Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.000667 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2019. Зареєстровано: 27.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 16.09.2019
Номер судового провадження: 857/4527/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/4527/19
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
		суддів Гуляка В.В., Пліша М.А.
		за участі секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.
		позивач: не з`явився,
		відповідач: Добровольська Ю.Р.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.000667 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування індивідуальної податкової консультації,-
		суддя в 1-й інстанції  Лунь З.І.,
		час ухвалення рішення  14 год. 40 хв,
		місце ухвалення рішення - м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  27.03.2019,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11.02.2019 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд скасувати індивідуальну податкову консультацію від 30.01.2019 року реєстраційний номер в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 310/10/ІПК/13.2-15.
		В обґрунтування позову зазначає, що 08.01.2019 року звернувся до відповідача з метою отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якій просив пояснити чи існує обов`язок для нього як адвоката сплачувати єдиний внесок в ті місяці (періоди), коли він не отримав доходу від здійснення адвокатської діяльності, при умові, що єдиний внесок за нього сплачував роботодавець. Надану відповідачем податкову консультацію позивач вважає протиправною, оскільки вона не відповідає критеріям «пропорційності», так як не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи позивача, трактування відповідачем законодавства, викладене в індивідуальній консультації, приводить до необхідності виплати додаткових коштів (зайвих витрат) позивача, за умови відсутності доходу від відповідної діяльності. 
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позов задоволено. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Львівській області від 30.01.2019 року реєстраційний номер в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 310/10/ІПК/13.2-15.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник вказує, що суд першої інстанції під час вирішення справи не повно та не всебічно дослідив обставини справи, оскільки законодавством чітко врегульовано питання стосовно сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем та не залежно від отримання доходу від провадження адвокатської діяльності позивач, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, при цьому не подавши заяви про зупинення чи припинення адвокатської діяльності, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску. Відтак вважає, що лист від 30.01.2019 року № 310/10/ІПК/13.2-15 «Про надання індивідуальної податкової консультації» є законним та не суперечить нормам податкового законодавства.
		На стадії апеляційного розгляду проведено заміну назви відповідача в порядку вимог статті 44 та статті 52 КАС України з Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області на виконання постанови КМУ «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 року №537.
		 
		Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №1 від 02.02.2005 року має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво за №1042 від 02.02.2005 року.
		З 02.02.2005 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. «Адвокатська діяльність».
		01.04.2015 року позивач прийнятий на посаду юриста ТзОВ «Євро-Дах», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
		За 2017 рік роботодавець позивача  ТзОВ «Євро-Дах» сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1 в загальній сумі 8756,00 грн, що підтверджується копією довідки, виданої ТзОВ «Євро-Дах» №19/02/05 від 06.02.2019 року.
		Відповідачем листом №310/10ІПК/13.2-15 від 30.01.2019 року, реєстраційний номер в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 310/10/ІПК/13.2-15 надано позивачу індивідуальну податкову консультацію з питань застосування законодавства в частині необхідності сплати єдиного соціального внеску, в якій зазначено про необхідність сплати позивачу ЄСВ за 2017 рік, навіть за умови перебування в трудових відносинах та сплати єдиного соціального внеску за нього роботодавцем.
		Вважаючи надану Головним управлінням ДФС у Львівській області індивідуальну податкову консультацію протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.
		Відтак, суд дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація, наданої позивачу листом №310/10ІПК/13.2-15 від 30.01.2019 року, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 310/10ІПК/13.2-15, не відповідає встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. 
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Так, підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. 
		Пунктом 53.2 статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
		Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (надалі по тексту - Закон № 2464).
		Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Згідно з пунктом 3 вказаної частини застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
		Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
		Абзацом 2 частини 4 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
		Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
		Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
		Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		Абзацом 3 частини 8 статті 9 цього Закону встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
		Колегією суддів встановлено, що з 02.02.2005 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. «Адвокатська діяльність».
		01.04.2015 року позивач прийнятий на посаду юриста ТзОВ «Євро-Дах», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
		За 2017 рік роботодавець позивача  ТзОВ «Євро-Дах» сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1 в загальній сумі 8756,00 грн., що підтверджується копією довідки, виданої ТзОВ «Євро-Дах» №19/02/05 від 06.02.2019 року.
		Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач своє право на здійснення адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник  юрист ТзОВ «Євро-Дах». Зокрема, що стосується 2017 року, то його роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника ОСОБА_1 в розмірі 22% від суми нарахованої йому заробітної плати, що складало в середньому близько 729,66 грн. на місяць, тобто в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.
		Колегія суддів зазначає, що спір між сторонами у цій справі стосується тільки застосування норми права щодо наявності чи відсутності у адвоката обов`язку звітуватися та сплачувати єдиний соціальний внесок за умови відсутності ведення ним незалежної професійної діяльності та сплати за нього єдиного соціального внеску роботодавцем, з яким адвокат уклав трудову угоду.
		З даного приводу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невірного застосування норм закону ДФС України в оскаржуваній індивідуальній податковій консультації.
		Колегія суддів зазначає, що сам факт реєстрації особи (адвоката) як самозайнятої, ще не створює обов`язку особи сплачувати єдиний соціальний внесок.
		Абзац 2 частини 4 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чітко вказує на момент виникнення у самозайнятої особи обов`язків платника єдиного внеску. Такі обов`язки виникають з початку провадження відповідної діяльності (незалежної професійної діяльності адвоката).
		На підставі проаналізованих вище норм закону можна зробити висновок, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.
		Як встановлено судом, позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник, таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки щодо обов`язку позивача сплачувати ЄСВ за відсутності провадження ним самостійної адвокатської діяльності, викладені відповідачем у індивідуальній податковій консультації, є невірними та не відповідають вимогам чинного законодавства.
		Відповідач не довів суду правомірності прийнятої ним індивідуальної податкової консультації.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а також з тим, що належним способом захисту прав позивача є визнання оскаржуваної індивідуальної податкової консультації протиправною та її скасування.
		Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
		Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ч. 3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.000667  без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк   М. А. Пліш  Повне судове рішення складено 26.09.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...