01.11.2012р. № 3.
		Як вже зазначалось, рішеням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, постановою апеляційного суду  задоволено позовні вимоги, визнано недійсним договір про переведення боргу від 01.07.2015 № 93, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів". Визнано недійсним договір про переведення боргу від 02.07.2015 № 94, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів". Визнано недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог     від 22.07.2015, укладену між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", в свою чергу постановою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі №910/20190/16 залишено без змін.
		Згідно зі статтями  129,  129-1 Конституції України  обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		За змістом  статті 18 ГПК України  судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до частини 1  статті 326 ГПК України  судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Положеннями  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
		У  статті 85 ГПК України  (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) визначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Відповідно до  статті 105 ГПК України  (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Статтею 111-11  ГПК України  (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судових рішень у цій справі) визначено, що постанова касаційної інстанції набирає сили з дня її прийняття.
		Набрання законної сили рішення суду виражає правову визначеність акта правосуддя та свідчить про його остаточність, обов`язковість та преюдиційність.
		Слід зауважити, що частиною 1  статті 216 Цивільного кодексу України  визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		За змістом  статті 236 цього Кодексу  нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		Згідно з частиною 3  статті 207 ГК України  виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.
		Із викладеного вбачається, що задовольнивши позов, Київський апеляційний суд встановив факт відсутності прав і обов`язків та юридичних наслідків у певного кола осіб, а також припинення зобов`язання сторін із моменту укладення договорів, які визнано недійсним. При цьому наказу на виконання такого рішення господарський суд не видає і виконавче провадження за цим рішенням не здійснюється (за винятком рішення у частині розподілу судових витрат), тому постанова про визнання договорів недійсними є виконаною із моменту набрання ним законної сили.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у цій справі, адже факт виконання судового рішення виключає можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3  статті 320 ГПК України.
		Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини, на які посилається заявник як на виключні, не можуть вплинути на спірні правовідносини у цій справі, оскільки ці правовідносини виникли до прийняття  Конституційним Судом України рішення від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18).
		Так, відповідно до пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", який визнано таким, що не відповідає  Конституції України  (є неконституційним), згідно з  Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019, за наявності підстав, передбачених законом, НАБУ надається право подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.
		Відповідно до частин 1, 2  статті 152 Конституції України  закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають  Конституції України  або якщо була порушена встановлена Конституцією України  процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до частини 1  статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 4  Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп  у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій), № 3/690-97 частина 2  статті 152 Конституції України  закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
		Відповідно до пункту 2 резолютивної частини 2  рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18) положення пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
		Таким чином, положення пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII  втратило чинність з 05.06.2019 та зворотної сили не має.
		Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що положення пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII  мали юридичну силу як на час подання позовної заяви, так і на час подання апеляційної скарги та касаційних скарг.
		Крім цього, слід зауважити, що постанову Київського апеляційного господарського суду у цій справі, яку просить переглянути заявник за виключними обставинами, прийнято 16.11.2017, тобто на час прийняття цього рішення діяли положення пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, зміни в законодавстві відбулися після прийняття зазначеної постанови, а у  Рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18) не зазначено про надання зворотної сили/дії пункту 13 частини 1  статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
		Відповідно до частин 3 - 4  статті 325 ГПК України  за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1)    відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
		Зважаючи на викладене, підстав для розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не має, тому у її задоволенні слід відмовити.
		Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/24263/16 від 27.08.2019.
		 
		Керуючись ст. 234, 267, 269, 281, 320, 325 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
		УХВАЛИВ:
		1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі №910/20190/16 за виключними обставинами відмовити.
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі №910/20190/16 залишити в силі.
		3. Матеріали справи направити до господарського суду міста Києва.
		Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ч. 7 ст. 325, ст. 287-288 ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                            І.А. Іоннікова 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                О.В.  Агрикова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...